The file contains experimental data used in the article «Cytokine Profiles in the Lymphocytes of Patients with Arterial Hypertension and COVID-19» Fomenko Iryna, Biletska Liliia, Sklyarova Helen, ³Sklyarov Eugene, Vari G. Sandor, Kobylinska Lesya

Patient’s blood was used for this study. The control group consisted of 20 healthy individuals. Group 1 included 25 patients with AH admitted to the hospital with a hypertensive crisis, and Group 2 included 25 patients with AH and polysegmental pneumonia associated with coronavirus infection. ELISA determined cytokine levels. Lymphocytes were isolated from blood in a Ficoll density gradient.

Concentrations of the cytokines (IL-1β, IL-2, IL-6, IL-7, IL-8, IL-25, and IL-32α) were measured according to the manufacturer’s instructions: Human IL-1 beta ELISA Kit (ab214025), Abcam, Cambridge, UK; for IL-1β; Human IL-2 ELISA Kit (ab270883), Abcam, Cambridge, UK; for IL-2; Human IL-6 ELISA Kit (ab178013), Abcam, Cambridge, UK; for IL-6, Human IL-7 ELISA Kit (ab46031), Abcam, Cambridge, UK; for IL7; Human IL-8 ELISA Kit (ab214030), Abcam, Cambridge, UK; for IL-8; Human IL-25 ELISA Kit (ab272200), Abcam, Cambridge, UK; for IL25 and Human IL-32α ELISA Kit (ab267616), Abcam, Cambridge, UK. Absorbance was measured at 450 nm using a microplate reader (StatFax). The serum level of each cytokine was calculated according to the standard curves and expressed as pg/mL.

Background
Multiple sclerosis (MS) affects the health-related quality of life (HR-QoL) of patients. Constantly changing living and functioning conditions and patient expectations force continuous monitoring of HR-QoL.

Objective or hypothesis
The main aim of the study was to analyze HR-QoL among MS patients (MS), compared to a control group of healthy people (HG). Another aim was indication of the spheres in the SF-36 that were assessed the worst by patients.

Methods
The study was conducted in a group of 78 patients with MS and on 106 healthy individuals (HG). The SF-36 questionnaire was used to assess QoL. The analysis used Kruskal Wallis test, U-Mann Whitney’s test, student’s t-test, ANOVA, and a correlation coefficient.

Results
The biggest significant differences in the average level of HR-QoL between MS and HG were noted in the physical functioning. Men in this area, both with MS (34.4±22.9) and in HG (97.6±4.7), indicated a higher HR-QoL compared to women (29.7±24.4; 95.5±13.5, respectively). The analysis of the impact of disease symptoms on HR-QoL indicated a significant influence of fatigue and visual impairment on MCS, PCS, and ILQ. Motor coordination disorders and decreased well-being significantly reduced the HR-QoL in MCS. Sexual dysfunction significantly reduces HR-QoL in PCS (p=0.002) and ILQ (p=0.008). Motor coordination disorders significantly worsened HR-QoL in ILQ (p=0.040).

Conclusions
The greatest difference in HR-QoL between MS and HG was noted in the case of physical functioning. Including aspects aimed at minimizing chronic fatigue and improving visual function in the treatment strategy and rehabilitation program for patients will improve the quality of life of these patients, increase satisfaction with treatment, and maintain an appropriate level of compliance with pharmacotherapy.

УДК: 618.177+618.14]-036-072.1-078.33

Ярмола І. М. Клініко-мікробіологічна характеристика та особливості гістероскопічного втручання у жінок з безпліддям і внутрішньоматковою патологією.  : ... д-ра філософії : [спец.] 222, 22 / І. М. Ярмола. - Львів, 2025. - 192 с. - Бібліогр.: с. 156-189. (273 назви).

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та представлено нове вирішення актуальної наукової задачі сучасної гінекології – покращення наслідків гістероскопічних втручань у жінок репродуктивного віку з безпліддям маткового ґенезу шляхом наукового обґрунтування та впровадження із застосуванням персоналізованого підходу диференційованих доінтервенційних діагностичних та периопераційних   профілактично-лікувальних заходів  для попередження ранніх і пізніх запальних ускладнень гістероскопії на основі комплексного вивчення  вагінальної мікробіоти, особливостей гормонального та метаболічного гомеостазу  пацієнток із безпліддям маткового ґенезу.

