Репозитарій

УДК 616.314-089.818.1

Отримання якісних відбитків, де точно і чітко відображені межі препарування при виготовленні незнімних зубопротезних конструкцій і надалі залишається для багатьох лікарів технічно складним клінічниметапом. При цьому, якщо відбиток не відображає усіх деталей протезного поля, то існує великий ризик того, що виготовлена за таким відбитком незнімна зубопротезна конструкція не відповідатиме необхідним параметрам крайового прилягання, а отже, суттєво зростає ймовірність клінічних ускладнень. Зважаючи на це, метою нашого дослідження було оцінити якість відбитків, які надходять для виготовлення незнімних конструкцій. Для виконання цього завдання ми за допомогою макрофотозйомки дослідили
112 відбитків, що надходили в зуботехнічну лабораторію на кафедрі хірургічної та ортопедичної стоматології ФПДО та на базі Стоматологічного медичного центру Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
Для оцінювання якості відбитків послуговувалися трьохбальною системою, де 3 бали відповідали оцінці «добре», 2 бали – оцінці «задовільно» і 1 бал – оцінці «незадовільно». Під час дослідження робочих відбитків виявлено абсолютну перевагу двошарових відбитків – 100%. Ре- зультати дослідження продемонстрували, що більше половини відбитків, а саме 58 із 112 (51,7%), що надходили в зуботехнічну лабораторію, можна було охарактеризувати оцінкою «незадовільно»; 31,0% відбитків (35 із 112) отримали оцінку «задовільно» і тільки 16,9% (19 відбитків) відповідали критеріям оцінки «добре». Середній бал оцінювання усіх відбитків становив 1,64 бала. Результати проведеного нами дослідження є серйозним приводом для занепокоєння. Для зменшення відсотка неякісних відбитків ми рекомендуємо наступне: фотографувати робочі відбитки відразу після їх отримання і зберігати їх зображення в історії хвороби пацієнта; приділяти більшу увагу етапу отримання відбитка,
роблячи при цьому акцент на виробленні мануальних навиків та здійснюючи моніторинг якості відбитків, що
надходять в зуботехнічні лабораторії.
Ключові слова: відбиткові матеріали, незнімне протезування, зуботехнічна лабораторія, якість.

Obtaining high-quality impressions, which accurately and clearly reflect the limits of preparation in the manufacture of fixed dentures and structures remains a technically difficult stage for many dentists. If the impression does not reflect all the details of the prosthetic field, there is a high risk that the fixed denture design will not meet the required parameters of the edge fit. It also significantly increases the likelihood of clinical complications.
Therefore, the purpose of our study was to assess the quality of impressions that come to the dental laboratory for the manufacture of fixed dentures. To perform this task, we used macro photography to examine 112 impressions received by the dental laboratory at the Department of Surgical and Prosthetic Dentistry FPDO and at the Dental Medical Center of Lviv National Medical University named after Danylo Halytsky.
We used a three-point system, where 3 points corresponded to the assessment of «good», 2 points – to the assessment of «satisfactory» and 1 point – to the assessment of «unsatisfactory» so that we could assess the quality of prints. The study of working impressions revealed an absolute advantage of two-layer prints – 100%. The results of the study showed that more than half of the impressions (namely 58 of 112 (51.7%)), received in the dental laboratory
could be described as «unsatisfactory»; 31.0% of prints (35 out of 112) were rated «satisfactory» and only 16.9% (19 prints) met the criteria for «good». The average score of all impressions was 1.64 points. The results of our study are a serious cause for concern. To reduce the percentage of low-quality impressions we recommend to take photos of working prints immediately after receiving them and save images in the patient’s medical history; pay more attention to the stage of obtaining an impression, while emphasizing the development of manual skills and monitoring the quality of impressions coming to dental laboratories.
Key words: impression materials, fixed prosthodontics, laboratories, quality.

 УДК: 616.314.17-008.1-007.17-036.1-076.4

У роботі досліджувалися дистрофічні зміни всіх структур пародонту та зубів у хворих на пародонтоз та
генералізований пародонтит. Характерні ознаки патологічного контуру ясен, а також інші клініко-рентгенологічні особливості дистрофії відрізняються у хворих на пародонтоз та генералізований пародонтит і сприяють покращенню їх диференційної діагностики. При ультраструктурному дослідженні ясен пацієнтів із пародонтозом виявлено дисемінований мікротромбоз, мукоїдний набряк та фібриноїдну трансформацію проміжної сполучної тканини та коагуляційно-дистрофічні зміни тканин і клітин пародонту.  

