Детермінанти психічного здоров’я та обґрунтування моделі моніторингу його стану в менеджерів системи охорони здоров’я

Боровець В.А. Детермінанти психічного здоров’я та обґрунтування моделі моніторингу його стану в менеджерів системи охорони здоров’я. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 222 «Медицина» (022 – Охорона здоров’я). – ДНП «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького», Львів, 2025.

Дисертація присвячена вирішенню важливого науково-практичного завдання щодо визначення детермінант психічного здоров’я менеджерів системи охорони здоров’я та науковому обґрунтуванню і розробці моделі моніторингу його стану в умовах сучасних викликів системи охорони здоров’я України.
Для досягнення поставленої мети та виконання завдань відповідно до дизайну дослідження, робота виконувалась у п’ять послідовних етапів із застосуванням комплексу методів: бібліосемантичного, статистичного, епідеміологічного, соціологічного, медико-статистичного, методів системного підходу та аналізу, концептуального моделювання та експертних оцінок. На першому етапі проведено ґрунтовний аналіз міжнародної та української наукової літератури щодо психічного здоров’я працівників системи охорони
здоров’я, що дозволило визначити основні теоретичні підходи до ідентифікації детермінант психічного здоров’я менеджерів у контексті реформування галузі, пандемії COVID-19 та повномасштабної війни на території України, сформувати вибір напрямку дисертаційного дослідження, визначити його мету, завдання,
програму, методи та обсяг (усього було опрацьовано 190 джерел, включно з науковими публікаціями, нормативно-правовими актами, аналітичними звітами та стратегічними документами).
Аналіз показав, що існує потреба в розробці системної багаторівневої моделі моніторингу психічного здоров’я у менеджерів системи охорони здоров’я, яка враховує високий рівень професійного стресу та емоційного навантаження, з якими стикаються менеджери в системі охорони здоров’я, задля забезпечення здорового способу життя та їх благополуччя, а, як наслідок, і продуктивності праці, що можливе лише через комплексне розуміння різних детермінант психічного здоров’я. На другому етапі здійснено ідентифікацію статусу «Менеджер охорони здоров’я» на основі міжнародних дефініцій та адаптації поведінкової моделі
управлінських компетенцій менеджера системи охорони здоров’я з урахуванням міжнародного досвіду та специфіки української системи охорони здоров’я. Здійснено якісну характеристику слухачів програм підвищення кваліфікації за спеціальністю «Організація і управління охороною здоров’я», які проходили
навчання на кафедрі громадського здоров’я факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (ЛНМУ) з 2020 по 2024 роки як показової вибірки для оцінки кадрового резерву менеджерів системи охорони здоров’я. Сформовано детальний соціально-
демографічний і професійний портрет українських менеджерів системи охорони здоров’я, що стало емпіричною базою для подальших досліджень. Розроблено методологічні інструменти дослідження, а саме: «Опитувальник з визначення та оцінки рівня впливу окремих детермінант на стан психічного
здоров’я» (Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір No131282 від 12.11.2024 р.); здійснено переклад та адаптацію українською мовою стандартизованого психометричного інтструменту «Опитувальник оцінки стану психічного здоров’я та якості життя MHQoL», який складається із описової системи
(MHQoL-7D), що охоплює сім доменів (самооцінка, незалежність, настрій, стосунки, повсякденна діяльність, фізичне здоров’я, майбутнє), та візуально-аналогової шкали (MHQoL-VAS) для самооцінки загального психологічного благополуччя респондента. На цьому ж етапі проведено аналіз медико-демографічного середовища, в якому функціонують менеджери системи охорони здоров’я, а саме висвітлено
динаміку і структуру смертності за класами причин смерті в Україні у 2008, 2013, 2018 та 2021 роках, в т. ч. від розладів психіки та поведінки з урахуванням територіальних особливостей. Третій етап дослідження включав проведення соціологічного опитування з використанням стандартизованого адаптованого інструменту для оцінки стану психічного здоров’я та якості життя – анкети MHQoL. Опитування було проведено серед 281 медичного працівника та менеджерів Волинської, Львівської та Рівненської областей, організаторів охорони здоров’я, що проходили навчання на факультеті післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Встановлено, що домен «щоденна
