ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОФІЛАКТИКИ КАРІЄСУ ЗУБІВ У ДІТЕЙ ІЗ ЗУБОЩЕЛЕПНИМИ АНОМАЛІЯМИ ТА РІЗНИМИ РІВНЯМИ ТРИВОЖНОСТІ

Обґрунтування профілактики карієсу зубів у дітей із зубощелепними аномаліями та різними рівнями тривожності. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 221 «Стоматологія» (22 Охорона здоров‘я) – ДНП «Львівський національний
медичний університет імені Данила Галицького», МОЗ України, Львів, 2026.
У дисертаційній роботі висвітлено питання вдосконалення профілактики каріозних уражень твердих тканин зубів у дітей із зубощелепними аномаліями з урахуванням психоемоційного стану, зокрема рівня тривожності. Узагальнення результатів клінічних спостережень, імунологічних та мікробіологічних досліджень стало підґрунтям для формування диференційованого комплексу профілактичних заходів для дітей
із зубощелепними аномаліями залежно від рівня тривожності. У результаті обстеження 119 дітей із ЗЩА та 103 дітей без ортодонтичної патології встановлено, що низький рівень загальної шкільної тривожності за методикою Б. Філіпса спостерігається у 17,93±2,26% дітей із ЗЩА, у той час як серед дітей без ЗЩА – у 28,13±2,21% (р0,05), середній рівень – у 46,01±2,37% дітей із ЗЩА, що в 1,6 раза менше, ніж у дітей без
ортодонтичної патології (р0,05), високий рівень – у 36,06±2,26% випадків, що перевищує показники, отримані у дітей без ЗЩА, майже у два рази (р0,05) Низький рівень ситуативної тривожності за методикою Ч. Ф. Спілбергера-Ю. Л. Ханіна виявлено у 17,29±1,26 дітей із ЗЩА, що в 1,04 раза менше, ніж у дітей без ЗЩА (р>0,05), середній рівень – у 46,42±2,11% випадків проти 55,59±2,39% у дітей без ортодонтичної патології (р0,05), високий рівень – у 36,27±2,43% дітей, що майже у півтора рази більше, ніж серед дітей без ЗЩА (р0,05). У 17,29±1,25% дітей з ортодонтичною патологією зафіксовано низький рівень особистісної тривожності, що у 1,29 раза нижче порівняно дітьми без ЗЩА (р<0,05), середній рівень тривожності виявлено у 46,95±2,18% випадків проти 50,52±2,34% у дітей без ортодонтичної патології (р>0,05),
високий рівень – у 39,25±2,28% та 27,15±2,35% дітей відповідно (р0,05). Аналіз структури ЗЩА у 119 дітей із ортодонтичною патологією показав, що аномалії зубних рядів зустрічаються у 67,23±4,30% випадків,
аномалії окремих зубів виявлено у 8,40±2,54% дітей, скупченість зубів – у 61,34±4,46% дітей. Серед аномалій прикусу найчастіше діагностовано дистальний прикус (26,89±4,06%), у 17,65±3,49% обстежених дітей
встановлено глибокий прикус, у 15,97±3,36% – відкритий прикус. Перехресний та мезіальний прикуси зустрічаються лише у 7,56±2,42% та 5,04±2,01% випадків відповідно.
