Репозитарій

УДК: 614:608.1:340

У виданні висвітлено результати комплексного дослідження Конвенції про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини: Конвенції про права людини та біомедицину з формуванням авторського бачення її імплементації в національне законодавство. Розкрито загальні принципи міжнародного документу, які закладають людиноцентризм у сферу біомедицини і покликані створити праволюдинне осердя для національного законодавства. Приділено увагу аналізу всіх глав Конвенції Ов’єдо (від згоди, трансплантації до геному людини та наукових досліджень) з проєктуванням на законодавство України з метою з’ясування дисонансів і лакун та викристалізацією пропозицій до удосконалення національної нормативно-правової бази та створення умов для євроінтеграційної кореляції. У монографії вміщено довідкову інформацію про Конвенцію Ов’єдо, таблицю авторських пропозицій для законодавчих змін і органічного влиття міжнародного акта в національне нормативне лоно, а також можна буде ознайомитись з українським перекладом Додаткового протоколу до Конвенції про права людини та біомедицину, який стосується генетичного тестування у сфері охорони здоров’я. Для представників органів влади, наукових і науково-педагогічних працівників, студентів юридичних і медичних закладів вищої освіти, широкого кола юристів-практиків і працівників системи охорони здоров’я, а також інших фахівців, сферою професійного інтересу яких є медичне право, фармацевтичне право, охорона здоров’я, біоетика.

Human autonomy in the field of healthcare as one of the fundamental principles in medical practice, the value of legal medicine and a tool for the formation of a human-centered healthcare system has been researched. Medical sorting and autonomy in decision-making have been considered, clinical and priority triage has been allocated, key principles of priority sorting have been proposed. It has been found out that the principle of autonomy in priority medical sorting is subject to significant restrictions, which negatively affect the observance of human rights in the field of healthcare. It has been noted that ensuring the individual mobility of persons with disabilities with the maximum possible degree of their autonomy, independence from outside assistance will guarantee the constitutional principle of equality of all people in their rights and freedoms. 

The spectrum of definitions of the notion “medical tourism” has been outlined based on the results of the original review, and the authors’ vision of the said definition has been proposed. The WMA Statement on Medical Tourism has been analyzed and general principles for the functioning of medical tourism have been identified. The basic provisions for patients receiving services in the field of medical tourism and physicians involved therein have been crystallized on the basis of the said Statement. The experience of foreign countries in which the outlined sphere of tourism is actively developing, and which have the recognition of quality by WHO, has been covered. Authors’ axioms for the development of medical tourism, which can be useful for any country that is willing to build legal medical tourism, have been proposed. 

УДК : 616.8-06:[616.988:578.834]-036-07

Бакун Олена-Наталія Андріївна. Клінічно-параклінічна характеристика психоневрологічних розладів при постковідному синдромі. : ... д-ра філософії : [спец.] 222, 22 / О.-Н. А. Бакун. - Львів, 2025. - 141 с. - Бібліогр.: с. 117-135. (159 назв).

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної проблеми сучасної медицини – підвищенню ефективності діагностики психоневрологічних розладів у пацієнтів із постковідним синдромом. Наукове дослідження реалізується в межах мультидисциплінарного підходу, який передбачає участь фахівців різних галузей (неврології, психології, психіатрії, лабораторної діагностики) у комплексному клінічно-діагностичному супроводі пацієнтів.

1. Патогномонічними скаргами розвитку психоневрологічних розладів при постковідному синдромі у гострому періоді захворювання є скарги на розлади сну, порушення пам’яті та хиткість при ході (р<0,05).
2. Кашель і хиткість при ході з високою ймовірністю (р<0,05) можуть вказувати на розвиток психоневрологічних розладів при постковідному синдромі.
3. Предикторами виникнення психоневрологічних розладів віддаленого періоду у гострому періоді COVID-19 є високі рівні (p<0,005) ПОЛ, СМ, продуктів ОМБ та низький рівень L-аргініну (p<0,0001).
4. Постковідний синдром асоціюється з вираженими порушеннями психічного здоров’я (р<0,05), оскільки через 12 тижнів рівні астенічних проявів і тривоги перевищували у 1,9 рази показники групи без ПС, а депресії - у 2,9 рази.
5. У пацієнтів із постковідним синдромом вже у гострому періоді коронавірусної хвороби було вірогідне зниження когнітивної (р<0,05) функції по відношенню до пацієнтів групи без ПС і без суттєвих покращень (p>0,05) через 12 тижнів.
6. Через 12 тижнів після стаціонарного лікування у пацієнтів, які розвинули ПС зменшувалась кількість кореляційних зв’язків в біохімічній сфері (з 6 до 2) та збільшувалась у психокогнітивній (із 3 до 15), підкреслюючи шкідливість наслідків метаболічної інтоксикації для психологічного здоров'я появою 12 нових кореляційних зв’язків у психологічній і когнітивній сферах, як між собою, так і з біохімічними показниками, яких не було у гострому періоді COVID-19.
7. Багатофакторний регресійний аналіз виявив основні біохімічні предиктори (СМ, ПОЛ та ОМБ при довжині хвилі 530 нм), які впливають на рівні астенії, депресії та когнітивних порушень у пацієнтів із постковідним синдромом. Усі три моделі є статистично значущими (р<0,05) і пояснюють суттєву частку варіації відповідних психоневрологічних симптомів.
8. При визначенні біохімічних предикторів якості життя та рівня тривоги у пацієнтів із постковідним синдромом жоден не залишився в моделі, оскільки вираженість тривоги й оцінка якості життя є складними багатофакторними показниками, котрі важко пояснити лише біохімічними параметрами.

The recent experience of using social media by the Ukrainian scientific and medical journal "Proceedings of the Shevchenko Scientific Society. Medical Sciences" DOI: 10.25040/ntsh (Medical Sciences) is presented, which have become important tools for increasing the visibility of medical journals. Social media have become an important tool for enhancing the visibility of medical journals. Social media facilitate the dissemination of knowledge, promote publications, engage audiences, and support the development of professional communities. Platforms such as LinkedIn, Facebook, and X (formerly Twitter) enable the formation of networks among authors, reviewers, and readers, help disseminate content, and contribute to establishing a positive image of the journal. Graphic abstracts are a promising tool for visual communication; however, they require standardized styles and the availability of consistent templates. A successful social media presence requires clear branding, high-quality content, bilingual communication, and a strategic approach. Although social media activity does not automatically lead to increased citation rates, it contributes to author promotion and the expansion of the journal’s reach. The mission of the "Medical Sciences" journal is to establish a global scholarly presence, foster open communication, and support Ukraine especially during wartime through scientific dialogue.
Keywords: medical science, medical journals, visual abstract, scientific writing, social media, communication, scientific publishing, journal club.