Репозитарій

УДК 061.22:61(092)(477)

До ювілейних дат – 150-річчя від початку діяльності Наукового товариства ім. Шевченка – першої української Національної академії наук, заснованої у Львові у 1873 р. та 125-річчя Лікарської комісії НТШ – першої наукової організації лікарів-українців, яка стала символом наукового медичного життя України. Лікарська комісія започаткувала формування української медичної термінології та впродовж століття декларувала і зберігала передові фахові та національно-патріотичні позиції, була осередком однодумців, які, незважаючи на різні соціально-політичні та економічні обставини, мали своєю метою творити, поширювати та інтегрувати здобутки українських вчених у медицині та природничих науках у світову науку.

Ключові слова: Наукове товариство ім. Шевченка, Лікарська комісія, дійсні члени, «Лікарський збірник», лікарі-українці, діаспора, іноземні науковці, біографістика.

The jubilee dates include the 150th anniversary of the Shevchenko Scientific Society, the first Ukrainian National Academy of Scienc- es, founded in Lviv in 1873, and the 125th anniversary of the Medical Commission of the National Academy of Sciences, the first scientific organization of Ukrainian doctors that became a symbol of scientific medical life in Ukraine. The Medical Commission initiated the formation of

Ukrainian medical terminology and for a century declared and maintained advanced professional and national-patriotic positions, was a center of like-minded people who, despite various sociopolitical and economic circumstances, aimed to create, disseminate and integrate the achieve- ments of Ukrainian scientists in medicine and natural sciences into world science.

Keywords: Shevchenko Scientific Society, Medical Commission, full members, «Medical Digest», Ukrainians doctors, diaspora, foreign scientists, biography.

УДК 616.153.915:616.61:616.132.2-008.64:613.84]-06

У статті наведено результати дослідження особливостей порушень ліпідного обміну у хворих з гострим коронарним синдромом (ГКС) та хронічною хворобою нирок (ХХН), залежно від рівня швидкості клубочкової фільтрації та фактору куріння.

Мета. Проаналізувати особливості порушень ліпідного обміну у хворих з ГКС та ХХН, залежно від рівня швидкості клубочкової фільтрації та фактору куріння.

Матеріали та методи. Обстежено 186 пацієнтів з ГКС та ХХН, середній вік - 60,34±0,88 років. Залежно від рівня ШКФ пацієнтів розподілено у дві групи: І група – 73 пацієнти зі ШКФ <60 мл/хв/1,73 м2; ІІ група – 113 пацієнтів зі ШКФ ≥60 мл/хв/1,73 м2. Хворих двох груп було розподілено у дві підгрупи за фактором куріння: І к, ІІ к – курці та І нк, ІІ нк – некурці.

Результати досліджень. Угрупі курців порівняно з некурцями визначено достовірно вищі середні рівні загального холестерину (ЗХС) на 7,71% (к) проти (нк), p<0,05; холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ) на 11,92% (к) проти (нк), p<0,05 та холестерину не ліпопротеїдів високої щільності (ХС не-ЛПВЩ) на 9,52% (к) проти (нк), p<0,05. У І групі реєструються достовірно нижчі середні рівні холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ) та вищі рівні тригліцеридів (ТГ) порівняно з ІІ групою (ХС ЛПВЩ – на 7,69%, p<0,05; ТГ – на 14,97%, p<0,05). Результати дослідження засвідчили, що у підгрупах курців (І к, ІІ к) порівняно з некурцями (І нк, ІІ нк), незалежно від ШКФ реєструються суттєві порушення ліпідного обміну, а саме: достовірно вищі середні рівні ЗХС (на 14,71% (І к) проти (І нк), p<0,05; на 8,51% (ІІ к) проти (ІІ нк), p<0,05), ХС ЛПНЩ (на 19,54% (І к) проти (І нк), p<0,05; на 12,38% (ІІ к) проти (ІІ нк), p<0,05), ТГ (на 20,83% (І к) проти (І нк), p<0,05; на 15,12% (ІІ к) проти (ІІ нк), p<0,05), ХС не-ЛПВЩ (на 16,82% (І к) проти (І нк), p<0,05; на 11,67% (ІІ к) проти (ІІ нк), p<0,05) та нижчі ХС ЛПВЩ (на 12,07% (І к) проти (І нк), p<0,05; на 12,39% (ІІ к) проти (ІІ нк), p<0,05).