діяльність» є критично заниженим як у чоловіків, так і у жінок (у чоловіків – 0,47±0,06; у жінок – 0,45±0,05), а також що саме цей домен має найсильніший позитивний кореляційний зв’язок із загальним рівнем психологічного самопочуття (r=0,49, p<0,001). Крім того, доведено, що менеджери мають достовірно нижчі
оцінки щоденної діяльності, аніж медичний персонал (1,89±0,04 проти 2,01±0,04; t=-1,97, p<0,05), що є індикатором потенційної вразливості у контексті професійного вигорання. Дослідженням підтверджено наявність гендерних особливостей у структурі зв’язку між окремими доменами якості життя та оцінкою
загального психологічного благополуччя, зокрема, серед жінок сильніший кореляційний зв’язок спостерігається для доменів «Настрій» (r=0,53, p<0,001), «Щоденна діяльність» (r=0,46, p<0,001) та «Самооцінка» (r=0,41, p<0,001). Учоловіків же найбільш значущими є домени «Щоденна діяльність» (r=0,49,
p<0,001), «Відносини» (r=0,47) та «Майбутнє» (r=0,43, p<0,001). На четвертому етапі дослідження було проаналізовано вплив основних детермінант на стан психічного здоров’я, опитавши 389 респондентів за особисто розробленим «Опитувальником з визначення та оцінки рівня впливу окремих детермінант на стан психічного здоров'я» . Оцінка впливу глобальних детермінант на стан психічного здоров’я менеджерів системи охорони здоров’я показала, що найвищий рівень впливу мають воєнні події на теренах України (4,44±0,05 бали з 5 можливих). Наступні позиції за ступенем дії мали: пандемія COVID-19 (2,77±0,08
бали) та глобальні економічні зміни (2,76±0,08). Встановлено, що на стан психічного здоров’я населення України найбільшою мірою впливають такі соціальні детермінанти, як наявність корупції в державі (3,71±0,07 бали з 5 максимальних), інфляційні процеси (3,58±0,07 бали) та політичне становище в Україні (3,54±0,07 балів). Керівники ж закладів охорони здоров’я в першу чергу вказали на дію таких соціальних факторів, як наявність «Корупції в державі» (3,81±0,14), «Стан організації та доступності послуг у системі охорони здоров'я» (3,74±0,13), «Політичне становище» і «Ефективність державного управління» (3,54±0,14 та 3,54±0,15, відповідно). Встановлено, що з 15 виділених особистісних детермінант стану психічного здоров’я, задоволеність умовами праці мала найбільше значення для менеджерів системи охорони здоров’я– (3,84±0,16 балів з 5 можливих). У загальній вибірці респондентів ця детермінанта також була серед найбільш значущих і отримала 3,53±0,07 бали, разом із «Рівнем особистого доходу та його розподілом»
(3,49±0,07), «Задоволеністю житловими умовами» (3,41±0,08), «Способом життя» (3,37±0,08) та «Якістю продуктів харчування» (3,34±0,07). На п’ятому етапі дослідження науково обґрунтовано та розроблено
концептуальну модель моніторингу стану психічного здоров’я менеджерів системи охорони здоров’я на сучасному етапі її реформування, з урахуванням національного, регіонального та місцевого рівнів, і таких елементів у її побудові, як наявність компетенцій у сфері управління стресом та емоційної стійкості,
формування навичок лідерства та підтримуючої комунікації, організації мультидисциплінарної служби психічного здоров’я на робочому місці, використання стандартизованих психометричних інструментів, впровадження інтервізійних та супервізійних механізмів. Ефективність моделі підтверджена методом експертних оцінок. У процесі виконання дисертаційного дослідження було поставлено такі основні наукові завдання:
– провести аналіз міжнародних та вітчизняних наукових публікацій, чинних нормативно-правових актів, аналітичних звітів та стратегічних документів щодо детермінант психічного здоров’я та моделей моніторингу його стану;
– здійснити ідентифікацію статусу «Менеджер охорони здоров’я»;

– розробити методологічні інструменти дослідження – анкетні опитувальники фахівців з «Організації і управління охороною здоров’я», медичних працівників щодо визначення та оцінки рівня впливу окремих детермінант на стан психічного здоров’я;
– провести вибіркове опитування медичних працівників та менеджерів системи охорони здоров’я, щодо індивідуальної оцінки стану психічного здоров’я та якості життя;
– виявити сучасні особливості та тенденції впливу основних детермінант психічного здоров’я (за даними експертної вибірки);
