Репозитарій

ЛНМУ імені Данила Галицького

УДК: 616.724:616.314.2]-08

Семчишин Ярина Олегівна. Обґрунтування лікування хворих з скронево-нижньощелепними розладами і зубо-щелепними деформаціями : ... д-ра філософії : [спец.] 221, 22 / Я. О. Семчишин - Львів, 2025. - 180 с. - Бібліогр.: с. 137-160 (237 назв).

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичного завдання стоматологічної реабілітації хворих зі скронево-нижньощелепними розладами та зубо-щелепними деформаціями шляхом розпрацювання алгоритмів комплексних діагностично-лікувальних заходів.

  1. Комбіновані форми СНР (артрогенні + міогенні) зустрічалися найчастіше (59,5 ± 5,52%). Міогенні розлади виявлені у 25,3±4,89%, артрогенні – у 15,2±4,04% хворих. Жінки становили більшість серед пацієнтів із СНР (74,7%), особливо з комбінованими скронево-нижньощелепними розладами.
  2. Найпоширенішими симптомами за діагностичним Гамбургзьким протоколом були: біль при пальпації жувальних м'язів (84,8±4,04%), біль у суглобах (67,1±5,29%) та шум у суглобах (64,6±5,38%). Для артрогенних СНР характерними були біль при пальпації суглобів (83,4±9,04%), шум у суглобах (83,4±9,04%) і дефлексія/девіація (58,4±14,86%). Міогенні СНР найчастіше проявлялися болем у жувальних м'язах (100%) і шумом у суглобах (55±11,41%).

 3.Аналіз розподілу пацієнтів за індексом Helkimo засвідчив, що легка форма СНР спостерігалася у 16,5±4,18% хворих, середній ступінь тяжкості — у 51,9±5,62%, а важка форма — у 31,6±5,23%. При розгляді різновидів СНР (артрогенні, міогенні, комбіновані) встановлено, що середній ступінь тяжкості за індексом Helkimo був найпоширенішим серед міогенних і комбінованих розладів, тоді як важка форма переважала у групі комбінованих СНР. Крім того, аналіз взаємозв’язку між тяжкістю СНР і видом зубо-щелепних деформацій виявив, що середній ступінь тяжкості найчастіше зустрічався при аномаліях зубних рядів і прикусу, тоді як при вторинних деформаціях домінувала важка форма СНР.

  1. Аномалії зубних рядів і прикусу превалювали у хворих з СНР (72,15±5,04%), тоді як вторинні деформації (7,6±2,98%) та їх комбінації з аномаліями зубних рядів і прикусу (12,65±3,74%) зустрічалися рідше. Комбіновані СНР найчастіше асоціювалися з аномаліями зубних рядів (61,4±6,45%).
  2. На підставі проведеного дослідження розпрацьовані і застосовані алгоритми комплексних діагностично-лікувальних заходів для одночасного лікування скронево-нижньощелепних розладів та зубо-щелепних деформацій.
  3. Оцінка ефективності лікування скронево-нижньощелепних розладів і зубо-щелепних деформацій проведена на основі даних аксіографічного дослідження до та після лікування. Аналіз функціонального стану скронево-нижньощелепного суглоба враховував амплітуди рухів, траєкторії рухів суглобових головок, характеристики початку і кінця руху, а також кути сагітального і трансверзального суглобових шляхів. Результати показали значні поліпшення амплітуди рухів суглобових головок при "медіотрузії" (нормативні показники зросли з 25% до 55%, p<0,001) та "протрузії/ретрузії"(з 45% до 65%, p<0,05). Параметри початку та кінця руху також покращилися, особливо при "протрузії/ретрузії"(нормативні показники зросли з 50% до 80%, p<0,001). Траєкторія руху суглобових головок теж зазнала позитивних змін (нормативні показники при "медіотрузії" зросли з 30% до 60%, p<0,05, а при  "відкриванні/закриванні рота" з 5% до 20%, p<0,05). Поліпшення кутів суглобових шляхів виявлено для КТСШ при "медіотрузії "(зростання нормативних показників з 30% до 60%, p<0,01). Запропонований комплекс лікувально-діагностичних заходів довів свою ефективність, забезпечуючи часткову або повну реабілітацію пацієнтів із СНР та зубо-щелепними деформаціями.

