Репозитарій

УДК 618.177+618.14)-072.1-036-008.87

Широке впровадження гістероскопії у клінічну практику суттєво розширило можливості діагностики причин безпліддя. Майже у 25% пацієнток із безпліддям при гістероскопії виявляють внутрішньоматкову патологію, яку не завжди діагностують під час ультрасонографії та/або гістеросальпінгографії. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує використовувати офісну гістероскопію у всіх випадках підозри на внутрішньоматкову патологію. Серед всіх ускладнень гістероскопії, частота яких коливається від 0,4 до 6,0%, інфекційно-запальні ускладнення реєструють найчастіше (0,6–2,5%). Внутрішньоматкові втручання порушують «шийковий» бар’єр захисту, що, за наявності дисбіотичних або запальних процесів генітального тракту, збільшує ризик ускладнень. З огляду на зростання частоти внутрішньоматкової патології та відповідно частоти діагностично-операційних внутрішньоматкових втручань у жінок репродуктивного віку актуальним є розроблення алгоритмів профілактики інфекційно-запальних ускладнень.

Мета дослідження: вивчення стану цервіковагінальної мікробіоти жінок репродуктивного віку з внутрішньоматковою патологією та безпліддям, які готуються до проведення гістероскопії.

Матеріали та методи. До виконання гістероскопії обстежено 45 жінок віком від 26 до 45 років (основна група) та 30 жінок аналогічного віку без гінекологічної патології (група порівняння). Комплексне дослідження стану цервіковагінальної мікробіоти, діагностика інфікування збудниками, що передаються статевим шляхом, включало проведення pHметрії вагінального вмісту, бактеріоскопічного дослідження мазків з піхви, полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).

Результати. Показаннями до проведення гістероскопії були хронічні аномальні маткові кровотечі (13,3%), гіперплазія ендометрія (8,9%); підозра на поліпи ендометрія (8,9%), підслизову міому (8,9%) або вади розвитку матки (17,8%); безпліддя неясного генезу (42,2%). У пацієнток основної групи запальні і дисбіотичні процеси нижнього відділу статевих органів в анамнезі фіксували у 5,6 разу частіше. У 22,2% пацієнток основної групи визначали нормальний рівень рН піхви (3,8–4,5) при 60,0% у жінок групи порівняння (p<0,05). За даними бактеріоскопії нормоценоз було встановлено у 28,9% жінок основної групи і 43,3% – групи порівняння, тоді як за результатами ПЛР нормоценоз реєстрували у 35,6% і 63,3% випадків відповідно. Виявлено значну частоту проміжного стану мікробіоти (37,8% в основній групі і 23,3% – у групі порівняння), що корелювало зі змінами рН вагінального вмісту (r=0,567). Із 18 пацієнток основної групи у 22,2% випадків діагностовано бактеріальний вагіноз, у 4,4% – вульвовагінальний кандидоз, у 8,9% –хламідіоз.

Висновки. Для пацієнток з безпліддям і внутрішньоматковою патологією характерною є значна частота захворювань нижнього відділу генітального тракту в анамнезі. У 77,8% пацієнток з безпліддям і внутрішньоматковою патологією фіксували зсув рН піхви у лужний бік (> 4,5), який створює умови для розмноження умовно-патогенної і патогенної мікрофлори. Це підтверджується низькою частотою (35,6%) у них нормоценозу цервіковагінальної мікробіоти при 63,3% у пацієнток без гінекологічної патології та корелює з частотою проміжного стану мікробіоти. Ураховуючи ризик висхідного інфікування під час проведення внутрішньоматкових втручань, для адекватної діагностики стану цервіковагінальної мікробіоти показано використання діагностичних методів з високою чутливістю та специфічністю (ПЛР), що водночас дозволить уникнути необґрунтованих лікувальних заходів.

The widespread introduction of hysteroscopy into clinical practice has significantly expanded the possibilities of diagnosis the causes of infertility. Almost 25% of patients with infertility are diagnosed with intrauterine pathology during hysteroscopy, which is not always identified during ultrasonography and/or hysterosalpingography. The World Health Organization recommends the use of office hysteroscopy in all cases of suspected intrauterine pathology. Among all complications of hysteroscopy, the frequency of which ranges from 0.4 to 6.0%, infectious and inflammatory complications occur most often (0.6-2.5%). Intrauterine interventions disturb the “cervical” protective barrier, which, in the presence of dysbiotic or inflammatory processes of the genital tract, increases the risk of complications. In view of the increase in the frequency of intrauterine pathology, and, accordingly, the frequency of diagnostic and operative intrauterine interventions in women of reproductive age, the development of algorithms for the prevention of infectious and inflammatory complications is relevant.

