Інфаркт міокарда щороку забирає життя мільйонів людей на нашій планеті. Дедалі частіше ішемічне ураження серця діагностується в молодих працездатних людей, що є значною медико-соціальною проблемою. Основним методом лікування інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST (STEMI) є черезшкірні коронарні втручання. Метою дослідження було оптимізувати можливості прогнозу STEMI після первинних черезшкірних коронарних втручань. Матеріали та методи. У дослідження було включено 98 пацієнтів із STEMI, яким у межах реваскуляризації було проведено мануальну тромбоаспірацію та отримано достатній для гістологічного аналізу об’єм матеріалу. Тромби було досліджено макро- та мікроскопово. Прогноз оцінювали за ймовірністю виникнення великих коронарних подій (смерть, інфаркт міокарда, реваскуляризація, поновлення ангінозних болів). Для виокремлення чинників, які при поєднаній дії мають достовірний вплив на дану ознаку, ми застосували покроковий метод логістичної регресії з прогресивною селекцією (Forward). Для оцінки рівня правдоподібності отриманої моделі ми проводили аналіз псевдо R-квадрата Наджелькеркеса (pseudo R-square Nagelkerkes) – аналог R-квадрата для лінійної регресії. Результати. За два роки спостереження великі коронарні події виникли в 34 (34,69%) пацієнтів. Після проведення аналізу отриманих даних, було виокремлено чотири характеристики тромбів, що при поєднані мають вплив на розвиток досліджуваної кінцевої точки. Це були: старі тромби, наявність мікроканалів, запальної інфільтрації та макроскопово змішані. Отримана формула мала такий вигляд: Z = 0,5•V2 – 0,04•V1 – 0,1•V3 + 1,77•V4 – 1,51, де V1 – старі тромби; V2 – наявність мікроканалів; V3 – запальна інфільтрація; V4 – макроскопово змішані тромби. Висновки. Аналіз морфологічних особливостей інтракоронарних тромбів дає змогу оцінити віддалений прогноз пацієнтів з STEMI. Ключові слова: STEMI, реваскуляризація, черезшкірні коронарні втручання, прогноз.

УДК 616.12-008.331.1.085.274/.275

Артеріальна гіпертензія (АГ) та пов’язані з нею ускладнення залишаються однією з основних проблем сучасної медицини. Це зумовлено такими факторами: значним поширенням АГ; труднощами профілактики та діагностики ранніх стадій АГ; наявністю існування великої кількості ефективних засобів для зниження артеріального тиску (АТ); наявністю перешкод у досягненні цільового АТ, що зумовлені низькою прихильністю до лікуванн; побічними ефектами антигіпертензивних лікарських засобів та існуванням факторів навколишнього середовища, які потенціюють підвищення АТ. Разове вимірювання артеріального тиску (АТ) не завжди відображає справжні показники артеріального тиску. Амбулаторне добове моніторування АТ (ДМАТ) в умовах звичайної життєдіяльності людини допомагає покращити якість діагностики і правильно визначити необхідність і тактику лікування, допомагає виявляти помилково-негативні випадки.
          При сучасних підходах до лікування, антигіпертензивна терапія здатна забезпечити підтримку адекватного рівня артеріального тиску протягом 24 годин. При цьому ДМАТ важливий, як метод скринінгу ефективності антигіпертензивної терапії.

Мета дослідження. Оцінити вплив метаболічної терапії на показники артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію та покращити ефективність лікування при застосуванні з комбінованою антигіпертензивною терапією (раміприл/амлодипін) на основі даних добового моніторингу арртеріального тиску та рівня ендотелін-1, як маркера ендотеліальної дисфункції.

Матеріали та методи дослідження. Обстежено 67 хворих (44 жінки та 23 чоловіків) на АГ ІІ - III ступеню. Середня тривалість АГ становила 8,1±2,4 року. Середній рівень систолічного АТ (САТ) – 146,3 ± 3,5 мм рт.ст., діастолічного АТ (ДАТ) – 94,6 ± 2,6мм рт.ст.

Хворі були розподілені на 2 групи: І група (основна) – 36 хворих, які крім базисної терапії, отримували кверцетин; ІІ група (порівняння) – 31 хворих, які отримували лише базисну антигіпертензивну терапію. Дослідження проводили двіччі: при  поступленні хворого в стаціонар та в день виписки зі стаціонару (на 10 день стаціонарного лікування).

