Репозитарій

УДК 141.132”16/18”

У статті мова йде про езкистенційну напругу та її ймовірний вплив на внутрішні пошуки й переживання різних категорій громадян України. Розглянуто основні постулати теорій та підходів до розуміння культурних та ціннісніх змін, які відбуваються під дією соціальних трансформацій.
Досліджено питання доцільності визначати екзистенційні пошуки через призму цінностей, зокрема мова йде про зміну потреб та цілей українського соціуму під час війни. Окреслено поняття кризи, яка сформувалася внаслідок чергової (вимушеної) імміграції величезної кількості українського населення, зрештою сприяла певному переосмисленню, певному відчуттю особистої гідності, самоповаги та хоча б часткового зменшення комплексу меншовартості, який був притаманним українцям. Мета статті: визначити ціннісні суперечності суспільства у часі повномасштабної війн РФ проти України. В основу проведеного дослідження покладені напрацювання, передусім філософів, які свого часу зробили вагомий внесок у розуміння екзистенційних проблем з якими зіштовхувалися люди у попередньому ХХ столітті, зокрема Х. Арендт, Е. Фромма, В. Франкла. Також у статті розглянуті підходи до трактування ціннісної основи суспільства, визначення самого поняття цінності.
Визначено, що для формування та закріплення певних ціннісних конструктів як моральну норму суспільства, передусім необхідно, щоб ця цінність була прийнята на колективному, консолідованому рівні. Це вимагає від українського суспільства солідарності, єдності, дозрівання суспільства, готовності до прийняття певних норм й певних культурних зсувів. В окремі моменти цінності можуть різко змінюватися, однак, як правило такі зміни регулюватися на рівні функціонування державних інститутів. Одних із важливих аспектів українського соціуму це підтримка один одного, постійний діалог, переконання, що народ є консолідованим і колективного прийняття терпимості до культурного різноманіття країни. Визначено, що вагомими аспектами розвитку сучасного українського суспільства є переосмислення таких важливих конструктів як гідність, свобода, самоповага. Не менш важливими є підтримка, та унеможливлення формування маргінальних груп, людей, які б відчували певний екзистенційний вакуум, що підкреслює необхідність суспільної згуртованості й діяльності на різних рівнях: військовому, культурному, психологічному, освітньому.
Ключові слова: цінності, російсько-українська війна, екзистенційна філософія, сенс життя, екзистенційний вакуум.

https://lumenpublishing.com/journals/index.php/rrem/article/view/6758/4781

The relevance of the article lies in the fact that the development of Ukrainian statehood, implementation of reforms in education and development of civil society is impossible without the development of Ukrainian spirituality. The process of globalization of today's society has a huge number of global problems associated with the obstacles to achieving harmony between man and nature, underestimating the development of each individual as unique, playing a crucial role in creating a special spiritual atmosphere, in revealing the creativity of life. Spirituality in the socio-cultural space should be understood as "man in man", as a quality of man, characterizing the motivation of human behavior, the process of his self-knowledge and the choice of life goals. The highest value of human existence is the human person. The notions of human qualities that allow full self-expression in the service of universal human interests are analyzed. Philosophy of education notes that the main purpose of human development is not only the satisfaction of needs, but also self-development, the full disclosure of the intellectual and cultural abilities of man. The article deepens the concept of the spiritual potential of today's mass culture in the current philosophy of education; reveals the ways of formation of spiritual potential in the postmodern space; outlines the quality of time in the socio-cultural space of postmodernism.

УДК : 351.014.5.016:796

У статті вивчається роль публічного управління у галузі соціальної політики як інструменту зміцнення державної безпеки та підтримки соціальної стабільності в умовах сучасних економічних та соціально-політичних викликів. Проблема забезпечення соціальної стабільності та державної без-
пеки в умовах сучасних соціально-економічних та політичних трансформацій набуває особливої актуальності. Зростання економічної нерівності, демографічні виклики, соціальна вразливість окремих груп населення та напруженість у суспільстві створюють потенційні ризики для безпеки держави. Досліджуються механізми планування, реалізації та оцінки ефективності державних програм, спрямованих на захист вразливих
верств населення та забезпечення рівних можливостей, включно з аспектами гендерної рівності. Особлива увага приділяється комплексності підходу, який передбачає інтеграцію адміністративних, правових інструментів управління. У таких умовах ефективне публічне управління у сфері соціальної політики стає ключовим інструментом забезпечення рівних можливостей, соціальної стабільності та довіри громадян до
інститутів влади. Незважаючи на наявність державних програм соціальної підтримки, спостерігаються системні проблеми, що знижують ефективність їх реалізації. Проаналізовано вплив ефективного адміністрування соціальної політики на стабілізацію суспільних процесів, зниження соціальної напруги та підвищення довіри громадян до інституцій влади. Розглянуто роль державних органів, місцевого самоврядування та громадянського суспільства у формуванні прозорих, підзвітних та соціально справедливих програм. Врахування потреб різних соціальних груп з принципами рівних можливостей, підвищує ефективність і сталість результатів соціальних ініціатив. Обґрунтовано, що прозорість процесів,
суспільна координація та врахування міжнародного досвіду є важливими для успішного впровадження соціальних програм. Окреслено напрями подальших досліджень, зокрема щодо оцінки ефективності соціальних політик та інтеграції принципів рівних можливостей у систему публічного управління для забезпечення довгострокової соціальної стабільності та безпеки держави. Особлива увага приділена перспективам розвитку публічного управління у контексті зміцнення національної безпеки і підвищення інституційної спроможності органів влади