– встановити рівень впливу основних глобальних економічних, суспільних та особистісних детермінант на стан психічного здоров’я медичних працівників та менеджерів системи охорони здоров’я;
– науково обґрунтувати та розробити концептуальну модель моніторингу стану психічного здоров’я менеджерів системи охорони здоров’я на сучасному етапі її реформування. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні системно представлено необхідність розробки концептуальної моделі моніторингу стану психічного здоров’я менеджерів системи охорони здоров’я на сучасному етапі її реформування; запропоновано структуровану систему управлінських компетентностей менеджера системи охорони здоров’я з урахуванням міжнародного досвіду та специфіки української системи охорони здоров’я, що включає визначення компетенцій та багаторівневу систему поведінкових індикаторів з диференціацією на завдання, процеси, імплементацію політик та стратегічну орієнтацію, а також уперше обґрунтовано застосування інтерв’ю, заснованого на поведінкових подіях (Competency-based interview) як ефективного інструменту оцінки та прогнозування професійної ефективності управлінців у сфері охорони здоров’я в Україні; розроблено «Опитувальник з визначення та оцінки рівня впливу окремих детермінант на стан психічного здоров’я» (Свідоцтво No131282 від 12.11.2024 р.) та адаптовано українською мовою стандартизований психометричний інтсрумент «Опитувальник оцінки стану психічного здоров’я та якості життя MHQoL»; проведено комплексну оцінку стану психічного здоров’я медичних працівників та менеджерів, виявлено критичне зниження показника «щоденна діяльність» та доведено його високий кореляційний зв’язок із загальним психологічним благополуччям; виявлено вплив глобальних детермінант (війна з росією, пандемія COVID-19, економічні зміни) на психічне здоров’я менеджерів; встановлено ключові соціальні фактори (корупція, політична нестабільність) та особистісні детермінанти (умови праці, рівень доходу, житлові умови), що найбільше впливають на стан психічного здоров’я; науково обґрунтовано та
розроблено концептуальну модель моніторингу стану психічного здоров’я менеджерів системи охорони здоров’я на сучасному етапі її реформування, з врахуванням національного, регіонального й місцевого рівнів та таких елементів у її побудові, як наявність компетенцій у сфері управління стресом та емоційної
стійкості, формування навичок лідерства та підтримуючої комунікації, організація мультидисциплінарної служби психічного здоров’я на робочому місці, використання стандартизованих психометричних інструментів, впровадження інтервізійних та супервізійних механізмів. Запропоновано створення принципово нової структурної одиниці в системі закладів охорони здоров’я – мультидисциплінарна служба психічного здоров’я на робочому місці, яка формується з фахівців у сфері психічного здоров’я (соціальних працівників, медсестер, психологів, психіатрів), здійснює моніторинг кількісних та якісних індикаторів психічного здоров'я та благополуччя працівників з використанням стандартизованих психометричних інструментів, що забезпечить
об'єктивне вимірювання стану психічного здоров’я та визначення детермінант, що впливають на благополуччя. Ефективність запропонованої моделі значною мірою залежить від ресурсної бази, яка включає три основні компоненти: людський капітал, фінансове забезпечення та інфраструктуру підтримки. Для забезпечення сталого розвитку системи охорони здоров’я необхідно впроваджувати структуроване навчання
менеджерів як на додипломному, так і на післядипломному етапах, яке має включати розвиток компетенцій у сфері управління стресом, емоційної стійкості, а також формування навичок лідерства та підтримуючої комунікації. У процесі впровадження моделі необхідним є застосування інтервізійних та супервізійних механізмів, що реалізуються під координацією відповідних департаментів охорони здоров’я, та спрямовані не лише на підтримку психічного здоров’я менеджерів системи охорони здоров’я, а й на підвищення ефективності їхньої професійної діяльності, оптимізацію управлінських процесів та зміцнення кадрового потенціалу медичних закладів. Інституціоналізація цих процесів дозволить не лише знизити рівень професійного вигорання серед керівників закладів охорони здоров’я, а й підвищити якість управлінських рішень, що безпосередньо впливає на ефективність функціонування всієї системи охорони здоров’я.
