УДК 616.314.17-008.1:616.13-004.6]616-008.8:616.31

Мета дослідження – на основі динаміки ліпідних та імунологічних параметрів оцінити ефективність ліку-
вання генералізованого пародонтиту початкового – І ступеня у хворих на атеросклероз.

Методи дослідження. Ефективність лікування генералізованого пародонтиту (ГП) початкового – І ступеня оцінювали на основі динаміки ліпідних і імунологічних параметрів у 26 хворих на атеросклероз: 15 осіб – основна група та 11 хворих – контрольна група. У ротовій рідині хворих груп дослідження визначали вміст тригліцеридів (ензиматичний гідроліз з наступним визначенням гліцеролу колорометрично) та активність ліпази (кінетичний, колометричний метод). Вміст концентрації Il-1 та ФНП-α у ротовій рідині визначали імуноферментним методом з використанням стандартних наборів фірми «Diadone» (Франція) та «Immunotech» (Франція), відповідно. Наукова новизна. В результаті проведених досліджень встановлено зниження вмісту тригліцеридів – на 52,89%, IL-1β – на 47,58 %, ФНП-α – на 45,82 %, на тлі зростання активності ліпази – на 39,40 %, р<0,01, р<0,05, стосовно даних до лікування. При цьому, у осіб контрольної групи застосування загальноприйнятих методик для курації дистрофічно-запальних захворювань тканин пародонту не впливало на покращення значень вивчених ліпідних і імунологічних параметрів.

Висновок. Отже, в результаті застосування розпрацьованої ними лікувально-профілактичної схеми, вда-
лося досягти покращення і стабілізації ліпідних і імунологічних параметрів у ротовій рідині, при курації генералізованого пародонтиту початкового – І ступеня у хворих на атеросклероз.

Ключові слова: генералізований пародонтит, атеросклероз, ліпідні та імунологічні параметри, ротова рідина.


УДК 616.314.17-008.1:616.13-004.6

Метою даного дослідження було оцінити стан тканин пародонту за допомогою пародонтальних
індексів у хворих з генералізованим пародонтитом на тлі атеросклерозу.

Об’єкт і методи дослідження. У ході проведеного стоматологічного дослідження було обстежено 232 хворих у віці 45-65 років: 202 пацієнти з генералізованим пародонтитом на тлі атеросклерозу (основна група), та 30 пацієнтів з генералізованим пародонтитом без соматичних захворювань (контрольна група), з відсотковим співвідношенням чоловіків і жінок 65,5% і 34,5% відповідно. Для встановлення діагнозу (генералізований пародонтит) використовували класифікацію захворювань тканин пародонта у редакції М. Ф. Данилевського.

Індексну оцінку стану тканин пародонта визначали за допомогою: папілярно-маргінально-альвеолярного індексу – РМА (M. Massler, 1949, у модифікації Parma), пародонтального індексу – РІ (A. L. Russel, 1956), індексу кровоточивості ясен –РВІ (Muhlemann H. R., Mazor A. S., 1958, Cowell I.,1975). Втрату епітеліального прикріплення (ВЕП) вимірювали градуйованим зондом та виражали у міліметрах: проводили оцінку стану фуркації багатокореневих зубів в горизонтальному напрямку за методом Хемпа, в вертикальному – за методом Тарноу-Флетчера. Для вивчення ступеня і характеру резорбції міжальвеолярних перегородок кісткиальвеолярних відростків проводили рентгенологічне обстеження за допомогою панорамної рент-
генографії й оцінювали дані за рентгенологічним індексом Fuch (Rtg).

Результати. Встановлено, що у хворих з генералізованим пародонтитом на тлі атеросклерозу середнє значення індексу РМА становило 53,23±2,87% (р <0,05), індексу Мюллемана–Коуелла (РВІ) 2,53±0,25 бали (р >0,05), що було в 1,2 рази вище стосовно значень у пацієнтів з генералізованим пародонтитом без загальносоматичних захворювань (44,27±2,57% та 2,10±0,29 бали відповідно). У осіб основної групи значення індексів РІ та втрати епітеліального прикріплення були в 1,3 рази вищі стосовно значень в порівняльній гру-
пі (2,78±0,13 бали та 3,48±0,22 мм, проти 2,06±0,09 балів, 2,09±0,12 та 2,69±0,19 мм, р <0,05). При
цьому, середнє значення Rtg–індексу рецесії ясен у хворих на атеросклероз не відрізнялось від даних у осіб без загальносоматичних захворювань порівняльної групи (1,36±0,12 бали та 1,43±0,12 бали відповідно, р >0,05).
Висновки. Отримані результати вказують на прогресуючий перебіг генералізованого пародонтиту у хворих з атеросклерозом.

