Порушення прозорості оптичних середовищ ока, зокрема рогівки, є несприятливим та грізним ускладненням великої групи захворювань органа зору. Однією з причин зниження прозорості трансплантанта в післяопераційний період є васкуляризація рогівки. Вростання судин у рогівку призводить до зниження її оптичних властивостей, відкладення ліпідів, а також до посилення процесів рубцювання. Ріст новоутворених судин супроводжує місцеве запалення септичної або автоімунної природи, посттравматичну регенерацію, гіпоксію переднього сегмента очного яблука. Проте в літературі практично відсутні роботи, що стосуються дослідження стану оптичних середовищ очного яблука при порушенні венозної гемодинаміки, хоча це питання є важливим для розуміння взаємозв’язку будови та функції органа зору за нормальних фізіологічних умов та при офтальмопатології.
Опіоїдергічні препарати забезпечують високоефективне знеболення, у зв’язку з чим, ці засоби широко застосовують для лікування гострого чи
хронічного болю. Однак, тривале лікування пацієнтів із застосуванням опіоїдних анальгетиків може зумовлювати у віддалені терміни наркозалежність. Багатьма дослідниками встановлено, що в осіб, які отримують довготривалу опіоїдну терапію, формується також стійка схильність до хронізації процесу, зокрема, в органах зубощелепної системи [4]. Зважаючи на це, вивчення змін на мікроструктурному рівні в органах ротової порожнини, у тканинах пародонта, які розвиваються на фоні тривалого опіоїдного впливу в експерименті єбеззаперечно актуальною проблемою сьогодення
Лікування і профілактика венозного застою є однією з актуальних проблем сучасної офтальмології. Патологія органів зору, спричинена
порушенням венозної гемодинаміки внаслідок тромбозу венозного русла трапляється в практичній офтальмології досить часто. В зв’язку з цим, подальше вивчення морфофункціональних основ компенсаційно-адаптаційних процесів, які можуть мати місце при порушенні відтоку венозної крові та наслідків цієї патології, заслуговує відповідної уваги. В літературі зустрічаються роботи, які присвячені вивченню морфологічних змін мікроциркуляторного русла райдужки та бульбарної кон’юктиви при відкритокутовій глаукомі сітківки, при тромбозі сітківкової вени, тканин заднього полюса ока після операції реваскуляризації хоріоідеї, але проблема пластичності судинно русла, його адаптаційні можливості в плані розвитку колатеральних шляхів відтоку венозної крові за умов порушення венозної гемодинаміки до теперішнього часу залишається недостатньо з’ясованою.
The management of consequences of long-term use of opioid medications for medical indications and uncontrolled use of psychotropic and highly potent medications without medical indications is still an important problem. The use of opioids under combat conditions is a particularly contentious issue.
Останні біоповедінкові дослідження свідчать, що серед населення України 317 тис. осіб регулярно вживають нарковмісні препарати. Опіоїди серед них застосовують понад 63%, 12% зловживали психостимуляторами та 24,5% осіб практикували змішану наркотизацію. Тому лікування наркозалежних осіб, у яких діагностовано інші захворювання, створює ряд перешкод і є проблемою клінічної медицини. Однією із таких проблем є лікування таких пацієнтів з інсулінорезистентним діабетом, частим ускладненням якого є ушкодження гемомікроциркуляторного русла сітківки ока. На сьогоднішній день залишаються нез’ясованими механізми структурної реорганізації клітинних та судинних компонентів сітківки ока при довготривалому застосуванню опіоїдвмісних препаратів. Також, природній інтерес викликає можливість фармакологічної корекції виявлених при цьому змін у сітківці ока.