1. Ретроспективний аналіз показав, що ускладнення гістероскопії в реальній клінічний практиці виникають у 8,8 % випадків, з них 7,7 %  складає перфорація матки,  11,5 % – утворення гематометри, 7,7 % – електролітні порушення, а 73,1 % припадає на запальні ускладнення, оскільки вірогідна діагностика стану мікробіоти піхви  проводиться тільки у 26,6 % пацієнток, а імуногістохімічна верифікація ХЕ за CD138 – у 21,2 %.   Водночас периопераційна антибіотикопрофілактика/антибіотикотерапія є переважаючим методом профілактики запальних ускладнень. Аномальні маткові кровотечі у пацієнток з безпліддям корелюють з матковим чинником безпліддя (поліпи ендометрію, гіперплазія ендометрію, субмукозна міома матки) – критерій Хі-квадрат 107,668 (р<0,001), сила зв’язку дуже сильна (коефіцієнт Пірсона 0,923);  перенесені  вагініт, БВ і ЗЗОМТ є значимими чинниками ризику ХЕ (критерій Хі-квадрат 16,282, коефіцієнт Пірсона 0,443 (р<0,001) і критерій Хі-квадрат 90,738 коефіцієнт Пірсона 0,868 (р<0,001).
2. Встановлено, що у пацієнток з матковим чинником безпліддя є тенденція до підвищення рівня ФСГ (8,00 ± 2,96 мМО/л) при відносному зниженні рівня ЛГ (7,29 ± 4,15 мМО/л), вірогідне зниження рівня прогестерону у ІІ фазу МЦ (6,53 ± 1,69 мМО/л), у 16,7 % жінок –  транзиторна стрес-індукована  гіперпролактинемія. У пацієнток з гіперплазією ендометрію рівень ФСГ був достовірно вищим порівняно з контролем та  ХЕ, а для ХЕ встановлено вірогідне зниження рівня ФСГ (Р=0,0292), естрадіолу (Р=0,0488) та рівня ЛГ (р>0,05) у сироватці крові.

Відносний ризик розвитку ХЕ, за наявності гормональних порушень (гіпоестрогенії, гіпопрогестеронемії)  та пов’язаних з ними дисбіозів піхви складає 4,791 (95% ДІ 2,686 - 8,547) NNT 1,635 (p<0,01).

Доведено, що поширеність нестачі вітаміну D вдвічі частіше має місце у жінок з матковими чинниками безпліддя – 39,0 % при 20,0% у здорових жінок, а частота дефіциту вітаміну D є на рівні 29,3 %; при цьому  у пацієнток з безпліддям маткового ґенезу встановлено наявність прямого статистично значимого кореляційного зв’язку  метаболічних порушень з D-статусом (коефіціент кореляції Спірмена ρ=0,874, р<0,0001);  зв’язку дефіциту вітаміну D з розвитком запальних і дисбіотичних процесів піхви (критерій Хі квадрат 25,635, коефіцієнт спряженості Пірсона (С) 0,540 (Р<0,001). Відносний ризик  розвитку ХЕ за дефіциту вітаміну D становить 2,380 (95% ДІ 1,437 – 3,940) NNT 3.010 (р<0,001), що не доведено для ризику розвитку інших чинників маткового ґенезу безпліддя (поліп і гіперплазія ендометрію) –  ВР становить 0,289 та 0,373 при 95% ДІ  (p >0,05). 

