Репозитарій

УДК: 614.2

Мета – проаналізувати власний досвід виконання роботичних операцій для оцінювання якості надання
хірургічної допомоги.
Матеріали і методи. Проведено 180 роботичних операції за допомогою систем «DaVinci S та Si» протягом
2020–2024 рр. Дорослих пацієнтів було 108, дітей – 72. Вік дорослих коливався від 18 до 72 років (середній –
45±3,7), дітей – від 10 місяців до 17 років (середній – 8±3,2).
Результати. Серед дорослих пацієнтів проведено 21 (19,4%) роботичну операцію на стравоході та шлунку, урологічних – 35 (32,4%), пухлин кишечника – 9 (8,3%), захворювань печінки, жовчного міхура, селезінки – 13 (12,0%), гінекологічної патології – 8 (7,4%), гриж передньої черевної стінки – 15 (14,0%), ургентної
хірургічної патології – 7 (6,5%). Дещо відрізнявся спектр операційних втручань у дитячому віці. Так, у структурі нозологій переважали захворювання сечовидільної системи – 43 (59,7%). Виконано 27 (37,5%) операцій на органах черевної порожнини і малого таза. Серед операцій на органах черевної порожнини переважали  втручання на селезінці – загалом 11 (15,3%) операцій. Також виконано по одній операції за межами черевної порожнини: роботичну торакоскопічну тимектомію та зовнішню біопсію лімфатичного вузла. Відзначено скорочення тривалості операції та перебування в стаціонарі, відсутність ускладнень і конверсій, полегшення реабілітаційного періоду для пацієнтів, зменшення фізичного навантаження на членів
операційної бригади.
Висновки. Досвід центру свідчить, що роботична хірургія в Україні починає впевнено набирати обертів,
вказуючи на гарні якісні й кількісні показники.

UDC 616.36-004-06:612.015.11:616.24-008.4]-092

Background. Hepatopulmonary syndrome is one of the most dangerous syntropies in case of liver cirrhosis. Consequently, it is important to determine the role of oxidative stress, acid-base balance and ventila-tion-perfusion disorders as factors of hepatopulmonary syndrome development in cirrhotic patients.

Materials and methods. We included 44 cirrhotic patients with hepatopulmonary syndrome verified according to the patented. Method for diagnosing degrees of hepatopulmonary syndrome severity in patients with liver cirrhosis. In addition tothe traditional examinations, we determined the gas composition parameters in venous blood, acid-base balance parameters, catalase activity and malondialdehyde level in all the patients. The received material was processed on a personal computer using Excel 2010, Statistica 6.0, RStudio v. 1.1.442 and R Commander v. 2.4-4.

Results. Analysis of blood gas parameters revealed the reliability of the difference for PCO2(р = 0.03) depending on the class of liver cirrhosis severity. Also, with the liver cirrhosis severity increase, the malondialdehyde level increased,and catalase decreased. Moreover, significant inverse relationships between malondialdehyde content and PCO2(p = 0.039), HCO3(p = 0.039), TCO2(p = 0.036), Beb (p = 0.049), BEecf (p = 0.043) were found resulting in hypo-capnia and partiallycompensated metabolicacidosis.The found direct correlation between malondialdehyde level and AaDO2(p = 0.044) indicates the arteriovenous pulmonary shunts, ventilation-perfusion disorders. The absenceof catalase content changes can obviously be explained by the fact that its activity can be partially compensatory maintained.

Conclusions. In patients with hepatopulmonary syndrome, the peroxidation activity enhances with anincrease in the liver cirrhosis severity, resulting in the redox homeostasis imbalance, leading to the ventilation-per-fusion disorders and partially compensated metabolic acidosis.

Keywords: liver cirrhosis; hepatopulmonary syndrome; intrapulmonary vasodilatation; oxidative stress; metabolic acidosis

УДК 616.716.4-073.432.19:616.716.1

Вступ. Сьогодні ультрасонографія (УСГ) є одним із найпоширеніших методів діагностики скроне-во-нижньощелепних суглобів (СНЩС) та навколишніх тканин, адже має цілу низку загальновідомих переваг. Проте цей метод має й певні недоліки: неможливість у повному обсязі дослідити кісткові еле-менти СНЩС, вагома залежність УСГ зображень від топографо-анатомічних особливостей структур СНЩС, залежність якості опису обстеження від досвіду оператора, довготривале навчання оператора. Окремою проблемою УСГ діагностики є стандартизація протоколу обстеження, що, зокрема, потребує встановлення норми УСГ параметрів СНЩС і жувальних м’язів (ЖМ). Також під час аналізу літератур-них джерел не було виявлено УСГ протоколу комплексного дослідження структур СНЩС та ЖМ, який би уніфікував УСГ параметри, важливі для щоденної клінічної практики.

Мета дослідження. Розробити пацієнтоорієнтований протокол УСГ обстеження СНЩС та ЖМ із урахуванням гендерних особливостей та клінічної значимості УСГ-параметрів.

Матеріали та методи дослідження. Волонтерів (53 особи), відібраних згідно з критеріями вклю-чення та виключення, було поділено на дві групи залежно від статі. У групі чоловіків було обстежено 54 СНЩС, а в групі жінок – 52 СНЩС. Для дослідження СНЩС, прилеглих ділянок та жувальних м’язів використовувався УСГ датчик із частотою від 3,0 до 11,5 МГц.

Результати дослідження. Ширина суглобової щілини становила 0,72–1,18 мм та 0,89–1,33 мм у жінок та чоловіків відповідно (p<0,05). Амплітуда переміщення головки вперед становила 12,18–16,02 мм неза-лежно від статі. У жінок товщина жувального м’язу в стані спокою становила 8,24–10,94 мм та 10,97–14,55 мм за стискання. У чоловіків товщина жувального м’язу в стані спокою становила 9,98–12,78 мм та 13,65–17,51 мм за стискання. Відсоток потовщення жувального м’язу для обох статей становив 21,10–31,12 %.

Висновки. Представлений протокол УСГ обстеження СНЩС та ЖМ уніфікує клінічно значимі параметри та містить показники їх норми для різних статей, що робить протокол пацієнтоорієнтованим і полегшує комунікацію між лікарем та пацієнтом.