Репозитарій

UDC: 612.015.11:616.69-008.1:616-001

УДК 611.716.4-001-031-018.4

Резюме. До кісткових ушкоджень щелепно-лицевої ділянки належать травматичні злами щелеп різної етіології та постекстракційні кісткоруйнівні травми. Одним із критеріїв вибору оптимального алгоритму лікування кісткових дефектів та профілактики їх ускладнень є оцінка якості кісткової тканини щелеп, посттравматична динаміка якої залежить від виду травми та обраного способу відновлення цілісності кістки.
Мета дослідження – визначення нормативних показників щільності кісткової тканини різних ділянок нижньої щелепи в інтактного щура та з’ясування закономірностей їх динаміки після кісткоруйнівної травми.
Матеріал і методи. Дослідження виконано на 35 статевозрілих безпородних щурах-самцях віком 3-3,5 місяця та масою тіла 180–210 г.
Тварин розподілено на три групи по 10 особин, ще 5 тварин склали контрольну групу. Травму моделювали шляхом порушення цілісності кісткової тканини нижньої щелепи за допомогою стоматологічного бора в ділянці кута щелепи (1-ша група) і в міжзубному просторі (2-га група), та шляхом екстракції другого великого кутнього зуба (3-тя група). Контроль якості кісткової тканини травмованої, суміжних і симетричних ділянок нижньої щелепи проводили з використанням дентального радіовізіографа фірми «Siemens» з програмним забезпеченням TrophyRadiology через один, два і три тижні після нанесення травми. Показники щільності визначали в умовних одиницях сірості (УОС).
Результати. Встановлено, що найнижчі показники щільності кісткова тканина тіла нижньої щелепи має в ділянці кута, найвищі – у ділянці великих кутніх зубів. Всі показники є симетричними. Посттравматична динаміка якості кісткової тканини в різних ділянках нижньої щелепи є різною, залежно від локалізації та виду травми. У ділянках травми, незалежно від її локалізації та походження, спостерігали однакову динаміку щільності кісткової тканини – упродовж двох тижнів експерименту виявлено достовірне зростання досліджуваного показника та зниження його до кінця третього тижня. Після нанесення травми в ділянку кута щелепи зміни щільності кісткової тканини в інших досліджуваних ділянках не спостерігали. Після нанесення травми в ділянці міжзубного проміжку спостерігали зниження щільності кісткової тканини в симетричній до травмованої ділянки міжзубного проміжку зліва та в ділянках різців з обох боків і зростання досліджуваного показника в ділянці великих кутніх зубів з обох боків. Після екстракції другого великого кутнього зуба щільність кісткової тканини в симетричній ділянці з протилежного боку поступово зростала, з боку нанесення травми досліджуваний показник знижувався в ділянці міжзубного проміжку та в ділянці різців. Щільність кісткової тканини кута нижньої щелепи при нанесенні кісткоруйнівної травми в інших ділянках не має вираженої динаміки і впродовж трьох тижнів експерименту не відрізняється від показників інтактних тварин.
Висновок. Упродовж посттравматичного періоду спостерігали поєднання різних причин зміни якості кістки (регенерація та жувальне навантаження), що дозволяє пояснити різну динаміку щільності кісткової тканини різних ділянок тіла нижньої щелепи при кісткоруйнівних травмах різного походження і локалізації.

11 березня 2025 року у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького відбулась Урочиста академія з нагоди 211-х роковин від дня народження Т.Г. Шевченка «Шевченко понад простором і часом», організована Лікарською комісією Наукового товариства імені Шевченка (НТШ). Шевченківські дні щороку відзначають заходами, присвяченими вшануванню пам’яті геніального поета, художника, письменника, скульптора та борця за волю України – Тараса Григоровича Шевченка.
На початку урочистої події гостей привітали голова Лікарської комісії НТШ професорка Зоряна Масна, ректор ЛНМУ імені Данила Галицького професор Орест Чемерис та голова Наукового товариства імені Шевченка академік Роман Кушнір, який розповів про більш як 150-річну діяльність НТШ.
У своїй доповіді завідувачка кафедри українознавства та філософії ЛНМУ імені Данила Галицького професорка Тетяна Єщенко «Шевченко – архітектор українського духу» означила вплив постаті Тараса Шевченка на сутність української нації та глибинний зміст його безсмертної творчості. А більш детально про біографію поета та феномен його «Кобзаря» розповів історик, знавець львівських старожитностей, письменник і музикант Ілько Лемко.
Також слухачі мали нагоду зачаруватися Шевченковою лірикою у виконанні актриси театру імені Марії Заньковецької, народної артистки України Олександри Гуменецької, та насолодитися музичною Шевченкіаною – від заслуженої академічної капели України «Трембіта» (художній керівник і головний диригент – народний артист України Микола Кулик, режисерка-постановниця – заслужена працівниця культури України Марія Христинич).
Ключові слова: Шевченко, Кобзар, капела «Трембіта».