Результати клінічного дослідження, проведеного у 119 дітей із ЗЩА та 103 дітей без ортодонтичної патології, показали, що серед дітей із ЗЩА поширеність карієсу тимчасових зубів в 1,06 раза вища, ніж у дітей без ЗЩА
(73,95±4,02% проти 69,90±4,52%, р>0,05) при інтенсивності ураження 3,79±0,26 зуба та 3,13±0,14 зуба відповідно (р˂0,05). З віком поширеність та інтенсивність карієсу тимчасових зубів суттєво знижується (р<0,05), проте, у дітей із ЗЩА віком 6-8 років ці показники значно вищі по відношенню до дітей
того ж віку без ЗЩА (94,23±3,23% при кп=5,28±0,21 зуба проти 84,31±5,09% при кп=4,39±0,19 зуба, р<0,05), у той час серед дітей віком 9-12 років суттєвої різниці у значеннях поширеності та інтенсивності карієсу тимчасових зубів не виявлено (р>0,05). Встановлено, що у 6-8-річних дітей із ЗЩА у структурі
індексу кп кількість каріозних незапломбованих зубів перевищує аналогічний показник у дітей без ортодонтичної патології при всіх рівнях тривожності, при цьому найбільшою ця різниця зафіксована при середньому рівні тривожності (3,45±0,73 зуба та 1,29±0,21 зуба відповідно, р<0,05). Найвище значення
компонента к у віці 6-8 років виявлено у дітей основної групи при високій тривожності (6,72±1,21 зуба), що суттєво вище порівняно з показником при низькому (1,64±0,28 зуба, р<0,001) та середньому рівнях тривожності (3,45±0,73 зуба, р<0,05). Між аналогічними показниками у дітей без ЗЩА різниця є менш суттєвою (р>0,05). Під час дослідження структури індексу кп у дітей віком від 9 до 12 років, які мають зубощелепні аномалії, було встановлено, що значення компонента «к» є вищим порівняно з аналогічним
показником у дітей без ЗЩА. Ця закономірність спостерігалася незалежно від рівня тривожності. Так, при низькій тривожності відмінність становила 45,67%, при помірній – 37,6%. У випадку високого рівня тривожності компонент «к» у дітей із ЗЩА перевищував показник у дітей без ортодонтичних порушень у 2,03 раза (p<0,05). Частота виявлення та інтенсивність каріозного процесу постійних зубів у дітей з аномаліями зубощелепної системи виявилися статистично значущо вищими (89,92±2,76% за поширеністю та 3,22±0,34 уражених зуба за інтенсивністю) порівняно з показниками дітей групи порівняння (78,64±4,04%
та 1,96±0,26 уражених зуба відповідно, p<0,05). Водночас, з віком (від 6-8 до 9-12 років) спостерігається зростання поширеності та інтенсивності карієсу постійних зубів: у дітей з ортодонтичною патологією ці показники збільшуються у 1,15 та 2,28 раза відповідно (p<0,05), а у дітей без ЗЩА – у 1,29 та 2,02 раза (p<0,05). Встановлено, що найвище значення індексу КПВ зафіксовано у дітей із ЗЩА при високому рівні тривожності (5,36±0,95 зуба), що на 43,28% вище по відношенню до дітей групи порівняння (р0,05),
найнижче – при низькому рівні тривожності (1,29±0,21 зуба), що на 41,08% вище відносно індексу КПВ у дітей без ортодонтичної патології (0,76±0,16 зуба, р0,05). При аналізі інтенсивності карієсу постійних зубів залежно від віку встановлено, що у дітей 6-8 років із ЗЩА при високому рівні тривожності значення індексу КПВ є найвищим (3,98±0,81 зуба) і у 2,02 раза перевищує показник у групі порівняння (р0,05), при низькому та середньому рівнях тривожності різниця між значеннями КПВ є менш значущою (р>0,05). Так само найвищим є індекс КПВ у віковій групі 9-12-річних дітей із ЗЩА з високим рівнем тривожності (6,74±1,14 зуба), що в 1,54 раза вище по відношенню до одноліток групи порівняння (р0,05). При аналізі інтенсивності карієсу постійних зубів у дітей віком 9-12 років із ЗЩА та без ортодонтичної патології за індексом ICDAS ІІ (1-6) встановлено, що у дітей із ЗЩА з низьким рівнем тривожності інтенсивність карієсу постійних зубів становить 2,31±0,34 зуба, з високим – 8,14±1,25 зуба, що у два рази вище, ніж у дітей без ЗЩА (1,15±0,19 зуба та 4,04±1,02 зуба відповідно, р0,05). Найвище значення інтенсивності карієсу постійних зубів
за індексом ICDAS ІІ (4-6) виявлено у дітей із ЗЩА при високому рівні тривожності (5,15±0,85 зуба), що в 1,62 раза вище, ніж у групі порівняння (р>0,05), при низькому рівні тривожності різниця між показниками склала
46,72% (р0,05), при середньому рівні тривожності у дітей із ЗЩА виявлено у 2,33 рази більше каріозних зубів у порівнянні з дітьми без ЗЩА (р0,05). У дітей із ЗЩА при підвищенні тривожності збільшується відсоток каріозних зубів із середніми та глибокими каріозними порожнинами: при низькому рівні
тривожності їх частка становить 52,81%, при середньому – 60,11%, а при високому – 63,27%.