Висновки. У групі курців порівняно з некурцями встановлено достовірно вищі середні рівні проатерогенних фракцій ліпідів (ЗХС, ХС ЛПНЩ, ХС не-ЛПВЩ). У хворих зі ШКФ <60 мл/хв/1,73 м2 (І) реєструється достовірно нижчий середній рівень ХС ЛПВЩ та вищий ТГ порівняно з групою хворих зі ШКФ ≥60 мл/хв/1,73 м2 (ІІ). Не залежно від рівня ШКФ, у підгрупах курців (І к, ІІ к) порівняно з некурцями (І нк, ІІ нк) спостерігаються істотні розлади ліпідного обміну атерогенного характеру, зокрема підвищення рівнів ЗХС, ХС ЛПНЩ, ТГ, ХС не-ЛПВЩ та зниження ХС ЛПВЩ.

Ключові слова: гострий коронарний синдром, хронічна хвороба нирок, куріння, швидкість клубочкової фільтрації, ліпідний профіль.

Abstract                                        

The paper presents the results of a study of characteristics of lipid metabolism disorders in patients with Acute Coronary Syndrome (ACS) and Chronic Kidney Disease (CKD), glomerular filtration rate- and smoking-dependent.

Purpose. To study the characteristics of lipid metabolism disorders in patients with ACS and CKD, glomerular filtration rate- and smoking-dependent.

Materials and Methods. 186 patients with ACS and CKD were examined; mean age: 60.34±0.88 years old. The patients were divided into two groups depending on their GFR: Group I – 73 patients with GFR <60 ml/min/1.73m2; Group II – 113 patients with GFR ≥60 ml/min/1.73m2. The patients of both groups were divided into two subgroups based on their smoking status: I s and II s – smokers, and I ns and II ns – non-smokers

Results. Mean total cholesterol (TC) (by 7.71% (s) versus (ns), p<0.05), low-density lipoprotein cholesterol (LDL-C) (by 11.92% (s) versus (ns), p<0.05), and non-high-density lipoprotein cholesterol (non-HDL-C) (by 9.52% (s) versus (ns), p<0.05) levels were significantly higher in the group of smokers compared to non-smokers. Mean high-density lipoprotein cholesterol (HDL-C) levels were significantly lower and mean triglyceride (TG) levels were significantly higher in Group I patients compared to Group II patients: HDL-C – by 7.69%, p<0.05; TG – by 14.97%, p<0.05). The results of the study showed, regardless of the GFR, significant disorders in lipid metabolism in the subgroups of smokers (I s, II s) versus non-smokers (I ns, II ns), namely: significantly higher mean TC (by 14.71 % (I s) versus (I ns), p<0.05; by 8.51% (II s) vs (II ns), p<0.05), LDL-C (by 19.54% (I s) vs (I ns), p<0.05; by 12.38% (II s) vs (II ns), p<0.05); TG (by 20.83% (I s) vs (I ns), p<0.05; by 15.12% (II s) vs (II ns), p<0.05), and non-HDL-C (by 16.82% (I s) versus (I ns), p<0.05; by 11.67% (II s) versus (II ns), p<0.05) levels and lower HDL-C (by 12.07% (I s) versus (I ns), p<0.05); by 12.39% (II s) versus (II ns), p<0.05) levels.

Conclusions. Mean pro-atherogenic lipid (TC, LDL-C, and non-HDL-C) fraction levels were significantly higher in the group of smokers compared to non-smokers. In patients with GFR <60 ml/min/1.73m2 (I), a significantly lower mean HDL-C level and higher TG level were recorded compared to the group of patients with GFR ≥60 ml/min/1.73m2 (II). Regardless of the GFR, significant pro-atherogenic disorders in lipid metabolism are observed in the subgroups of smokers (I s and II s) versus non-smokers (I ns and II ns), in particular, an increase in the TC, LDL-C, TG, and non-HDL-C levels and a decrease in HDL-C levels.

Key words: acute coronary syndrome, chronic kidney disease, smoking, glomerular filtration rate, lipid profile.

Мета роботи – вивчити особливості порушень ліпідного обміну у хворих з гострим коронарним синдромом (ГКС), залежно від рівня швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) та фактора куріння.

Матеріали і методи. У дослідження включено 142 пацієнти з ГКС (середній вік – 59,68 ± 0,81 років). За ШКФ всіх пацієнтів розподілено у дві групи. Першу (І) групу склало 57 осіб зі ШКФ < 60 мл/хв/1,73 м2; другу (ІІ) групу – 85 осіб зі ШКФ ≥ 60 мл/хв/1,73 м2. Хворих кожної з груп було розподілено у дві підгрупи за фактором куріння: А - курці (І А, ІІ А) та Б - некурці (І Б, ІІ Б). Визначали основні показники ліпідного обміну: загальний холестерин (ЗХС), холестерин ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ), холестерин ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ), тригліцериди (ТГ), холестерин не ліпопротеїдів високої щільності (ХС не-ЛПВЩ) у сироватці крові.

