Репозитарій

УДК 618.15-007.23-07

Вагінальну атрофію часто недооцінюють у рутинній практиці акушера-гінеколога, оскільки фахівці очікують на активні скарги з боку пацієнток у постменопаузі. Водночас вагінальна або урогенітальна атрофія може виникнути у жінок будь-якого віку за тимчасового або постійного дефіциту естрогенів. Продовжуються дослідження з пошуку ефективних і безпечних методів лікування цієї патології з метою полегшення симптомів і покращення якості життя жінок.

Мета дослідження: вивчення ефективності застосування вагінальних супозиторіїв в усуненні проявів вагінальної атрофії у жінок репродуктивного віку з первинною недостатністю яєчників.

Матеріали та методи. У дослідження було залучено 23 жінки віком від 24 до 35 років з первинною недостатністю яєчників (ПНЯ), які були розподілені на групи залежно від тривалості захворювання: І група – 8 жінок з тривалістю ПНЯ до 5 років, ІІ група – 8 жінок з тривалістю ПНЯ від 5 до 7 років, ІІІ група – 7 пацієнток з тривалістю ПНЯ більше 7 років. Комплекс обстежень, проведених перед початком дослідження і після лікування, включав оцінювання скарг пацієнток, огляд піхви і шийки матки у дзеркалах з визначенням індексу вагінального здоров’я у балах, вивчення стану мікробіоти піхви (pH-метрія, бактеріоскопічне дослідження мазків виділень з піхви).

Результати. Незважаючи на отримання системної менопаузальної гормонотерапії, у всіх пацієнток спостерігалися різної інтенсивності прояви вагінальної атрофії, при цьому зі збільшенням тривалості перебігу ПНЯ підвищувались частота і тяжкість порушень. У міру збільшення тривалості ПНЯ підвищувались частота та вираженість сухості піхви, кров’янистих виділень під час статевого акту, знижувалась частота появи аномальних вагінальних виділень. Маніфестну вагінальну атрофію діагностували у 12,5% пацієнток І групи, у 37,5% пацієнток ІІ групи та у 71,4% – ІІІ групи, помірну атрофію – у 37,5%, 37,5% і 28,6% жінок відповідно. Отримані дані свідчать про поступове прогресування явищ вагінальної атрофії у пацієнток з ПНЯ. Після лікування відзначено тенденцію до зниження показників рН вагінального вмісту з 5,6–5,8 до 4,7. Динаміка скарг пацієнток продемонструвала, що ефективність застосування вагінальних супозиторіїв є найвищою за тривалості ПНЯ до 5 років, а за більшої тривалості вагінальної атрофії вона становить 80,0%. На етапі включення у дослідження нормоценоз не виявляли у жодної з обстежених пацієнток (100%), переважав проміжний стан мікробіоти – 73,9%, у 13,0% пацієнток діагностовано неспецифічний вагініт, у 13,0% – бактеріальний вагіноз. Після курсу лікування вагінальними супозиторіями нормоценоз піхви діагностовано у 52,2% пацієнток, проміжний стан мікробіоти – у 56,5% за відсутності запальних і дисбіотичних змін. Ефективність нормалізації стану мікробіоти піхви становила 73,9%.

Висновки. Вагінальні супозиторії є оригінальною комбінацією компонентів з вираженою репаративною, протисвербіжною, протизапальною дією, що сприяє ліквідації запального процесу у вульвовагінальній зоні, підтриманню інтенсивної регенерації слизової оболонки піхви та її вологості, відновленню фізіологічного захисного бар’єра слизової оболонки, покращенню локальної мікроциркуляції крові, усуненню відчуття свербежу, дискомфорту та сухості, нормалізації стану мікробіоти піхви.

Vaginal atrophy is often underestimated in the routine practice of an obstetrician-gynecologist, as specialists expect active complaints from postmenopausal patients. At the same time, vaginal or urogenital atrophy can occur in women of any age due to temporary or permanent estrogen deficiency. Research continues to find effective and safe methods of treatment for this pathology in order to alleviate symptoms and improve the quality of life of women.

The objective: to study the effectiveness of using vaginal suppositories in eliminating the manifestations of vaginal atrophy in women of reproductive age with primary ovarian insufficiency.

