Репозитарій

ЛНМУ імені Данила Галицького

УДК 331.101.262

Інновації є рушійною силою розвитку бізнесу, відіграючи ключову роль у формуванні конкурентоспроможності та пристосуванні до змін на ринку й у технологічному середовищі. Метою статті є виокремлення головних моделей інноваційної зрілості, особливостей формування інноваційної культури підприємств як елемента моделі інноваційної зрілості. Проведено аналіз моделей для оцінки інноваційної зрілості, що для дослідження здатності підприємств до інновацій та покращення внутрішніх процесів. Моделі інноваційної зрілості дають змогу підприємствам досягти більш високого рівня інноваційного розвитку та зрозуміти рівень своїх інноваційних можливостей, визначити стратегії для підтримки стійкого розвитку. Встановлено, що інноваційна зрілість безпосередньо пов'язана з інноваційною структурою підприємства та може вказувати на слабкі місця, які потребують вдосконалення. Культурні цінності, ефективні структури та процеси, лідерство й орієнтація на клієнта, відіграють важливу роль у становленні інноваційної зрілості. Це дозволяє підприємствам оцінити свої інноваційні ініціативи, рівень інноваційної компетентності та створювати дорожню карту для покращення інноваційного потенціалу. Формування інноваційної культури є важливим елементом розвитку інноваційної зрілості підприємств, адже культура сприяє адаптації та швидкому впровадженню інновацій. Інноваційна культура включає такі аспекти, як відкритість до нових ідей, децентралізація ухвалення рішень, підтримка лідерів і команди, які готові впроваджувати інновації.
Ключові слова: інновації, модель, інноваційна зрілість, розвиток підприємства.

 Для шинування рухомих зубів у пацієнтів із пародонтитом широко застосовуються адгезивні технології з використанням скловолоконних стрічок. Однак самі стрічки можуть бути місцями ретенції, на яких утворюється додаткова кількість біоплівки, а на верхній щелепі можуть сприяти підвищенню прикусу. Використання композиційних матеріалів без армуючої стрічки неефективне, оскільки шинуючі конструкції зі звичайних композитів не витримують механічного навантаження і розтріскуються. 

 Важливою проблемою стоматології залишається гарантування якісного ендодонтичного лікування хворих на хронічні форми періодонтиту. Вагоме значення має регенерація запально-деструктивних процесів у позаапікальній ділянці зуба. Низька ефективність ендодонтичного лікування зумовила пошук нових остеокондуктивних препаратів остеотропної та біоревіталізуючої дії. Експеримент проводили на щурах. 

 При лікуванні захворювань пародонта для досягнення стабізації патологічного процесу та ліквідації його на ранніх стадіях велике значення має проведення своєчасної комплексної терапії. Враховуючи це, розробка більш ефективних методів медикаментного лікування представляє значний практичний і теоретичний інтерес. 

Популярні наукові праці, статті та інше