УДК618.19-076:616-006.04:576.31/.32:519.2

Патологія грудної залози сьогодні посідає одне з чільних місць в рейтингу захворюваності жінок. З кожним роком в Україні та світі неухильно зростає кількість онкологічних процесів, що зумовлено впливом як ендогенних (спадкова схильність, зміна гормонального фону, метаболічні порушення), так і екзогенних (недотримання здо-рового способу життя, шкідливі звички, прийом медикаментів тощо) чинників [1-3]. До факторів ризику за даними літературних джерел також відносять менархе до 12 років, перші пологи після 30-ти, менопаузу після 55 років [4]. Ключову роль в процесі профілактики та лікування як доброякісних, так і злоякісних змін відіграє регулярне проходження профілактичних та скринінгових обсте-жень, а також своєчасна діагностика патологій на ранніх стадіях [5].
Найбільш універсальним, доступним та інформативним методом діагностики вважається рентгенівська мамографія, що рекомендована як скринінгове обстеження для жінок після 40 років, а також в молодшому віці за наявності показів [5, 6].
Проте при призначенні та проведенні мамографічного обстеження необхідно брати до уваги тип структури грудних залоз [1].
Зокрема, дані мамографічного обстеження є об’єктивними і доказовими при переважанні в структурі залози жирової тканини (тип A та B, коли фіброзно-залозиста тканина займає до 25% та 50% площі мамограми відповідно), тоді як при надмірній щільності грудних залоз (тип C та D – 50%-75%, та більше 75% площі мамограми) рекомендовано проведення УЗД або МРТ. Екстремально щільні грудні залози вважаються притаман-ними для жінок у період лактації, а також у жінок з невеликим розміром грудних залоз, та у віці до 40 років. Для остаточного ж уточнення діагнозу проводять гістологічне дослідження, при аналізі якого також необхідно враховувати тип структури грудної залози [7-10].

УДК 618.2-006.6:612.17-053.3:577.27

Розвиток серця – це один з найважливіших і критично значущих процесів, що відбуваються в ході внутрішньоутробного періоду розвитку людини. Серце — ключовий орган, від злагодженої роботи якого залежить функціонування всього організму, — починає свою активну діяльність вже третього тижня гестації. З цього моменту запускається тонко налагоджений каскад найскладніших морфогенетичних перетворень, спрямованих фо-рмування повноцінної серцево-судинної системи. Цей процес відрізняється не лише високим ступенем біологічної складності, а й крайньою чутливі-стю до впливу несприятливих зовнішніх та внутрішніх факторів. Найменше відхилення або збій у цьому механізмі може призвести до розвитку тя-жких вроджених аномалій. Серед них особливо виділяються вроджені вади серця (ВВС), які і до цього дня залишаються одними з найпоширені-ших патологій у новонароджених у всьому світі.
На особливу увагу у зв'язку заслуговують тератогенні фактори, тобто агенти, здатні порушувати нормальний розвиток ембріона. Одним із найбільш значущих і небезпечних тератогенів є етанол – речовина, яка міститься у всіх алкогольних напоях. Етанол має здатність з легкістю проникати через плацентарний бар'єр, надаючи токсичний вплив безпосередньо на організм плода, що розвивається. Його вплив зачіпає ключові процеси, такі як поділ і міграція клітин, формування судин, а також регулювання генетичної експресії, що робить його особливо небезпечним у контексті ембріонального розвитку серця.
Незважаючи на численні наукові публікації, регулярні інформаційні кампанії та активну про-світницьку діяльність, спрямовану на інформу-вання майбутніх матерів про шкоду вживання ал-коголю під час вагітності, проблема залишається актуальною. Вживання етанолу в період гестації продовжує фіксуватися в різних соціальних і віко-вих групах, що викликає занепокоєння медичного співтовариства.
У зв'язку з цим ця стаття спрямована на ретельний розгляд механізмів, за допомогою яких етанол робить свій патологічний вплив на формування серця у плода. Також буде представлено огляд сучасних даних та досліджень, присвячених виявленню взаємозв'язку між пренатальним впливом алкоголю та розвитком серцево-судинних аномалій. Подібний аналіз необхідний для глиб-шого розуміння проблеми та подальшого вироблення ефективних профілактичних стратегій.