Materials and methods. 23 women from 24 to 35 years old with primary ovarian insufficiency (POI) were involved in the study, they were divided into groups depending on the duration of the disease: I group – 8 women with POI duration up to 5 years, II group II – 8 women with POI duration from 5 to 7 years, III group – 7 patients with a duration of POI of more than 7 years. The set of examinations carried out before the start of the study and after treatment included an assessment of the patients’ complaints, speculum examination of the vagina and cervix with the determination of the vaginal health index in points, study of the condition of the vaginal microbiota (pH-metry, bacterioscopic examination of smears of vaginal secretions).

Results. Despite receiving systemic menopausal hormone therapy, all patients had varying intensity of vaginal atrophy, while the frequency and severity of disorders increased with increasing duration of the course of POI. As the duration of POI increased, the frequency and severity of vaginal dryness, bloody discharge during intercourse increased, and the frequency of abnormal vaginal discharge decreased. Manifest vaginal atrophy was diagnosed in 12.5% of patients in I group, 37.5% of patients in II group and 71.4% of patients in III group, moderate atrophy in 37.5%, 37.5% and 28.6% of women, respectively. The obtained data indicate a gradual progression of the phenomena of vaginal atrophy in patients with POI. After treatment, there was a tendency to decrease the pH values of the vaginal contents from 5.6–5.8 to 4.7. The dynamics of patients’ complaints showed that the effectiveness of using vaginal suppositories is the highest for the duration of POI up to 5 years, and for a longer duration of vaginal atrophy, it is 80.0%. At the stage of inclusion in the study, no normocenosis was detected in any of the examined patients (100%), the intermediate state of the microbiota prevailed – 73.9%, nonspecific vaginitis was diagnosed in 13.0% of patients, and bacterial vaginosis in 13.0%. After a course of treatment with vaginal suppositories, vaginal normocenosis was diagnosed in 52.2% of patients, an intermediate state of microbiota in 56.5% in the absence of inflammatory and dysbiotic changes. The effectiveness of normalizing the condition of the vaginal microbiota was 73.9%.

Conclusions. Vaginal suppositories are an original combination of components with a pronounced reparative, antipruritic, anti-inflammatory effect, which helps to eliminate the inflammatory process in the vulvovaginal area, support intensive regeneration of the vaginal mucosa and its moisture, restore the physiological protective barrier of the mucous membrane, improve local blood microcirculation, eliminate the itching, discomfort and dryness, normalization of the condition of the vaginal microbiota.

Мета дослідження: оцінити ефективність фітотерапії при лікуванні розладів менструального здоров’я жінок раннього репродуктивного віку, які перенесли середньотяжку та тяжку форму коронавірусного захворювання.

Матеріали та методи. Під спостереженням знаходилося 104 жінки раннього репродуктивного віку з розладами менструального здоров’я, які виникли не пізніше, ніж через 3 місяці після перенесеного COVID-19 середньої тяжкості або тяжкого ступеня, і 34 гінекологічно і соматично здорових жінки контрольної групи, які не хворіли на COVID-19. Пацієнтки з перенесеним COVID-19 були випадковим методом розділені на дві групи: основна група (n=53) і група порівняння (n=51). Обстеження включало: вивчення скарг, загального та гінекологічного анамнезу, фізикальний і гінекологічний огляд, ультразвукове дослідження органів малого таза, визначення гормонального профілю. Усі пацієнтки з перенесеним COVID-19 після звернення отримували комплексну програму реабілітації, яка включала дієтотерапію, вітамінно-мінеральні комплекси та психотерапію. Пацієнтки основної групи додатково до комплексної програми реабілітації отримували впродовж 6 місяців аюрведичні фітокомпозиції Феміцикл або Феміменс.

Результати. Встановлено, що середньотяжкий та тяжкий перебіг коронавірусної інфекції впливає на стан репродуктивної системи жінок раннього репродуктивного віку і призводить до розладів менструального здоров’я, серед яких домінують рідкі менструації, передменструальний синдром та дисменорея. Рівні гіпофізарних, надниркових, яєчникових та тиреоїдних гормонів у більшості випадків знаходилися в межах референтної норми, але мали статистично вірогідні відхилення від аналогічних показників здорових жінок групи контролю, які не хворіли на COVID-19. Одна третина жінок раннього репродуктивного віку після середньотяжкого та тяжкого COVID-19 мала підвищені рівні пролактину. Застосування аюрведичних фітокомпозицій Феміциклу та Феміменсу в комплексній програмі реабілітації постковідних розладів менструального здоров’я сприяло більш швидкому відновленню менструального здоров’я і повноцінному відновленню гормонального фону. Висновки. Аюрведичні фітокомпозиції Феміцикл та Феміменс є ефективними та безпечними натуропатичними препаратами для відновлення менструального здоров’я жінок раннього репродуктивного віку після перенесеного середньотяжкого та тяжкого COVID-19.

