Репозитарій

УДК: 378.1:37.01:355.23:159.9

Актуальність статті зумовлено необхідністю аналізу проблеми формування ключових компетенцій XXI століття у здобувачів освіти, а також загальними тенденціями, що склалися нині в освітній системі. Визначення єдиного інформаційного простору можна вважати феноменом діджиталізації технологічного процесу, основою якого є мережа «Інтернет». Це зробило можливим навчатися і працювати на відстані. Особливе місце займає цифровізація системи освіти, котра має закласти основу (фундамент) діджиталізації суспільства. Нині цифрові технології виступають у ролі високотехнологічного засобу комунікації, інструменту розвитку українського цифрового освітнього простору, сприяють підтримці співробітництва та творчості, навчанню навичок, необхідних для життя в оцифрованому світі. Огляд вітчизняної та зарубіжної літератури, аналіз сучасного стану освітніх систем у світі переконують, що система освіти має нині стати на шлях цифровізації. Змінюється система освіти: зростає доступність цифрових освітніх ресурсів, розширюються можливості для людей різного віку, з’являються нові педагогічні інструменти, реальність, в якій взаємодіють всі елементи системи освіти, формується цифрова дидактика, що дозволяє реалізувати персональні освітні траєкторії в онлайн-середовищі. Для того, щоб у здобувачів освіти сформувалася цифрова грамотність, у статті пропонуються та описуються цифрові ресурси, котрі можна використовувати у різних професіях. Використані методи дослідження: теоретичні – аналіз методичної літератури та нормативних документів, прогнозування результатів; практичні – педагогічне спостереження, тестування, моделювання навчання онлайн, педагогічний експеримент – допомагають розкрити основні проблеми та знайти ефективні шляхи їх розв’язання в освітньому процесі.

УДК 78.018.4

Статтю присвячено обґрунтуванню можливості та доцільності в умовах трансформації освіти переходу на масовий формат змішаного навчання. Матеріал статті заснований на результатах теоретичного аналізу інформаційних джерел, узагальнення та концептуального синтезу, а також результатах онлайн-опитування щодо готовності майбутніх учителів до змішаного навчання. Автори узагальнюють досвід масового переходу на навчання, що виник в умовах пандемії, війни росії з Україною з використанням цифрових платформ, сервісів і ресурсів. Дається оцінка основних труднощів і суперечностей, що проявилися у цей період і пов’язані з переосмисленням основних педагогічних понять (самоорганізація навчання, самостійність, уміння в цифровому суспільстві, мотивація навчання, навчальний зміст та ін.). Подано авторське педагогічне розуміння феномена цифрового освітнього середовища з позиції відносного підходу. Зроблено висновок про неможливість перенесення моделі традиційного навчання у цифрове середовище. Обґрунтовується думка про змішане навчання як рух у напрямі зміни та перетворення масової педагогічної практики. Позначено специфіку змішаного навчання та функцій майбутніх учителів у ньому. Наведено результати експериментального дослідження, що свідчать про незначну психологічну та технічну готовність майбутніх учителів до змішаного навчання. Сформульовано гіпотезу про дидактичну закономірність у змішаному навчанні між внутрішньою освітньою мотивацією, самостійністю та відповідальністю в навчанні. Наголошується на його можливості в адаптації освіти до специфічних умов цифрового суспільства, а також ризики, серед яких найбільш значущою є загроза необдуманого та педагогічно неосмисленого впровадження цифрових технологій. Результатом використання моделі змішаного навчання є підвищення якості знань здобувачів освіти і розвиток їхньої здатності навчатися самостійно.

УДК 78.018.432:004

Дослідження спрямоване на підвищення якості заочного навчання за допомогою сучасних педагогічних технологій, методик і засобів навчання. Проаналізовано можливості дистанційних освітніх технологій та електронного навчання, запропоновано методику організації навчання в мережі інтернет. Електронне (дистанційне) навчання приходить на зміну традиційній заочній освіті. Електронні освітні технології повністю відповідають вимогам сучасної концепції безперервної освіти, дозволяють організувати різні форми занять, що активізують пізнавальну діяльність студентів. Розроблена методика навчання в системі дистанційних освітніх технологій дозволяє: якісно організувати самостійну роботу студентів, розширити можливості для повноцінного сприйняття освітнього матеріалу та створення необхідних умов для результативної роботи й особистісного розвитку здобувачів заочної форми навчання. Під час цього як викладачеві, так і студенту необхідно освоїти сучасні форми та методи навчання, методичні та дидактичні прийоми електронного навчання, впевнено володіти різноманітними засобами інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ); уміти здійснювати моніторинг освітнього процесу, визначати сферу професійних інтересів, виявляти проблеми, що виникають під час здійснення професійної діяльності та знаходити шляхи їх розв’язання, аналізувати та здійснювати свою професійну освіту, виокремлювати суттєві особистісно-професійні завдання самоосвіти, визначати можливі шляхи та способи одержання додаткової професійної освіти, розв’язувати завдання професійного та кар’єрного зростання, використовуючи інформацію, включаючись у комунікації та дотримуючись правил поведінки особистості в інформаційному суспільстві; керувати освітнім процесом. Показано, що застосування дистанційних освітніх технологій, електронного навчання дозволяє створити загальний освітній простір, що відкриває студенту заочної форми навчання можливість побудови індивідуальної траєкторії навчання, що відповідає його індивідуальним потребам і вимогам замовника, тим самим підвищити рівень мотивації здобувача освіти і, як наслідок, якість підготовки фахівця.