          Застосування комбінації раміприл/амлодипін (Хартил АМ) призначалась з титрацією дози залежно від вихідних рівнів АТ, добового моніторингу артеріального тиску (ДМАТ). Обстеження хворих проводили згідно розробленого нами протоколу: об’єктивний огляд, лабораторні дослідження (загальний аналіз крові, коагулограма: протромбіновий час (ПЧ), протромбіновий індекс (ПІ) та загальний фібриноген (ЗФ); ліпідограма, визначення С-реактивного протеїну (СРП), ендотелину-1), інструментальні методи обстеження (ЕКГ, ехоКГ, ДМАТ, УЗД внутрішніх органів та судин нижніх кінцівок, УЗ дуплексне обстеження сонних), консультації офтальмолога, невропатолога.

Результати. В результаті проведеного дослідження в хворих на АГ ІІ – ІІІ ступеню серед яких було 44 жінки та 23 чоловіків. Середня тривалість АГ становила 8,1±2,4 року. Середній рівень систолічного АТ (САТ) – 146,3 ± 3,5 мм рт.ст., діастолічного АТ (ДАТ) – 94,6 ± 2,6 мм рт.ст., встановлено, що cередньодобовий САТ у хворих, що отримували додатково метаболічну терапії разом з раміприл/амлодипіном знизився на 18,1% та 19,9%. У хворих, які отримували лише базову терапію спостерігалось зниження середньодобового САТ на 8,2%, ДАТ на 10,5%. Також отримано дані достовірного зниження ЧСС, ПАТ д., ІЧ САТ,  ІЧ ДАТ .

Висновки. Таким чином, включення до терапевтичного комплексу кверцетину у пацієнтів з АГ підвищує ефективність антигіпертензивної терапії, сприятливо впливає на показники добового моніторингу АТ, а також зменшує вміст ендотеліну-1 чим покращує функціональний стан ендотелію та проявляє виражену антиоксидантну дію.

 Ключові слова: артеріальна гіпертензія, добовий моніторинг артеріального тиску (ДМАТ), раміприл/амлодипін, метаболічна терапія.

The article presents the results of a clinical study of the effectiveness of the cytoprotective drug quercetin in the treatment of hypertension with the combined antihypertensive agent Ramipril/Amlodipine and its effect on the changes in blood pressure according to 24-hour BPM and endothelin-1.

The aim of the study. To evaluate the effect of quercetin on the effectiveness of antihypertensive therapy in patients with stage 2 hypertension of 2-3 degrees based on the data of 24-hour blood pressure monitoring and the changes of endothelin-1 levels as an endothelial dysfunction marker.

Materials and methods. 67 patients with stage 2 hypertension of 2-3 degrees (44 female and 23 male) were examined. Patients were divided into 2 groups: Group I (study) – 36 patients who took quercetin (Corvitin®) in addition to basic therapy, mean age 60.7±13.6 years; Group II (comparison) – 31 patients who underwent only basic antihypertensive therapy, mean age 59.9±14.6 years. Basic therapy involved the administration of the combined antihypertensive agent Ramipril/Amlodipine in individually adjusted doses: 5/5; 5/10; 10/5; 10/10, depending on the blood pressure of each patient. 24-hour BPM was performed and the endothelin-1 level was determined on admission and the 14th day.