Ключові слова: генералізований пародонтит, пародонтологічні індекси, атеросклероз.

УДК 616.314.17-008.1:616.13-004.6]303.4:004.67

Резюме. Захворювання тканин пародонта зачіпають усі галузі стоматології, вимагаючи комплексного підходу до вирішення даної проблеми. Діагностика та лікування захворювань тканин пародонта, безумовно, мають бути комплексними, включно з оцінкою не тільки ступеня запалення, а й функціонального стану зубощелеп-
ного апарату. Завдяки аналізу результатів оклюзійних співвідношень, котрі можуть бути зумовлені видаленням зубів, реставрацією твердих тканин зубів, деформаціями, наявністю супраконтактів, ми
будемо мати можливість диференціювати ці контакти, простежити траєкторію руху нижньої щелепи під час переходу з одного оклюзійного положення в інше, визначити силу та послідовність виникнення оклюзійних контактів при статичній і динамічній оклюзіях.

Результати оклюзійних співвідношень з використанням приладу T-Scan дозволять чітко відокремити нормативні контакти від надсильних контактів-перешкод та проаналізувати наявні контакти.

Мета дослідження – визначити частоту та клінічну значущість оклюзійних порушень упацієнтів із генералізованим пародонтитом на тлі атеросклерозу.

Матеріали і методи. Аналіз оклюзійних співвідношень і оцінку стану оклюзії провели у 76 пацієнтів із генералізованим пародонтитом (ГП) на тлі атеросклерозу (АТ) – основна група та у 27 осіб із ГП без
загальносоматичних захворювань – порівняльна група. Клінічну діагностику та аналіз оклюзійних контактів проводили за допомогою апарату Т-Scan, який розробила фірма Tekscan Boston, MA, 1987.

На основі цифрових показників оклюзійних співвідношень між зубами і розпрацьованими критеріями їх оцінки обчислювали цифровий індекс оклюзії. Статистичне обчислення отриманих результатів про-
водили з використанням прикладних програм Statistica 8.0 (StatSoft, USA) та пакета статистичних функцій програми Мicrosoft Ехсеl, 2021.
Результати досліджень та їх обговорення. Результати аналізу оклюзійних співвідношень із використанням Т-Scan дозволили встановити, що в осіб із ГП на тлі АТ у 1,3 раза частіше реєстрували надсильні оклюзійні контакти в центральній оклюзії та у 1,2 раза – контакти-перешкоди при зміщенні нижньої щелепи з положення центральної оклюзії у передню оклюзію, ніж в пацієнтів із ГП без супутніх соматичних захворювань. При цьому час оклюзії та дезоклюзії в осіб основної групи був суттєво вищим, порівняно з аналогічними даними у досліджуваних порівняльної групи, особливо при ГП ІІІ ст. За даними цифрового індексу оклюзії, у пацієнтів із ГП на тлі АТ визначено порушення оклюзії середнього ступеня, тоді як
в обстежених із ГП без соматичних захворювань – легкого ступеня.

Висновки. Результати аналізу отриманих даних переконливо довели, що при ГП спостерігається значне порушення оклюзійних співвідношень, яке поглиблюється не тільки зі збільшенням інтенсифікації дистрофічно-запальних змін у тканинах пародонта, а й за наявності соматичної патології.

