Вступ.Фармацевтичні відходи (ФВ), потрапляючи в навколишнє середовище, становлять ризики для організму людини та інших біологічних видів, а також створюють виклик фармацевтичній безпеці держави.Мета роботи.Дослідити стан та перспективи управління ФВ як важливим елементом фармацевтичної безпеки.Матеріали та методи.У роботі використано загальнонаукові методи: контент-аналіз, абстракцію, інтерпретацію та узагальнення.Як матеріали було відібрано 30 наукових публікацій, отриманих з електронних баз даних Google Scholar та PubMed, рекомендації FIP/ВООЗ, п'ять європейських та п'ять українських нормативних документів, а також статистичні дані Євростату та корпоративна інформація від іноземної дослідницької та аналітичної компанії та чотирьох вітчизняних фармацевтичних підприємств та громадських організацій. Результати.Аналізуючи ризики, що виникають внаслідок неконтрольованого накопичення ФВ, а також обсяг світового ринку для їх управління, висвітлено важливість належного управління ФВ як базового елемента фармацевтичної безпеки.Показано досягнення українських вчених з питання управління ФВ. Вказано глобальний характер проблеми побутових фармакопейних відходів та особливості їх управління в Європі та Україні.Представлено сучасні погляди на управління фармакопейними відходами, які узгоджуються з Європейською зеленою угодою, Європейським стратегічним підходом до фармацевтичних препаратів у навколишньому середовищі та Фармацевтичною стратегією для Європи.Враховуючи важливість циркулярної економіки, українські інноваційні технології описано на прикладі парацетамолу, який сприятиме зменшенню негативного впливу на навколишнє середовище та підвищенню ефективності управління фармакопейними відходами.Показано, що важливим завданням є гармонізація національного законодавства з європейськими нормативними документами у сфері управління фармакопейними відходами. Звернено увагу на необхідність розробки національної концепції з цього приводу.Висновки.На основі теоретичного узагальнення наукових досліджень, міжнародних рекомендацій, європейських та українських нормативних документів, а також статистичної та корпоративної інформації, у статті показано суперечливі тенденції в управлінні фармакопейними відходами, включаючи фармакопейні відходи, як важливого компонента фармацевтичної безпеки, а також суттєві проблеми цього управління в Україні. Виходячи з багатогранного характеру та складності фармакопейних відходів, а також необхідності забезпечення належного рівня фармацевтичної безпеки в державі, актуалізовано питання розробки національної концепції управління фармакопейними відходами на основі гармонізації національного законодавства з європейським та визначено вісім її основних тез.
УДК 615.4(02):355.1
Мета роботи. З’ясувати рівень впливу чинників зовнішнього і внутрішнього середовища на ФБ України.
Матеріали і методи. Матеріалом дослідження були попередньо обрані за допомогою якісного TOWS-аналізу 39 чинників впливу на ФБ. У дослідженні використано методи: спостереження, опитування, поєднаного з експертною оцінкою, кількісний TOWS-аналіз, математичної статистики, порівняння, узагальнення.
Результати та обговорення. Встановлено, що для ФБ держави з категорії «Загрози» дуже вагомими були два чинники: Т4. Корумпованість і некомпетентність та неефективність системи державного управління та T1. Повномасштабна російська агресія проти України; з категорії «Можливості» значно перспективними - два чинники: O5. Відновлення територіальної цілісності держави та O6. Сформованість законодавчої бази, яка передбачає механізми управління державою як у звичайних умовах, так і в умовах надзвичайного та воєнного стану; з категорії «Слабкі сторони» наближеним до дуже вагомого недоліку - чинник W7. Знецінення фармацевтичного фаху; з категорії «Сильні сторони» наближеними до значної переваги - три чинники: S4. Реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення, S5. Соціальні програми для підтримки здоров’я населення України та S3. Впровадження нових технологій (соціальні мережі, інтернет-торгівля, цифровізація, роботизація, штучний інтелект, 3D- моделювання) у фармацію.
Висновки. За даними експертної оцінки з’ясовано високий рівень оцінювання впливу усіх чинників зовнішнього і внутрішнього середовища на ФБ держави, а саме: 10 чинників з категорії «Загрози» респонденти віднесли до сегмента «істотна загроза – дуже вагома загроза», 7 чинників з категорії «Можливості» - до сегмента «істотна перспектива - значна перспектива»; 14 чинників з категорії «Слабкі сторони» - до сегмента «істотна недолік – дуже вагомий недолік»; 8 чинників з категорії «Сильні сторони» - до сегмента «істотна перевага – значна перевага». На підставі підсумкової оцінки кількісного TOWS-аналізу актуалізовано необхідність розробки стратегії ФБ України як складника національної безпеки з врахуванням вагомості кожного чинника впливу.
УДК 615.276:364.33:614.2
Мета роботи: проаналізувати динаміку асортименту, розміру відшкодування та цінових характеристик імуносупресантів, що входять до програми державних гарантій медичного обслуговування населення, а також дослідити їх споживання на прикладі конкретної аптеки.
Матеріали і методи. Дані про номенклатуру й роздрібні ціни імуносупресантів з п'яти Реєстрів лікарських засобів, що підлягають реімбурсації за період 2023-2025 рр. та інформація про обсяги їх реалізації за 6 місяців (у натуральному та грошовому вираженні) на прикладі однієї з аптек м. Львова, яка відпускає ліки за цією державною програмою. Методи: аналіз, порівняння та узагальнення.