The objective: to investigate the state of the cervical and vaginal microbiota of women of reproductive age with intrauterine pathology and infertility who are preparing for hysteroscopy.

Materials and methods. 45 women aged 26 to 45 years (main group) and 30 women of the same age without gynecological pathology (comparison group) were examined before hysteroscopy. A comprehensive study of the state of the cervical and vaginal microbiota, diagnosis of infection with sexually transmitted pathogens, included pH-metry of vaginal contents, bacterioscopic examination of vaginal smears, and polymerase chain reaction (PCR).

Results. Indications for hysteroscopy were chronic abnormal uterine bleeding (13.3%), endometrial hyperplasia (8.9%); suspicion of endometrial polyps (8.9%), submucosal myoma (8.9%) or uterine malformations (17.8%); infertility of unclear origin (42.2%). In patients of the main group, inflammatory and dysbiotic processes of the lower part of the genital organs in the anamnesis occurred 5.6 times more often. In 22.2% of the patients of the main group, the normal vaginal pH level was determined (3.8–4.5) versus 60.0% of the women of the comparison group (p<0.05).

According to bacterioscopy, normocenosis was found in 28.9% of women in the main group and 43.3% – in the comparison group, while according to PCR normocenosis was determined in 35.6% and 63.3% of cases, respectively. A significant frequency of the intermediate state of the microbiota was estimated (37.8% in the main group and 23.3% – in the comparison group), which correlated with changes in the pH of the vagina (r=0.567). Of the 18 patients in the main group, bacterial vaginosis was diagnosed in 22.2% of cases, vulvovaginal candidiasis – in 4.4%, and chlamydia – in 8.9%.

Conclusions. A significant frequency of diseases of the lower part of the genital tract in the anamnesis is typical for patients with infertility and intrauterine pathology. In 77.8% of patients with infertility and intrauterine pathology, a shift in vaginal pH to the alkaline side (> 4.5) is found, which creates conditions for the reproduction of opportunistic and pathogenic microflora. This is confirmed by the low frequency (35.6%) of normocenosis of the cervical and vaginal microbiota at 63.3% in patients without gynecological pathology and correlates with the frequency of intermediate microbiota state. Taking into account the risk of ascending infection during intrauterine interventions, the use of diagnostic methods with high sensitivity and specificity (PCR) is revealed for adequate diagnosis of the state of the cervical and vaginal microbiota, which at the same time will avoid unfounded medical measures.

Мета огляду: вивчення теми фертильності, вагітності та застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) у пацієнтів із розсіяним склерозом (РС). Для досягнення мети виконано аналіз наукових джерел із міжнародних медичних баз даних.

Аналіз літературних даних. РС – це хронічне запальне демієлінізувальне захворювання центральної нервової системи, що найчастіше вражає молодих людей репродуктивного віку. Дослідження в цій сфері є важливими з огляду на те, що середній вік встановлення діагнозу РС в Україні становить приблизно 31–34 роки, тобто пацієнти перебувають у процесі прийняття важливих рішень щодо подальшого способу життя та планування сім’ї.

Згідно з даними сучасних досліджень, РС не впливає на перебіг вагітності та не пов’язаний з акушерськими патологіями. Проте пацієнтки часто змушені відкладати своє бажання завагітніти у зв’язку з ризиками прийому препаратів для хворобо-модифікувальної терапії (ХМТ), необхідністю стабілізації захворювання поряд зі зниженням його радіологічної активності. Важливо також враховувати наявність сексуальної дисфункції у пацієнтів із РС, зокрема в чоловіків, що часто негативно впливає на чоловічу фертильність і потребує вчасної діагностики та лікування. Наприклад, при розладах еякуляції можна застосовувати біопсію яєчка для забору сім’яної рідини.

Проаналізовано алгоритм належного консультування перед зачаттям для обох партнерів. Водночас важливим є використання мультидисциплінарного підходу, який передбачає прийняття пацієнтом рішень спільно з неврологом та гінекологом, що дозволяє сформувати найбільш обґрунтовані висновки щодо планування вагітності. Зокрема, з огляду на періоди виведення основних препаратів ХМТ було визначено препарати, які можна використовувати під час вагітності.