УДК: 616.314.21/.22-089.23-071-072:616.314.26-07

Мета. Проведення порівняльного клініко-інструмен- тального аналізу результатів реєстрації оклюзійних співвідношень інтеркуспідаційної контактної позиції в пацієнтів з дефектами зубних рядів до та після протезу­вання при застосуванні різних реєстраційних матеріалів. Матеріал і методи. На клінічних базах кафедри хі­рургічної та ортопедичної стоматології факультету післядипломної освіти Львівського національного ме­дичного університету імені Данила Галицького було проведене обстеження 5 осіб різної статі віком від 28 до 51 року. Клінічно всім пацієнтам був здійснений стандартний діагностичний стоматологічний огляд з перевіркою стану скронево-нижньощелепного су­глоба, жувальних м'язів, а також статичної та ди­намічної оклюзії артикуляційним воском і папером згідно з двоетапним методом Bausch. Отримані від­битки зубних рядів обох щелеп і виготовлені їхні гіп­сові моделі для лабораторного дослідження. Після одержання реєстратів з використаних матеріалів (Футар Д, металізований віск, Консіфлекс) їх повтор­но перевіряли на відповідність інтеркуспідаційній контактній позиції в усіх пацієнтів. Проводили ви­значення розташування ділянок оклюзійних контак­тів зубів-антагоністів за допомогою артикуляційного паперу BauschProgress100® товщиною 0,1 мм (Bausch, Німеччина). Паралельно здійснювалася інстру­ментальна реєстрація цифрових показників оклюзії за допомогою приладу T-scanIII (Boston, США). Результати й обговорення. Порівнюючи середні зна­чення розподілу відсотків між лівою та правою по­ловинами, найбільшу асиметрію зафіксували при ви­користанні матеріалу Футар Д у режимі А як до, так і після лікування. За результатами інструмен­тального дослідження оклюзійних співвідношень за допомогою пристрою T-ScanIII встановлено, що при застосуванні реєстраційного матеріалу Футар Д у па­цієнтів до протезування середні значення оклюзійних сил при MAXзліва складали (50,72±13,86) %, справа - (49,28±13,86) %, після протезування зліва - (50,12±8,75) %, справа - (49,88±8,75) %. При використанні реєстрацій­ного матеріалу Консіфлекс у пацієнтів до протезу­вання виявлено, що середні значення COFпри MAXзліва становили (41,28±16,97) %, справа - (58,72±16,97) %, після протезування зліва - (54,72±13,39) %, справа - (45,28±13,39) %. Проведені інструментальні дослі­дження демонструють перспективні можливості ви­явлення індивідуалізованих особливостей статичної та динамічної оклюзійноїрівноваги при клінічній ре­єстрації міжщелепного положення інтеркуспідації різними реєстраційними матеріалами та методами. Висновки. Важливою ознакою фізіологічно узго­дженого функціонування зубощелепної системи па­цієнтів є рівномірне змикання зубних рядів із синх­ронним контактом усіх груп зубів. Під час статичної та динамічної оклюзії спостерігаються часті ковзаючі контакти в кінцевій інтер- куспідаційній контактній позиції. Зі зростанням оклюзійного тиску в напрямі максимальної інтеркус­підаційної контактної позиції (максимальної інтер­куспідації) ширшає площа контактуючих поверхонь зубів. Водночас виникає оклюзійний тиск, що зумов­лює перерозподіл функціонального навантаження складових зубощелепної системи пацієнтів. Інтервал оклюзійного змикання зубів між положен­нями інтеркуспідаційної контактної позиції та мак­симальної інтеркуспідації або показник А, що можна визначити за допомогою цифрової технології "TekscanIII", маніфестує просторово-часові показ­ники перерозподілу міжщелепних співвідношень. Особливу цікавість викликають значення цих показ­ників у пацієнтів із частковою втратою зубів. При застосуванні реєстраційного матеріалу Футар Д клінічно-інструментальний аналіз цифрових показників переходу від інтеркуспідаційної контакт­ної позиції до максимальної інтеркуспідації дозволив установити подовження тривалості часу оклюзій­ного змикання зубів після протезування в 1,02 раза, зменшення довжини траєкторії змикання в 1,37 раза; Консіфлекс - ідентичну довжину траєкторії змикан­ня та подовження тривалості часу оклюзійного зми­кання зубів після протезування в 1,04 раза; металі­зований віск - ідентичну довжину траєкторії зми­кання та подовження тривалості часу оклюзійного змикання зубів після протезування в 1,61 раза.

