Репозитарій

Мета дослідження: вивчення частоти та рівня дистресу, структури, клінічних проявів психоемоційних розладів та кризи ідентичності в жінок із доброякісними новоутвореннями та злоякісними
пухлинами жіночої репродуктивної системи після завершення хірургічного лікування в об’ємі щонайменше гістеректомії.
Матеріали та методи. Дослідження охоплювало 75 жінок віком від 38 до 70 років, яким було проведено гістеректомію, із них 53 особи – зі злоякісними пухлинами жіночої репродуктивної системи
(група 1) та 22 особи – з доброякісними пухлинами (група 2). Усім пацієнткам для визначення рівня дистресу та виявлення психоемоційних розладів до та після перенесеного хірургічного лікування було
проведено опитування з використанням NCCN-дистрес-термометра, української версії 2.2022.
Результати. Отримані в ході дослідження дані засвідчили, що хоча до хірургічного втручання не було статистично значущої різниці в рівні дистресу між групами жінок зі злоякісними та доброякісними
пухлинами, після гістеректомії в групі хворих зі злоякісними пухлинами відмічався вірогідно вищий рівень емоційних проблем (зокрема, за параметрами наявності смутку та депресії, втрати інтересу
або здатності отримувати задоволення, самотності та відчуття нікчемності), соціальних проблем (стосунки з дітьми, членами сім’ї, друзями або колегами, комунікація з медичними працівниками), а
також проблем практичного характеру. Водночас за показниками проблем фізичного характеру, а також низки проблем емоційного, соціального та практичного характеру пацієнтки з доброякісними
пухлинами продемонстрували такий же високий рівень дистресу, як і пацієнтки зі злоякісними пухлинами.
Висновки. Результати дослідження дають змогу зробити висновки про необхідність активного скринінгу для оцінки рівня дистресу. Психоемоційні розлади та кризи ідентичності після гістеректомій
були виявлені не тільки в групі пацієнток зі злоякісними пухлинами, але й у жінок із доброякісними новоутвореннями репродуктивної системи. Як інструмент такого скринінгу може бути використаний
опитувальник NCCN-дистрес-термометр.

Objective of the study: to evaluate the psychoemotional condition in patients with benign and malignant tumors of the reproductive system after hysterectomy and successfully completed treatment.
Materials and methods. The study included 75 women aged 38 to 70 years who had undergone hysterectomy, including 53 women with malignant tumors of the female reproductive system (group 1) and 22
women with benign tumors (group 2). All patients were surveyed using the NCCN Distress Thermometer (Ukrainian version 2.2022) to determine the level of distress and identify psychoemotional disorders before and
after surgical treatment.
Results. The data obtained during the study allowed to establish that although before the surgical intervention was no statistically significant difference in the level of distress between the groups of women with
malignant and benign tumors, after hysterectomy in the group of patients with malignant tumors was noted a significantly higher level of emotional problems (in particular, according to the parameters of the sadness
and depression, loss of interest or ability to get pleasure, loneliness and feelings of worthlessness), social problems (relationships with children, family members, friends or colleagues, communication with medical
professionals), as well as practical problems. At the same time, according to indicators of physical problems, as well as a number of emotional, social and practical problems, patients with benign tumors demonstrated
the same high level of distress as patients with malignant tumors.
Conclusions. The results of the study allow us to draw conclusions about the need for active screening to assess the level of distress. The presence of psychoemotional disorders and identity crises after hysterectomies
was evident not only in the group of patients with malignant tumors, but also in women with benign tumors of the reproductive system. NCCN Distress Thermometer can be used for the purpose of such screening

Abstract. Background. Obesity is one of the most acute health care problems. Numerous methods of combating excess body weight have been developed, but the existing strategies do not lead to permanent and proportional weight loss, some of them have a number of contraindications and side effects, so new methods of body weight correction are constantly being sought. A short-term low-carbohydrate and low-fat diet with additional use of amino acids is promising. The purpose of the study was to evaluate the efficacy of a 21-day low-carbohydrate and low- fat diet with the additional use of an amino acid complex for weight loss.
Materials and methods. Thirty-seven women with a diagnosis of obesity were involved. They were randomly divided into two groups — experimental (19 women) and control (18 women), with the same age, body weight and results of bioimpedance analysis. The patients of the control group were put on a hypocaloric Mediterranean diet, and the patients of the experimental group — on a low-carbohydrate, low-fat diet with the additional use of an amino acid complex. Duration of observa- tion was 21 days. Before and after completion of observation, all patients underwent anthropometric measurements.
Results. After 21 days, the experimental group had a greater decrease in body weight compared to the control group (6.7 ± 0.4 % vs. 3.8 ± 0.7 %, p < 0.05), in body volumes (chest volume: 4.3 ± 0.4 % vs. 1.9 ± 0.4 %, waist volume: 5.2 ± 0.2 % vs. 2.2 ± 0.4 %, hip volume: 5.1 ± 0.3 % vs. 2.3 ± 0.5 %, all p < 0.05). In this group, there was also a greater decrease in adipose tissue (13.6 ± 0.8 % vs. 7.0 ± 2.0 %, p < 0.05), and in the degree of visceral obesity (2.0 ± 0.2 units vs. 0.9 ± 0.3 units, p < 0.05); the amount of muscle tissue, on the contrary, increased (–2.3 ± 0.6 % vs. 2.6 ± 0.7 %, p < 0.05).
Conclusions. There was a significantly greater decrease in body weight, in main body volumes, a greater reduction in adipose tissue and the degree of visceral obesity in patients who were on a low-carbohydrate and low-fat diet with additional use of amino acids compared to patients who ate according to the conventional method.
Keywords: obesity; normalization of body weight; ketogenic diet; bioimpedance analysis