Висновки. Жінки з РС частіше потребують застосування ДРТ, ніж загальне населення. Це пов’язано з більш пізнім віком планування вагітності та непліддям. У зв’язку з цим було детально розглянуто методики екстракорпорального запліднення та кріоконсервації ооцитів як найбільш ефективні види ДРТ для пацієнток із РС.

Objective of the review: to study the topic of fertility, pregnancy and assisted reproductive technologies (ART) in patients with multiple sclerosis (MS). The analysis of scientific literature in international medical databases was performed. Analysis of literary data. MS is a chronic inflammatory demyelinating disease of the central nervous system that most often affects young people of reproductive age. Research in this area is important given that the average age of MS diagnosis in Ukraine is approximately 31–34 years. As a result, patients are in the process of making important decisions about their future lifestyle and family planning. According to the data of modern research, MS does not affect the course of pregnancy and is not associated with obstetric pathologies. However, patients are often forced to postpone their desire to become pregnant due to the risks of taking drugs for disease-modifying therapy (DMT), the need to stabilize the disease along with reducing its radiological activity. It is also important to consider the presence of sexual dysfunction in patients with MS, particularly in men, which often negatively affects male fertility and requires timely diagnosis and treatment. For example, in case of ejaculation disorders, a testicular biopsy or electroejaculation can be used to collect seminal fluid.

The algorithm of proper counseling before conception for both partners was analyzed. It is important to use a multidisciplinary approach for joint decision-making of the patient with both a neurologist and a gynecologist, which allows for the formation of the most reasonable conclusions regarding pregnancy planning. In particular, the elimination periods of the main DMT drugs are discussed and drugs that can be used during pregnancy are specified.

Conclusions. Women with MS are more likely to need AR than the general population. This is associated with a later age of pregnancy planning and infertility. In this regard, the method of in vitro fertilization and cryopreservation of oocytes as the most effective types of ART for patients with MS was considered in deail.

УДК 618.ІІ-006.2-085

Резюме. Актуальність. Генітальний ендометріоз є однією з найактуальніших проблем сучасної гінекології. Розглядаючи оксидативний стрес як патогенетичну ланку ендометріозу, ми вважаємо обґрунтованим застосування в лікуванні комбінованого препарату, який містить супероксиддисмутазу, ресвератрол і цинк.

Мета роботи: оцінити ефективність лікування генітального ендометріозу, доповненого застосуванням супероксиддисмутази, ресвератролу і цинку з урахуванням провідних патофізіологічних ланок патології.

Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 37 жінок репродуктивного віку з генітальним ендометріозом. Лікування жінок першої групи проводилося відповідно до настанови Guideline Development Group, GDG. 39 жінок другої групи додатково отримували препарат із вмістом супероксиддисмутази, ресвератролу і цинку. До групи контролю увійшли 30 здорових жінок. Проводили визначення показників стану процесів перекисного окиснення ліпідів за вмістом у сироватці крові пацієнток дієнових кон’югатів і малонового діальдегіду та антиоксидантної системи захисту за вмістом супероксиддисмутази і глутатіонпероксидази. Для моніторингу якості життя пацієнток проводили оцінку больового синдрому за візуальною аналоговою шкалою. Статистична обробка одержаних даних проводилася за допомогою стандартного пакета програм StatSoft Statistіca for Windows 13.0.

Результати. Оцінка больового синдрому в пацієнток другої групи показала, що больовий синдром у жінок з першою стадією захворювання повністю зник, серед хворих з другою стадією у 8 жінок відзначалося зникнення болю, у 3 — зменшення із сильного до слабкого болю, при третій стадії у 5 жінок біль зник зовсім, у 4 — зменшився із сильного до слабкого, в однієї жінки зменшився з нестерпного болю до слабкого. Усі пацієнтки другої групи відзначали зменшення болю при статевому житті, а при першій стадії — його відсутність, підвищення працездатності (r = 0,64; p < 0,01), зниження дратівливості й нервозності в перименструальний період (r = –0,59; p < 0,05) і в цілому задоволення результатом лікування. Побічних ефектів не відзначалося в жодної пацієнтки.

Висновки. Удосконалення лікувальної тактики генітального ендометріозу шляхом доповнення терапії супероксиддисмутазою, ресвератролом і цинком є патогенетично обґрунтованим, оскільки чинить значний позитивний вплив на систему «перекисне окиснення ліпідів — антиоксидантна система захисту» порівняно з традиційною схемою лікування.