4. Показано, що ультразвукова верифікація маткових чинників безпліддя  порівняно з гістероскопічною діагностикою є неінформативною щодо діагностики хронічного ендометриту. За даними гістероскопії провідними   чинниками маткової форми безпліддя є хронічний ендометрит (45,3 %), поліпи ендометрію (33,3 %) і гіперплазія ендометрію (12,0 %), однак послідовне використання методів достовірної верифікації маткового чинника безпліддя (гістероскопія, морфологічна та імуногістохімічна детекція CD138) дозволяє уточнити поширеність ХЕ:  ХЕ без поєднання з іншою внутрішньоматковою патологією 45,3 %, поєднання ХЕ та гіперплазії ендометрію – 38,9 %, поєднання ХЕ з поліпами ендометрію –  36,0 %, що назагал визначає  поширеність хронічного ендометриту у жінок з безпліддям маткового ґенезу на рівні 62,0 %. Визначено три переважаючих морфотипи гістероскопічної картини ендометрію при ХЕ:  змішаний тип (45,6 %), гіперпластичний тип (35,3 %); гіпопластичний тип (17,6 %).
5. Встановлено частоту порушень вагінальної мікробіоти у пацієнток з матковими чинниками безпліддя: за критеріями Хей-Айсон нормоценоз визначається у 15,3 % випадків, проміжний стан мікробіоти – у 17,3 %, частота БВ становить 48,7 %, АВ – 8,0 %, ВВК – 12,0%; а за результатами ПЛР нормоценоз має місце у 10,0% пацієнток, проміжний стан мікробіоти – у 28,0 %, частота БВ складає 40,7 %, АВ – 13,3 %, ВВК виявляється тільки в асоціації з БВ у 8,0 % випадків. Частота хибно-негативних і хибно-позитивних результатів бактеріоскопії порівняно з молекулярно-біологічним дослідженням становить відповідно 8,0 ± 3,8 %  і 5,8 ± 1,4 %, що в сукупності означає проведення зайвих лікувальних інтервенцій або відсутність необхідного лікування. Встановлено зв’язок стану мікробіоти піхви з  інтенсивністю статевого життя: при частоті статевих актів більше 8 на тиждень (без використання бар’єрної контрацепції) ВР розвитку дисбіотичних станів мікробіоти піхви складає 4,623 (95% ДІ 2,657 – 8,043, р<0,001).
6. Доведено, що частота запальних ускладнень гістероскопії з урахуванням мінімальних діагностичних критеріїв ЗЗОМТ згідно Стандарту медичної допомоги «Запальні захворювання органів малого тазу» складає 22 випадки на 150 гістероскопій – 14,7  %, а відносний ризик розвитку ЗЗОМТ після гістероскопії за відсутності комплексного підходу до профілактики інфекційно-запальних ускладнень становить 4,368 (95% ДІ 1.7378 – 10.987), NNT 4,632.
7. Ефективність комплексних периопераційних лікувально-профілактичних заходів у попередженні ранніх запальних ускладнень гістероскопії становить 98,7 % порівняно з 72,0 % в реальній клінічній практиці (проведення антибіотикопрофілактики без доопераційного відновлення стану вагінальної мікробіоти).

Проведення комплексних периопераційних лікувально-профілактичних заходів зумовило підвищення ефективності лікування ХЕ (93,3 % проти 81,3 %,  Р=0,0129), зменшило ризик розвитку хронічного тазового болю (98,7 % проти 94,7 %, Р>0,05), вторинної дисменореї (100 % проти 94,7 %, Р=0,0029), порушень МЦ (94,7 % проти 86,7 %, Р=0,0454), підвищило шанси відновлення фертильності жінок як зачаття природним шляхом (17,3 % проти 8,0 %, Р=0,0428)  так і досягнення клінічної вагітності внаслідок ДРТ (49,3 % проти 21,3 %). 

УДК 61(091.2) (477.83)

