Репозитарій

ЛНМУ імені Данила Галицького

УДК 618.3:[616.98:578.825.12]–003.217–076.5

Introduction. Cytomegalovirus (CMV) infection is the most common perinatal infection worldwide, diagnosed in 0.5-1.3 % of newborns in various regions. Approximately 86.0 % of women of childbearing age are seropositive for CMV. While a substantial body of research has focused on developing methods for the etiotropic treatment of pregnant women with primary CMV infection to prevent neonatal disease (secondary prevention) and evaluating the feasibility of screening pregnant women for CMV, these aspects remain unclear and require further investigation.

The aim of the study. The aim of this study is to examine the latest scientific findings regarding the transplacental transmission of CMV infection, methods of secondary prevention, and the feasibility of screening pregnant women to reduce the risk of neonatal pathology.

Materials and methods. An analysis of published scientific works was conducted by searching for relevant articles in the PubMed database, as well as reviewing clinical guidelines from professional organizations. These sources address the treatment of CMV infection in pregnant women for secondary prevention of neonatal disease and the feasibility of screening pregnant women for CMV infection. A total of 35 sources of scientific literature were selected for further analysis.

Results and discussion. The feasibility of serological screening for CMV infection in pregnant women, aimed at reducing the risk of neonatal disease, continues to be debated in the scientific literature. With the emergence of new data regarding the effectiveness of prophylactic antiviral treatment of primary CMV infection in pregnant women with valacyclovir, the question of CMV screening is being gradually reconsidered throughout 2024. The European Congenital Infections Initiative of the European Society of Clinical Virology now recommends universal serological screening for CMV in all pregnant women as early as possible in the first trimester, with repeat testing every 4 weeks until 14–16 weeks of pregnancy for seronegative women identified at initial screening.

Conclusion. Given the new scientific evidence regarding the effectiveness of prophylactic antiviral treatment for primary CMV infection in pregnant women with valacyclovir, as well as the evolving question of CMV screening in early pregnancy, we believe these issues warrant further in-depth study and reevaluation by Ukrainian specialists. It is essential to address the question of whether updates to the "Standards of Medical Care for Normal Pregnancy" are warranted. The issue of CMV infection, like perinatal infections in general, is complex and requires the involvement of a multidisciplinary group of experts, including infectious disease specialists and pediatric infectious disease experts.

УДК: 616.986.7-036"32"(477.83)

Метою даного дослідження було вивчення сезонних особливостей клінічного перебігу лептоспірозу, а також лабораторних змін у пацієнтів із цією патологією на території Львівського регіону.

Матеріали і методи. Нами було проведено ретроспективний аналіз медичних карт 395 пацієнтів із діагнозом "Лептоспіроз", пролікованих у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні протягом 15 років. Статистичний аналіз відносних величин проводився за допомогою двохстороннього критерію Фішера.

Результати досліджень та їх обговорення. У статті проаналізовано сезонні особливості клінічного перебігу лептоспірозу на території Львівського регіону, починаючи з 2002 року. Попри найбільшу частоту виникнення випадків лептоспірозу у літньо-осінній період, найтяжчий перебіг спостерігався навесні та взимку. Це можна пояснити пояснити зниженням реактивності орга­нізму у ці пори року. Встановлено, що при лептоспірозі тяжкість хво­роби, а також вираженість основних симптомів та змін у лабораторних показниках можна умовно виразити таким рядом: весна > зима > осінь > лі­то. Із сезонних клінічних характеристик лептоспірозу серед госпіталізованих пацієнтів найбільше привертають увагу наступні: жовтяниця найчастіше відзначалася взимку, основні ускладнення лептоспірозу (гостре пошкодження нирок, інфекційно-токсичний шок та тромбогеморагічний синдром) – протягом весняних місяців, а пневмонія – взимку. Зі змін у лабораторних показниках уваги заслуговують наступні: тромбоцитопенія та суттєва анемія були більш вираженими у пацієнтів навесні, а лейкоцитоз та гіперазотемія – взимку.

Висновки. Отримані дані, які характеризують клініко-лабораторні сезонні особливості перебігу лептоспірозу, засвідчують факт тяжчого перебігу лептоспірозу навесні та взимку порівняно з іншими порами року.

УДК 611.728.2:616.74-008.64

      Результати клінічних та епідеміологічних досліджень останніх років свідчать, що зубощелепні патології поширені серед осіб різного віку та статі. Деформації зубних рядів і при-кусу часто супроводжуються змінами в структурі і якості кісткової тканини щелеп. Метою нашого дослідження стало вивчення співвідношення показників щільності кісткової тканини щелеп у осіб зрілого віку та особливостей їх змін на тлі різних видів стоматологічної патології. Методи. В процесі виконання дослідження опрацьовано 100 серій анонімізованих радіовізіограм щелеп осіб зрілого віку (22-35 років),. Вибірку сформовано методом рандомізації. До її складу увійшло 45 чоловіків та 55 жінок. Радіовізіограми опрацьовано на апараті для дентальної радіовізіографії фірми Siemens з програмним забезпеченням TrophyRadiology, При опрацюванні радіовізіограм застосовували програму для виміру щільності твердих тканин. Одиниця виміру щільності тканин – умовна одиниця сірості (УОС). Щільність кісткової тканини визначали в ділянці різцевих сегментів та в ділянці сегментів великих кутніх зубів.