 Aim. The research aims at carrying out a comparative clinical and instrumental analysis related to registering occlusal relations of intercuspal contact position in patients with edentulous spaces before and after prosthetic rehabilitation using various registration materials. Material and Methods. Examination of 5patients of both genders aged 28 to 51 years was performed at clinical bases of the department of surgical and prosthetic dentistry of the Faculty of Postgraduate Education at Danylo Halytskyi Lviv National Medical University. Clinically, all patients were provided with a standard diagnostic dental examination including the control of a temporomandibular joint condition, examination of masticatory muscles, as well as the static and dynamic occlusion with the help of articulating wax and paper according to the two-stage Bausch method. The examination also involved impressions of dental arches of both jaws. Their cast models were produced for laboratory study. The received register, involving the use of materials, namely Futar D, metalized wax, and Consiflex, were reexamined for compliance with the intercuspal contact position in all patients. Location of the occlusal contact areas of antagonistic teeth was determined using Bausch Progress 100® 0.1 mm thick articulating paper (Bausch, Germany). Simultaneously, instrumental registration of digital occlusion indices was performed using the T-scan III device (Boston, USA). Results and Discussion. While comparing mean values of the percentage distribution between the left and right halves, the greatest asymmetry was recorded with the use of Futar D material in the А mode both before and after treatment. According to the results of performed instrumental study concerning occlusal relations with the help of the T-Scan III device, it was found that in case of applying Futar D registration material in patients before prosthetic rehabilitation, mean values of occlusal forces at MAX on the left were (50.72 ± 13.86)%, on the right they were (49.28±13.86)%, after prosthetic rehabilitation they made up (50.12±8.75)% on the left, and (49.88±8.75)% on the right. In case of Consiflex registration material application in patients before prosthetic rehabilitation, it was found that COF mean values at MAX on the left accounted (41.28±16.97) %, while on the right they accounted (58,72±16,97) %. After prosthetic rehabilitation - (54.72±13.39) % on the left, and (45.28±13.39) % on the right, respectively. The conducted instrumental studies demonstrate challenging opportunities for revealing personalized features of static and dynamic occlusal balance at clinical registration of intermaxillary position of intercuspation by various registration materials and methods. Conclusions. A uniform contact of dental arches with synchronous contact of all tooth groups is an important feature of physiologically coordinate dentofacial system functioning. Frequent sliding contacts are observed in ending intercuspal contact position at static and dynamic occlusion. Area of the contact surfaces of the teeth expands with the increase of occlusal pressure in the direction of the maximum intercuspal contact position (maximum intercuspation). At the same time, occlusal pressure occurs in this area, causing the redistribution of functional load of the patients' dentofacial system components. Occlusal space in the intercuspal contact position and the maximum intercuspation or the А index, which can be established using the "Tekscan III" digital technology, manifests the spatiotemporal indices of inter-maxillary relations redistribution. The values of these indices in patients with partial anodontia provoke a special interest. The use of Futar D registration material at performing clinical and instrumental analysis of digital indices of the transition from intercuspal contact position to maximum intercuspation, allowed establishing the extension of occlusaljoining of teeth duration after dental prosthetics by 1.02 times, reduction of the length of joining trajectory by 1.37 times. The use of Consiflex resulted in the identical length of joining trajectory and extension of the duration of occlusal joining of teeth after dental prosthetics by 1.04 times. The application of metalized wax was characterized by the identical length of joining trajectory and prolonged occlusion time after dental prosthetics by 1.61 times.

The article presents the results of treatment of 157 patients with generalized periodontitis depending on blood type. In the blood of patients with generalized periodontitis was determined: the number of erythrocytes, the number of leukocytes, platelets, neutrophils, leukocyte intoxication index, fibrinogen. After treatment, analysis of blood cell composition showed that 1 year after treatment of generalized periodontitis, carriers of 0 (I) and A (II) blood type increased the number of erythrocytes in the blood – 1.2 times. At the same time, a decrease in the number of leukocytes on average was determined by 1.4 times, and leukocyte intoxication index values – by 2.0 times in representatives of 0 (I) and B (III) blood type; neutrophils – 1.4 times in people with A (II) blood type; platelets – 1.3 times in carriers with 0 (I) and AB (IV) blood type, according to data before treatment. The improvement of hematological and hemostasiological indicators of blood in patients with generalized periodontitis indicates a positive effect on the organs and systems the medicines we have prescribed, the positive effect of which is reflected, in particular, on the complex of tooth-retaining tissues.
Keywords: generalized periodontitis, erythrocytes, leukocytes, blood type