УДК 378.014.5.016:796/799(477)

У статті досліджується роль гуманітарної допомоги як інструменту відновлення соціальної стабільності в умовах сучасних соціально-політичних викликів із урахуванням принципів гендерної рівності. Розглядається сутність гуманітарної політики держави та міжнародних інституцій, її ключові напрями й механізми реалізації, зокрема соціальні, освітні, медичні та захисні програми, спрямовані на підтримку вразливих груп населення з урахуванням гендерних потреб. Особливу увагу приділено ролі державних органів влади, міжнародних організацій та громадянського суспільства у формуванні та реалізації гендерно чутливих гуманітарних ініціатив. Проаналізовано вплив гуманітарної допомоги на процеси соціальної стабілізації, зниження рівня соціальної напруги та забезпечення рівного доступу жінок і чоловіків до ресурсів і послуг. Визначено, що інтеграція гендерного підходу в гуманітарні програми сприяє підвищенню їх ефективності, соціальної справедливості та сталості результатів. Проблема відновлення соціальної стабільності в умовах сучасних соціально-політичних трансформацій набуває особливої актуальності у зв’язку з посиленням кризових явищ, зумовлених війною, економічною нестабільністю, вимушеною міграцією населення та зростанням соціальної вразливості окремих груп. Розглядаються механізми міжсекторальної взаємодії, а також значення нормативно-правового забезпечення у впровадженні принципів гендерної рівності в системі гуманітарної допомоги. Гуманітарна допомога виступає одним із ключових інструментів державної та міжнародної політики, спрямованої на забезпечення базових потреб населення, зниження соціальної напруги та відновлення суспільної рівноваги. Водночас ефективність гуманітарних програм значною мірою залежить від урахування принципів гендерної рівності. Обґрунтовано, що ефективне відновлення соціальної стабільності можливе за умови комплексного підходу до гуманітарної допомоги, який поєднує соціальну підтримку, захист прав людини та забезпечення гендерної рівності. Обґрунтовано, що прозорість процесів, урахування потреб різних соціальних і гендерних груп, а також інституційна спроможність суб’єктів гуманітарної політики є ключовими чинниками успішної реалізації гуманітарних програм. Окремої уваги потребує проблема нормативно-правового забезпечення гуманітарної допомоги, оскільки чинні правові механізми не завжди враховують сучасні виклики та гендерні аспекти кризових ситуацій.

 УДК: 351.84:35.072.2:342.5 (477)

У статті аналізується роль публічного управління у сфері соціальної політики як інструменту зміцнення державної безпеки та підтримки соціальної стабільності в умовах сучасних економічних та соціально-політичних викликів. Досліджуються механізми планування, реалізації та оцінки ефективності державних програм, спрямованих на захист вразливих верств населення та забезпечення рівних можливостей, включно з аспектами гендерної рівності. Особлива увага приділяється комплексності підходу, який передбачає інтеграцію міжсекторальних інструментів управління. Проаналізовано вплив ефективного адміністрування соціальної політики на стабілізацію суспільних процесів, зниження соціальної напруги та підвищення довіри громадян до інституцій влади. Розглянуто роль державних органів, місцевого самоврядування та громадянського суспільства у формуванні прозорих, підзвітних та соціально справедливих програм. Підкреслено, що врахування потреб різних соціальних груп, включно з принципами рівних можливостей, підвищує ефективність і сталість результатів соціальних ініціатив. Особлива увага приділена перспективам розвитку публічного адміністрування у контексті зміцнення державної безпеки та підвищення інституційної спроможності органів влади. Обґрунтовано, що прозорість процесів, міжсекторальна
координація та врахування міжнародного досвіду є критично важливими для успішного впровадження соціальних програм. Окреслено напрями подальших досліджень, зокрема щодо оцінки ефективності соціальних політик та інтеграції принципів рівних можливостей у систему публічного управління для забезпечення довгострокової соціальної стабільності та безпеки держави. Обґрунтовано, що важливим аспектом є також недостатній рівень взаємодії між державними органами, місцевим самоврядуванням і громадськими інституціями у впровадженні програм соціальної підтримки. Нерівномірність доступу до ресурсів, ігнорування специфічних потреб вразливих груп населення – зокрема людей з інвалідністю, осіб похилого віку, дітей та малозабезпечених верств – негативно впливає на процеси соціальної стабілізації та підвищення безпеки держави.
Ключові слова: публічне управління, державна соціальна політика, рівні можливості, категорії населення, національна безпека, механізми, координація, прозорість, уніфікація, управлінські підходи, ефективність.