UDC 615.4(02):355.1

Introduction. In the context of current threats posed by the full-scale Russian armed aggression, approaches to understanding the development of the state’s pharmaceutical safety (PS) require more in-depth investigation.
The aim of the work. To investigate the state of PS in Ukraine based on the views of the expert community, identify its components by importance, and determine how PS integrates into the national security system and contributes to the achievement of the UN Sustainable
Development Goals.
Materials and methods. Scientific, analytical, legislative, and regulatory sources on national security and PS in Ukraine were used, incorporating methods including observation, survey, mathematical statistics, comparison, and generalization.
Results. Based on an expert evaluation conducted with the participation of 166 specialists drawn from scientific research, education, and practical pharmacy, a ranking was established to determine the relative importance and priorities of PS components. Additionally, the study assessed the degree of interrelation and influence these components exert on national security in the context of PS. Furthermore, the significance of advancing PS in alignment with the United Nations Sustainable Development Goals was identified.
Conclusions. The state of PS in Ukraine has been assessed in terms of its multidimensional structure, the interconnectedness of its components, and their influence on national security. A close connection between PS and the UN Sustainable Development Goals has been established, underscoring the need for a systemic approach to its development.
Keywords: national security, its components and priorities, pharmaceutical safety, pharmaceutical sector of the healthcare system, sustainable development goals.

УДК 615.1:628.47:330.31

Фармацевтичні відходи, зокрема непридатні лікарські засоби, є деструктивним чинником у системі фармацевтичної безпеки, що вимагає кардинальної трансформації підходів до їхнього управління.Мета – розроблення адаптивної моделі застосування принципів циркулярної економіки в управ-лінні фармацевтичними відходами, уточнення їхнього змісту відповідно до специфіки обігу лі-карських засобів, а також інтегрування цих принципів з інструментами зеленої хімії для форму-вання комплексної дорожньої карти управління фармацевтичними відходами.Матеріали та методи. Дослідження базується на аналізі публікацій із баз «PubMed» та «Google Scholar» за допомогою методів контент-аналізу, узагальнення та матричного моделювання.Результати та їхнє обговорення. У ході дослідження адаптовано ієрархію десяти принци-пів циркулярної економіки до фармацевтичної практики. Здійснено заміну класичних підходів, таких як Repair (ремонт і технічне обслуговування виробів) та Refurbish (відновлення застарілих продуктів), на галузевий принцип Renewal (оновлення). Останній деталізовано через вектори Recovery (відновлення активних фармацевтичних інгредієнтів) та Reformation (хімічне перетво-рення). Для забезпечення результативності системи обґрунтована роль наскрізного принципу Raise awareness (підвищити обізнаність). Сформована матриця (модель дорожньої карти), яка демонструє, що кожен управлінський принцип циркулярного циклу базується на конкретних технологічних інструментах зеленої хімії, що забезпечує парадигмальний перехід від лінійної до циркулярної моделі економіки.Висновки. Обґрунтовано, що раціональне управління фармацевтичними відходами є ключо-вим елементом системи фармацевтичної безпеки, який запобігає потраплянню активних фармацев-тичних інгредієнтів у біосферу та харчові ланцюги. Авторська адаптація принципів циркулярної економіки до фармацевтичної практики дозволила переформатувати стратегію управління фар-мацевтичними відходами з простої інсинерації на глибоке відновлення ресурсів. Упровадження наскрізного принципу Raise awareness (підвищення обізнаності) визначено фундаментом для за-безпечення результативності управління фармацевтичними відходами. Показано технологічну реалізованість процесів регенерації: імплементація зеленої хімії дозволяє ефективно відновити активні фармацевтичні інгредієнти та отримувати високоякісну хімічну сировину. З’ясовано, що синергія циркулярної економіки та зеленої хімії трансформує систему управління фармацевтич-ними відходами із витратної логістичної операції в екологічно-економічну модель регенерації активів, що гарантує фармацевтичну безпеку і сталий розвиток фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я.Ключові слова: відновлення активних фармацевтичних інгредієнтів; зелена хімія; сталий розвиток; управління фармацевтичними відходами; фармацевтична безпека; хімічна трансфор-мація; циркулярна економіка.

Верховна Рада України 18 грудня 2025 року остаточно прийняла Закон про академічну доброчесність. Ухвалення цього Закону є значним та епохальним кроком для розвитку української освітньої та наукової системи. Цей нормативний акт є унікальним для європейського простору і покликаний сформувати та утвердити принципи академічної доброчесності відповідно до європейських стандартів в освітніх закладах, наукових установах та в суспільстві загалом.Цей Закон закладає правову основу для поліпшенняякості освіти і науки, утвердження етичних норм в академічному середовищі та посилення довіри суспільства до результатів освітньої і наукової діяльності. Важливою сучасною проблемою педегогіки є імплементація пунктів та вимог цього закону у локальні Положення і накази медичних університетів України та їх структурних підрозділів.