Research objectives: to evaluate the effectiveness of phytotherapy in the treatment of menstrual health disorders in women of early reproductive age after a moderate and severe form of the coronavirus disease.

Material and methods. 104 women of early reproductive age with menstrual health disorders that occurred 3 months later after moderate or severe COVID-19 were under observation and 34 gynecologically and somatically healthy women of the control group who did not suffer from COVID-19. Female patients with COVID-19 were randomly divided into two groups: the main group (n=53) and the comparison group (n=51). The performed examination included: study of complaints, general and gynecological anamnesis, physical and gynecological examination, ultrasound examination of pelvic organs, determination of hormonal profile. All patients with COVID-19 received a comprehensive rehabilitation program, which included diet therapy, vitamin and mineral complexes, psychotherapy. In addition to the complex rehabilitation program patients of the main group received ayurvedic phytocompositions Femicycle or Femimens for 6 months.

Results. It has been established that the moderate and severe course of the coronavirus infection affects the reproductive system of early reproductive aged women and leads to menstrual health disorders, among which irregular menstruation, premenstrual syndrome and dysmenorrhea dominate. Levels of pituitary, adrenal, ovarian and thyroid serum hormones were within the reference norm in most cases, but have statistically significant deviations from similar indicators of healthy control women who did not have COVID-19. One-third of women of early reproductive age after moderate to severe COVID-19 had elevated prolactin levels. Ayurvedic phytocompositions Femicycle and Femimens in a comprehensive rehabilitation program for post-COVID menstrual health disorders led to a faster recovery of menstrual health and a full hormonal recovery.

Conclusions. Ayurvedic phytocompositions Femicycle and Femimens are effective and safe naturopathic drugs for restoring menstrual health in women of early reproductive age after experiencing moderate to severe COVID-19. Keywords: COVID-19, menstrual health, menstrual cycle, dysmenorrhea, premenstrual syndrome, Femicycle, Femimens.

УДК  618.146.002, 618.146.007.63

Вступ. Запальні захворювання органів малого тазу (ЗЗОМТ) залишаються найактуальнішою проблемою сучасної гінекології. В сучасній діагностиці патології репродуктивних органів велике значення має такий високоефективний та доступний метод, як ультразвукове дослідження. Останні дослідження в цій галузі, проведені за допомогою високочастотної цифрової трансвагінальної ехографії, суттєво допомогли переглянути можливості ультразвукової діагностики шийки матки, однак вивчені недостатньо.

Мета роботи. Удосконалити діагностику змін шийки матки при цервіцитах. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 68 жінок з хронічним цервіцитом. Діагноз встановлювали на підставі клінічних, кольпоскопічних та бактеріоскопічних досліджень. Всім пацієнткам при трансвагінальному ультразвуковому дослідженні візуалізували шийку матки в поздовжній та поперечній проекціях. Пацієнтки з хронічним цервіцитом були розподілені на 2 групи: І групу склали 37 пацієнток з візуальними змінами шийки матки, ІІ – 31 жінок без змін. Групу порівняння склали 35 здорових жінок.

Результати. Для хронічного цервіциту характерне збільшення товщини та об’єму шийки матки, неоднорідність строми за рахунок кістозних порожнин з підвищенням показників співвідношення товщини та довжини шийки матки та співвідношення товщини ендоцервіксу до товщини шийки матки. Вагомими сонографічними ознаками запального процесу в ендоцервіксі є також деякі структурні особливості, зокрема нечіткість контурів, підвищена ехогенність, дрібні кісти та множинні мікрокальцинати ендоцервіксу, нерівномірне розширення цервікального каналу та зона зниженої ехогенності.

Висновки. Отже ретельне, ультразвукове дослідження з визначенням стану шийки матки, товщини та структури ендоцервіксу може бути цінним допоміжним неінвазивним інструментом в діагностиці хронічного цервіциту та допомогти клініцисту в діагностиці даної патології навіть за умови відсутності при огляді візуальних змін шийки матки.