УДК 616.98:579.834.114-053.2

Abstract. Neuroborreliosis constitutes a neurological sequelae of Lyme disease, due to the pathogenic activity of the spirochetal agent, Borrelia burgdorferi. Transmission of this microorganism to human hosts occurs through the bite of an infected tick. The persistent intracellular presence of Borrelia burgdorferi gives rise to a primary cutaneous manifestation known as erythema migrans. Later, at advanced stages of the
disease, it can lead to central nervous system involve. The aim is to present a case study of a 15-year-old female patient with neuroborreliosis, a neurological complication of Lyme disease, and to discuss the possible mechanisms of this complication. Material and methods. Clnical, laboratory, instrumental examination and neurological status assessment of the patient M revealed the Facial muscles palsy on the left side of the face, with no signs of Meningitis. The hospital conducted tests for Borreliosis, a lumbar puncture, and an MRI of the brain. Results. This clinical report demonstrate the progression of neuroborreliosis, marked by encephalitis and facial nerve palsy, in a 15-year-old female patient. Unfortunately, Lyme borreliosis was detected in the late stages of the disease because the primary symptoms that occur in the early, localized stage - erythema migrans - were сomitted. Nonetheless, the identification of neuroborreliosis and the implementation of appropriate therapeutic interventions (Ceftriaxone & Doxycycline, Prednisolone, Acetazolamide prescription) facilitated the patient’s recovery. The discussion presents possible mechanisms for the development of this complication. Conclusions. With this clinical case, we aimed to demonstrate the development of neuroborreliosis with encephalitis and palsy of the facial nerve in an 15-year-old girl, the rare childhood diseases in our regions. Unfortunately, Lyme borreliosis was detected in the late stages of the disease because the primary symptoms that occur in the early, localized stage - erythema migrans - were omitted. However, the diagnosis of neuroborreliosis
and adequate treatment contributed to the patient’s recovery. The discussion presents possible mechanisms for the development of this complication.
Key words: Neuroborreliosis, Lyme diseases, Encephalitis, Facial nerve palsy, children, treatment.

УДК: 616.988.55:(616.31+616.321)]-022]-053.2-07

Лайм-бореліоз–це мультисистемне інфекційне захворювання, яке виникає внаслідок інфікування бактеріями комплексу Borrelia burgdorferi sensu lato. Перебіг захворювання характеризується трьома стадіями: ранньою локалізованою, ранньою дисемінованою та пізньою. Однією з рідкісних форм ранньої дисемінованої стадії хвороби Лайма у дітей є лімфоцитома. Нами описано клінічний випадок бореліозної лімфоцитоми, спричиненої поєднанням трьох видів борелій (Borrelia afzelii, Borrelia burgdorferi, Borrelia garinii) у дівчинки 6 років. Захворювання маніфестувало з множинної мігруючої еритеми в ділянці обличчя дитини, яку було прийнято за алергічний дерматит. Укусу кліща, в анамнезі, у дитини, зі слів батьків, не було. Діагноз підтверджено методом ІФА та імуноблотаналізом. Пацієнтці було призначене лікування доксицикліном упродовж 21 дня по 50 мг 2 р/д. Через три тижні після початку антибіотикотерапії спостерігалась повна регресія лімфоцитоми

УДК 616.314-089

Медицина, як і інші галузі людських знань і діяльності, постійно розвивається разом із людством, тому практично щелепно-лицьова хірургія виникла у світі тисячі років тому, а юридично — в роки Першої світової війни в Європі. У різних країнах це відбувалося по-різному і переважно на початку ХХ ст., під час Першої–Другої світових війн. Втім, у колишньому СРСР станом на 1991 р. такої спеціальності офіційно в цивільній медицині не було, хоча у військовій медицині ці термін, спеціальність, спеціалізовані відділення і кафедри подекуди існували. І зараз, перш ніж викладати цю довгу історію етапів і практичних дій, що покликані довести необхідність включення спеціальності «щелепно-лицьова хірургія» в загальний державний перелік лікарських спеціальностей України, потрібно обґрунтувати поняття «хірург-стоматолог» і «щелепно-лицьовий хірург», що між ними спільного і в чому різниця, де між ними та іншими сумісними спеціальностями реальні кордони.