 

УДК 615.12:339.162(477.84)
Мета роботи. З’ясування наявних організаційно-правових форм суб’єктів фармацевтичного підприємництва та аналіз особливостей їхньої структури й локалізації в територіально-адміністративних одиницях Тернопільської області.Матеріали і методи. Матеріали дослідження: Реєстр місць провадження діяльності з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами (ЛЗ), статистичні дані щодо населення Тернопільської області. Використано методи інформаційного пошуку, системного і статистичного аналізу, порівняння та узагальнення.
Результати й обговорення. Встановлено, що на території Тернопільської області станом на 28.02.2020 р. з 290 суб’єктів підприємницької діяльності (СПД), які мають ліцензію на оптову і роздрібну торгівлю ЛЗ, 257 зареєстровані в області, решта – в інших регіонах України. Фармацевтичне забезпечення здійснюють 4 аптечні склади, 523 аптеки та 99 аптечних пунктів. Майже три четвертих місць провадження діяльності з роздрібної реалізації ЛЗ належать СПД, що зареєстровані у Тернопільській області. В містах зосереджено понад двох третіх, зокрема в м. Тернопіль – третина, від усіх місць провадження діяльності з роздрібної реалізації ЛЗ. Власниками майже половини аптечних закладів (АЗ) є фізичні особи-підприємці (ФОП), понад двох п’ятих – товариства з обмеженою відповідальністю (ТзОВ), решта – комунальні та приватні підприємства і підприємства колективної власності. Ліцензію на виробництво ЛЗ мають лише 9 аптек. За забезпеченістю АЗ й щільністю населення адміністративно-територіальні одиниці Тернопільської області розподілилися на 8 з 10 кластерів за наявності кластера-лідера – м. Тернопіль. Розподіл районів має значну асиметрію – низький рівень забезпечення АЗ характерний для трьох, а мала щільність населення – для семи районів із 17-ти. Висновок. За результатами дослідження встановлено, що: фармацевтичне забезпечення населення Тернопільської області здійснюють СПД різних організаційно-правових форм господарювання, більшість серед яких становлять ФОП і ТзОВ; порівняно з минулим роком кількість АЗ зменшилася внаслідок суттєвого скорочення місць провадження діяльності ФОП; частка мережевих аптек складає третину від усіх СПД фармацевтичного ринкуТернопільщини, а за кількістю місць провадження діяльності їх удвічі більше; у сільській місцевості розміщені менше третини АЗ, що перевищує аналогічний показник по Україні; лише 1,4 % АЗ мають ліцензію на виробництво ЛЗ, що на 0,2 % менше, ніж в середньому по Україні; забезпечення АЗ у сільській місцевості у 2,8 раза нижче, ніж у міській; спостерігається суттєва диференціація адміністративно-територіальних одиниць за забезпеченістю АЗ й щільністю населення.