   Результати та підсумок. Проведений аналіз рандомізованої вибірки серій радіовізіограм дав змогу встановити частоту різних видів стоматологічної патології серед чоловіків та жінок зрілого віку. Зокрема, з’ясовано частоту вияв-лення різних видів прикусу серед осіб даної вікової групи. Серед осіб зрілого віку ортогнатичний прикус виявлено лише у 31% обстежених (27% серед чоловіків та 34% серед жінок). Ортогнатичний прикус має найбільшу частоту зустрічання серед обстежених жінок; в групі обстежених чоловіків найбільшу частоту– 33% має перехресний прикус. Різні виді адентії виявлено у 66% обстежених, скученість зубів у 17%, дисфункцію скронево-нижньощелепного суглоба у 8 %, захворювання тканин пародонта у 9 %. У 21% обстежених для виправлення дефектів прикусу та положення зубів встановлено брекети. Аналіз щільності кісткової тканини коміркових ділянок щелеп засвідчив подібне співвідношення досліджуваного показника у чоловіків та жінок. У всіх досліджуваних ділянках щільність кісткової тканини у чоловіків є вищою, ніж у жінок; щільність кісткової тканини на рівні сегментів великих кутніх зубів є вищою, ніж на рівні різцевих сегментів, а щільність кісткової тканини досліджуваних ділянок нижньої щелепи є вищою, ніж верхньої. Встановлено характерні особливості змін якості кісткової тканини коміркових ділянок щелеп на тлі різних видів прикусу, локалізованих чи генералізованих патологічних процесів щелепно-лицевої ділянки та їх корекції брекетами. У пацієнтів з різними видами зубощелепних аномалій встановлено тенденцію до зменшення показників щільності кісткової тканини, що засвідчує зниження її якості. Корекція зубних рядів та шляхом застосування брекетів супроводжується неістотним зниженням щільності кісткової тканини коміркових ділянок обох щелеп в межах 3-5%.
Ключові слова: кісткова тканина, щелепи, зубощелепні аномалії, прикус, щільність, дентальна радіовізіографія.

УДК 611.314.17-018.25:615.212.7

   Актуальність. Довготривала опіоїдна терапія може призводити до передозування, що є основною причиною збільшенння рівня захворюваності і смертності. Вивчення патологічних змін на мікроструктурному рівні у внутрішніх органах, зокрема, і в органах ротової порожнини, тканинах пародонта, які розвиваються на тлі тривалого опіоїдного впливу є беззаперечно актуальною проблемою сьогодення.
   Мета. Вивчити особливості мікроструктурної організації тканин пародонтального комплексу щурів при десятитижневій експериментальній дії опіоїдного анальгетика. Методи.Матеріалом дослідження слугу-вали статево зрілі білі щурисамці (20), масою тіла 255 г, віком 6,5місяців. Тривалість експерименту становила 70 діб. проводили внутріщньом’язево ін’єкції препарату налбуфін, з поступовим підвищенням дози кожних два тижні. Початкова доза становила 0,212 мг/кг, упродовж 9-10 тижнів 0,283 мг/кг. У якості матеріалу для гістологічного дослідження використали компоненти зубного органа верхньої та нижньої щелеп щура. Гістологічні препарати готували за загальноприйнятою методикою, з використанням барвників гематоксиліну, еозину та азану за методом Гайденгайна.       
   Результати. На мікроструктурному рівні визначали стоншення та некротичні зміни в епітелії ясен, фібриноїдний набряк у сполучній тканині.Вираженість дистрофічно-запального процесу зумовлювалася патогенетичними чинниками, зокрема, утворенням глибоких пародонтальних кишень з поглибленням у більш глибокі тканини, порушенням мікроцир-куляції, що зумовлювало розвиток гіпоксії, а також поєднанням видів стромально-судинної дистрофії.
   Підсумок. Наприкінці десятого тижня експериментального опіоїдного впливу поряд із змінами запально деструктивного характеру, значного ступеня розвитку досягали дистрофічні ураження тканин пародонтального комплексу. Виявлені патоморфологічні зміни є результатом довготривалої дії опіоїдного анальгетика, що відповідно спричинило негативний вплив на структурні компоненти пародонта.
   Ключові слова: опіоїдний анальгетик, тканинипародонта, щури, гістологічні дослідження.

Background: Leptospirosis is one of the most common bacterial zoonoses in the world. However, there is scarce available literature on public awareness of the infection and the main clinical symptoms of leptospirosis. Objective: The aim of this study was to assess the level of leptospirosis awareness among the general population and individuals with occupational risk of the disease in Lviv Region, Ukraine. Material and methods: A leptospirosis questionnaire on potential risk factors, routes of transmission and ways of protection along with the demographic data was prepared, posted on Facebook and distributed as a printed version. The statistical analysis was performed using Fisher's two-sided test. Results: A total of 446 individuals completed the questionnaire. Of these, 364 persons had no occupational risk of acquiring leptospirosis, while 82 of them had it. The study showed the following levels of leptospirosis awareness among the participants: 193 out of 446 (43.3%) individuals knew what leptospirosis was, with 158/364 (43.4%) representing general population (Group 1) and 35/82 (42.7%) representing individuals with an occupational risk of acquiring leptospirosis (Group 2), p>0.05. Furthermore, a total of 55.8% of all the participants knew how they could contract leptospirosis: 194/364 (53.3%) in Group 1 and 55/82 (67.1%) in Group 2, p<0.05. The most common risk factors of acquiring leptospirosis observed in both groups were as follows: swimming in ponds and lakes with stagnant water (57.69% in Group 1and 79.26% in Group 2, p<0.01), and the presence of rodents in houses, basements and utility rooms as well as periodic visits to these premises by respondents (45.6% of the respondents in Group 1 and 58.53% of the respondents in Group 2, p<0.01). Conclusions: Outreach campaigns should be implemented to raise the awareness of leptospirosis, both among the general population and among the individuals at increased risk of exposure.

Популярні наукові праці, статті та інше