Резюме. Хронічні обструктивні захворювання бронхолегеневої системи є одними з найбільш поширених у світі. Бронхіальна астма (БА) та хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) значно обмежують пацієнтів, знижують їхню працездатність і потребують чималих фінансових витрат. Сьогодні ми маємо можливість допомогти таким пацієнтам, призначивши доступні та дієві ліки. Однак частина пацієнтів не може досягти контролю над хворобою. Частою причиною цього є погана прихильність до лікування.
Мета дослідження: визначення прихильності до лікування та її вплив на перебіг хвороби
Матеріали та методи. У дослідження було включено 52 пацієнти з бронхіальною астмою та хронічним обструктивним захворюванням легень. Важкість захворювання визначали за допомогою шкали оцінки важкості задишки (MRC), спірометричними показниками. Прихильність до лікування оцінювали за допомогою опитувальника, що включає 7 запитань.
Результати. Оцінку результатів тестувань проводили на першому візиті, через 3 та 6 місяців після початку лікування. Через 6 місяців середні показники опитувальника MRC покращилися в обох групах, однак у групі пацієнтів БА кількість пацієнтів, які оцінювали свою задишку як важку, була значно меншою (7 пацієнтів у групі ХОЗЛ та 2 пацієнти в групі БА). Прихильність до лікування незначно відрізнялася в обох групах (4,5±0,1 бала проти 4,2±0,3 бала, р<0,05). Основними факторами, що впливають на прихильність, є вартість препарату, тривалість використання та
можливі побічні дії.
Ключові слова: бронхіальна астма, хронічне обструктивне захворювання легень, прихильність до лікування.
УДК 61(092):615.014
У книзі представлено життєвий і науковий шлях професор Ольги Миколаївни Заліської, доктора фармацевтичних наук, з 2004 року, завідувача кафедри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки ФПДО – єдиної кафедри з фармакоекономіки у післядипломному навчанні у закладах вищої освіти в Україні.
Представлено основні етапи впровадження нової дисципліни з 1999 року «Фармакоекономіка» (Pharmacoeconomics) в Україні як напряму наукових досліджень і навчальної дисципліни у до- і післядипломну освіту провізорів (фармацевтів) України. Заліська О. М. – автор типових навчальних програм «Фармакоекономіка», 2001, 2007, які затверджені МОН і МОЗ України для студентів фармацевтичних факультетів, типових програм та уніфікованих планів післядипломної освіти й безперервного професійного розвитку провізорів (фармацевтів), 2003, 2012, 2014, 2016, 2018.
Професор Ольга Заліська є автор першого й єдиного в Україні підручника «Фармакоекономіка», 2007, затвердженого МОН і МОЗ України та 6 навчальних посібників «Фармакоекономіка» 2000, 2002, 2007, 2014, 2020 для до- і післядипломної підготовки провізорів (фармацевтів), затверджених МОН і МОЗ України, які впровадженіу навчальний процес, наукову роботу медичних закладів вищої освіти.
Професор Ольга Заліська є автор 890 друкованих праць, впровадила системну співпрацю з Міжнародними товариством фармакоекономічних досліджень ISPOR з 2001 року. Вона створила Український відділ ISPOR - це ISPORUkraineChapter, створила вперше вітчизняний сайт www.uspor.org.uaУкраїнського відділу ISPOR з 2008 року для поширенння знань і вмінь з фармакоекономічного аналізу та оцінки медичних технологій, де є навчальні модулі, вперше сформувала на міжнародному сайті ISPORwww.ispor.org з 2008 року офіційну сторінку для України .
Професор Ольга Заліська є науковий керівник Українського студентського відділу ІSPOR, 2011 року для формування кадрового потенціалу з фармакоекономіки та досліджень з економіки здоров’я (HEOR). Сформувала напрями досліджень наукової школи проф.О.Заліської, під її керівництвом захищені одна докторська дисертація та 10 дисертацій з фармакоекономічного аналізу та ОМТ, результати яких впроваджені у роботу МОЗ України, формулярних комісій, обласних об’єднань аптек.
Заліська Ольга постійно є членкиня робочих комісій, груп МОЗ України з 2004 при формуванні Національної політики ліків, Національного переліку основних лікарських засобів, реімбурсації ліків, договорів керованого доступу для інновацій, для впровадження екосистеми оцінки медичних технологій за 2010-2025 роки. Наведено етапи формування термінології науки «Фармакоекономіка» та оцінки медичних технологій у взаємозв’язку з доказовою фармацією, організацією і економікою фармації.
Книга призначена для фахівців системи охорони здоров’я, лікарів і фармацевтів, клінічних фармацевтів, науковців, професіоналів, які проводять фармакоекономічні дослідження, оцінки медичних технологій ліків, медичних виробів, у співпраці з ISPOR, HTAi та FIP для раціонального використання ліків для збереження здоров’я нації.
Резюме. Дотепер не встановлені характеристики вуглеводного метаболізму на ранній стадії стеатотичної хвороби печінки, асоційованої з метаболічною дисфункцією стадії метаболічно-асоційованого стеатозу печінки (МАСП), оскільки наявні джерела літератури розглядають її разом зі стеатогепатитом, що зумовило актуальність та доцільність нашого дослідження.