При вивченні особливостей структурно-функціональної резистентності емалі залежно від наявності ортодонтичної патології та тривожності виявлено, що у дітей із ЗЩА та низьким рівнем тривожності значення ТЕР на 19,64% нижче по відношенню до дітей із середнім рівнем тривожності (3,60±0,35 бала прот 4,48±0,38 бала, р>0,05) та на 28,81% нижче у порівнянні з дітьми із високим рівнем тривожності (5,01±0,39 бала, р<0,01), тобто, незалежно від рівня тривожності, емаль є умовнорезистентною.
Відомо, що одним з чинників, який сприяє розвитку стоматологічної патології, є гігієна порожнини рота. Тому в подальшому нами проведено оцінку стану гігієни порожнини рота за допомогою індексу Грін-Вермільйона
у обстежених дітей з урахуванням тривожності. Виявлено, що у дітей з аномаліями зубощелепної системи середнє значення індексу Грін- Вермільйона становить 2,35±0,09 бала. Цей показник у 1,52 раза вищий, ніж удітей без ортодонтичних відхилень (р<0,05), і характеризується як незадовільний. Натомість, у дітей без ЗЩА рівень гігієни вважається задовільним. Найменші показники індексу Гріна-Вермільйона були зафіксовані у дітей із ЗЩА, які мали низький рівень тривожності (2,14±0,06 бала), що відповідає незадовільній гігієні ротової порожнини. Водночас, найбільші значення цього індексу спостерігалися у дітей з високою
тривожністю (2,62±0,09 бала, р<0,05), що свідчить про поганий стан гігієни порожнини рота.
З метою дослідження адаптаційно-компенсаторних можливостей порожнини рота дітей із ЗЩА при різних рівнях тривожності проведено визначення електрофоретичної активності клітин букального епітелію
(ЕФАКБЕ) як чинника, який може свідчити про імунний стан ротової порожнини. Виявлено, що при низькій тривожності у дітей із ЗЩА значення ЕФАКБЕ становить 30,74±2,01%, що на 27,32% нижче по відношенню до дітей без ЗЩА (42,30±1,86%, р<0,001). У дітей із середнім рівнем тривожності ця різниця склала 29,55% (22,67±1,95% проти 32,18±1,76%, р<0,001). Найвищою ця різниця виявилась при високій тривожності – 43,46% (15,23±2,08% проти 26,94±1,90%, р<0,001). Це свідчить про зниження адаптаційно-компенсаторних
можливостей порожнини рота та може сприяти розвитку карієсу зубів. Мікробіологічне дослідження біоценозу дентальної біоплівки показало, що у дітей при наявності ортодонтичної патології відбувається зростання частоти Streptococcus spp., Staphylococcus spp. в тому числі S. аureus, Peptostreptococcus ssp., Fusobacterium spp., Leptotrichia spp., Lactobacillus spp., Actinomyces spp., Candida spp., та зменшення частоти Neisseria spp., Veillonella spp., мікрококів. При цьому у дітей вівком 6-8 років структурні порушення
мікробіоценозу більш виражені, ніж у дітей 9-12 років, та, очевидно, пов’язані з віковими фізіологічними особливостями й, відповідно, патологічним процесами, які супроводжують цю вікову групу. Встановлено, що рясний на мікрофлору біотоп дентальної біоплівки у дітей із ЗЩА спостерігається в 3,4 раза частіше, ніж у дітей без ЗЩА (63,0% проти 18,5% відповідно, р<0,001). Бідні мазки, навпаки, виявлено у три рази менше (17,4% у дітей з ортодонтичною патологією проти 51,9% у дітей без ЗЩА, р<0,01). При визначенні чинників, які можуть впливати на розвиток карієсу зубів у обстежених дітей встановлено, що наявність ЗЩА, вік, тривожність, рівень гігієни порожнини рота, а також збільшення частоти патогенних мікроорганізмів у дентальній біоплівці сприяють виникненню карієсу постійних зубів у дітей, натомість, електрофоретична активність клітин букального епітелію, а також дотримання гігієни ротової порожнини (щоденне
регулярне чищення зубів, його кратність та тривалість) мають зворотній кореляційний зв’язок, що вказує на їх превентивну щодо карієсу дію. Визначено, що превентивні чинники впливають на 53,30%, при цьому
найбільшу дію має індекс Гріна-Вермільйона (15,74%), тоді як величина впливу провокуючих чинників 46,70%, серед них найбільш впливовим є щоденне регулярне чищення зубів (31,12%).