Перед вами результат старанної та кропіткої праці бібліографів Наукової бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Бібліографічний покажчик присвячений 240-річчю з часу заснування Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
Історія становлення та розвитку львівської медичної освіти сягає 1661 р., саме коли у Львівському університеті разом з іншими було відкрито Медичний факультет, який проіснував два роки. 16 листопада 1784 р., згідно з указом імператора Йосифа ІІ від 21 жовтня 1784 р., Медичний факультет Львівського університету був відкритий вдруге. Останній і став тою зерниною, що впала у благодатний ґрунт, проросла міцним корінням та дала молоді пагони розвою львівської медичної освіти. І саме від цієї дати відраховує свій вік Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, який, здолавши складний історичний шлях свого становлення, сьогодні є потужним освітньо-науковим та клінічним центром та посідає одне з провідних місць серед закладів вищої освіти України. Для найповнішого висвітлення діяльності Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та систематизації зібраних бібліографічних джерел, укладачки структурували видання за такими розділами: Історичний нарис Університету: хроніка шляху крізь століття; Ректори Університету; Бібліографічний покажчик; Додатки. У розділі «Історичний нарис Університету: хроніка шляху крізь століття» подані основні дати становлення нашої alma mater від Медичного факультету Львівського університету до Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького – авторитетного й потужного освітньо-наукового навчального закладу та клінічного центру. Розділ «Ректори Університету» знайомить читача з ректорами Університету від 1784 р. до сьогодення. Окремо викладені біограми ректорів-професорів медицини та фармації Львівського Йо-
зефінського університету/Львівського ліцею/Цісарського Королівського університету імені Франца І у Львові/Університету Яна Казимира у Львові (1784–1939 рр.) та короткі біографії ректорів Львівського державного медичного інституту/Львівського ордена Дружби народів державного медичного інституту/Львівського державного медичного університету/Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького/Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (від 1939 р. до сьогодення). Бібліографічний покажчик містить понад 1850 джерел, які згруповані у такі підрозділи: Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького: віхи історії; Наукові школи; Факультети; Кафедри; Клініки; Окремі структурні підрозділи. У підрозділі «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького: віхи історії» зібрані загальні праці з історії від Медичного факультету Львівського університету до наших днів. Для кращого ілюстрування поданих матеріалів укладачки застосували хронологічний порядок розташування, а у межах кожного року – алфавітний. У наступних підрозділах бібліографічні джерела укладено за алфавітом. У підрозділі «Наукові школи» зібрано загальні праці з історії виникнення та становлення наукових медичних шкіл різних напрямів. У підрозділі «Кафедри» окремо виділено теоретичні, клінічні та фармацевтичні кафедри, а також окремо подано історію створення та діяльності клінік, які є невід’ємною частиною та основною базою кожної клінічної кафедри. Історію розвит-
ку та діяльності: Бібліотеки; Ботанічного саду; Відділу науково-медичної інформації та інтелектуальної власності; Лабораторій; Медичного коледжу; Музеїв; Навчально-виробничої аптеки; Науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни і медичних центрів виокремлено в «Окремі структурні підрозділи». У додатках подано Грамоту цісаря Йосифа ІІ про заснування університету у місті Львові, датовану 1784 р. (ЦДІАЛ України. Ф. 131, оп. 1, спр. 849. 12 арк.), світлини з фондів Наукової бібліотеки, Анатомічного музею ЛНМУ імені Данила Галицького, Музею історії ЛНУ імені Івана Франка. При підготовці бібліографічного покажчика були опрацьовані фонди Наукової бібліотеки ЛНМУ імені Данила Галицького, зокрема видання
з історії медицини, статті у періодиці, переважно у фахових виданнях (газети: «За передовий вуз», «Медичні кадри», «Alma Mater», «Народне здоров’я», «Polska Gazeta Lekarska», «Wiadomości Lekarskie», «Polski Tygodnik Lekarski», «Polski Przegląd Chirurgiczny»; журнали: «Врачебное дело=Лікарська справа», «Acta Мedica Leopolіensia=Львівський медичний часопис», «Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Медичні науки»,
«Експериментальна та клінічна фізіологія та біохімія», «Фармацевтичний журнал» та багато інших, збірники статей: «Лікарський збірник. Медицина і біологія. Нова серія», «Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Лікарський збірник. Медицина і біологія. Нова серія», «Основні напрями в розвитку діяльності кафедр Львівського медичного інституту» та ін.; щорічні «Актові дні» та «Річні огляди» Універстету, в яких друкувалися найважливіші показники діяльності вишу (підготовка лікарів, провізорів, науково-педагогічних кадрів, структурних підрозділів тощо); матеріали з Музею історії медицини Галичини імені Мар’яна Панчишина та Музею історії Львівського національного університету імені Івана Франка; періодичні видання відділу україніки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника (часопис «Дѣло»), відділу рукописних, стародрукованих та рідкісних книг імені Ф. П. Максименка Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка («Kronika Uniwersytetu Jana Kazimerza we Lwowie», «Program wykładów w C. K. Uniwersytecie imienia cesarza Franciszka I we Lwowie», «Skład program wykładów», «Skład personalu i program wykładów», «Skład Uniwersytetu i program wykładów» та ін.), електронні каталоги «Biblioteka Narodowa» (Польща), Австрійської Національної Бібліотеки «Österreichische Nationalbibliothek» («Akademische Behörden an
der K. K. Universität zu Lemberg», «Ordnung der öff entlichen Vorlesungen an der k.k. Universität», «Tasсhenbuch der k. k. Lemberger Universität»). Бібліографічний покажчик охоплює наукові публікації періоду другої половини ХІХ ст. до наших днів, значну частину зібраної бібліографії становлять джерела польською та німецькою мовами. Попри інтенсивне опрацювання всієї доступної інформації, перелік поданих праць з історії Університету не є остаточним та потребує глибшого дослідження та доопрацювання. У процесі подальшого пошуку він доповнюватиметься новими матеріалами. Укладачки продовжують опрацьовувати як літературу, так і архівні матеріли з історії Університету, які будуть використані для подальших наукових публікацій та наступного доповненого видання. Бібліографічний опис здійснено на основі чинного в Україні стандарту ДСТУ 8302:2015. Бібліографічний покажчик буде важливим корисним ресурсом для науково-педагогічної спільноти, істориків, джерелознавців, бібліографів, викладачів, студентів та всіх, хто цікавиться історією львівської медичної науки і освіти. Проведене бібліографічне дослідження доводить виняткову істо-
ричну, наукову та практичну цінність спадщини нашого Університету. Її унікальність потребує дбайливого збереження та водночас зумовлює необхідність подальшого вивчення і популяризації як в Україні, так і за
її межами. Саме з цією метою ми і створювали це видання.

