Фізіологічне обгрунтування модуляцій мозкового кровоплину у молодих осіб різної стрес-стійкості

АНОТАЦІЯ

Музика І.В. Фізіологічне обгрунтування модуляцій мозкового кровоплину у молодих осіб різної стрес-стійкості. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії в галузі знань 22 Охорона здоров’я за спеціальністю 222 Медицина. – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2024.
Дисертаційна робота присвячена вивченню модуляцій мозкового кровоплину, визначенню психоемоційного здоров’я, порушень харчової поведінки, фізичній активності, а також впливу коронавірусної інфекції на стан
студентів-іноземців ІІ-ІІІ курсу медичного факультету ЛНМУ імені Данила Галицького. Для досягнення мети обстежено 115 студентів (чоловіків n=64, жінок n=51) європеоїдної (n=64, з них чоловіків n=38, жінок n=26) та негроїдної раси (n= 26, з них чоловіків n=10, жінок n=16). Також респондентів було розділено за
етнічною та географічною приналежністю на студентів жителів центральної Європи - поляків (n=28, з них чоловіків n=17, жінок n=11) та жителів південної Азії - азіатів (жителі Індії n=36, з них чоловіків n=21, жінок n=15). В подальшому учасники дослідження були розділені на основну та порівняльну групи. В основній групі було 90 респондентів (чоловіків n=48, жінок n=42), з них поляків 28 (чоловіків n=17, жінок n=11), азіатів 36 (чоловіків n=21, жінок n=15) та нігерійців 26 (чоловіків n=10, жінок n=16). У порівняльна група
складалась із 25 студентів (чоловіків n=16, жінок n=9), що мали у анамнезі лабораторно підтверджену, позитивним результатом ПЛР до SARS-CoV 2 Сovid-19, коронавірусну інфекцію. Студенти були розділені за аналогічним принципом: поляки 10 (чоловіки n=5, жінки n=5), азіати 9 (чоловіки n=8, жінки
n=1) та нігерійці 6 (чоловіки n=3, жінки n=3). Виконання завдань для досягнення поставленої мети відбувалось за допомогою інструментальних методів дослідження та опитувальників відповідно до дизайну дослідження. Усім студентам, які підписали інформовану згоду, було проведено реоенцефалографічне обстеження, визначення варіабельності серцевого ритму та мікрокристалізацію ротової рідини за допомогою методу поляризаційної мікроскопії студентам-медикам. Наступним етапом було проведенно опитування за опитувальниками “Стабільність психічного здоров’я – коротка форма, 2014”, “Монреальська шкала оцінювання когнітивних функцій, 2015”, Шкала депресії, тривожності та рівня стресу за Lovibond S.H., 2010”, “Оцінювання фізичної активності за Jo Foster, 2009”, а також опитування у форматі гугл-форми “Голландський
опитувальник харчової поведінки”. Основними завданнями дисертаційної роботи були: встановити характер
модуляцій мозкового кровоплину в осіб молодого віку серед студентів-медиків, провести порівняльний аналіз основних мікросоціальних чинників, психоемоційного навантаження на мозковий кровоплин у молодих осіб жіночої та чоловічої статі різних етнічних груп, охарактеризувати стан когнітивних функцій, ментального здоров’я, баланс автономної нервової системи в осіб із різною фізичною активністю, встановити комплексні критерії ранньої діагностики порушення мозкового кровоплину в осіб молодого віку.