Introduction. Inflammatory diseases of the pelvic organs (IDPO) remain the most relevant issue in contemporary gynecology. In modern diagnostics of reproductive organ pathologies, a highly effective and accessible method is ultrasound examination. Recent studies in this field, conducted using high-frequency digital transvaginal echography, have significantly contributed to reevaluating the potential of ultrasonographic diagnosis of the cervix; however, further research is warranted. The aim of this research is to enhance the diagnosis of cervical changes in cervicitis. Materials and methods. The study included 68 women with chronic cervicitis. The diagnosis was established based on clinical, colposcopy, and bacterioscopic examinations. During transvaginal ultrasound examinations, the cervix was visualized in both longitudinal and transverse projections for all patients. The patients with chronic cervicitis were divided into two groups: Group I consisted of 37 patients with visual changes in the cervix, while Group II comprised 31 women without any changes. A comparison group included 35 healthy women.

Results. Chronic cervicitis is characterized by an increase in the thickness and volume of the cervix, as well as the heterogeneity of the stroma due to cystic cavities, with elevated ratios of cervix thickness to length and endocervix thickness to cervix thickness. Significant sonographic signs of the inflammatory process in the endocervix also include certain structural features, such as indistinct contours, increased echogenicity, small cysts, and multiple microcalcifications in the endocervix, uneven dilation of the cervical canal, and an area of reduced echogenicity.

Conclusions. Therefore, a thorough ultrasound examination to determine the condition of the cervix, thickness, and structure of the endocervix can be a valuable adjunct non-invasive tool in the diagnosis of chronic cervicitis and can assist clinicians in diagnosing this pathology even in cases where there are no visual changes in the cervix during an examination.

Підходи до діагностики та лікування аномальних маткових кровотеч (АМК) постійно оновлюються відповідно до отримання нових результатів клінічних досліджень та в процесі перегляду міжнародних клінічних керівництв. Ці оновлення потребують впровадження й у вітчизняну клінічну практику. Відтак 20 жовтня 2023 р. відбувся ІІ Форум експертів України з АМК, ключові положення якого викладені у даній резолюції.

Під час Форуму була представлена нова багаторівнева трикомпонентна класифікаційна система «HyPO-P + GAIN-FIT-PIE», розроблена Міжнародною федерацією акушерів та гінекологів (International Federation of Gynecology and Obstetrics, FIGO) у 2022 році. Експерти FIGO анатомічно згрупували причини розладів овуляції за чотирма групами: І – гіпоталамічні, ІІ – гіпофізарні, ІІІ – яєчникові, ІV – синдром полікістозних яєчників (перший рівень HyPO-P). Також дана класифікаційна система передбачає другий рівень категоризації GAIN-FIT-PIE (генетичні, аутоімунні, ятрогенні, новоутворення; функціональні, інфекційні, запальні, травматичні, судинні; фізіологічні, ідіопатичні, ендокринні) і третій рівень з прикладами конкретних станів у межах підгруп другого рівня. Питання коректної класифікації розладів овуляції є важливим для діагностики та менеджменту АМК, оскільки порушення овуляції асоційовані з відхиленнями характеристик менструального циклу від норми, що врешті призводить до розвитку функціональних АМК.

З метою оптимізації ведення хворих з АМК експерти ІІ Форуму розробили алгоритм менеджменту АМК з урахуванням індивідуального підходу та особливостей пацієнтки, що ґрунтується на чинних класифікаціях FIGO – PALM-COEIN (2018) та HyPO-P + GAIN-FIT-PIE (2022). У цьому алгоритмі тактика ведення пацієнток залежить від типу порушень (структурні, функціональні), репродуктивного етапу пацієнтки (підлітковий період, активний репродуктивний вік, перименопауза) та потреби у контрацепції. Основним напрямом фармакотерапії функціональних АМК є застосування гормональних препаратів – комбінованих оральних контрацептивів та гестагенів. Серед гестагенів доведена висока ефективність дидрогестерону вже з першого циклу терапії.

Approaches to the diagnosis and treatment of abnormal uterine bleeding (AUB) are constantly updated due to the new results of clinical studies and in the process of revising international clinical guidelines. These updates need to be implemented in clinical practice. Therefore, on October 20, 2023, the II Ukrainian Forum of experts on AUB was held, the key provisions of which are outlined in this resolution.