 УДК 611.21:611.31:616.24-008.444] -073.756.8

Анотація.  Розглянуто проблему обструктивного апное сну. Вказана патологія охоплює значну частину населення. Нічна гіпоксія, яка обумовлена апное та гіпопное, призводить до значної сонливості вдень, зниження працездатності, якості життя.  Зростає ризик серцево-судинної патології, порушень метаболічних процесів,  підвищується  вірогідність потрапляння у дорожньо-транспортні пригоди. Не зважаючи на значні ризики патологія часто залишається не діагностована і такі пацієнти звертаються до лікарів частіше 
через скарги оточуючих на гучне хропіння.  Оскільки етіологічних факторів що призводять до розвитку апное та гіпопное є багато, необхідно проводити детальне обстеження верхніх дихальних шляхів у таких пацієнтів. До одного з таких факторів відноситься хронічний риносинусит, який у свою чергу може спричинятись алергічним запаленням у носовій порожнині, одонтогенними причинами. Сприятливим 
фактором виникнення є також порушення архітектоніки носової порожнини. Серед сучасних методів що допомагають у діагностиці хронічних риносинуситів є конусно-променева комп’ютерна томографія, яка дозволяє у трьохвимірній площині вивчити стан носової порожнини, приносових пазух, носоглотки та верхнього ряду зубів як на початку лікування так і в динаміці. У дослідженні було детально обстежено потовщення стінок носової порожнини, носоглотки, при одонтогенному процесі потовщення нижньої 
стінки гайморових пазух. Серед пацієнтів із виявленим алергічним запаленням в носі потовщення слизової переважно стосувалося носової порожнини по фенотипу алергічної хвороби центральних відділів. Потовщення у носоглотці у цих пацієнтів сягало більших величин ніж у носовій порожнині. У двох 
випадках із позитивними алерготестами спостерігалося тотальне потовщення слизової як в носовій порожнині так і в приносових пазухах. У пацієнтів з одонтогенним процесом були виявлені наступні зміни: каріозні зміни зубів, периапікальні кисти та зміни по типу гранулематозного періодонтиту, екструзії пломбувального матеріалу, залишки кореня зуба у пазусі. Потовщення мембрани Шнайдера спостерігалось у проекції проблемної ділянки і сягало різних величин. Серед пацієнтів із порушенням архітектоніки 
носа спостерігались різні девіації носової переділки, у трьох випадках спостерігались кісткові розростання по типу шипа носової переділки. У частини пацієнтів спостерігалось поєднання різних чинників. 
Дослідження показало високу цінність  конусно-променевої комп’ютерної томографії у пацієнтів з обструктивним апное сну, що дозволяло візуалізувати зміни які складно виявити іншими методами обстеження. Ретельний аналіз отриманих результатів дозволяє скласти план лікування із залученням спеціалістів різного профілю для зменшення симптомів обструкції та покращення якості життя пацієнтів. 
Ключові слова:  обструктивне апное сну, хронічний риносинусит, алергічна хвороба центральних відділів носа, конусно-променева комп’ютерна томографія