Отже, на підставі проведених нами клінічних, імунологічних, мікробіологічних досліджень було розпрацювано комплекс заходів з профілактики карієсу зубів у дітей із ЗЩА з урахуванням тривожності, який
включав професійну гігієну порожнини рота з подальшим нанесенням фторвмісного лаку, використання кальційвмісних зубних паст, застосування ремінералізувальних засобів, які містять фтор, препаратів для пригнічення патогенної мікрофлори та стимуляції місцевих захисних механізмів порожнини рота, а також корекцію харчування та гігієнічне навчання дітей. Як ремінералізувальні засоби використовували фторвмісні ополіскувачі («GUM Junior Mouthwash», «Curasept Daycare Booster», «Listerine Smart Rinse») та фторвмісні гелі («Paro Swiss Amin Fluor Gel», «Elmex Gelee»). Для нормалізації мікробіоценозу та підвищення імунітету порожнини рота застосовували пробіотик «Біогая Продентіс». Ефективність профілактичного комплексу оцінювали протягом двох років у 61 дитини із ЗЩА віком 9-12 років. Основну групу становили 32
дитини (17 дітей із середнім рівнем тривожності та 15 – з високим), тоді як до групи порівняння увійшли 29 дітей (15 із середнім рівнем тривожності та 14 – з високим). Аналіз отриманих даних продемонстрував, що впродовж усього періоду спостереження, незалежно від рівня тривожності, інтенсивність карієсу постійних зубів у дітей, яким застосовували розпрацьовані профілактичні заходи, зростала повільніше, ніж у групі порівняння. Зокрема, через два роки спостереження при помірній тривожності інтенсивність карієсу в основній групі була в 1,07 раза нижчою відносно групи порівняння (р>0,05). Водночас, у дітей з високим рівнем тривожності цей показник зменшився більш суттєво – в 1,15 раза (р<0,05). Приріст інтенсивності карієсу постійних зубів у дітей основної групи з серенім рівнем тривожності був у 1,66 раза меншим, ніж у
групі порівняння (0,64±0,09 зуба, р<0,05). Проте цей приріст виявився в 1,16 раза вищим порівняно з дітьми тієї ж групи, що мали високу тривожність (р>0,05). У дітей з високим рівнем тривожності в основній групі даний показник становив 0,55±0,07 зуба, що в 2,72 раза нижче за аналогічний у групі порівняння (р<0,05). Отже, редукція приросту карієсу постійних зубів у дітей з середнім рівнем тривожності, яким проводили профілактичні заходи, за весь період спостереження становила 39,6%, з високим рівнем тривожності –
63,3%. Враховуючи значення чинників місцевого захисту порожнини рота як показника ефективності профілактики, було проаналізовано динаміку ЕФАКБЕ у дітей під впливом розпрацьованого комплексу профілактичних заходів. У дітей із середнім рівнем тривожності, які отримували профілактичі заходи, показник ЕФАКБЕ зріс на 50,90% через 12 місяців та на 60,16% через 24 місяці (р<0,001), у дітей з високою тривожністю – на 60,77% та 75,99% відповідно (р<0,001). У дітей групи порівняння, які мали середній рівень
тривожності, зростання ЕФАКБЕ було незначним (5,78% та 14,67%), у дітей з високим рівнем тривожності показник ЕФАКБЕ протягом 12 та 24 місяців залишався стабільно низьким (15,57±1,38% та 16,29±1,25%, р<0,001).