Центральним елементом концептуальної моделі є організація Національної комісії з питань психічного здоров’я з функцією стратегічного керівництва та координації діяльності на національному рівні щодо програм моніторингу та підтримки психічного здоров’я медичного персоналу на робочому місці.
Стратегічним напрямком даної моделі є отримання достовірної інформації про вплив на психічне здоров’я організаторів охорони здоров’я основних детермінант, а відтак організація заходів зі зменшення їх негативної дії. Тактичним напрямком моделі є міжсекторальний підхід до вирішення проблеми з визначення детермінант та рівня їх впливу на стан психічного здоровя менеджерів системи охорони здоров’я через організацію мультидисциплінарної служби психічного здоров’я на робочому місці. Служба виступатиме ключовим
актором у організації та координації цього процесу на місцевому рівні, забезпечуючи процес безперервного моніторингу стану психічного здоров’я та коригувальних заходів, у сфері психічного здоров’я та психосоціальної підтримки на робочому місці. Таким чином, розроблена з застосуванням теорії системності концептуальна модель моніторингу показників стану психічного здоров’я менеджерів системи охорони здоров’я на робочому місці з урахуванням медико-соціальних детермінант сприятиме формуванню стійкої та ефективної системи підтримки психічного здоров’я на робочому місці, підвищенню професійної витривалості керівників, оптимізації управлінських процесів та інтеграції доказових підходів до психосоціальної підтримки в стратегії розвитку сектору охорони здоров’я України. Особливістю розробленої концептуальної моделі з одного боку є інтеграція наявних спроможностей системи охорони здоров’я, залучених до організації
моніторингу і оцінювання стану психічного здоров’я, з іншого – власне автоматизація процесу збору та обробки даних; включення якісно нових елементів у системи автоматизації збору та обробки даних моніторингу; інтеграція з електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ) та використання сучасних
аналітичних платформ для аналізу даних; укладення угод між закладами охорони здоров’я для забезпечення наступності передачі отриманих даних; залучення до процесу фахівців із соціології та інформаційних технологій із немедичною освітою, а також стандартизація функцій підрозділів, відповідальних за моніторинг та оцінювання психічного здоров’я. Усе це забезпечить гармонізацію нових компонентів із наявними структурами, підвищить організаційну ефективність та функціональну стійкість моделі, надавши їй нових якісних характеристик. Експертна оцінки моделі склала 9,38±0,75 бали із 10 можливих зі значним
ступенем узгодженості думок (коефіцієнт варіації СV = 7,72%). Тож враховуючи відповідність моделі потребі реформи системи медичної допомоги населенню й позитивну оцінку експертами, запропоновану модель
моніторингу та оцінювання стану психічного здоров’я менеджерів системи охорони здоров’я з урахуванням медико-соціальних та економічних чинників можна рекомендувати для впровадження у систему охорони здоров’я України на національному, регіональному та місцевому рівнях.
Ключові слова: система охорони здоров’я, громадське здоров’я, психічне здоров’я, модель, менеджер системи охорони здоров’я, моніторинг, детермінанти, соціологічне дослідження, опитувальник, постраждалі від війни, стать, робоче місце, війна, стрес, Україна.

