УДК: 616.311.2-002.153-036.12-06:616.322-002.2]-07-08-084

Бежук Юлія Андріївна. Особливості клінічного перебігу, лікування та профілактики хронічного катарального гінгівіту на тлі рекурентного тонзиліту :  дис. ... д-ра філософії : [спец.] 221, 22 /  Ю. А. Бежук. - Львів, 2024. - 216 с. - Бібліогр.: с. 175-205 (273 назви).

Застосування розпрацьованого комплексу для лікування та профілактики хронічного катарального гінгівіту у пацієнтів з рекурентним тонзилітом призвело до зменшення напруження ланок місцевого та системного гуморального імунітету. Досліджували суттєве зменшення рівнів імуноглобулінів усіх класів, включаючи реагіновий вид, що вказувало на зниження сенсибілізації даної категорії пацієнтів; зниження концентрації прозапального інтерлейкіну-1β і регуляторного противірусного – γ- інтерферону свідчило про зниження мікробно-вірусного навантаження на слизову оболонку тканин ясен та лімфоїдну тканину піднебінних мигдаликів; зниження ЦІК та ІК, як одних з важливих патогенетичних чинників розвитку хронічного катарального гінгівіту, вказувало на згасання запального процесу та успіх терапії. У пацієнтів групи порівняння, яких лікували за допомогою загальноприйнятих методик, динаміка імунологічних показників була менш вираженою та короткотривалою, що свідчило про недостатню ефективність застосованого лікування. Таким чином, проведене нами дослідження підтверджує високу терапевтичну результативність лікувально-профілактичного комплексу, що включав розпрацьовану гелеву композицію на основі гіалуронату натрію та декаметоксину (ГКГНД), яка може бути рекомендована як місцевий екстемпоральний медикаментозний засіб для лікування та профілактики у пацієнтів з ХКГ, асоційованим рекурентним тонзилітом.

Ендоваскулярні методи імплантації клапана аорти при аортальному стенозі вимагають передопераційного планування з оцінкою морфології пазух аорти, яка різняться за статтю. 

За результатами порівняння даних морфометричного аналізу висоти пазух Вальсальви з тяжким аортальним стенозом на основі гендерних відмінностей встановлено, що висота усіх пазух Вальсальви у чоловіків суттєво перевищує відповідні показники у жінок.

Глутумат натрію, відомий також як Е621 – смакова добавка, яка широко використовується в харчовій промисловості і вважається відносно безпечною для вживання в багатьох країнах світу. Однак вже протягом тривалого часу можливий несприятливий вплив добавки Е621 на живий організм і окремі його органи та системи продовжує викликати інтерес медичної спільноти. Особливу роль в цьому контексті відіграє саме структурна організація ділянки сонної пазухи і сонного гломуса, адже порушення їх функцій, що настають внаслідок морфологічної перебудови, призводять до розладів мозкового кровообігу, які є не тільки підгрунтям когнітивних змін [4], але і частою причиною інсультів – однієї з провідних нозологій в структурі смертності населення. Беручи до уваги можливість модифікації аліментарних факторів ризику розвитку пошкоджень зони сонної пазухи і прилеглих структур, зокрема сонного гломуса, вивчення впливу глутумату натрію на структурну організацію цієї ділянки становить неабиякий інтерес і має істотне практичне значення.

Патологія сонних артерій є однією з провідних причин мозкового інсульту. Патогенетичні механізми розвитку ушкоджень стінки сонних 
артерій часто пов’язані з розладами ліпідного обміну, атеросклерозом і метаболічним синдромом. Роль аліментарних чинників у розвитку таких порушень важко переоцінити. Глутамат натрію – одна з найпоширеніших харчових добавок, яка широко застосовується в харчових технологіях і може бути пов’язана із розвитком змін структури і функцій органів і тканин, зокрема і сонних артерій. Ділянка сонної пазухи становить особливий інтерес в цьому контексті у зв’язку з безпосереднім впливом її структури і функцій на мозковий кровообіг.

На ранніх етапах систематичне вживання в їжу глутамату натрію, навіть в невеликих дозах, може бути пов’язане із проліферативними і гіпоксичними 
змінами структурної організації всіх шарів судинної стінки в ділянці сонної пазухи. Подальшого вивчення потребує вплив глутамату натрію на морфологію ділянки сонної пазухи при тривалому пероральному застосувані, а також структурна перебудова вказаної ділянки за умов його відміни.

UDC 612.014.46:547.466.64:611.133]-08

Monosodium glutamate is one of the most common dietary supplements (E621), approved for use in many countries worldwide, and is considered relatively safe. However, numerous scientific studies have reported various toxiceffects of food additive E621 on organs and tissues, manifested in structural organization and dysfunction changes.The effect of monosodium glutamate, particularly on the structure of blood vessels, requires further study, given the
sometimes contradictory available data in the scientific literature and its prevalent, virtually uncontrolled use. Thisstudy aimed to analyze the morphological changes of the carotid sinus in the early stages of exposure to monosodium glutamate when administered orally in the experiment. The carotid sinus area of 10 laboratory white male rats,which received sodium glutamate orally at a dose of 10 mg/kg/day for four weeks, was studied by morphological
methods at the macro- and microstructural levels. The obtained data are compared with the results of a morphological examination of the same area in 10 animals of the control group. In the early stages, regular consumptionof sodium glutamate may be associated with changes in the structural organization of the carotid sinus, the morphology of the carotid glomus, and the structure of the carotid artery wall, which can lead to cerebral circulatory disorders and functional changes in the carotid glomus. Further study requires the degree of morphological changes with prolonged consumption of monosodium glutamate and features of the structural organization of the sinus in the conditions of its withdrawal.