Репозитарій

УДК: 614.2:616-073

Результати бібліографічного пошуку засвідчили, що приватний сектор охорони здоров’я України, у порівнянні з іншими розвиненими країнами, ще не достатньо насичений, та за сучасних умов його активного розвитку менеджмент якості є однією з базових стратегій конкурентоспроможності закладу охорони здоров’я на ринку медичних послуг. Організація діяльності приватного закладу ультразвукової діагностики потребує виконання низки вимог, однак забезпечення якості неможливе без врахування тенденцій розвитку ультразвукової діагностики, кадрової політики та пацієнтоорієнтованості медичних послуг. Результати анкетного опитування пацієнтів засвідчили, що за необхідності проведення ультразвукової діагностики найбільший вплив на вибір закладу охорони здоров’я має кваліфікація фахівця, який проводить обстеження (84,1%), значимою для респондентів також була сучасність обладнання (31,8%), інші фактори суттєво поступалися впливом на вибір опитуваних. Встановлено, що значення SWOT-аналізу для здійснення менеджменту якості діяльності приватного закладу ультразвукової діагностики полягає у визначенні кваліфікаційних, клінічних, організаційних та фінансових слабких сторін та загроз, врахування яких дозволить керувати ризиками та підтримати ефективний розвиток закладу. Для менеджменту якості ультразвукової діагностики на рівні закладу, відділення чи кабінету, за результатами проведеного дослідження, нами рекомендовано застосовувати індикатори структури (n=2), процесу (n=3), результату (n=4), а також спеціальні індикатори результату для ультразвукових досліджень конкретних органів чи захворювань (n=7).

УДК: 614.2:615.1:339.138:61:004

В магістерській роботі комплексно обґрунтовано підхід до проєктування організаційно-економічного механізму використання ІТ у фармацевтичному підприємстві з урахуванням специфіки фармацевтичної діяльності та регуляторних вимог. Було проведено дослідження сучасних платформ, які відповідають потребам і цілям компанії, проаналізовано алгоритми і механізми їх використання. Практична значущість полягає у розробці рекомендацій щодо удосконалення інформаційно-аналітичної системи ТзОВ «Бауш Хелс», зокрема в обґрунтуванні впровадження цифрової платформи CaseWare, моделі управління ІТ-системою та механізму реалізації інформаційної стратегії, що може бути використано як у межах досліджуваного підприємства, так і адаптовано для інших фармацевтичних компаній. Розроблено пакет пропозицій щодо реструктуризації бізнес-процесів, моделі управління інформаційною системою та алгоритму втілення інформаційної стратегії підприємства. Інтеграція таких рішень сприяє підвищенню якості звітності, автоматизації аудиту операцій та аналітичній підтримці управлінських рішень.

УДК 614.21:362.112

За результатами проведеного дослідження сформовано комплексну модель удосконалення системи управління якістю медичних послуг у ПП «Савамед», що включає 4 ключові елементи (блоки): 1) пацієнт-орієнтований; 2) клінічний; 3) блок ефективності та 4) кадрово-мотиваційний. Запропонована модель, орієнтована на системне оцінювання рівня якості медичних послуг, виявлення ключових проблемних аспектів у клінічних та організаційних процесах, покращення досвіду пацієнтів та оптимізацію діяльність медичного центру. Комплексний характер моделі забезпечує поєднання клінічної безпеки, ефективності та високої клієнтоорієнтованості, що є надзвичайно важливим для приватних медичних закладів. Розроблена модель і практичні рекомендації можуть бути впроваджені у діяльність приватного медичного центру з метою вдосконалення системи управління якістю медичних послуг, оптимізації надання медичної допомоги та зміцнення конкурентних позицій цього закладу.

УДК 614.2-082-054.73]:352

Медико-соціальні потреби внутрішньо переміщених осіб (ВПО) залишаються надзвичайно актуальним викликом для систем охорони здоров’я, особливо в умовах воєнного стану, гуманітарних криз та транснаціональних переміщень. Повномасштабна війна суттєво загострила структурні, організаційні, фінансові та соціальні проблеми у сфері медичних послуг, особливо в контексті забезпечення медичних потреб ВПО. Переважна більшість ВПО (понад 90%) потребує медичної допомоги, при цьому значна частина не може отримати її повною мірою. Значна частка ВПО має проблеми з придбанням лікарських засобів і низьку доступність до програм відшкодування («Доступні ліки»), що потребує вдосконалення управління фармацевтичним забезпеченням. Майже 40% опитаних потребують психологічної допомоги, однак лише 10% її отримують, що свідчить про необхідність інтеграції психологічної підтримки в систему менеджменту медичних послуг для ВПО. Серед ВПО особи з інвалідністю значно частіше, потребують динамічного спостереження, стаціонарного лікування, реабілітації та паліативної допомоги. Проблемним є забезпечення ліками осіб із інвалідністю: понад 60% вказали, що необхідні препарати не входять до програми «Доступні ліки», а майже третина може придбати лише частину необхідних засобів. У результаті проведеного аналізу сформовано комплекс стратегій удосконалення менеджменту закладу охорони здоров’я, спрямованих на підвищення якості та доступності медичної допомоги ВПО на регіональному рівні. Запропоновані стратегії передбачають оптимізацію управлінських процесів, розвиток паліативної та мобільної допомоги, зміцнення кадрового потенціалу, покращення маршрутизації пацієнтів, а також інтеграцію медичних і соціальних сервісів для потреб ВПО.

УДК 617.76–089.87:005.8 

У магістерській роботі показано, що надання високоспеціалізованої офтальмологічної допомоги в умовах повномасштабної війни потребує централізованої моделі управління типу Hub-and-Spoke. З'ясовано, що епідеміологічна ситуація у Львівській області характеризується поєднанням зростаючої хронічної патології (діабетична ретинопатія ‒ 17,2% хворих на діабет, офтальмологічні ускладнення серцево-судинних захворювань) та різкого збільшення бойової травми ока, що суттєво підвищує попит на реконструктивні втручання. Встановлено, що Університетська лікарня ДНП «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького», виконуючи функцію регіонального хабу, має значний клінічний потенціал, однак лише 45,8% із 120 пацієнтів, яким виконано видалення ока за 2019-2024 роки, отримали первинну імплантацію орбітального імплантату. Виявлено, що застосування методів SIPOC та RACI-аналізу дозволило ідентифікувати ключовий організаційний розрив між етапом хірургічного стаціонару та етапом протезування, зумовлений відсутністю відповідальної особи за супровід пацієнта після виписки. Запропоновано удосконалену модель управління, що базується на впровадженні інституту кейс-менеджменту з системою п'яти контрольних точок маршруту, матриці компетенцій мультидисциплінарної команди та панелі KPI для моніторингу якості. Обґрунтовано клініко-економічну перевагу пористих синтетичних імплантатів (Oculfilt) над дешевими непористими аналогами, а цільове фінансування річної потреби регіону в обсязі 3 млн. грн визначено як стратегічну інвестицію, що дозволить попередити витрати на лікування ускладнень вартістю 30-40 тис. грн на один випадок та забезпечити повноцінну соціальну реінтеграцію пацієнтів, зокрема військовослужбовців.