Репозитарій

ЛНМУ імені Данила Галицького

УДК: 613.6:661.1:615.4

Анотація. Проведено моніторинг повітря робочої зони хіміко-фармацевтичних підприємств за вмістом активних фармацевтичних інгредієнтів методом фотометрії, спектрофотометрії та газорідинної хроматографії. Показано, що активні фармацевтичні інгредієнти в тій чи іншій мірі присутні у повітрі на різних виробничих етапах виготовлення лікарських засобів. Водночас найбільший ризик негативного впливу шкідливих хімічних факторів існує на етапі гранулювання та зважування сировини – виміряний вміст вісмуту цитрату у повітрі перевищує гігієнічний регламент в 1,59 рази при ГДК 1,0 мг/м3, вміст мебгідроліну – у 1,2 рази при ОБРВ 1,0 мг/м3, концентрації в повітрі нафазоліну нітрату, L-лізину есцинату та антралю близькі до встановлених допустимих меж.

Ключові слова: хіміко-фармацевтичне виробництво, активні фармацевтичні інгредієнти, концентраціїя у повітрі робочої зони.

Abstract. Air monitoring of the working area of chemical and pharmaceutical enterprises was carried out for the content of active pharmaceutical ingredients by photometry, spectrophotometry and gas-liquid chromatography. It is shown that active pharmaceutical ingredients are present in the air to one degree or another at various production stages of the manufacture of medicinal products. At the same time, the greatest risk of the negative impact of harmful chemical factors exists at the stage of granulation and weighing of raw materials ‒ the measured content of bismuth citrate in the air exceeds the hygienic regulation by 1.59 times at the MAK of 1.0 mg/m3, the content of mebhydrolin by 1.2 times according to the ASLI 1,0 mg/m3, concentrations in the air of naphazoline nitrate, L-lysine escinate and antral are close to the established permissible limits.

Key words: chemical and pharmaceutical production, active pharmaceutical ingredients, concentration in the air of the working area.

УДК 371.311.4:[378:616.314-053.2]-057.87

У статті аргументовано доцільність створення інтерактивного навчального середовища для використання ситуативно-комунікативних моделей професійної взаємодії майбутніх дитячих стоматологів.Узагальнено, що діагностика та лікування стоматологічних захворювань дитини потребує кваліфікованого виконання необхідних маніпуляцій дитячим стоматологом. Профілактична робота з пацієнтами дитячого віку, підготовка дитини-пацієнта до лікувальних процедур базується на готовності дитячого стоматолога створювати таке комунікативне середовище, яке сприятиме налагодженню довірливих відносин між пацієнтом і стоматологом. Навчання студентів створювати оптимальне професійне спілкування уможливлюється в умовах інтерактивної взаємодії. Аргументовано, що в професійній підготовці майбутніх дитячих стоматологів доцільно зосереджувати увагу студентів на необхідності опанування досвіду виконання кількох функцій (суто професійної, психологічної, виховної, навчальної), важливою ознакою яких є вміння налагодити професійну комунікацію з усіма учасниками. Виконання різноспрямованих ролей у роботі майбутніх дитячих стоматологів потребує апробації студентами відповідних умінь і навичок в умовах спеціально створеного інтерактивного навчального середовища.Результатом залучення студентів до професійної комунікації в інтерактивному навчальному середовищі є набуття майбутніми дитячими стоматологами необхідного досвіду організації ефективної професійної взаємодії. Кожен з учасників ситуативно-комунікативних моделей професійної взаємодії майбутніх дитячих стоматологів має змогу визначити цілі та перспективи особистісного професійного становлення в контексті апробування та вибору доцільних форм і методів професійної комунікації. Узагальнено, що в процесі створення інтерактивного навчального середовища з використанням ситуативно-комунікативних моделей професійної взаємодії необхідно враховувати різні аспекти, що свідчать про розробку нової системи підготовки майбутніх дитячих стоматологів. Ключові слова:професійна підготовка,дитячі стоматологи, інтерактивне навчання, ситуативно-комунікативні моделі, професійна взаємодія.