Результати. У І групі хворих, порівняно з ІІ групою, реєструються достовірно вищі на 21-31 % середні рівні ХС ЛПНЩ (p < 0,01) та ХС не-ЛПВЩ (p < 0,01); на 11-18% вищі рівні ЗХС (p < 0,01), ТГ (p < 0,05) та нижчий рівень ХС ЛПВЩ (p < 0,05). Результати дослідження в підгрупах, з врахуванням фактору куріння засвідчили, що серед курців (І А, ІІ А), порівняно з некурцями (І Б, ІІ Б), спостерігається достовірне підвищення на 22-36 % рівнів ЗХС, ХС ЛПНЩ, ТГ, ХС не-ЛПВЩ та на 11-16 % нижчий рівень ХС ЛПВЩ. Щодо підгруп курців, то у І А підгрупі, порівняно з ІІ А підгрупою, встановлено на 13-23% достовірно вищі середні рівні ЗХС, ХС ЛПНЩ та ХС не-ЛПВЩ.

Проведений розподіл обстежених хворих з відхиленими від цільових рівнями ліпідного профілю. Так, у осіб І групи, порівняно з ІІ групою, виявлено достовірно більші на 18-22 % частки осіб з перевищенням цільового рівня ХС ЛПНЩ та з нижчим за цільовий рівнем ХС ЛПВЩ; на 19-37 % більші частки осіб з перевищенням цільових рівнів ЗХС, ТГ та ХС не-ЛПВЩ серед хворих підгрупи курців (І А, ІІ А), порівняно з некурцями (І Б, ІІ Б); на 21-24 % більші частки осіб з нижчим від цільового рівнем ХС ЛПВЩ та перевищенням цільового рівня ХС не-ЛПВЩ у підгрупі курців, тобто в І А підгрупі, порівняно з ІІ А підгрупою.

При аналізі взаємозв’язку, встановлено у І та ІІ групах середньої сили зворотній кореляційний зв'язок між рівнями ЗХС, ХС ЛПНЩ, ХС не-ЛПВЩ і рівнем ШКФ. Зареєстровано середньої сили та сильний зворотній кореляційний зв’язок між рівнями ЗХС, ХС ЛПНЩ, ТГ, ХС не-ЛПВЩ та рівнем ШКФ у підгрупах курців (І А, ІІ А) та некурців (І Б, ІІ Б). Крім того, у І А та ІІ А підгрупах встановлений прямий середньої сили кореляційний зв’язок між проатерогенними фракціями ліпідів та ІК.

Висновки. В осіб зі ШКФ < 60 мл/хв/1,73 м2, порівняно з хворими зі ШКФ ≥ 60 мл/хв/1,73 м², встановлено достовірно вищі рівні проатерогенних фракцій ліпідів - ХС ЛПНЩ, ХС не-ЛПВЩ – на 21-31 %, ЗХС, ТГ – на 11-18 % та нижчі рівні ХС ЛПВЩ. Незалежно від рівня ШКФ, у кожній з двох підгруп серед курців (І А, ІІ А), порівняно з некурцями (І Б, ІІ Б), виявлено на 11-36 % достовірне підвищення рівнів ЗХС, ХС ЛПНЩ, ТГ, ХС не-ЛПВЩ та зниження ХС ЛПВЩ. Найбільш виразні проатерогенні зміни ліпідного спектру зареєстровано у хворих зі ШКФ <60 мл/хв/1,73 м² та фактором куріння (І А).

Ключові слова: гострий коронарний синдром, хронічна хвороба нирок, куріння, швидкість клубочкової фільтрації, дисліпідемія.

Aim. To study the features of lipid metabolism disorders in patients with acute coronary syndrome (ACS), depending on glomerular filtration rate (GFR) and smoking uptake.

Materials and methods. The study included 142 ACS patients (average age – 59.66 ± 0.78 years). All patients were divided into two groups according to GFR. The first (I) group comprised 57 people with GFR < 60 ml/min/1.73 m2; the second (II) group comprised 85 people with GFR ≥ 60 ml/min/1.73 m2. Patients of each group were divided into two subgroups taking into account smoking uptake: A - smokers (IA, IIA) and B - non-smokers (IB, IIB). The main indicators of lipid metabolism were determined: total cholesterol (TC), low-density lipoprotein cholesterol (LDL cholesterol), high-density lipoprotein cholesterol (HDL cholesterol), triglycerides (TG), non-high-density lipoprotein cholesterol (non-HDL cholesterol) in serum.

Results. As compared with Group II, Group I demonstrated significantly higher (by 21-31 %) average LDL cholesterol (p < 0.01) and non-HDL cholesterol (p < 0.01); higher (by 11-18 %) TC (p < 0.01) and TG (p < 0.05); lower HDL cholesterol (p < 0.05). The results of the study of subgroups (taking into account smoking uptake) showed that among smokers (IA, IIA), compared with non-smokers (IB, IIB), there are 22-36 % higher TC, LDL cholesterol, TG, non-HDL cholesterol and 11-16 % lower HDL cholesterol. The study of the smokers subgroups reveals that there are 13-23 % higher average TC, LDL cholesterol, and non-HDL cholesterol in Subgroup IA compared to Subgroup IIA.

