Вступ.Фармацевтична етика – це наука про моральні норми поведінки фармацевтів у процесі їхньої професійної діяльності.Робота фармацевтів у сучасних умовах супроводжується новими викликами (розвитком технологій та штучного інтелекту), і навіть небезпекою, враховуючи нещодавню пандемію Covid-19 та поточні військові дії Росії на території нашої країни.Метою нашого дослідження було вивчення сучасного стану та проблем фармацевтичної етики. Матеріали та методи.Матеріалами дослідження були наукові публікації з фармацевтичної етики та етичних проблем у фармації, Кодекси фармацевтичної етики України, Польщі, США, Канади та Іспанії.Використовувалися методи системного підходу, аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення та метод анкетування. Результати дослідження.Встановлено, що найпоширенішими етичними проблемами у сучасній фармацевтичній галузі є конфлікти між правом пацієнта на автономію та його інтересами щодо здоров'я, а також між правом пацієнта на інформацію та обов'язком дотримуватися рекомендацій лікаря;наявність черг в аптеках, проблеми з відпуском ліків за неправильно виписаними рецептами.Порівняльний аналіз Етичних Кодексів фармацевтів України, США, Польщі, Іспанії та Канади показав, що загалом їхній зміст дуже схожий, зокрема, у питаннях надання фармацевтичної допомоги, орієнтованої на пацієнта.Була розроблена анкета для опитування фармацевтів на тему фармацевтичної етики, її було протестовано та отримано попередні результати, що свідчать про високий ступінь теоретичних знань норм фармацевтичної етики серед фармацевтів.Висновок.Фармацевтична етика є однією з базових складових діяльності фармацевтів, а сучасний світ ставить нові виклики у вигляді штучного інтелекту, пандемій та війн, які впливають на фармацевтичну практику.Професійна етика фармацевтів включає їхню відповідальність за забезпечення інтересів пацієнтів, включаючи їхні права на автономію, приватність, конфіденційність та права на інформацію.
УДК 615.4:339:615.243.6
Мета роботи. Розвідка асортименту і цінових пропозицій на вітчизняному фармацевтичному ринку лікарських засобів групи А04 Протиблювотні засоби та препарати, що усувають нудоту.
Матеріали та методи. Матеріали: Державний реєстр лікарських засобів України, інформація про величину визначеної добової дози, мінімальні та максимальні роздрібні ціни на лікарські засоби групи А04 в аптеках м. Львова станом на 30.11.2023 р. (період 1) та 28.02.2024 р. (період 2). Методи: інформаційного пошуку, аналізу, узагальнення, маркетингових досліджень.
Результати та обговорення. З’ясовано, що у періоді 1 в Україні було зареєстровано 46, а у періоді 2 – 49 асортиментних позицій лікарських засобів
групи А04. Більшість з них були препаратами ондансетрону (65,2 % і 61,2 % відповідно). Число вітчизняних асортиментних позицій зменшилася з 56,5 % до 53,1 % внаслідок збільшення асортиментних позицій імпортного виробництва. За лікарськими формами в обидвох періодах переважали розчини для інфузій і таблетки. На прикладі асортиментних позицій ондансетрону з’ясовано, що їх пропозиція в аптеках м. Львів за час дослідження зменшилась на 17,7 % (з 3101 до 2552). При цьому були відсутні аптеки, які би пропонувати усі асортиментні позиції ондансетрону. Виявлено невисокий рівень конкуренції та недостатню економічну доступність більшості асортиментних позицій ондансетрону.
Висновки. Досліджено тенденції асортиментної та цінової характеристик лікарських засобів групи А04 Протиблювотні засоби та препарати, що усувають нудоту на вітчизняному фармацевтичному ринку.
УДК 616.314 - 08:616.89
Вступ. Однією з найактуальніших проблем сучасного громадського здоров'я є психічне здоров'я, яке входить до п'яти найзначніших глобальних викликів сьогодення та майбутнього [1, 2]. За даними ВООЗ, у 2019 році кожна восьма людина, або 970 мільйонів людей у світі, жила з психічним розладом, причому найпоширенішими є тривожні та депресивні розлади [3]. Серед численних проблем організацій медичного обслуговування психіатрична допомога завжди займала особливе місце. Багатогранна, зі значними
морально-етичними та правовими складовими, дуже чутлива для суспільства проблема поширення психічних розладів серед населення, а надання своєчасної та якісної психіатричної допомоги стало актуальнішим, ніж будь-коли, в
Україні у зв'язку з воєнними подіями [1].
