Elucidation of the mechanisms of the development of liver steatosis, which are at the heart of the pathogenesis of nonalcoholic fatty liver disease (NAFLD), will allow the introduction of new effective treatment methods into medical practice, as well as the development of new measures for the correction of this disease and accompanying pathologies. The purpose of the research is to establish the enzymatic activity of the complexes of the electron transport chain of the mitochondrial membrane of rat hepatocytes and to evaluate the corrective effect of the multiprobiotic “Symbiter acidophilic” concentrated or nanocrystalline cerium dioxide on the formation of steatohepatosis induced by neonatal sodium glutamate administration. The experiments were
carried out on 50 white non-linear male rats; the direction included the study of the mechanisms of the development of steatohepatosis in 4-month-old rats, which were administered monosodium glutamate in the neonatal period, and the study of the functional state of the liver in rats after the neonatal administration of monosodium glutamate against the background of periodic administration of a multiprobiotic or nanocrystalline dioxide cerium. It was established that neonatal administration of monosodium glutamate causes metabolic changes in 4-month-old rats, manifested in the disproportionate accumulation of fat with the development of visceral obesity without hyperphagia, dyslipidemia, and steatohepatosis. In 4-month-old rats, after neonatal
administration of sodium glutamate, the development of steatohepatosis was accompanied by mitochondrial dysfunction, which was manifested by changes in the lipid composition of the inner membrane of hepatocyte mitochondria with an increase in oxidized products and a change in the enzymatic activity of all complexes of the respiratory chain. In rats injected with monosodium glutamate in the neonatal period, periodic use of the multiprobiotic “Symbiter acidophilic” concentrated or nanocrystalline cerium dioxide significantly restored the functional state of the liver, reduced the manifestations of oxidative stress and prevented the development of steatohepatosis, which indicates the antioxidant effect of these drugs and the possibility of their use for prevention
of steatohepatosis.

За даними різних літературних джерел новоутвори в молочних залозах жінок другого періоду зрілого віку виявляються з частотою 50-70%. Серед причин високого рівня захворюваності жінок цієї вікової групи найчастіше називають виражену гормональну динаміку, а також наявність мамологічної патології в анамнезі. Оскільки різні автори стверджують, що злоякісні новоутвори значно частіше розвиваються на тлі вже існуючих патологічних змін, ніж в інтактних молочних залозах, особливо актуальним сьогодні є раннє виявлення мамологічної патології різного походження, характеру та локалізації. Однією з найбільш поширених форм ураження молочних залоз є утворення кальцинатів, які при мамологічному обстеженні виявляють у 60-80% жінок, старших 45 років. Більшість дослідників вважають, що поодинокі мікрокальцинати найчастіше виникають у результаті перенесених запальних процесів, операцій або травм молочних залоз і є переважно доброякісними, тоді як множинні, згруповані в кластери кальцинати можуть бути одним з діагностичних критеріїв раку молочної залози.
Метою нашої роботи стало дослідження різних варіантів кальцинатів молочних залоз у жінок 45-55 років.

Згідно статистичних даних, кожен восьмий випадок раку в Україні та світі припадає на рак молочної залози. Вже більше десятиліття це найпоширеніша онкологічна патологія у жінок після 35 років. Основною причиною смертності пацієнток даної групи є пізня діагностика захворювання, коли зміни стають практично незворотніми. Тому дуже важливо звертати увагу на ранні ознаки, так звані «маркери» раку молочної залози. Одним з таких маркерів, на думку багатьох авторів, є кальцинати молочної залози.
Метою нашого дослідження було з’ясування частоти виявлення різного ступеню щільності структури молочних залоз та наявності кальцинатів шляхом мамографічного обстеження.

UDC: 61(092)

Among the morphologists of Ukraine and the world, an honourable place is occupied by Doctor of Medicine, Professor, Head of the Department of Normal Anatomy at Danylo Halytskyi Lviv National Medical University (1982-1988), member of the Scientific Society of Anatomists, Histologists, Embryologists and Topographical Anatomists (SS AHET) (since 1954), a member of the Shevchenko Scientific Society (SSS) and the Ukrainian Medical Society (UMS) (since 1991) - Lev Mykhailovych Lychkovsky (8.05.1924 - 20.09.1993).

Lev Lychkovsky’s life was dedicated to the service of Science. This article is dedicated to him on the occasion of the centenary of his birth.

УДК 616-056.5:616-003.236:547.93:543.544]-092.9

Проблема ожиріння стає все актуальнішою, що пояснюється збільшенням частоти цього захворювання у зв’язку із надлишковим та незбалансованим харчуванням та зменшенням фізичної активності.Мета дослідження вивчити вплив нанокристалічного діоксиду церію на спектр жовчних кислот у жовчі щурів із змодельованим глутамат-індукованим ожирінням.Матеріал і методи. За допомогою методу тонкошарової хроматографії вивчали спектр жовчних кислот у жовчі щурів із глутамат-індукованим ожирінням та за умови корекції даної патології нанокристалічним діоксидом церію. Розраховували і аналізували зміни коефіцієнтів кон’югації та гідроксилювання жовчних кислот у півгодинних пробах жовчі, одержаних упродовж тригодинного експерименту.Результати. У щурів із глутамат-індукованим ожирінням виявлено зменшення холерезу, зростання концентрації холевої кислоти, вірогідне зниження концентрації таурохолевої і глікохолевої кислот у всіх пробах жовчі. Введення щурам нанокристалічного діоксиду церію приводить до посилення холерезу, зниження концентрації холевої кислоти та вірогідного зростання вмісту глікохолевої кислоти. Нанокристалічний діоксид церію знижує концентрацію вільних жовчних кислот у жовчі, що призводить до збільшення коефіцієнта кон’югації щодо значень у групі тварин із глутамат-індукованим ожирінням. Коефіцієнт гідроксилювання збільшується внаслідок зменшення концентрації дигідроксихоланових кислот у жовчі.Висновок. У щурів із глутамат-індукованим ожирінням виявлено зменшення холерезу та дисбаланс між жовчними кислотами: підвищення концентрації холевої кислоти (р<0,05), зниження таурохолевої (р<0,05) та глікохолевої кислоти (р<0,05), зниження концентрації сумарних таурохенодезоксихолевої та тауродезоксихолевої кислот (р<0,05). Під впливом нанокристалічного діоксиду церію у щурів із глутамат-індукованим ожирінням посилюється холерез, знижується концентрація холевої кислоти, зростає вміст глікохолевої кислоти (р<0,05), збільшуються коефіцієнт кон’югації та коефіцієнт гідроксилювання.