УДК 616.697-07-091.8

Питома вага чоловіків з непліддям постійно зростає як в Україні, так і в усьому світі. За від-сутності достовірних етіологічних чинників виникнення непліддя його ідентифікують як ідіопатичне. Воно трапляється у 25–30 % чоловіків. Щодо патохімічних досліджень, то припускається, що в багатьох випадках ідіопатичне непліддя чоловіків спричинене оксидативним стресом. Однак також відомо, що важлива регуляторна роль у підтриманні клітинного гомеостазу належить оксиду азоту як вторинному месенджеру – універсальному регулятору практично всіх фізіологічних функцій організму. Мета дослідження – з’ясувати функціональну активність ензимів аргіназа/NO-синтазної системи та виявити нові потенційні маркери ідіопатичного непліддя чоловіків. Методи дослідження. Дослідження проводили на сім’яній плазмі 33 інфертильних чоловіків з ідіопатичним непліддям віком 22–48 років. До контрольної групи ввійшли 27 фертильних практично здорових чоловіків того ж віку. В сім’яній плазмі визначали активність таких ензимів, як аргіназа, конститутивна й індуцибельна ізоформи NO-синтази (сNOS, іNOS), а також концентрацію нітрат- та нітрит-аніонів (NO3-, NO2-)і малонового діальдегіду (МДА).Результати й обговорення. При ідіопатичному неплідді чоловіків активність аргінази в сім’яній плазмі зменшилася в 1,6 раза. Одночасно знизилась активність сNOS в 1,3 раза і зросла активність іNOS у 24,6 раза. Виявлене зменшення співвідношення аргіназа/NOS у 3,1 раза засвідчило зниження активності неокисного, аргіназного метаболізму, який конкурує з окисним NO-синтазним метаболізмом L-аргініну. Зниження в сім’яній плазмі співвідношення активності аргiназа/іNOS у 25,7 раза може бути важливим показником розвитку ідіопатичного непліддя. Під час оцінювання інтенсивності функцioнування NO-син-тазного шляху метаболізму L-аргініну при ідіопатичному неплідді відзначено вірогідне зростання в сім’я-ній плазмі концентрації NO3- в 1,4 раза та зниження NO2- в 1,5 раза. Виявлено пряму кореляційну залежність між концентрацією МДА і стабільних метаболітів оксиду азоту – NO3-. Продемонстрований прямий кореляційний зв’язок між активністю іNOS та концентрацією МДА в сім’яній плазмі (r=0,87) свідчить про те, що при ідіопатичному неплідді іNOS може активувати процеси пероксидації ліпідів. Висновки. Розвиток ідіопатичного непліддя чоловіків супроводжується змінами активності ензимів аргіназа/NO-синтазної системи, зокрема зниженням активності аргінази та сNOS і зростанням активності іNOS, що свідчать про домінування окисного шляху метаболізму L-аргініну. Зменшення в сім’яній плазмі співвідношення активності аргiназа/іNOS може бути важливим показником розвитку ідіопатичного непліддя.

UDC 612.616:612.015.11:612.014.484

About 15% of married couples in the world suffer from infertility. In approximately 50% of cases, the main problem lies in the male factor. Male infertility is a multifactorial syndrome that encompasses a wide range of disorders. Infertility in men without an established history is called "idiopathic infertility". The aim of the work was to compare reproductive function of men according to spermogram indicators for both a control (normozoospermia) and an experimental (idiopathic infertility) groups. The study consisted in studying spermogram indicators in patients of both groups according to WHO recommendations and comparing them with each other and with reference values. Comparison of physicochemical indicators of ejaculate revealed that the volume of ejaculate in groups II and I did not reliably differ from each other, as did the pH indicator. The indicators of the time of dilution of ejaculate in persons with idiopathic infertility significantly increased (by 1.4 times) in comparison with men of the control group. Reliable violations of the quality indicators of ejaculate, characterized by a decrease in sperm motility by 1.6 times, were revealed. The number of immobile spermatozoa was 1.7 times higher in idiopathic infertility compared to control values. A 1.8-fold decrease in the concentration of fructose in the ejaculate correlated with pronounced processes of sperm motility and viability impairment. The indicator of the concentration of citric acid, which reflects the functional state of the prostate gland and the endocrine function of the testicles, was 1.7 times higher in patients with idiopathic infertility compared to the control group. The content of zinc in seminal fluid differs most between infertile men and men of the control group, it was 3.4 times lower in men with idiopathic infertility. Thus, the obtained data on the indicators of spermograms denote that reproductive problems in men with idiopathic infertility consist in a reliable violation of the qualitative indicators of ejaculate especially in reduced mobility. Which correlates with changes in the index of liquefaction time, which increases and biochemical indicators (decrease in the concentration of fructose, citrate and zinc) compared to ejaculate indicators in men with normozoospermia.