УДК 159.9

Ілюзії як феномен психіки має малу історію дослідження. Проте він є важливим для розумін-
ня бачення людиною світу та себе як об'єкта та суб'єкта існування в цьому світі і зокрема відіграє 
провідну роль у розумінні нами навколишнього світу, його можливостей пізнання.
Ілюзія – це помилкове, спотворене, викривлене. що має природне або неприродне зовнішнє 
оформлення, що супроводжується більшою чи меншою афективною реакцією суб'єктивно-репер-
цептивне відчуття чи сприйняття об'єктивно існуючого предмета, явища чи дії.
Автори ставлять перед собою завдання пояснення цього феномену, як інструмент розуміння 
світу, його трактування та обмеження, які він (феномен ілюзій) накладає на здатність пізнати себе та 
оточуючий світ. А також розкрити його природу.
Охарактеризовано низку принципово різних ілюзорних феноменів: ілюзії фізичні і фізіоло-
гічні; елементарні неврологічні ілюзії відчуття; ілюзії органічні (дисметаморфопсії та ін.); ілюзії 
рефлекторні (синестезії); ілюзії функціональні (парейдолічні; рефлекторні і функціональні ілюзії 
принципово відрізняються від рефлекторних і функціональних галюцинацій так як взагалі ілюзії 
відрізняються від галюцинацій); ілюзії психічні (психогенні, афективні) 
ілюзії гіпнотичні (навіювання при відкритих очах); ілюзії при синдромах поїраного свідомо-
сті; ілюзії хибного впізнавання; ілюзії інтерпретативні, абсурдні аутосуггестивні тощо.
Існують ілюзії уваги, афективні ілюзії та парейдолічні ілюзії. Охарактеризовано кожну із 
них. Виокремлено п’ять суттєвих ознак ілюзій: наявність об’єктивного предмету чи явища, що дійс-
но існує; помилкове, спотворене відчуття та сприйняття предмету чи явища; суб’єктивна оцінка 
предмету чи явища, що спотворено сприймається в якості такого, що реально існує; участь інте-
лектуальної (мислительної) активності суб’єкту при формуванні феномену; сенсорний, чуттєвий 
характер феномену. 

УДК 159.923;355.23;159

Стаття присвячена формуванню стресостійкості студентів медичних спеціальностей в умо-
вах війни. Проаналізовано рівень стресостійкості студентів. Проведено дослідження із застосуван-
ням опитування студентів медичних спеціальностей. Розроблений опитувальник дав змогу визначи-
ти, що більшість студентів переживають тривогу та страх. Визначено вплив психоемоційного стану 
під час війни на продуктивність навчання студентів. Виокремлено способи зниження відчуття три-
воги, напруженості, страху та окреслено шляхи розвитку стійкості реагування на стресові ситуації.
Метою дослідження є визначення психологічних умов формування стресостійкості студен-
тів. Об’єктом дослідження є стресостійкість студенів під час навчання в умовах воєнного стану. 
Предметом дослідження є особливості формування психологічної стійкості у студентів та засоби 
її формування. Досліджено фактори стресогенності та стресостійкості студентів-медиків в умовах 
війни. Представлено стрес у студентів в різних формах та проявах: зниження розумової активності 
та працездатності, постійна втома, апатія, слабка концентрація уваги. Молодь схильна до стресових 
ситуацій: часто відчуває тривожність, не завжди знаходять вихід з складних ситуацій. 
З метою збереження психічного здоров’я студентів нами запропоновано шляхи підвищення 
рівня стресостійкості. У дослідженні розкрито психологічну суть стресостійкості. На основі дослі-
дження охарактеризовано психічний стан студентів під час війни. Запропоновано цілісну програму 
підвищення рівня стресостійкості студентів під час навчання в період війни. Надано практичні ре-
комендації щодо формування стресостійкості студентів медичних спеціальностей в умовах війни.

УДК 159.9:159.96

Тема психокорекційних заходів щодо реабілітації воїнів в умовах війни є вкрай актуальною, 
зважаючи на тривалість збройних конфліктів і високий рівень психологічних травм серед військо-
вослужбовців. У ході війни воїни стикаються з великим фізичним та психічним навантаженням, що 
призводить до розвитку посттравматичних стресових розладів (ПТСР), депресій, тривожних розла-
дів та інших психічних порушень. Ефективні психокорекційні заходи спрямовані на зниження рівня 
стресу, відновлення емоційної рівноваги та адаптацію до мирного життя.
Основними  методами  психокорекційної  реабілітації  є  когнітивно-поведінкова  терапія, арттерапія,  групові  заняття  з  підтримкою,  тілесно-орієнтовані  методики  та  медитації.  Особлива увага приділяється роботі з травмуючими спогадами, зниженню рівня тривожності та агресії, а також навчанню технік саморегуляції. Такі заходи забезпечують воїнам психологічну стабільність, сприяють покращенню їхнього психоемоційного стану та підвищенню адаптаційних можливостей.
В роботі висвітлюються особливості проведення реабілітаційних програм у військових умовах, а також аналізуються успішні практики застосу-вання психокорекційних методів для воїнів,  які перебувають у зоні бойових дій або повертаються до мирного життя після участі у війні.
Ефективна реабілітація воїнів в умовах війни вимагає інтеграції різно-манітних психокорекційних методів і технік, які враховують індивідуальні потреби військовослужбовців. Успішна реалізація психокорекційних заходів не лише сприяє поліпшенню психоемоційного стану військових, але й має позитивний вплив на їхню соціальну інтеграцію та відновлення нормального життя після пережитих травм.