Results. At the end of the 14-day treatment period, in the settings of additional quercetin administration, the best indicators of achieving the target SBP values ​​were found in 30 (83.3%) patients (group I). When only basic antihypertensive therapy was administered (group II), 22 (70.9%) patients reached the target SBP level. In group I, the mean daily levels of SBP and DBP decreased by 18.1% and 19.9%, in group II – by 8.2% and 10.5%, respectively. Moreover in group I, there was a significant decrease in the mean diurnal SBP by 20.61% (p<0.001) and the mean nocturnal SBP by 15.7% (p<0.001), the mean diurnal DBP by 16.2% (p<0.01) and the mean nocturnal DBP by 16.8% (p<0.01), and a more pronounced (p<0.01) decrease in the indicators of "pressure load", namely, SBP load – by 67%, DBP load – by 72.6% was detected compared to group II, where the decrease of SBP load by 57% and DBP load by 54% was found. Group I showed an increase in the number of patients with a normal daily SBP index (dipper) by 58.3%, group II managed to achieve normalization of dipping SBP by 48%, dipping DBP by 23.3% and 17%, respectively. The use of quercetin has a positive effect on endothelial function: a significant decrease in ET-1 by 21.4% (2.8±0.12 pg/ml; 2.2±0.1 pg/ml, p<0.001**) in group I. In group II, there was a less pronounced decrease in this indicator – by 10.3% (2.71±0.2 pg/ml, 2.07±0.1 pg/ml, p<0.05*). Improving the endothelial state contributes to better control of all blood pressure indicators.

Conclusion. The administration of quercetin in patients with stage 2 hypertension of 2-3 degrees combined with the basic therapy using Ramipril/Amlodipine leads to more pronounced positive changes in the major indicators of 24-hour BPM (normalization of SBP, DBP, load, dipper) primarily due to increased endothelial vasodilator activity indicating a significant decrease in the ET-1 level in the group of additional cytoprotective therapy.

Keywords: arterial hypertension, 24-hour blood pressure monitoring (BPM), endothelin-1, Ramipril/Amlodipine, quercetin.

The aim: To improve the effectiveness of treatment of patients with hypertension using metabolic therapy based on the evaluation of endothelial dysfunction indicators, markers of inflammation, and blood lipid spectrum.

Materials and methods: A clinical study was performed with 72 patients (34 male and 38 female) with stage 2 arterial hypertension of 2-3 degrees, admitted to the cardiology department of the municipal non-profit enterprise “Lviv Emergency Clinical Hospital”. The mean age of patients was 44.8±8.5 years. Patients were divided into 2 groups: Group I was taking quercetin in addition to basic therapy (Ramipril/Amlodipine in individually adjusted dose); Group II – had basic therapy following the clinical protocol. The level of nitric oxide, IL-1, IL-6, TNF-a, CRP, seromucoid, blood lipid spectrum was determined.

Results: There is a significant decrease in the NO and CRP levels. There is a decrease in the TNF-a level by 31.27±2.13 (p<0.01) after the treatment of patients with hypertension. The TNF-a level decreased by 22.2±1.13 (p<0.01) with the use of basic therapy. IL-1 decreased significantly in the two groups, but it was more pronounced in group I, by 40.68±1.67 (p<0.01) and 21.4±2.1 in group II (p<0.05). There is a positive change in the blood lipid spectrum, but the changes were more pronounced in the group of patients receiving metabolic therapy.

Conclusions: The use of quercetin (Corvitin, Quertin) in combination therapy with the combined antihypertensive drug containing ramipril/amlodipine (Egis-Hungary) significantly reduces the levels of nitric oxide, CRP, IL-1, and blood lipid spectrum, which reduces the incidence of complications and progression of hypertension.

KEY WORDS: endothelial dysfunction, TNF-a, IL-1, IL-6, CRP, lipid spectrum, hypertension, amlodipine, ramipril, quercetin