УДК 378.614.253

У статті розглянуто особливості професійної підготовки майбутніх дитячих стоматологів. Виявлено, що важливими ознаками професійної підготовки майбутніх дитячих стоматологів є опанування студентами необхідних компетенцій, що охоплюють сукупність знань, умінь, навичок, необхідного досвіду роботи з пацієнтами різних вікових груп; міждисциплінарно-інтеграційне спрямування у навчанні фахівців дитячої стоматології; урахування психолого-педагогічних аспектів навчання студентів-стоматологів; доцільність використання моделей-симуляторів у підготовці дитячих стоматологів з урахуванням анатомічної будови дитячого організму.

Ключові слова: особливості; професійна підготовка; заклади вищої освіти; дитячі стоматологи; студенти; міждисциплінарна інтеграція; симуляційне навчання.

The purpose of the study was to investigate the morphological properties of oral fluid in dynamics in the application of the developed set of measures for the prevention of fissure caries of the first permanent molars in children. Materials and methods. 62 children aged 6 years with fissure caries of the first permanent molars (main group) and 31 children without signs of carious lesions (control group) were examined. The study of the crystal formation of oral fluid was carried out according to the method of Leus P. A. (1977). The mineralizing potential of oral fluid was expressed as an average score depending on the types of crystals detected. Results and discussion. The analysis of the results of the study showed that 6 months after the start of preventive measures in the oral fluid of the children of the main group, a slight increase in type I crystals was noted in comparison with the initial data (40.18 ± 4.65% of cases, p>0.5), at the same time, the number of children, in whom type III crystals were observed, decreased in the main group (16.45 ± 2.32%, p>0.5), and increased in the control group (19.32 ± 2.47% of cases, p>0.5) in comparison with the initial data. After two years of observation, in the children of the main group, type I crystals were most often detected in the oral fluid (48.41 ± 4.23% of cases), in the children of the control group, on the contrary, the number of children with this type of crystals decreased and was almost one and a half times less than among children of the main group (p<0.05). On the other hand, the number of children in the control group, in whom type III crystals were detected, was two times higher than among children in the main group (22.34 ± 2.87% and 11.51 ± 2.56% of cases, respectively, p<0.05). Conclusion. It was established that in children who received a complex of preventive measures, 6 months after the implementation of preventive measures, the mineralizing potential of oral fluid was, on average, 2.73 ± 0.07 points, which is slightly higher compared to the fissure detected at the beginning of caries prevention (2.57 ± 0.12 points respectively, p>0.05). In the children of the control group, the mineralizing potential of oral fluid changed less noticeably (from 2.64 ± 0.11 points at the beginning of observation to 2.66 ± 0.11 points, p>0.5). After two years of observation, it was found that in the main group the mineralizing potential of oral fluid continued to increase, while in the children of the control group it decreased and reached almost the initial level (2.65 ± 0.07 points in the second year of observation and 2.64 ± 0.08 points at the beginning, p>0.05). Thus, it can be concluded that the proposed measures are quite effective.

УДК 378:147:013:61:355-504

Стаття присвячена особливостям використання інноваційних методів на заняттях з дисциплін кафедри медицини катастроф та військової медицини у процесі навчання надання домедичної допомоги в умовах воєнних дій. Аргументовано, що ключовим елементом втілення у навчальний процес освітніх інновацій є творча особистість викладача. Охарактеризовано інноваційні методи, які використовуються на заняттях під час вивчення дисциплін кафедри медицини катастроф та військової медицини. Підсумовано, що ефективне впровадження інноваційних методів у навчальний процес може значно підвищити якість підготовки майбутніх медичних фахівців та забезпечити їхню готовність діяти в екстремальних ситуаціях. Ключові слова: інноваційні методи; навчання; домедична допомога; симуляційне навчання; мультимедійні технології; проектні завдання; інтерактивні технології.