Ключові слова: карієс зубів, зубощелепні аномалії, тривожність, мікроорганізми, дентальна біоплівка, діти, профілактика

ABSTRACT

Biala O.-Kh.A. Substantiation of Dental Caries Prevention in Children with Malocclusion and Different Levels of Anxiety. – Qualification scholarly work (manuscript). Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in Specialty 221 “Dentistry” (22 Health Care) – Danylo Halytsky Lviv National Medical University,
Ministry of Health of Ukraine, Lviv, 2026.
The dissertation highlights the issue of improving of preventive strategies for carious prevention of dental hard tissues in children with malocclusion, taking into account their psycho-emotional state, particularly the level of anxiety. The generalization of the results of clinical observations, immunological and microbiological studies became the basis for developing a differentiated complex of preventive measures for children with malocclusion depending on their anxiety level.
An examination of 119 children with malocclusion and 103 children without orthodontic pathology revealed that a low level of general school anxiety (by B. Phillips’s method) was observed in 17.93±2.26% of children with malocclusion, compared to 28.13±2.21% among children without malocclusion (p<0.05). A medium level was recorded in 46.01±2.37% of children with malocclusion, which is 1.6 times lower than in children without orthodontic pathology (p<0.05). A high level of anxiety was found in 36.06±2.26% of cases, which exceeds the indicators obtained in children without malocclusion by almost two times (p<0.05). A low level of situational anxiety according to the method of Ch.F. Spielberger–Y.L. Hanin method was detected in 17.29±1.26% of children with malocclusion, which is 1.04 times less than in children without malocclusion (p>0.05), a medium level was found in 46.42±2.11% of cases versus 55.59±2.39% in children without orthodontic pathology (p<0.05), a high level was recorded in 36.27±2.43% of children with malocclusion, which is almost one and a half times more than among children without malocclusion (p<0.05). A low level of personal anxiety was recorded in 17.29±1.25% of children with malocclusion, which was 1.29 times lower compared to children without orthodontic pathology (p<0.05), a medium level of anxiety was detected in 46.95±2.18% of cases versus 50.52±2.34% in the comparison group (p>0.05), while a high level was recorded in 39.25±2.28% and 27.15±2.35% of children, respectively (p<0.05).
Analysis of structure of malocclusion in 119 children with orthodontic pathology showed that dental arch anomalies occurred in 67.23±4.30% of cases, anomalies of individual teeth were found in 8.40±2.54%, and crowding was found in 61.34±4.46% of children. Among anomalies of occlusion, distal occlusion was most often (26.89±4.06%), deep bite was detected in 17.65±3.49% of the examined children and open bite – in 15.97±3.36%. Crossbite and mesial occlusion were identified only in 7.56±2.42% and 5.04±2.01% of cases, respectively.