UDC: 616. 24-06: 616.248+616.33-002.44)-092: 612.015.11.-08

Bronchial asthma (BA) and stomach ulcer are among the most common human diseases which remain important medical and social problems in the XXI century. There are combinations of pathologies that burden each other in the practical work of the doctor.
The aim of this study was to establish the peculiarities of changes in the processes of lipoperoxidation and antioxidant protection in the lungs with the development of experimental bronchial asthma (EBA) and experimental stomach ulcer (ESU).
Material and research methods. Experimental studies were performed on 55 guinea pigs (males) weighing 180 — 220 g, divided into 5 groups of 9 animals each, except the first (10 animals). Group I (control) included intact guinea pigs, II — animals with experimental asthma and ESU (5th day), III — guinea pigs on the 19th day of the combined model process, IV — animals with EBA and ESU (26th day), V — guineapigs on the 33rd day of EBA and ESU. For the purpose of detailed analysis and interpretation of indicators of prooxidant and antioxidant systems (AOS) in different days of experiment two periods of development of EBA and ESU were conditionally distinguished: early (5th and 19th days of experiment) and late (26th and 33rd days).
The experimental asthma model was reproduced in guinea pigs by the method of VI Babich, gastric ulcer was simulated according to the method of VI Komarov. Condition of free radical oxidation in the lungs was determined by the content of diene conjugates by the method of VG Gavrylov, MI Myshkorudna, and malonic dialdehyde by the method of EG Korobeynikov. The degree of antioxidant system activity was estimated by the content of enzymes — superoxide dismutase by the method of R. Fried, catalase by the method of R.Holmes, C. Masters, glutathione peroxidase — by the method of OG Arkhipova. Statistical processing of the obtained data was carried out according to the Student’s method.
Conclusions. So, the research of the functional state of the prooxidant system in stomach and lungs of animals in different periods of combined experimental asthma and ulcer showed their gradual increasing with the greatest severity in the 33rd day. It might indicate the intensive accumulation of free radical oxidation products and initial compensatory growth of antioxidant system enzymes. In the later period of EBA and ESU modeling (26th, 33rd days) there is an elevation in the lipoperoxidation on the background of AOS depression, which can be seen as the result of depletion of compensatory reactions aimed at decontamination of LPO products. This leads to a violation of cellular homeostasis and the development of oxidative stress.

УДК: 616.248+616.33-002.44]-092: 612.015.11: 615.274
Лікарі практичної охорони здоров’я досить часто спостерігають різне поєднання захворювань, які, безперечно, обтяжують перебіг цих недуг та лікування, у тому числі трапляються випадки бронхіальної астми, що розвинулися за умов виразкової хвороби шлунка.
Метою даного дослідження стало з’ясування особливостей змін процесів ліпопероксидації і антиоксидантного захисту в легенях за умов розвитку експериментальної бронхіальної астми (ЕБА) та експериментальної виразкової хвороби шлунка (ЕВХШ) до та після застосування антиоксиданта тіотриазоліну.
Матеріал і методи дослідження. Експериментальні дослідження проводились на 64 морських свинках (самцях) масою 180 — 220 г, поділених на 6 груп по 9 тварин у кожній, крім першої (10 тварин). До І групи (контроль) відносили інтактні морські свинки, до ІІ- тварини з ЕБА та ЕВ ХШ (5-а доба), до ІІІ — морські свинки на
19-у добу поєднаного модельного процесу, до ІV — тварини з ЕБА та ЕВХШ (26-а доба), до V — мурчаки на 33-ю добу ЕБА та ЕВХШ (до лікування) та VІ група — морські свинки з ЕБА та ЕВХШ після лікування тіотриазоліном впродовж 10 діб (з 24-ї по 33-ю доби) експерименту. З метою детального аналізу та інтерпретації показників прооксидантної та антиоксидантної систем у різні доби експерименту виділяли умовно два періоди розвитку ЕБА та ЕВХШ: ранній (5-а та 19-а доби експерименту) і пізній (26-а та 33-я доби).
Експериментальна модель БА відтворювалась на морських свинках за методом В.І. Бабича (1979), виразкову хвороб у шлунка моделювали за методом В. И. Комарова. Тіотриазолін вводили внутрішньом’язово дозою 100 мг на 1 кг маси щодня з 24-ї по 33-ю добу експерименту.
Забір матеріалу для дослідження проводили під ефірним наркозом.
Висновки: Підсумовуючи отримані результати дослідження, можна стверджувати, що усі періоди розвитку ЕБА та ЕВХШ характеризуються порушенням функціонального стану проксидантної і антиоксидантної систем, яке проявляється надмірним накопиченням продуктів ПОЛ в легенях (зростає рівень ДК і МДА) та зниженням активності ферментів СОД, КТ, ГПО, що свідчить про порушення клітинного гомеостазу та розвиток оксидативного стресу, особливо на 33-ю добу дослідження, що посилює запальний процес і водночас ініціює каскад інших механізмів пошкодження. Застосування антиоксиданту тіотриазоліну показало його коригуючий вплив на змінені показники вільнорадикального окиснення, які зазнавали суттєвого зниження, помітну активацію антиоксидантного захисту в легенях морських свинок за умов розвитку експериментальної бронхіальної астми та експериментальної виразкової хвороби шлунка.