Репозитарій

ЛНМУ імені Данила Галицького

УДК 616.36-008-02:[616.12:616.61]

РЕЗЮМЕ. Прояви кардіоренального метаболічного синдрому (КРМс) за умов супутньої метаболічно асоційованої стеатотичної хвороби печінки (МАСХП), яка має важливе значення для постпрандіального вуглеводного метаболізму, описані недостатньо.
Мета роботи – оцінити прояви кардіоренального метаболічного синдрому в кардіологічних пацієнтів з супутньою МАСХП.
Матеріал і методи. У дослідження включено 395 пацієнтів з ішемічною хворобою серця та артеріальною гіпертензією 2 ст., з яких у 299 була супутня МАСХП стадій стеатозу S2-3 фіброзу F0-1, що поділялись на групи зі стеатозом печінки (СП; n=263) та стеатогепатитом (СГ; n=36). У 96 пацієнтів діагностовано інтактний стан печінки. Дослідження проведено з дотриманням Гельсінської декларації прав людини та наказів МОЗ України. Проводили пероральний глюкозотолерантний тест, обчислювали площу під кривою глюкози та індекси інсуліночутливості МкАулей, Матсуда та Де Фронзо. Креатинін визначали ензиматичним методом, швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) за MDRD. Результати опрацьовано статистично з логістично-регресивним аналізом.
Результати. Частота КРМс за зниженням ШКФ <90 серед 395 пацієнтів становила 46,67–56,72 %, не залежала від наявності чи відсутності МАСХП та її стадії. Кардіоренальна взаємодія проявлялись тим, що по мірі зростання креатиніну та зменшення ШКФ прогресували артеріальна гіпертензія, гіпертрофія та дилатація шлуночків, систолічна дисфункція. Ренальнометаболічна складова характеризувалась нижчими значеннями глюкози у всіх вимірах перорального глюкозотолерантного тесту по мірі зменшення ШКФ і зміною секреції інсуліну та інсуліночутливості тканин за індексами.
Висновок. Кардіоренальний метаболічний синдром у пацієнтів з супутньою МАСХП характеризувався структурними змінами серця і зміною секреції інсуліну та інсуліночутливості тканин по мірі зменшення швидкості клубочкової фільтрації.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: кардіоренальний метаболічний синдром; метаболічно асоційована стеатотична хвороба печінки; швидкість клубочкової фільтрації; інсуліночутливість; структура серця.

УДК [616.12:616.61]:(616.153.45+616.153.915)

Для комплексної оцінки метаболічного глюколіпідного обміну можуть бути використані індекси, які одночасно характеризують як вуглеводний, так і ліпідний метаболізм: тригліцеридоглюкозний індекс (ТГГІ) та індекс McAuley (ІМА). Мета. Оцінити характеристики тригліцеридоглюкозного індексу та індексу McAuley у пацієнтів із кардіоренальним метаболічним синдромом (КРМс) та визначити їхні кореляції. Матеріали та методи. Із дотриманням Ґельсинської декларації прав людини обстежено 100 осіб із гострими формами ішемічної хвороби серця, які залежно від стадії КРМс поділено на групи (Г0, Г1, Г2, Г3). Окрім ТГГІ та ІМА, додатково визначали НОМА-IR; %Вcalc; %S; IR; QUICKI; Gutt; Cederholm; Matsuda; Avignon; Shuster; DI DeFronzo; Drivsholm; Stumvoll early та latе; Wareham; коефіцієнт атерогенності (КА); відношення ТГ/ЛПВЩ та індекс Castelli І. Результати опрацьовано статистично, представлено як M±m. Кореляційний аналіз проведено за Спірменом – Пірсоном (r), відмінності оцінені за t-критерієм, за рівень істотності прийнято р<0,05. Результати. Величина ТГГІ була мінімальною у пацієнтів без ниркової дисфункції, а у Г1 та Г2 – істотно більшою (5,73 та 4,41; обидва р<0,05). Значення індексу McAuley у міру погіршення функції нирок зростало. Індекс McAuley та ТГГІ істотно обернено корелювали між собою за умов усіх стадій КРМс. Несприятливим є зростання ТТГІ та зменшення індексу McAuley, оскільки це корелювало з атерогенними параметрами ліпідного метаболізму, гіперглікемією, гіперінсулінемією, інсулінорезистентністю та зменшенням печінкової інсуліночутливості та чутливості периферійних тканин до інсуліну. Кореляційні зв’язки ТГГІ та індексу McAuley були різними за умов різних стадій КРМс. Висновки. Тригліцеридоглюкозний індекс та індекс McAuley у пацієнтів із кардіоренальним метаболічним синдромом корелювали з параметрами ліпідного метаболізму, гіперглікемією, гіперінсулінемією, інсулінорезистентністю. Несприятливим є зростання ТТГІ та зменшення індексу McAuley.

Ключові слова: тригліцеридоглюкозний індекс, індекс McAuley, кардіоренальний метаболічний синдром, інсулінорезистентність, гіперглікемія, гіперінсулінемія

УДК 616.36-008-02:[616.12:616.61]