Мета роботи – охарактеризувати параметри вуглеводного метаболізму та їх кореляційні зв’язки за умов МАСП та встановити їх діагностичну цінність.
Матеріал і методи. До дослідження залучені 450 пацієнтів із кардіоревматологічною патологією, які поділені на основні групи (n=324) із супутнім МАСП та контрольні групи (n=126) з інтактною печінкою, в яких оцінено вміст глюкози натще, її кореляційні зв’язки, частота гіперглікемії, діагностична цінність цієї ознаки. У групі 2 проведений стандартний пероральний глюкозотолерантний тест (ПГТТ) та визначено чутливість печінки до інсуліну за індексом HOMA-IR та чутливість периферійних тканин до інсуліну за індексами Gutt та Cederholm. Результати опрацьовано статистично, за рівень істотності прийнято р<0,05.
Результати. У пацієнтів без цукрового діабету (ЦД) вміст глюкози натще за умов МАСП істотно перевищував аналогічний за умов інтактної печінки (5,67±0,26 проти 4,86±0,22 ммоль/л; р<0,05). Вміст глюкози натще за умов МАСП істотно корелював з іншими критеріями метаболічного синдрому, параметрами запалення, ендогенної інтоксикації та структурно-функціональними параметрами стану печінки та серця. Пацієнти з супутнім МАСП істотно відрізнялись від осіб з інтактною печінкою за вищими значеннями глюкози на 30 ́, 60 ́ та 120 ́ та площею під кривою глюкози, що супроводжувалось істотно нижчими значеннями індексів інсуліночутливості периферійних тканин Gutt та Cederholm. Гіперглікемія натще збільшувала ймовірність виникнення МАСП у 4,73 раза порівняно з інтактною печінкою (95% СI=1,83-12,22; Z-statistic 3,211; р=0,0013).
Висновки. Вуглеводний метаболізм змінюється вже на стадії стеатозу печінки, зі збільшенням інсулінорезистентності печінки та зменшенням інсулі-
ночутливості периферійних тканин; тому гіперглікемія є істотною ознакою диференціації інтактної печінки та стеатозу.
Ключові слова: метаболічно-асоційований стеатоз печінки, глюкоза натще, глюкозотолерантний тест, інсуліночутливість периферійних тканин, гіперглікемія.
Background and objectives. Recent evidence has demonstrated that mildly elevated bilirubin concentrations are protective against various oxidative stress-mediated diseases, including autoimmune disorders. Based on this, the present study aimed to investigate the association between serum bilirubin levels, albumin-based inflammatory ratios, and the presence of primary antiphospholipid syndrome (APS) in women with a history of spontaneous miscarriages.
Materials and methods. This cross-sectional observational study included 72 women aged 21–40 years (median age 27) with a history of spontaneous miscarriages in the first trimester. Based on clinical and laboratory findings, 47 women were diagnosed with APS, and 25 were classified as non-APS. All participants underwent a complete evaluation, including blood count, coagulation tests, glucose and lipid profiles, CRP, vitamin D, and assessments of thyroid, liver, and kidney function.
Results. A total bilirubin level below 8 μmol/L was observed in 53% of APS patients, significantly higher than in non-APS women (24%, p = 0.024). Total, direct, and indirect bilirubin concentrations were significantly lower, while inflammatory markers such as fibrinogen, CRP, and CRP/albumin ratio were significantly higher in APS patients (p < 0.05). Logistic regression and ROC analysis confirmed the diagnostic value of these markers. The AUC values for total bilirubin, bilirubin/albumin ratio, fibrinogen, albumin/fibrinogen ratio, CRP, and CRP/albumin ratio demonstrated moderate diagnostic
accuracy (AUC = 0.723, 0.793, 0.693, 0.828, 0.761, and 0.699, respectively).
Conclusions. Serum bilirubin levels and the bilirubin/albumin ratio were negatively associated with APS in women with a history of spontaneous miscarriage. These findings suggest impaired antioxidant and anti-inflammatory defenses in APS patients. Serum bilirubin combined with albumin-based inflammatory ratios may serve as additional screening tools for APS in this population.
Keywords: antiphospholipid syndrome, total bilirubin, total bilirubin to albumin ratio, oxidative stress
On December 13–15, 2023, the International Medical Forum (IMF) “Medicine of Ukraine and the World: Fundamentals, Realities and Strategic Prospects” was held in Lviv, during which the 12th Christmas Readings on Immunology and Allergology took place. The event was dedicated to the 150th anniversary of the Shevchenko Scientific Society & the 125th anniversary of the Medical Commission of the Shevchenko Scientific Society [1]. The article highlights key aspects of the plenary session “Improving Patient Access to Treatment in Ukraine: Challenges and New Opportunities for Pharmaceutical Provision in Wartime Conditions”, which was organized within the framework of the International Medical Forum by a strong delegation from the State Expert Center of the Ministry of Health of Ukraine.