Abstract. Background. Genital endometriosis is one of the most urgent problems of modern gynecology. Considering oxidative stress as a pathogenetic link of endometriosis, we believe it reasonable to use a combined drug containing superoxide dismutase, resveratrol, and zinc. The purpose of the work was to evaluate the effectiveness of the treatment for genital endometriosis supplemented with the use of superoxide dismutase, resveratrol, and zinc, taking into account the leading pathophysiological links of the pathology.

Materials and methods. Thirty-seven women of reproductive age with genital endometriosis were under observation. Treatment in the first group was carried out in accordance with the Guideline Development Group recommendations. Thirty-nine women of the second group additionally received a drug containing superoxide dismutase, resveratrol, and zinc. The control group included 30 healthy women. The state of lipid peroxidation processes was assessed by the level of diene conjugates and malondialdehyde in the blood serum and the antioxidant defense system by the content of superoxide dismutase and glutathione peroxidase. To monitor the patients’ quality of life, pain syndrome was studied using the Visual Analogue Scale. Statistical processing of the obtained data was carried out by means of the standard StatSoft Statistica for Windows 13.0 program package.

Results. The assessment of the pain syndrome in the second group showed that it completely disappeared in women with the first stage of the disease. Among patients with the second stage, pain disappeared in 8 cases, 3 patients had a decrease from severe to mild pain. At the third stage, pain disappeared completely in 5 women, in 4 cases, it decreased from severe to mild, and in one woman, the pain decreased from unbearable to mild. All patients of the second group noted a decrease in pain during intercourse, and in the first stage — its absence, an increase in work capacity (r = 0.64, p < 0.01), a decrease in irritability and anxiety in the perimenstrual period (r = –0.59, p < 0.05) and overall satisfaction with the treatment result. Side effects were not noted in any of the patients.

Conclusions. Improving treatment for genital endometriosis by supplementing therapy with superoxide dismutase, resveratrol, and zinc is pathogenetically justified, as it has a significant positive effect on the lipid peroxidation and antioxidant defense system, compared to the traditional treatment regimen.

УДК 618.33: 618.1: 616-007-053.1

Стаття є оглядом наукових публікацій, що розглядають вплив мікронутрієнтів на репродуктивне здоров’я жінки, фертильність, вагітність та сучасні засади профілактики нестачі вітамінів і нутрієнтів. У сучасному світі, а особливо у країнах з економікою, що розвивається, проблема дефіциту певних мікронутрієнтів стоїть особливо гостро. Кількість людей у світі, що стикалась з ним у тому чи іншому вигляді, за даними ВООЗ, сягає 2 млрд.

Хронічна нестача певних мікронутрієнтів справляє значний негативний вплив на здоров’я, водночас не має специфічних клінічних проявів, діагностика є вартісною для масового впровадження, а лікування патологічних станів, зумовлених дефіцитом мікронутрієнтів, вимагає значної кількості ресурсів. Саме тому розроблення оптимальних програм та рекомендацій щодо профілактики або корекції нестачі мікронутрієнтів знаходиться у фокусі уваги ВООЗ і провідних науковців світу.

The article is a review of scientific publications that consider the impact of micronutrients on a woman’s reproductive health, fertility, pregnancy, and modern principles of vitamin and nutrient deficiency prevention. In the modern world, and especially in countries with a developing economy, the problem of the deficiency of certain micronutrients is particularly acute. According to the WHO, the number of people in the world who have encountered it in one form or another reaches 2 billion. Chronic deficiency of certain micronutrients has a significant negative impact on health, at the same time has no specific clinical manifestations, diagnosis is expensive for mass implementation, and treatment of pathological conditions resulting from micronutrient deficiency requires a significant amount of resources. That is why the development of optimal programs and recommendations for the prevention or correction of micronutrient deficiencies is the focus of attention of WHO and leading scientists.

УДК 618.19-005.98-085.322+615.322

Майже 70% жінок упродовж життя страждають від болю у грудних залозах. Масталгія знижує якість життя жінок, збільшує їхні побоювання щодо раку грудної залози та зумовлює погіршення психоемоційного стану жінок. Різні форми масталгії потребують різної лікарської тактики. На сьогодні не існує загально прийнятих схем лікування циклічної масталгії як за доброякісної дисплазії грудних залоз, так і за поєднаних дисгормональних гінекологічних захворювань.

Мета дослідження: вивчення впливу комбінованих рослинних засобів на тяжкість циклічної масталгії (первинний результат), менструальну функцію й побічні ефекти (вторинні результати) у жінок репродуктивного віку з дисгормональною поєднаною гінекологічною патологією.

Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 72 жінки віком від 25 до 39 років з масталгією, які були розподілені на групи залежно від призначеної терапії та поєднаної дисгормональної патології (доброякісна дисплазія грудних залоз (ДДГЗ), генітальний ендометріоз). Обстеження включало антропометричне дослідження, ультрасонографічне обстеження органів малого таза, грудних залоз, визначення рівнів ЛГ, ФСГ, ТТГ, пролактину та стероїдних гормонів яєчника.

Результати. У 95,8% жінок досліджуваної когорти рівень пролактину становив від 28,3 нг/мл до 37,6 нг/мл (у середньому – 33,7±5,4 нг/мл). Гормональний дисбаланс у пацієнток як з поєднаною дисгормональною патологією, так і монотопічною циклічною масталгією характеризувався відсутністю вираженої гіперестрогенії у І фазу менструального циклу (МЦ), відносною гіперестрогенією у ІІ фазу МЦ при збільшенні співвідношення Е2 /П з 5,1±0,2 до 13,4±0,3 порівняно зі здоровими жінками. На обстеження прийшли 26,4% пацієнток, коли біль за ВАШ становив у середньому 6,2±1,5 бала, 73,6% жінок страждали на масталгію від 1 до 5 років і звернулись по допомогу за інтенсивності больового синдрому за ВАШ 9,2±0,7 бала.

Висновки. Результати досліджень засвідчили ефективність і безпечність застосування комбінованих фітопрепаратів для лікування масталгії. Використання першого комбінованого рослинного фітопрепарату було ефективним у 95% в усуненні та зменшенні тяжкості циклічної масталгії (первинний результат), другого фітопрепарату – у 100% випадків у жінок репродуктивного віку з дисгормональною патологією репродуктивних органів та ДДГЗ. Високу ефективність застосування другого фітокомплексу для лікування масталгії у хворих із ДДГЗ і генітальним ендометріозом без додаткового використання гормональних препаратів можна пояснити впливом препарату на нормалізацію рівня пролактину і співвідношення Е2 /П.

Almost 70% of women suffer from breast pain during their life. Mastalgia reduces the quality of life of women, increases their fear of breast cancer and causes deterioration of the psycho-emotional state of women. Different forms of mastalgia require different medical tactics. To date, there are no generally accepted schemes for the treatment of cyclic mastalgia both in benign dysplasia of the mammary glands and in combined dyshormonal gynecological diseases.

The objective: to study the effect of combined herbal remedies on the severity of cyclic mastalgia (primary outcome), menstrual function and side effects (secondary outcomes) in women of reproductive age with dyshormonal combined gynecological pathology.

Materials and methods. 72 women from 25 to 39 years old with mastalgia participated in the study, they were divided into groups depending on the prescribed therapy and combined dyshormonal pathology (benign mammary dysplasia (BMD), genital endometriosis). The examination included an anthropometric study, ultrasonographic examination of the pelvic organs, mammary glands, determination of the levels of LH, FSH, TSH, prolactin and ovarian steroid hormones.

Results. In 95.8% of the women of the studied cohort, the prolactin level ranged from 28.3 ng/ml to 37.6 ng/ml (on average – 33.7±5.4 ng/ml). Hormonal imbalance in patients with both combined dyshormonal pathology and monotopic cyclic mastalgia was characterized by the absence of pronounced hyperestrogenia in the I phase of the menstrual cycle (MC), relative hyperestrogenia in the II phase of the MC with an increase in the E2 /P ratio from 5.1±0.2 to 13.4±0.3 compared to healthy women. 26.4% of patients came to the examination when the pain according to VAS was an average of 6.2±1.5 points, 73.6% of women suffered from mastalgia from 1 to 5 years and sought medical help due to the intensity of the pain syndrome according to VAS 9.2±0.7 points.

Conclusions. The results of research proved the effectiveness and safety of the use of combined herbal preparations for the treatment of mastalgia. The use of the first combined herbal preparation was effective in 95% in eliminating and reducing the severity of cyclic mastalgia (primary result), the second herbal preparation – in 100% of cases in women of reproductive age with dyshormonal pathology of reproductive organs and BMD. The high efficiency of the use of the second phytocomplex for the treatment of mastalgia in patients with BMD and genital endometriosis without the additional use of hormonal drugs can be explained by the effect of the drug on the normalization of the prolactin level and the E2 /P ratio.