ABSTRACT

Borovets V.A. Determinants of Mental Health and Justification of a Monitoring Model for Its Status Among Healthcare System Managers. Qualification scientific work on the rights of the manuscript.

This qualifying research paper constitutes an original, unpublished manuscript submitted in partial fulfilment of the requirements for the degree of Doctor of Philosophy in speciality 222 «Medicine» (022 – Health Care). – Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Ministry of Health of Ukraine, Lviv, 2025.

The dissertation addresses an important scientific and practical task of identifying the mental health determinants among health care managers and providing a scientific rationale for the development of a model to monitor their mental health in the context of modern challenges of the health care system in Ukraine. To achieve the research objectives and to meet the tasks defined by the research design, the work was carried out in five consecutive stages, using a set of the methods, including bibliosemantic, statistical, epidemiological, sociological, medical and
statistical, methods of systematic approach and analysis, as well as conceptual modeling and expert assessments.
At the first stage, a thorough analysis of international and Ukrainian scientific literature on the mental health of healthcare workers was conducted. This enabled the identification of the main theoretical approaches to spot the mental health determinants among managers in the context of sector reform, the COVID-19 pandemic and the full- scale war in Ukraine. It also defined the dissertation’s research direction, purpose, objectives, program, methods, and scope (a total of 190 sources were reviewed, including scientific publications, regulations, analytical reports, and strategic documents). The analysis highlighted the need to develop a systematic multilevel model for
monitoring mental health in health care managers, which considers the high level of occupational and emotional stress faced by health care system managers to ensure their healthy lifestyle and well-being, and, as a result, productivity. Achieving this requires a comprehensive understanding of the various determinants of mental health.
At the second stage, the status of “health care manager” was identified based on international definitions and adaptation of the behavioural model of managerial competencies specific to health care managers, taking into account both international experience and the particularities of the Ukrainian health care system. As an indicative
sample for assessing the personnel reserve of health care managers, a qualitative characterization of students enrolled in advanced training programs specializing in “Organization and Management of Health Care” studying at the Department of Public Health of the Faculty of Postgraduate Education of Danylo Halytsky Lviv National Medical University from 2020 to 2024 was conducted. Consequently, a detailed socio- demographic and professional portrait of Ukrainian health care managers was developed, providing the empirical basis for subsequent research.
Within the second stage, methodological research tools were developed, namely the author's questionnaire designed to determine and assess the level of influence of individual determinants on mental health (Certificate of copyright registration No131282 of 12.11.2024). Additionally, a standardised questionnaire for assessing mental health and quality of life (MHQoL) was translated and adapted into Ukrainian. The MHQoL consists of a descriptive system (MHQoL-7D) covering seven domains (self-esteem, independence, mood, relationships, daily activities, physical health, future) and a visual analogue scale (MHQoL-VAS) for respondents' self-assessment of the overall
psychological well-being. At the same stage, the medical and demographic environment in which health care
managers operate was analysed. This included the dynamics and structure of mortality by classes of causes of death in Ukraine in 2008, 2013, 2018 and 2021, with particular attention to mental and behavioural disorders, considering regional disparities. The third stage of the research involved a sociological survey using a standardised,
adapted tool for assessing mental health and quality of life - the MHQoL questionnaire. The survey sample comprises 281 medical professionals and health care managers from Volyn, Lviv, and Rivne oblasts, as well as other health care managers who were studying at the Faculty of Postgraduate Education of Danylo Halytsky Lviv National Medical University. It was found that the “Daily Activities” domain is rated critically low by both men and women (men - 0.47±0.06; women - 0.45±0.05), yet it demonstrates the strongest positive correlation with overall level of psychological well-being (r=0.49, p<0.001). Furthermore, managerial staff reported significantly lower “Daily Activity” scores than medical staff (1.89±0.04 vs. 2.01±0.04; t=-1.97, p<0.05), highlighting a potential
vulnerability to professional burnout. The data revealed gender-specific patterns in the correlation between several quality-of-life domains and the overall psychological well- being. In women, stronger correlations were found in domains of “Mood” (r=0.53,p<0.001), “Daily activities” (r=0.46, p<0.001) and “Self-esteem” (r=0.41, p<0.001). For
men, the most significant domains were “Daily Activities” (r=0.49, p<0.001), ‘Relationships’ (r=0.47), and “Future” (r=0.43, p<0.001). The fourth stage of the study analysed the impact of the main determinants on mental health. A personally developed “Questionnaire for Identifying and Assessing the Level of Influence of Individual Determinants on Mental Health” was used to interview 389 respondents. The findings indicate that, among global determinants, military events exerted the greatest impact on the mental health of health care managers in Ukraine (4.44±0.05 on a 5-point scale), followed by the COVID-19 pandemic (2.77±0.08 points) and global economic changes (2.76±0.08).