Introduction. According to the WHO, in 2022 every eighth person in the world suffers from obesity. Future forecasts are that by 2025, 167 million adults and children will experience poor health as a result of being overweight or obese. Accordingly, this issue gives rise to the need for people to find weight loss methods, and in recent years, drugs based on semaglutide have become in great demand as an easy way to lose weight, despite the presence of a large number of possible side effects. The purpose of this work was a webometric analysis of the availability of such drugs on the market of Ukraine. Materials and methods. The research materials were data from online search pages for medicines in pharmacies of Ukraine, as well as 12 websites that illegally offer to purchase the above-mentioned drugs were investigated. Webometrics, modeling and scientific generalization were used among the methods. Research results. After analyzing the pharmaceutical market of Ukraine, we found out that there is only one semaglutide-based drug registered in Ukraine – Ozempik. Currently, there is a shortage of this medicine, as there were only 27 offers for the availability of this drug in Ukrainian pharmacies as of 07/23/2024. Nevertheless, illegal Internet platforms (we have identified 10 online services that position themselves as platforms for the sale of drugs by delivery / imports them from European pharmacies, and 2 online services with biologically active supplements and sports nutrition) offer easy availability of Ozempik (injectable dosage form). In addition, there are two other medicines available for purchase on online resources - Vegovi (injectable dosage form) and Ribelsus (tablet dosage form), which are not registered in our country. Conclusion. The availability of semaglutide-based drugs in Ukraine was studied using a webometric search. Its shortage in licensed distribution points (pharmacies) was established, while the unimpeded presence of unlicensed sales was revealed, which requires strengthening of state control over the illegal trade in these medicines.

Introduction. Pharmaceutical ethics is the science of moral norms of pharmacists behavior in the process of their professional activity. The work of pharmacists in modern conditions is accompanied by new challenges (the development of technology and artificial intelligence), and even danger, given the recent Covid-19 pandemic and the current military actions of Russia on the territory of our country. The purpose of our research was to study the current state and problems in pharmaceutical ethics. Materials and methods. Research materials were scientific publications on pharmaceutical ethics and ethical problems in pharmacy, Codes of Pharmaceutical Ethics of Ukraine, Poland, USA, Canada, and Spain. The methods of the system approach, analysis, synthesis, comparison, generalization and the questionnaire survey method were used. Research results. It has been established that the most common ethical problems in the modern pharmaceutical field are conflicts between the patient's right to autonomy and his health interests, as well as between the patient's right to information and the obligation to follow the doctor's recommendations; the presence of queues in pharmacies, problems with the dispensing of medicines with incorrectly written prescriptions. A comparative analysis of the Ethical Codes of Pharmacists of Ukraine, the USA, Poland, Spain, and Canada showed that, in general, their content is very similar, in particular, in matters of providing patient-centered pharmaceutical care. A questionnaire for surveying pharmacists on the topic of pharmaceutical ethics was developed, it was tested and preliminary results were obtained, indicating a high degree of theoretical knowledge of pharmaceutical ethics norms among pharmacists. Conclusion. Pharmaceutical ethics is one of the basic components of the activities of pharmacists, and the modern world poses new challenges in the form of artificial intelligence, pandemics, and wars, which affect pharmaceutical practice. Professional ethics of pharmacists includes their responsibility to ensure the patients` interests, including their rights to autonomy, privacy, confidentiality and information rights.

УДК 616.831-005.1-085].001.2

Мета роботи. Здійснити моделювання системи управління якістю медичної допомоги (МД) хворим із гострими порушеннями мозкового кровообігу
(ГПМК), пов’язаною з використанням лікарських засобів (ЛЗ).
Матеріали і методи. Матеріалом дослідження були теоретичні питання управління якістю МД хворим із ГПМК у частині фармакотерапії. Використано концепцію управління якістю А. Фейгенбаума, методи системного підходу, інформаційного пошуку, узагальнення, моделювання.
Результати й обговорення. Опрацьовано модель управління якістю МДихворим із ГПМК, реалізація якої через інтеграцію 5 управлінських рівнів та
17 вертикальних функцій за концепцією управління якістю А. Фейгенбаумаита скеровування основних зусиль на комплексний контроль якості МД
уможливить доступ хворого з ГПМК до раціональної фармакотерапії (ФТ).
Висновки. На засадах концепції управління якістю А. Фейгенбаумаи опрацьована модель управління якістю МД хворим із ГПМК, реалізація якої
закладами охорони здоров’я гіпотетично забезпечить отримання пацієнтами раціональної ФТ за комплексного контролю якості цього процесу, що в
кінцевому результаті уможливить позитивний вплив на якість життя хворих із ГПМК.

Популярні наукові праці, статті та інше