A new multi-level three-component classification system «HyPO-P + GAIN-FIT-PIE» developed by the International Federation of Gynecology and Obstetrics (FIGO) in 2022 was presented at the Forum. FIGO experts anatomically grouped the causes of ovulation disorders into 4 groups: I – hypothalamic, II – pituitary, III – ovarian, IV – polycystic ovary syndrome (first level HyPO-P). Also, this classification system includes the second level GAIN-FIT-PIE (genetic, autoimmune, iatrogenic, neoplastic; functional, infectious, inflammatory, traumatic, vascular; physiological, idiopathic, endocrine) and the third level with examples of specific conditions within the subgroups of the second level. Correct classification of ovulation disorders is important for the AUB diagnosis and management, since ovulation disorders are associated with disorders of the menstrual cycle characteristics, which leads to the development of functional AUB.

In order to optimize the treatment of patients with AUB, the experts of the Forum developed an algorithm for the AUB management taking into account the individual approach and characteristics of the patient, which is based on the current FIGO classifications – PALM-COEIN (2018) and HyPO-P + GAIN-FIT-PIE (2022). According to this algorithm, patient management tactics depend on the type of disorders (structural, functional), the patient’s reproductive stage (adolescence, active reproductive age, perimenopause) and the need for contraception. Hormonal drugs (combined oral contraceptives and progestogens) are main direction of pharmacotherapy of functional AUB.

The high efficiency of dydrogesterone among the progestogens has been proven, starting from the first cycle of therapy.

Експерти Форуму зазначили важливість діалогу та порозуміння між лікарем і пацієнткою, необхідність міждисциплінарної інтеграції та взаємодії спеціалістів, які опікуються питаннями жіночого здоров’я, потребу в їх тісній співпраці з суміжними фахівцями, які надають допомогу жінкам, оскільки часто саме вони стикаються з першими проявами менопаузи у пацієнток і тому можуть своєчасно спрямувати їх до акушера-гінеколога.

Експерти розглянули питання серцево-судинного ризику та МГТ і визначили таке співвідношення користь/ризик для серцево-судинних ефектів МГТ:

• МГТ не рекомендована жінкам із високим серцево-судинним ризиком або з наявними серцево-судинними захворюваннями;
• МГТ може знизити ризик смерті, пов’язаної з серцево-судинними захворюваннями, від усіх причин у жінок віком до 60 років і з менопаузою до 10 років;
• своєчасний початок МГТ (у жінок віком до 60 років або протягом 10 років після настання менопаузи) найбільш корисний для здоров’я серцево-судинної системи.

 У межах Форуму оновлено Алгоритм призначення МГТ при передчасній та ранній менопаузі та розглянуто питання менеджменту жінок із синдромом полікістозних яєчників у менопаузі. Оскільки більшість жінок із цим синдромом мають надлишкову вагу та ожиріння, для МГТ їм слід використовувати найбільш метаболічно нейтральні препарати, тобто ті, що містять дидрогестерон або прогестерон. МГТ з дидрогестероном має сприятливий профіль безпеки щодо ендометрія та найпоширеніших ризиків МГТ: не підвищує ризик раку молочної залози та венозної тромбоемболії, не впливає на метаболізм.

The Forum experts noted the importance of dialogue and understanding between doctor and patient, the need for interdisciplinary integration between doctors of those specialties that deal with women’s health issues. Close cooperation with related specialists who provide care to women is necessary, as they are often the ones who encounter the first manifestations of menopause in patients and can therefore refer them to an obstetrician-gynaecologist in a timely manner.

The experts reviewed the issue of cardiovascular risk and MHT and determined the following benefit/risk ratio for the cardiovascular effects of MHT:

• MHT is not recommended for women at high cardiovascular risk or with previous cardiovascular disease;
• MHT may reduce the risk of CVD-related all-cause death in women < 60 years of age and with menopause of up to 10 years;
• timely initiation of MHT (in women under 60 years of age or within 10 years of menopause) has the greatest cardiovascular health benefits.

The forum updated the Algorithm for prescribing MHT in premature and early menopause and addressed the management of women with polycystic ovary syndrome in menopause. Since the majority of women with this syndrome are overweight and obese, they should use the most metabolically neutral drugs, i.e. those containing didrogesterone or progesterone, for MHT. MHT with didrogesterone has a favourable safety profile in relation to the most common risks of MHT: does not increase the risk of breast cancer and venous thromboembolism, has a favourable safety profile with respect to the endometrium, and does not affect metabolism.