Роль печінки та її функціональний стан залишаються недооціненими за умов кардіоренального метаболічного синдрому (КРМс).
Мета – оцінити функціональний стан печінки залежно від стадії КРМс та визначити асоціації маркерів функціонального стану печінки зі структурнофункціональними параметрами серця.
Матеріали і методи. Oбстежено 100 пацієнтів із гострими формами ішемічної хвороби серця, яких розподілили на групи залежно від стадії КРМс: Г0, Г1, Г2, Г3. Дослідження проводили з дотриманням Гельсингської декларації прав людини, під контролем комісії з біоетики ДНП«ЛНМУ» (протокол №2 від 21.2.2022) та інформованою згодою пацієнтів. Функціональний стан печінки оцінено за рівнями трансфераз, індексу де Рітіса, білірубіну та гамма-глютамілтранспептидази (ГГТП); стан вуглеводного метаболізму – за пероральним глюкозотолерантним тестом. Додатково розраховані швидкість клубочкової фільтрації за MDRD та Cockcroft-Gault; тригліцеридоглюкозний індекс (ТГГІ); показники чутливості печінки до інсуліну – індекси McAuley та QUICKI, чутливості периферійних тканин до інсуліну Matsuda та Avignon; індекс сумарної секреції інсуліну Drivsholm. Статистичну обробку проводили за допомогою програми «Statistica 6.0», величини представлені як середнє арифметичне з похибкою (M±m), кореляційний аналіз проведено за Спірменом-Пірсоном (r), відмінності оцінені за t-критерієм, за рівень істотності прийнято р<0,05.
Результати. Низький рівень білірубіну <10 мкмоль/л спостерігали у 19% пацієнтів 2-ї стадії КРМс та не реєстрували у пацієнтів із 3-ю стадією, у четвертини яких він, навпаки, зростав понад норму. Зменшення білірубіну за умов КРМс корелювало з метаболічною дисфункцією зі збільшенням ТГГІ і зменшенням індексу чутливості печінки до інсуліну McAuley. У міру погіршення функціонального стану нирок спостерігали незначні підвищення активності трансаміназ та зменшення рівня ГГТП, що корелювало з умістом креатиніну, метаболічними показниками, активністю запалення. За умов відсутності КРМс та при 1-й його стадії зростання трансаміназ і ГГТП не супроводжувалось змінами серця, тоді як за умов 2-3-ї стадій КРМс погіршення функціональної здатності печінки асоціювалося з гіпертрофією міокарда та дилятацією лівого передсердя.
Висновок. Функціональний стан печінки погіршувався у міру прогресування КРМс. За умов 2-3-ї стадій КРМс погіршення функціональної здатності печінки асоціювалось із гіпертрофією міокарда та дилятацією лівого передсердя.

Ключові слова: кардіоренальний метаболічний синдром, трансамінази, гаммаглютамілтранспептидаза, білірубін, чутливість до інсуліну, гіпертрофія міокарда.

УДК:616.12+616-056.5):[616.155.16:547.495.9]

Анотація. За умов метаболічного синдрому значення відношення гемоглобіну до креатиніну (Hb/Кр) не вивчалось, і його кореляції залишаються невизначеними. Це зумовило доцільність та актуальність нашого дослідження.

Мета: визначити відношення гемоглобіну до креатиніну та його кореляцію у пацієнтів з надмірною масою тіла та неповним метаболічним синдромом.

Об’єкт і методи дослідження. З дотриманням засад Гельсінської декларації прав людини та отриманням інформованої згоди під контролем комісії з біоетики ДНТ «ЛНМУ» обстежено 197 пацієнтів (середній вік 50,2 року), які проходили лікування в медичному центрі «Едем» (Львів, Україна), не мали скарг та клінічних проявів хвороб внутрішніх органів у  стадії загострення, не  приймали постійно лікарські засоби та вважали себе практично здоровими. Проте у них виявлено надмірну масу тіла та помірні порушення ліпідного метаболізму. Результати опрацьовано методами математичної статистики, дані подані як M±m; кореляції визначені за Пірсоном — Спірменом, рівень істотності р<0,05.
Результати. Серед 197 обстежених середнє значення відношення гемоглобіну до креатиніну становило 2,0. У пацієнтів зі значенням <2 відзначали гірший стан пуринового та ліпідного метаболізму, більш виражені запалення та ендогенну інтоксикацію, схильність до тромбогенезу. Подальше зниження вже низького відношення Hb/Кр супроводжувалося ендогенною інтоксикацією із підвищенням рівня сечовини в крові, порушенням толерантності до глюкози та гіперглікемією з активацією системного запалення.

Висновок. У пацієнтів з неповним метаболічним синдромом значення відношення гемоглобіну до  креатиніну менше 2,0 супроводжувалося вищим рівнем сечовини в крові, порушенням толерантності
до глюкози та гіперглікемією з активацією запалення.
Ключові слова: відношення гемоглобіну до креатиніну, метаболічний синдром, запалення, ендогенна інтоксикація, гіперглікемія

УДК 611.7:615.8]:378.1.096

Через російську збройну агресію проти України щоденно зростає кількість постраждалих
з тяжкими травмами, у тому числі з ушкодженням голови, як серед військовослужбовців, так і серед
цивільних осіб. У цивільних осіб спостерігаються більш небезпечні ушкодження голови, що пояснюється
відсутністю надійного захисту цієї ділянки. Враховуючи наявний великий потік травмованих, підготовка
майбутніх фізичних терапевтів повинна доповнюватися новими підходами і методиками навчального
процесу, серед яких, послідовне обстеження пацієнта за принципами прижиттєвої поверхневої анатомії
тіла людини. Опрацьовано основні принципи прижиттєвої поверхневої анатомії при обстеженні ділянки
голови людини на практичних заняттях зі студентами, які навчаються за спеціальністю І7 – «Терапія
та реабілітація», спеціалізація І7.01 – «Фізична терапія». Для якісного обстеження ділянки голови
студентам потрібно звертати увагу на кісткові орієнтири черепа людини, контури м’язів у спокої
та при русі у скронево-нижньощелепному суглобі. Послідовне мануальне дослідження ділянки голови за
принципами поверхневої анатомії, що ґрунтується на самостійному обстеженні і взаємному обстеженні
студентами, дозволяє сформувати професійні практичні навички майбутнього фізичного терапевта. 

Популярні наукові праці, статті та інше