За результатами опитування “Стабільність психічного здоров’я – коротка форма, 2014”, бачимо переважно “задовільний” стан стабільності психічного здоров'я серед чоловіків 66,7% та жінок - 59,5%. У групу “процвітання” увійшло 25% від усіх чоловіків та 36% жінок. Групу “пригнічення” склали 8,3% від усіх студентів-чоловіків та 4,5% студенток основної групи. Результати порівняльної групи чоловіків та жінок також демонструють переважно “задовільний” стан стабільності психічного здоров'я серед чоловіків 43,75% та
66,6% відповідно. Групу “процвітання” склали 25% від усіх чоловіків та 22,2% жінок. Групу “пригнічення” склало 31,25% від усіх студентів-чоловіків та 11,2% студенток основної групи. Підсумовуючи бачимо, що поширеність стану “пригнічення” зросла у 3,7 разів, а “задовільного” знизилась у 1,5 раза у студентів-чоловіків, також простежується зменшення стану “процвітання” та фактично незмінність станів у студенток з перенесеною Covid-19 інфекцією. За опитувальником “Монреальська шкала оцінювання когнітивних
функцій, 2015” у жодного студента основної та порівняльної групи не було виявлено когнітивного дефіциту.
За результатами опитування “Шкала депресії, тривожності та рівня стресу за Lovibond S.H., 2010” основної групи респондентів-чоловіків виявлено відсутність симптомів у 66,7%, та у 73,8% жінок; тривожність у - 23% чоловіків та 19% жінок; депресію 6,25% чоловіків та 4,8% жінок; стрес у 4,05% чоловіків та 2,4% жінок. У порівняльній групі у чоловіків симптоми депресії виявлено 18,75%, у жінок не виявлено; тривожності 43,75% чоловіків та 77,7% жінок; стрес 25% чоловіків та 22,2% жінок. Відсутність будь-яких симптомів зафіксовано 12,75% опитаних чоловіків. Встановлено, що у чоловіків поширеність депресії зросла у 3 рази, тривожності у 1,9 разів та зменшення частки обстежених без будь-яких симптомів у 5,2 рази. У порівняльній групі
виявлено, що у всіх респонденток виявлені симптоми. Відмічаємо, що стан тривоги більшою мірою характерний респонденткам обидвох груп. За даними опитувальника “Оцінювання фізичної активності за Jo Foster, 2009” основної групи чоловіків та жінок демонструють, що найбільша кількість респондентів увійшла у групу “неактивні” - 33,3% та 50%, а наступна за чисельністю група “помірно неактивні” склала 25% та 36%, відповідно. У групу “активні” увійшло 23% чоловіків та 4,7% жінок, а група “помірно активні” склала 18,7% від усіх чоловіків та 9,3% від жінок. У порівняльній групі бачимо аналогічні тенденції. Найбільша кількість чоловіків та жінок увійшла у групу “неактивні” - 43,75% та 44,4% відповідно. Група “помірно неактивні” склала 31,25% чоловіків та 33,3% жінок, група “активні” включила чоловіків 25% та жодної жінки. У групу “помірно активні” не увійшло жодного студента-чоловіка та 22,2% від усіх студенток. ьЗа опитуванням “Голландський опитувальник харчової поведінки (DEBQ)” для європейської групи учасників демонструє для більшості опитаних респондентів схильність до переїдання, незважаючи на почуття голоду. Схильність їсти більше поза межами дому теж більш притаманна європейцям. Проте у даній групі також переважає розуміння і прагнення контролю-зменшення ваги, студенти свідомо вибирають продукти та зменшують кількість споживання їжі, після переїдання. Серед студентів-нігерійців вплив стресових чинників на зміни харчової поведінки виявився менш значущим. Загалом відзначено, що приблизно у 70% студентів-медиків, які живуть у новому середовищі є виражена залежність харчування від емоційного фону. Наведені зміни харчової поведінки здатні призвести до ожиріння та стати підґрунтям для розвитку метаболічного
синдрому у майбутньому. При проведенні реоенцефалографічного дослідження вставнолено, що у основній групі дослідження серед чоловіків відзначалось здебільшого нормальне кровопостачання в БВСА у 48% осіб, нормальний тонус судин у - 44%, та неутруднений венозний відтік у 75% респондентів. Підвищене кровонаповнення в БВСА відзначалось у 37,5% обстежуваних, так як і підвищений тонус судин - у 37,5%. Знижене кровонаповнення в БВСА знайдено 14,5%студентів. Знижений тонус судин простежено у 21% осіб. Утруднений венозний відтік зареєстровано у 25% чоловіків. У порівняльній групі для чоловіків характерне підвищене кровопостачання в БВСА у 62,5%, підвищений тонус судин простежно у 68,75%, та утруднений венозний відтік у 62,5% респондентів. Знижене кровонаповнення в БВСА відзначалось у 18,75% обстежуваних, нормальний тонус судин у 18,75% респондентів. Нормальне кровонаповнення в БВСА знайдено у 14,5% студентів. Знижений тонус судин простежено 12,5% осіб. Утруднений венозний відтік зареєстровано у 62,5% чоловіків.
