Репозитарій

УДК : 351.014.5.016:796

У статті вивчається роль публічного управління у галузі соціальної політики як інструменту зміцнення державної безпеки та підтримки соціальної стабільності в умовах сучасних економічних та соціально-політичних викликів. Проблема забезпечення соціальної стабільності та державної без-
пеки в умовах сучасних соціально-економічних та політичних трансформацій набуває особливої актуальності. Зростання економічної нерівності, демографічні виклики, соціальна вразливість окремих груп населення та напруженість у суспільстві створюють потенційні ризики для безпеки держави. Досліджуються механізми планування, реалізації та оцінки ефективності державних програм, спрямованих на захист вразливих
верств населення та забезпечення рівних можливостей, включно з аспектами гендерної рівності. Особлива увага приділяється комплексності підходу, який передбачає інтеграцію адміністративних, правових інструментів управління. У таких умовах ефективне публічне управління у сфері соціальної політики стає ключовим інструментом забезпечення рівних можливостей, соціальної стабільності та довіри громадян до
інститутів влади. Незважаючи на наявність державних програм соціальної підтримки, спостерігаються системні проблеми, що знижують ефективність їх реалізації. Проаналізовано вплив ефективного адміністрування соціальної політики на стабілізацію суспільних процесів, зниження соціальної напруги та підвищення довіри громадян до інституцій влади. Розглянуто роль державних органів, місцевого самоврядування та громадянського суспільства у формуванні прозорих, підзвітних та соціально справедливих програм. Врахування потреб різних соціальних груп з принципами рівних можливостей, підвищує ефективність і сталість результатів соціальних ініціатив. Обґрунтовано, що прозорість процесів,
суспільна координація та врахування міжнародного досвіду є важливими для успішного впровадження соціальних програм. Окреслено напрями подальших досліджень, зокрема щодо оцінки ефективності соціальних політик та інтеграції принципів рівних можливостей у систему публічного управління для забезпечення довгострокової соціальної стабільності та безпеки держави. Особлива увага приділена перспективам розвитку публічного управління у контексті зміцнення національної безпеки і підвищення інституційної спроможності органів влади

УДК 378.014.5.016:796/799(477)

У статті досліджується роль гуманітарної допомоги як інструменту відновлення соціальної стабільності в умовах сучасних соціально-політичних викликів із урахуванням принципів гендерної рівності. Розглядається сутність гуманітарної політики держави та міжнародних інституцій, її ключові напрями й механізми реалізації, зокрема соціальні, освітні, медичні та захисні програми, спрямовані на підтримку вразливих груп населення з урахуванням гендерних потреб. Особливу увагу приділено ролі державних органів влади, міжнародних організацій та громадянського суспільства у формуванні та реалізації гендерно чутливих гуманітарних ініціатив. Проаналізовано вплив гуманітарної допомоги на процеси соціальної стабілізації, зниження рівня соціальної напруги та забезпечення рівного доступу жінок і чоловіків до ресурсів і послуг. Визначено, що інтеграція гендерного підходу в гуманітарні програми сприяє підвищенню їх ефективності, соціальної справедливості та сталості результатів. Проблема відновлення соціальної стабільності в умовах сучасних соціально-політичних трансформацій набуває особливої актуальності у зв’язку з посиленням кризових явищ, зумовлених війною, економічною нестабільністю, вимушеною міграцією населення та зростанням соціальної вразливості окремих груп. Розглядаються механізми міжсекторальної взаємодії, а також значення нормативно-правового забезпечення у впровадженні принципів гендерної рівності в системі гуманітарної допомоги. Гуманітарна допомога виступає одним із ключових інструментів державної та міжнародної політики, спрямованої на забезпечення базових потреб населення, зниження соціальної напруги та відновлення суспільної рівноваги. Водночас ефективність гуманітарних програм значною мірою залежить від урахування принципів гендерної рівності. Обґрунтовано, що ефективне відновлення соціальної стабільності можливе за умови комплексного підходу до гуманітарної допомоги, який поєднує соціальну підтримку, захист прав людини та забезпечення гендерної рівності. Обґрунтовано, що прозорість процесів, урахування потреб різних соціальних і гендерних груп, а також інституційна спроможність суб’єктів гуманітарної політики є ключовими чинниками успішної реалізації гуманітарних програм. Окремої уваги потребує проблема нормативно-правового забезпечення гуманітарної допомоги, оскільки чинні правові механізми не завжди враховують сучасні виклики та гендерні аспекти кризових ситуацій.