It was established that the state of mental health of the Ukrainian population is most influenced by social determinants such as the state-level corruption (3.71±0.07 on a 5- point scale), inflationary processes (3.58±0.07), and the political situation in Ukraine (3.54±0.07). Healthcare facility managers specifically pinpointed the influence of social factors, including “Corruption in the state” (3.81±0.14), “Organisation and accessibility of services in the health care system” (3.74±0.13), “Political situation” (3.54±0.14) and “Efficiency of public administration” (3.54±0.15).
Among the 15 identified personal determinants of mental health, health care managers rated “Satisfaction with working conditions” as having the greatest impact (3.84 ± 0.16 out of 5). This aspect was also ranked among the most significant (3.53 ± 0.07) in the general respondent sample along with “Personal income and its distribution” (3.49 ± 0.07), “Satisfaction with housing conditions” (3.41 ± 0.08), “Lifestyle” (3.37 ± 0.08), and “Food quality” (3.34 ± 0.07). At the fifth stage of the study, a conceptual model for monitoring the state of mental health of health care managers during the ongoing reform was scientifically substantiated and developed. This model takes into account national, regional and local levels, and incorporates such competencies as stress management and emotional resilience, development of leadership skills and supportive communication, the organisation of a
multidisciplinary mental health service in the workplace, the use of standardised psychometric tools, implementation of intervision and supervision mechanisms. The model’s effectiveness was confirmed through expert evaluation. The main objectives of this dissertation were: to analyse international and domestic scientific literature on the determinants of mental health and models for monitoring its state; to clarify the definition and professional status of “Health care Manager”; to develop methodological research tools – questionnaires for managers in “Healthcare Organisation and Management” and medical professionals to define and assess the influence of individual determinants on mental health; to conduct a sample survey of individual assessment of mental health and quality of life among medical professionals and health care managers; to identify specific features and trends of the principal mental health determinants through expert sampling; to define the correlations
between global economic, social and individual determinants and the mental health of medical professionals and health care managers; to provide a scientific rationale for and to develop the conceptual model for monitoring health care managers’ mental health in the context of an ongoing health care reform. The scientific novelty of the obtained results lies in several key contributions made for the first time in Ukraine. Firstly, the research systematically presents the need to develop a conceptual model for monitoring the mental health of health care managers during the current phase of health care reform. A structured system of managerial competencies of a health care manager has been proposed, incorporating both international experience and the specifics of the Ukrainian healthcare system. This system includes the definition of competencies and a multilevel system of behavioural indicators differentiated across tasks, processes, policy implementation and strategic orientation. Furthermore, the research substantiates, for the first time, the use of a behavioural event- based interview as an effective tool for assessing and predicting the professional effectiveness of health care managers in Ukraine. An original questionnaire to evaluate the impact of determinants on mental health was developed (Certificate No. 131282 dd 12 11.2024), and a standardised MHQoL questionnaire for assessing mental health and quality of life was adapted into Ukrainian. Within this study, a comprehensive assessment of medical professionals’ and managers’ mental health was conducted, identifying a critical decline in the “Daily Activities” indicator and proving its strong correlation with overall psychological well-being. The research identified the impact of global
determinants (military events, the COVID-19 pandemic, economic changes) on the health care managers’ mental health. It was found that mental health is highly influenced by a set of key social (corruption, political instability) and personal factors (working conditions, income, housing conditions). Thus, the study scientifically substantiated and developed a conceptual model for monitoring the mental health of health care managers amidst ongoing medical reform with national, regional and local considerations. The model also encompasses such elements as stress management competencies, emotional resilience, leadership skills and supportive communication, creation of a multidisciplinary mental health service in the workplace, the use of standardised psychometric tools, the implementation of intervision and supervision mechanisms. In the dissertation, it is proposed to establish a fundamentally new structural unit within health care institutions – a multidisciplinary mental health service in the
workplace. Such a unit would be composed of mental health professionals (social workers, nurses, psychologists, psychiatrists) and would monitor quantitative and qualitative indicators of employees’ mental health and well-being. The application of standardised psychometric tools will provide an objective measurement of mental health
status and define well-being determinants. The effectiveness of the proposed model largely depends on the resource base, which includes three main components: human capital, finances, and support infrastructure. To ensure the sustainable development of the health care system, it is necessary to implement structured training for health care managers at both undergraduate and postgraduate stages. Such training should focus on developing stress management, emotional stability, leadership, and supportive communication competencies.