Clinical findings demonstrated that the prevalence of caries in primary teeth among children with maloccluision was 1.06 times higher than in children without malocclusion (73.95±4.02% vs. 69.90±4.52%, p>0.05), with caries intensity of 3.79±0.26 and 3.13±0.14 teeth, respectively (p<0.05). Although prevalence and intensity decreased with age (p<0.05), children aged 6-8 years with malocclusion exhibited significantly higher values than their peers without malocclusion (94.23±3.23% with dmft=5.28±0.21 vs. 84.31±5.09% with dmft=4.39±0.19, p<0.05). No significant differences were found among children aged 9-12 years (p>0.05). In 6-8-year-old children with malocclusion, the number of untreated carious teeth (component «d») exceeded that of children without malocclusion at all anxiety levels, with the greatest difference at medium anxiety (3.45±0.73 vs. 1.29±0.21
teeth, p<0.05). The highest value of component «d» was observed in children with high anxiety (6.72±1.21 teeth), significantly exceeding the values at low (1.64±0.28, p<0.001) and medium anxiety (3.45±0.73, p<0.05). Differences in children without malocclusion were less pronounced (p>0.05). Among 9-12-year-olds with malocclusion, component «d» remained higher than in children without malocclusion at all anxiety levels, with differences of 45.67% (low anxiety), 37.6% (moderate), and a 2.03-fold increase at high anxiety (p<0.05). The prevalence and intensity of caries in permanent teeth were significantly higher in children with malocclusion (89.92±2.76% and 3.22±0.34 teeth) compared to the control group (78.64±4.04% and 1.96±0.26 teeth, p<0.05). With age, both
indicators increased: by 1.15 and 2.28 times in children with malocclusion (p<0.05) and by 1.29 and 2.02 times in children without malocclusion (p<0.05). The highest DMFT index was recorded in children with malocclusion and high anxiety (5.36±0.95 teeth), 43.28% higher than in the comparison group (p<0.05). The lowest value was observed at low anxiety (1.29±0.21 teeth), still 41.08% higher than in children without malocclusion (0.76±0.16, p<0.05). Among 6-8-year-olds with malocclusion and high anxiety, DMFT reached 3.98±0.81 teeth, exceeding the comparison group by 2.02 times (p<0.05). In 9-12- year-olds with malocclusion and high anxiety, DMFT reached 6.74±1.14 teeth, 1.54 times higher than in peers without DFA (p<0.05). According to ICDAS II (1-6), caries intensity in permanent teeth among 9-12- year-olds with malocclusion and low anxiety was 2.31±0.34 teeth, and 8.14±1.25
teeth at high anxiety – twice the values in children without malocclusion (1.15±0.19 and 4.04±1.02, p<0.05). The highest ICDAS II (4-6) values were recorded in children with malocclusion and high anxiety (5.15±0.85 teeth), 1.62 times higher than in the comparison group (p>0.05). At low anxiety, the difference reached 46.72% (p<0.05), and at medium anxiety, children with malocclusion had 2.33 times more carious teeth than those without malocclusion (p<0.05). With increasing anxiety, the proportion of teeth with moderate and deep lesions rose from 52.81%
(low anxiety) to 60.11% (medium) and 63.27% (high). Assessment of enamel structural–functional resistance showed that in children with malocclusion and low anxiety, the TER test was 19.64% lower than in children with medium anxiety (3.60±0.35 vs. 4.48±0.38, p>0.05) and 28.81% lower than in children with high anxiety (5.01±0.39, p<0.01). Regardless of anxiety level, enamel was classified as conditionally resistant. Oral hygiene assessment using the Green-Vermillion index demonstrated that children with malocclusion had a mean score of 2.35±0.09, 1.52 times higher than children without orthodontic deviations (p<0.05), corresponding to unsatisfactory hygiene. In contrast, children without malocclusion had satisfactory hygiene. The lowest hygiene index among children with malocclusion was recorded at low anxiety (2.14±0.06), while the highest values were observed at high anxiety (2.62±0.09, p<0.05), indicating poor oral hygiene. To investigate the adaptive and compensatory capacities of the oral cavity in children with malocclusion at different anxiety levels, the electrophoretic activity of buccal epithelial cells (EABEC) was assessed as an indicator potentially reflecting the immune status of the oral cavity. It was found that in children with malocclusion and low anxiety, the EABEC value was 30.74±2.01%, which is 27.32% lower
compared to children without malocclusion (42.30±1.86%, p<0.001). Among children with moderate anxiety, this difference reached 29.55% (22.67±1.95% vs. 32.18±1.76%, p<0.001). The greatest difference was observed at high anxiety – 43.46% (15.23±2.08% vs. 26.94±1.90%, p<0.001). These findings indicate reduced adaptive and compensatory potential of the oral cavity, which may contribute to the development of dental caries.