The examined patients, whose lipid profiles deviated from the reference values, were divided into groups. Thus, in Group I, compared with Group II, there were up to 18-22% more people with higher LDL cholesterol and lower HDL cholesterol as compared with reference values; in the subgroups of smokers (IA, IIA), compared with non-smokers (IB, IIB), there were up to 19-37 % more people with higher TC, TG as compared with reference values; in the subgroup of smokers, i.e. Subgroup IA, compared with Subgroup IIA, there were up to 21-24 % more people with lower HDL cholesterol and higher non-HDL cholesterol as compared with reference values.

The analysis of interrelations proved a moderate inverse correlation between TC, LDL cholesterol, non-HDL cholesterol and GFR in Group I and Group II. The moderate and strong inverse correlation between the TC, LDL cholesterol, TG, non-HDL cholesterol values and GFR in subgroups of smokers (IA, IIA) and non-smokers (IB, IIB) was established. In addition, in Subgroups IA and IIA, a moderate direct correlation between pro-atherogenic lipid fractions and smoking index was established.

Conclusions. Persons with GFR <60 ml/min/1.73 m2, compared with patients with GFR ≥ 60 ml/min/1.73 m², have significantly higher levels of pro-atherogenic lipid fractions - LDL cholesterol, non-HDL cholesterol – by 21-31 %, TC, TG – by 11-18 %; and lower levels of HDL cholesterol. Regardless of GFR, in each of the two subgroups of smokers (IA, IIA), compared with non-smokers (IB, IIB), there was a significant increase in the levels of TC, LDL cholesterol, TG, non-HDL cholesterol (by up to 11-36 %) and a decrease in HDL cholesterol. The most pronounced pro-atherogenic changes in the lipid spectrum were recorded in patients with GFR < 60 ml/min/1.73 m² and smoking intake (IA).

Key words: acute coronary syndrome, chronic kidney disease, smoking, glomerular filtration rate, dyslipidemia.

Безсимптомна ГУ, захворювання серцево-судинної системи часто поєднуються і погіршують перебіг одне одного. Водночас УЗТ отримують лише 36,8% пацієнтів із безсимптомною ГУ, а ефективну терапію – 20,4% з них, що свідчить про недостатню інформованість лікарів і пацієнтів щодо її негативної ролі у формуванні позасуглобової патології, а також потенційно негативний вплив на тривалість та якість життя. Під час ведення хворих із безсимптомною ГУ слід виокремити 3 основні підходи: призначення УЗТ усім хворим із високим серцево-судинним ризиком; розглянути питання про УЗТ за рівня СК >8-9 мг/дл (≈480-535 мкмоль/л) і при ХХН й уролітіазу; відмова від додаткового призначення УЗТ до отримання переконливих результатів великомасштабних рандомізованих контрольованих досліджень.

УДК: 616.153.857-02:616.1-038-08 

Останніми роками збільшився інтерес до проблеми гіперурикемії та пов'язаних із нею захворювань. Особливе місце посідає безсимптомна гіперурикемія. У статті обговорено патофізіологічні механізми впливу без- симптомної гіперурикемії на розвиток серцево-судинних захворювань, зокрема проатерогенних процесів, субклінічного запалення, ендотеліальної дисфункції, окислювального стресу, утворення бляшок та кальцифікації судин. Розглянуто немедикаментозні методи корекції, які насамперед пов'язані зі способом життя, а саме харчуванням, фізичною активністю та ін. Проаналізовано вплив фармакотерапії гіперурикемії, а саме місце інгібіторів ксантиноксидази: алопуринолу та фебуксостату на зниження серцево-судинного ризику. Наведено консенсус щодо ведення пацієнтів із гіперурикемією та високим серцево-судинним ризиком.

In recent years, interest in the problem of hyperuricemia and related diseases has increased. A special place is occupied by asymptomatic hyperuricemia. The article discusses the pathophysiological mechanisms of the influence of  asymptomatic hyperuricemia on the development of cardiovascular diseases, in particular, proatherogenic processes, subclinical inflammation, endothelial dysfunction, oxidative stress, plaque formation, and vascular calcification. Non-medicinal methods of correction are considered, which are primarily related to lifestyle, namely nutrition, physical activity, etc. The effect of pharmacotherapy of hyperuricemia, namely the role of xanthine oxidase inhibitors: allopurinol and febuxostat, in reducing cardiovascular risk was analyzed. A consensus on the management of patients with hyperuricemia and high cardiovascular risk is presented.