У зв’язку зі значною поширеністю та великим різноманіттям психічних захворювань стоматологічна служба психіатричних лікарень та диспансерів не може справитися зі всім потоком пацієнтів і частина хворих з порушенням психіки попадає в звичайні стоматологічні поліклініки. Досвід роботи лікарів-стоматологів при наданні стоматологічної допомоги психічно хворим показав, що для роботи з даним контингентом хворих необхідні не тільки компетентність та особисті якості лікаря, а й спеціальне навчання [4, 5, 6]. Також при наданні стоматологічної допомоги психічно хворим виникають проблеми пов’язані з непередбаченою поведінкою хворих і складністю спілкування.
Дослідження стоматологічного статусу та надання комплексної стоматологічної допомоги психічно хворим є маловивченим питанням, досліджування проводились лише поодинокими вченими [6, 7, 8, 9]. У практичній стоматології немає даних про централізоване надання стоматологічної допомоги в повному об’ємі хворим із психічними розладами. Стоматологічна допомога даному контингенту хворих практично надається тільки при звертанні з гострою біллю або при ускладненнях, крім того, в силу специфіки психічного захворювання не проводиться санація порожнини рота.
УДК 616.24-002.5:615.015.8]-022.16-085.281-039.71-053.2/.6
Анотація. Метою роботи було встановлення ефективності лікування новими ПТП на підставі імунологічних методів дослідження.
Матеріали і методи. Порівняльний когортний аналіз ефективності лікування із застосуванням нових ПТП, таких як бедаквілін (Bdq) і деламанід (Dlm) (40 хворих дитячого віку, основна група) і без цих препаратів (контрольна група ‒ 27 хворих дитячого віку,) проведений у дітей та підлітків, хворих
МР/РИФ-ТБЛ. Визначення популяційного і субпопуляційного складу лімфоцитів крові (CD3+, CD3+CD56+, CD3+HLA–DR+, CD3+CD4+, CD4+45RA+, CD3+CD8+, CD4+/CD8+, CD19+, CD16/56+, CD16/56+CD8+) проведено у в медичній лабораторії «ДІЛА», шляхом прямого методу імунофлюоресценції
з використанням анти-СD-моноклональних антитіл з подальшою ідентифікацією поверхневих структур лімфоцитів на проточному цитофлуориметрі FACScan BD Bioscience, США.
Результати та обговорення. На етапі завершення інтенсивної фази лікування усунення порушень в системі імунного захисту протікало активніше у пацієнтів, у режимах лікування яких був Bdq і Dlm. Сумарно, нормалізацію імунологічних показників відмічали у (29,6 ± 2,8) % в контрольній групі та у (43,4 ± 4,5) % осіб
основної групи, р<0,05. Вірогідну різницю між групами отримано з боку показників ІРІ СD3+СD4+/СD3+СD8+, ІgМ та ЦІК.
Висновки. Позитивну динаміку імунологічних зрушень виявляли в 1,5 разів частіше у дітей та підлітків основної групи, що вказувало на зменшення явищ туберкульозної інтоксикації та антигенного навантаження в системі імунітету й кращу результативність лікування.
Ключові слова: туберкульоз, імунологічні критерії, ефективність, нові протитуберкульозні препарати.
УДК [616.24:378]
Анотація. Проведено історичний аналіз діяльності кафедри фтизіатрії і пульмонології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Підведено основні підсумки наукових та науково-педагогічних здобутків кафедри за 75 років існування, проаналізовані результати співпраці
з Львівським науково-дослідним інститутом туберкульозу та Львівським науково-дослідним інститутом епідеміології та гігієни.
Ключові слова: заснування, історія становлення, кафедра туберкульозу, кафедра фтизіатрії і пульмонології, здобутки, наукова співпраця.