Результати реоенцефалографічного обстеження в основній групі жінок демонструють переважання нормального кровопостачання в БВСА у 50%, нормального тонусу судин у 57% та неутрудненого венозного відтоку у 64,2%. Підвищене кровонаповнення у БВСА відзначалось у 31% респондентки, а підвищений тонус судин - у 31%. Знижене кровонаповнення в БВСА знайдено у 19% студенток та знижений тонус судин зареєстровано - у 26%. Утруднений венозний відтік зареєстровано у 35,8% жінок. У порівняльній групі дослідження спостерігаємо переважання підвищеного кровопостачання в БВСА у 77,7%, підвищений тонус судин у 44,4% та неутруднений венозний відтік 66,6%. Тоді, як зміни мозкового кровоплину за типом циркуляторн змін було виявлено у понад третини обстежуваних (знижене кровонаповнення в БВСА відзначалось у 11,15% респонденток, а знижений тонус судин - у 33,3%. Нормальне кровонаповнення в БВСА знайдено у 11,15% студенток. Нормальний тонус судин зареєстровано у 22,3% учасниць. Утруднений венозний відтік зареєстровано 33,3% жінок. За результатами оцінювання варіабельності серцевого ритму
зареєстровано, що у чоловіків основної групи дослідження переважає парасимпатична активність на синусовий ритмічність серцевої діяльності, з високою активністю регуляції та меншим впливом центрального
надсегментарного відділу АНС та судинного центру регуляції. У порівняльній групі у респондентів-чоловіків відмічено достовірне зниження амплітуди TP, VLF, LF, HF хвиль у порівнянні з показниками чоловіків основної групи, що свідчить про зменшення вагусного впливу, що репрезентує парасимпатичну ланку АНС, на контроль серцевої діяльності. Серед жінок основної групи дослідження виявлена дещо вища потужність
всіх складових спектрального аналізу ВСР: дуже низькочастотної, низькочастотної і високочастотної, у порівнянні із чоловіками основної групи. Відсоток високочастотних хвиль (HF) склав 71% сумарної потужності спектра, що дає підстави стверджувати про переважання парасимпачного впливу АНС. Відношення потужностей низькочастотної та високочастотної (LF/HF) складової також є підтвердженням переважання парасимпатичних впливів. Відсоток низькочастотних хвиль склав 29%, що знову ж демонструє переважання парасимпатичної ланки АНС. Серед жінок порівняльної групи виражено знизилась загальна потужність спектра (TP). Відмічено зниження спектральних показників VLF, LF, HF та зростання з відношення LF/HF. Отримані результати свідчать про фактично однаковий вплив симпатичного та парасимпатичного відділів АНС на регуляцію серцевого ритму. Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 наукових праць, із них: 6
статей, 6 з яких було опубліковано у журналах, що входять до науково-метричних баз Scopus та Web Of Science.
Ключові слова: реоенцефалографія, ожиріння, судини, SARS CoV-2, Covid-19, лонг COVID-19, варіабельність серцевого ритму, студенти, психічне здоров'я, депресія, автономна нервова система, стресові розлади,
стрес-стійкість, стрес.

https://drive.google.com/file/d/1S-JwqcO4A0EiSjmtIfbRk2Qnxa1xuwwv/view?usp=sharing