As part of model’s implementation, it is necessary to introduce intervision and supervision mechanisms coordinated by relevant health care departments and aimed not only at supporting the mental health of health care managers, but also at improving their professional activities efficiency, optimising management processes, and strengthening the human resource capacity of health care facilities. The institutionalisation of these processes will not only reduce the level of professional burnout among health care managers but also improve the quality of decision-making, which directly affects the overall efficiency of the national health care system. The central element of the conceptual model is the establishment of the National Commission on Mental Health, tasked with strategic guidance and coordination of activities at the national level regarding programs for monitoring and supporting the
mental health of medical staff in the workplace. The strategic aim of this model is to obtain reliable information on the impact of key determinants on the mental health of health care managers and to ensure measures to
mitigate their negative impact. The tactical component of the proposed model relies on an intersectoral approach
aimed at identifying mental health determinants of health care institution managers and assessing their impact. This approach relies upon a multidisciplinary mental health service in the workplace, which would be the key player in intersectoral cooperation and coordination of the necessary measures at the local level. This dedicated body would be in charge of implementing a system of continuous mental health monitoring, timely detection of signs of distress, and comprehensive psychosocial interventions in the work environment. Thus, the conceptual model, developed using the systemicity theory for monitoring mental health indicators of health care managers in the workplace, takes into account medical and social determinants. It will contribute to the formation of a sustainable and effective system of mental health support in the workplace, increase the professional endurance of managers, optimise management processes and integrate evidence-based approaches to psychosocial support into the development strategies of the health sector in Ukraine. A distinctive feature of the conceptual model is its integration of existing health care capabilities involved in the organisation of mental health monitoring and evaluation, along with the inclusion of qualitatively new elements in the systems of automated collection and processing of monitoring data. In particular, it relies on automation of data collection and processing, integration with the electronic health care system and the use of modern analytical platforms for data analysis, and agreements between health care institutions to ensure the continuity of data transfer. This conceptual model would also involve specialists in sociology and information technologies with a non-medical background, as well as standardise the functions of units responsible for mental health monitoring and evaluation. These measures will harmonise new components with existing structures, increase organisational efficiency and functional stability of the model, while also enhancing it with new qualitative attributes. The expert evaluation of the model yielded a score of 9.38±0.75 out of 10, indicating a notable consistency of opinions (coefficient of variation CV = 7.72%).
Thus, given the model's relevance to the need of the health care system reform and positive experts’ assessment, the proposed model for monitoring and assessing the mental health of health care managers, which accounts for medical, social and economic factors, can be recommended for implementation within Ukraine’s health care system at the national, regional and local levels.
Key words: healthcare system, public health, mental health, model, health care manager, monitoring, determinants, sociological research, questionnaire, war victims,gender, workplace, war, stress, Ukraine.

https://drive.google.com/file/d/1g5HPCAdnmeSQpJHALzZYhOjjdYkZH3DP/view?usp=sharing