Microbiological analysis of the dental biofilm biocenosis demonstrated that children with orthodontic pathology exhibited increased detection rates of Streptococcus spp., Staphylococcus spp. including S. aureus, Peptostreptococcus spp., Fusobacterium spp., Leptotrichia spp., Lactobacillus spp., Actinomyces spp., and Candida spp., along with decreased detection of Neisseria spp., Veillonella spp., and micrococci. Structural disturbances of the microbiocenosis were more pronounced in children aged 6–8 years than in those aged 9–12 years, likely due to age-related physiological characteristics and pathological processes typical for this developmental period. A microflora-rich dental biofilm biotope was observed 3.4 times more frequently in children with malocclusion than in children without malocclusion (63.0% vs. 18.5%, p<0.001). Conversely, poor smears were three times less common (17.4% in children with orthodontic pathology vs. 51.9% in children without malocclusion, p<0.01).
Analysis of factors influencing caries development in the examined children revealed that the presence of malocclusion, age, anxiety level, oral hygiene status, and increased frequency of pathogenic microorganisms in the dental biofilm contribute to the occurrence of caries in permanent teeth. In contrast, electrophoretic activity of buccal epithelial cells and adherence to oral hygiene practices (daily toothbrushing, its frequency and duration) demonstrated an inverse correlation, indicating their preventive effect against caries. Preventive factors accounted for 53.30% of the overall influence, with the Green–Vermillion index being the most significant (15.74%). Provoking factors accounted for 46.70%, with daily regular toothbrushing being the most influential (31.12%). Based on the clinical, immunological, and microbiological findings, a comprehensive caries prevention program was developed for children with malocclusion, taking into account their anxiety levels. The program included professional oral hygiene followed by application of fluoride varnish, use of calcium-containing toothpastes, application of fluoride-based remineralizing agents, products aimed at suppressing pathogenic microflora and stimulating local defense
mechanisms of the oral cavity, as well as dietary counseling and oral hygiene education. Fluoride-containing mouth rinses («GUM Junior Mouthwash», «Curasept Daycare Booster», «Listerine Smart Rinse») and fluoride gels («Paro
Swiss Amin Fluor Gel», «Elmex Gelee») were used as remineralizing agents. The probiotic «BioGaia Prodentis» was administered to normalize the microbiocenosis and enhance oral immunity. The effectiveness of the preventive program was evaluated over two years in 61 children aged 9-12 years with malocclusion. The main group included 32 children (17 with moderate anxiety and 15 with high anxiety), while the comparison group consisted of 29 children (15 with moderate anxiety and 14 with high anxiety). Analysis of the results demonstrated that throughout the observation period, regardless of anxiety level, the intensity of caries in permanent teeth increased more slowly in children receiving the preventive program than in the comparison group. After two years, among children with moderate anxiety, caries intensity in the main group was 1.07 times lower than in the comparison group (p>0.05). In children with high anxiety, this difference was more pronounced – 1.15 times lower (p<0.05). The increase in caries intensity among children in the main group with moderate anxiety was 1.66 times lower than in the comparison group (0.64±0.09 teeth, p<0.05). However, this increase was 1.16 times higher compared to children in the same group with high anxiety (p>0.05). In children with high anxiety in the main group, the increase was 0.55±0.07 teeth, which is 2.72 times lower than in the comparison group (p<0.05). Thus, the reduction in caries progression over the entire observation period was 39.6% in children with moderate anxiety and 63.3% in children with high anxiety. Given the importance of local oral defense mechanisms as indicators of preventive effectiveness, the dynamics of EABEC were analyzed under the influence of the preventive program. In children with moderate anxiety receiving the preventive measures, EABEC increased by 50.90% after 12 months and by 60.16%
after 24 months (p<0.001). In children with high anxiety, the increase reached 60.77% and 75.99%, respectively (p<0.001). In the comparison group, children with moderate anxiety demonstrated only minor increases (5.78% and 14.67%), while in children with high anxiety, EABC remained consistently low over 12 and 24 months
(15.57±1.38% and 16.29±1.25%, p<0.001).
Keywords: dental caries, malocclusion, anxiety, microorganisms, dental biofilm, children, prevention

https://drive.google.com/file/d/10Q5X7MvAIn01DHsCfcFAzWst-5u-_t6O/view?usp=sharing