Результати та обговорення. З’ясовано, що у період 2023-2025 рр. до державної програми гарантій медичного обслуговування населення включили 5 міжнародних непатентованих назв імуносупресантів. При цьому до останнього Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, внесено 56,0% асортиментних позицій такролімусу, 24,0% - циклоспорину, 12,0% - мікофенолової кислоти та її солей, а також по 4,0% - сертикану та валгацикловіру. Для імуносупресантів характерна повна імпортозалежність. Причому у виробництві 72,0% їх асортименту задіяно по одному підприємству, у решти - від трьох до шести підприємств. За даними перших трьох Реєстрів 71,4% імуносупресантів пацієнти могли отримати безоплатно, решта - вимагали часткової доплати. Проте у двох останніх Реєстрах частка асортиментних позицій імуносупресантів, що підлягають частковій доплаті пацієнтом, зросла до 40,0%. Роздрібні ціни для 9 асортиментних позицій (36,0%) знизились або залишились незмінними, а для 16 (64,0%) - зросли. Упродовж березня – серпня 2024 р. досліджувана аптека, яка відпускає ліки за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, реалізовувала лише дві третини асортиментних позицій імуносупресантів, що охоплювали три з п’яти міжнародних непатентованих назв, включених у Реєстр. За кількістю виписаних Е-рецептів (71,3%), відпущених упаковок (73,8%) та обсягом реалізації у грошовому вираженні (86,0%) лідирував такролімус.
Висновки. Проаналізовано у динаміці асортимент, розмір відшкодування вартості та цінові характеристики імуносупресантів, включених у програму державних гарантій медичного обслуговування населення, та встановлені основні тенденції їх реалізації на рівні аптеки.
УДК 615.07:615.21:316.012:796/799
Використання різноманітних засобів підвищення ефективності організму (допінг) має великий вплив на здоров’я спортсменів. Питання чесності та дотримання етичних стандартів у спорті виникають під час розгляду застосування певних груп речовин, до складу яких входять і лікарські засоби. Метою нашого дослідження було вивчення соціально-фармацевтичних аспектів застосування лікарських засобів у спорті. Матеріалами дослідження були вимоги ВАДА, офіційні міжнародні та вітчизняні нормативні документи з антидопінгової діяльності у спорті, офіційний вебсайт Національного антидопінгового центру (НАДЦ), переліки заборонених ВАДА речовин 2020 р. та 2024 р. та наукові публікації за темою. Використано методи системного підходу, аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення.В Україні повністю імплементовано чинні міжнародні вимоги з доброчесності у спорті, у т. ч. діє перелік заборонених ВАДА речовин. Структурою, відповідальною за реалізацію антидопінгової політики у спорті в Україні, є НАДЦ. Проаналізовано вплив на організм людини, у т. ч. побічні ефекти, заборонених у спорті речовин. Аналіз переліку заборонених ВАДА речовин за 2020 р. та 2024 р. показав, що станом на 2024 р. група S1 включає 74 речовини (9 з яких було додано після 2020 р.), S2 – 60 (7), S3 – 15 (2), S4 – 38 (2), S5 – 27 (3), S6 – 80 (6), S7 – 13 (1), S8 – змін не було, S9 – 16 (5), P1 – 20 (1). Найсуттєвіші відносні кількісні зміни у 2024 р. відносно 2020 р. були в групі S9 – 45,5 %, від 12,5 % до 15,4 % – у групах S5, S2, S1 та S3. Вивчення обмежень застосування речовин у спорті дало змогу виявити заборонені речовини, узагальнити інформацію щодо їхніх ефектів і побічних ефектів на організм людини, а також динаміку зміни їх кількості (по групах) за 2020–2024 рр.
УДК 615.1:339.138:615.273:614.27(048.8)
Мета роботи – дослідити асортимент зареєстрованих нових пероральних антикоагулянтів (НОАК) та їх фізичну доступність в аптеках України, а також провести аналіз роздрібного ринку НОАК за 2020-2024 рр.
Матеріали і методи. Використано дані Державного реєстру лікарських засобів України, інформацію про фізичну доступність ліків в аптеках та про обсяги реалізації оральних антикоагулянтів та НОАК, а також методи аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, контент-аналізу, математично-статистичний та графічний.
Результати й обговорення. З’ясовано, шо станом на грудень 2024 р. в Україні зареєстровано 4 МНН НОАК (дабігатрану етексилат, ривароксабан, апіксабан, едоксабан), представлених 6 торговими назвами та 20 асортиментними позиціями, переважно у формі таблеток. Лідерами за показником виробничої активності (ПВА) серед підприємств є Байєр АГ (Німеччина) та Фармадокс Хелскеа Лімітед (Мальта), а серед країн – Німеччина. Визначена неоднорідність фізичної доступності для окремих торгових назв та дозувань НОАК в аптеках. Загальний ринок оральних антикоагулянтів в Україні протягом 2020-2024 рр. демонстрував коливання, при цьому аптечний сегмент стабільно домінував, займаючи понад 98% ринку. Частка НОАК у загальному обсязі споживання оральних антикоагулянтів суттєво зросла: в аптечному сегменті – з 53,73% у 2020 р. до 78,83% у 2024 р., а в госпітальному сегменті – з 6,78% у 2020 р. до 68,18% у 2024 р. Відзначено стрімке зростання частки НОАК вітчизняного виробництва, яка у 2024 р. становила близько 24% ринку НОАК. Спостерігається стійке зростання популярності НОАК, насамперед ривароксабану та едоксабану, на тлі поступового зниження обсягів реалізації традиційних антикоагулянтів, таких як варфарин та феніндіон.
Висновки. Встановлено, що ринок НОАК в Україні за 2020-2024 рр. демонструє активний розвиток та зростання, витісняючи традиційні антикоагулянти. Ключовими його тенденціями є домінування ривароксабану, збільшення частки вітчизняних препаратів та абсолютно переважаюче споживання НОАК через аптечний сегмент ринку.