 УДК: 351.84:35.072.2:342.5 (477)

У статті аналізується роль публічного управління у сфері соціальної політики як інструменту зміцнення державної безпеки та підтримки соціальної стабільності в умовах сучасних економічних та соціально-політичних викликів. Досліджуються механізми планування, реалізації та оцінки ефективності державних програм, спрямованих на захист вразливих верств населення та забезпечення рівних можливостей, включно з аспектами гендерної рівності. Особлива увага приділяється комплексності підходу, який передбачає інтеграцію міжсекторальних інструментів управління. Проаналізовано вплив ефективного адміністрування соціальної політики на стабілізацію суспільних процесів, зниження соціальної напруги та підвищення довіри громадян до інституцій влади. Розглянуто роль державних органів, місцевого самоврядування та громадянського суспільства у формуванні прозорих, підзвітних та соціально справедливих програм. Підкреслено, що врахування потреб різних соціальних груп, включно з принципами рівних можливостей, підвищує ефективність і сталість результатів соціальних ініціатив. Особлива увага приділена перспективам розвитку публічного адміністрування у контексті зміцнення державної безпеки та підвищення інституційної спроможності органів влади. Обґрунтовано, що прозорість процесів, міжсекторальна
координація та врахування міжнародного досвіду є критично важливими для успішного впровадження соціальних програм. Окреслено напрями подальших досліджень, зокрема щодо оцінки ефективності соціальних політик та інтеграції принципів рівних можливостей у систему публічного управління для забезпечення довгострокової соціальної стабільності та безпеки держави. Обґрунтовано, що важливим аспектом є також недостатній рівень взаємодії між державними органами, місцевим самоврядуванням і громадськими інституціями у впровадженні програм соціальної підтримки. Нерівномірність доступу до ресурсів, ігнорування специфічних потреб вразливих груп населення – зокрема людей з інвалідністю, осіб похилого віку, дітей та малозабезпечених верств – негативно впливає на процеси соціальної стабілізації та підвищення безпеки держави.
Ключові слова: публічне управління, державна соціальна політика, рівні можливості, категорії населення, національна безпека, механізми, координація, прозорість, уніфікація, управлінські підходи, ефективність.

УДК 016:616.89-02:613.861.3

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є однією з найактуальніших і найболючіших проблем сучасного українського суспільства, що особливо загострилася в умовах війни, яка триває з 2014 року. Бойові дії на Сході України, анексія Криму та повномасштабне вторгнення 2022 року спричинили значні психотравматичні наслідки для військовослужбовців, ветеранів, цивільного населення, внутрішньо переміщених осіб і родин
загиблих.
Бібліографічний покажчик присвячено комплексному висвітленню проблеми ПТСР. У виданні систематизовано наукові праці: монографії, статті, матеріали конференцій і дисертаційні дослідження, що розкривають етіологію розладу, його клінічні прояви, особливості діагностики, сучасні підходи до профілактики та лікування, а також питання психологічної і медичної реабілітації постраждалих.
Видання стане корисним інформаційним ресурсом для лікарів, науковців, психологів, психотерапевтів, реабілітологів, студентів медичних і гуманітарних закладів вищої освіти, а також для широкого кола читачів, які цікавляться проблемами ментального здоров’я та наслідками психотравматичного досвіду в умовах війни.