Репозитарій

УДК 613:61:378

У статті висвітлено основні підходи до викладання дисципліни «Гігієна та екологія» у підготовці фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти галузі знань 222 «Охорона здоров'я» за спеціальністю 222 «Медицина» на кафедрі загальної гігієни з екологією ЛНМУ імені Данила Галицького, розкрито мету, основні завдання дисципліни, інтегральні, загальні та фахові компетентності, програмні результати навчання. 

The article describes the main approaches to teaching the discipline “Hygiene and ecology” for the training of specialists of the second (master’s) level of higher education specialty 222 “Medicine” at the Department of General Hygiene and Ecology Danylo Halytsky Lviv National Medical University, the purpose, the main tasks of the discipline, integral, general, professional competences, program learning outcomes. 

Студентський період нині розпочинається у 17-18 років. Продовжуються процеси росту і розвитку організму, це відбувається вже на фоні змінених умов побуту і навчання, нових емоцій, високого рівня інформаційних навантажень. Додаються розумові та нервовопсихічні навантаження, значні навантаження на зоровий апарат, зміна характеру харчування, порушення режиму харчування і нераціональне харчування, малорухомий спосіб життя і недостатнє фізичне навантаження. Усе разом може призводити до порушення адаптаційних процесів, погіршання рівня фізичного розвитку і стану здоров’я студентів закладів вищої освіти України (Гуліч М. П. та ін., 2018; Орлик Н. А. та ін.,2020; Мізюк М. І. та ін., 2022; Тисевич Т. В., 2022; Кіцула Л. М., Федоренко В. І., 2023 тощо). Поміж значної кількості параметрів оцінки фактичного харчування та фізичного розвитку для їхньої скринінг-оцінки використовується індекс маси тіла. Він є критерієм для визначення й оцінки маси тіла, оцінки стану адекватності харчування й визначення рівня фізичного розвитку, є обов’язковим критерієм урахування харчового статусу пацієнтів під час призначення лікувального
харчування у закладах охорони здоров'я (наказ МОЗ України № 931 від 2013 р.)

УДК 614.8/658+34

УДК 340.6:343.5 

У статті на основі наукової літератури, досліджень експертів та чинного законодавства України здійснено аналіз поняття та змісту фальсифікації товарів, зокрема молока, під час проведення експертизи. Висвітлено особливості призначення та проведення товарознавчої експертизи з метою виявлення фальсифікованої молочної продукції. Проаналізовано основні способи фальсифікації молока. Зокрема, проведення якісного аналізу наявності соди в молоці за допомогою індикаторів, виявлення біополімерів (таких як крохмаль, борошно тощо) у молочній продукції шляхом термічного впливу, а також використання якісного методу для встановлення наявності гідроген пероксиду. В процесі дослідження проаналізовано відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів, а також за фальсифікацію молока та молочної продукції. Опрацьовано зміни щодо Вимог до безпечності і якості молока та молочних продуктів, які передбачають чіткі правила реалізації молока, механізми проведення лабораторних досліджень та випробувань сирого молока щодо залишків антибіотиків, точки замерзання та лужної фосфатази в процесі дослідження молока опісля термічної обробки. Важливим моментом стало затвердження специфічних функцій національної референс-лабораторії, яка покликана здійснювати організаційно-методичне керівництво, а також консультативну і практичну допомогу мережі лабораторій, уповноважених на дослідження сирого молока у межах програми контролю сирого молока. 

The article, based on scientific literature, expert research and current legislation of Ukraine, analyzes the concept and content of falsification of goods, in particular milk, during the examination. The features of the purpose and conduct of commodity examination in order to detect falsified dairy 
products are highlighted. The main methods of falsification of milk are analyzed. In particular, qualitative analysis of the determination of soda using indicators in milk, determination of the presence of biopolymers (starch, flour and others) in milk by heat treatment, as well as a qualitative method for 
determining the presence of hydrogen peroxide in dairy products. The study analyzed the responsibility for violation of consumer protection legislation, as well as for falsification of milk and dairy products. 
Changes to the Requirements for the safety and quality of milk and dairy products, which provide for clear rules for the sale of milk, mechanisms for conducting laboratory research and testing raw milk for antibiotic residues, freezing point and alkaline phosphatase during the study of milk after 
heat treatment, were worked out. An important moment was the approval of the specific functions of the national reference laboratory, which is designed to provide organizational and methodological guidance, as well as advisory and practical assistance to the network of laboratories authorized to test 
raw milk within the framework of the raw milk control program. 

УДК 616-008.9-036-02:[612.014.482:547.221]

Вивчення дії екологічних чинників і можливостей корекції їхнього впливу, особливо під час війни, не може відбуватися без урахування змін енергетичного обміну організму. Актуальною стала проблема впливу малих доз радіації водночас з іншими екологічними чинниками, з огляду на їхню можливу потенціювальну взаємодію. Досить розповсюдженими забруднювачами ґрунтових і питних вод є фториди, а надходження їх у високих концентраціях призводить до посилення про-цесів пероксидного окиснення ліпідів, зниження антиоксидантного захисту й інтенсивності поглинання кисню мітохондріями. Метою нашого дослідження було оцінювання стану енергетичного обміну в щурів із хронічною дією фторидів, що піддавались дії іонізуючого випромінювання. Хронічну фторидну інтоксикацію спричиняли щоденним пероральним уведенням натрію фториду в дозі 10 мг/кг упродовж 30 днів. На четвертому тижні введення натрію фториду здійснювали радіацій-ний вплив чотири рази (через день) у разовій дозі 0,25 Гр (поглинена сумарна доза – 1 Гр). У тварин із хронічною фторидною інтоксикацією зафіксовано порушення анаеробного енергетичного обмі-ну, зокрема, вміст лактату знижений на 26,3%, пірувату – збільшений удвічі. За дії фторидів вияв-лено також зростання вмісту молекул середньої маси та збільшення Н2О2-індукованого гемолізу еритроцитів. Фракційне опромінення тварин у сумарній дозі 1 Гр спричинило зростання лактату у крові за високого вмісту піровиноградної кислоти, збільшення як гемолізу еритроцитів на 72%, так і вмісту молекул середньої маси на 25,4%, порівняно з контролем. Поєднана дія хронічної фторидної інтоксикації та малих доз радіації мала більш виражений ушкоджувальний ефект порівняно з одинарним впливом фтористої інтоксикації чи іонізуючого випромінювання. Зокрема, виявлено підвищення вмісту молочної та піровиноградної кислот у порівнянні з інтактними тваринами на 42,8%, у 2,2 раза відповідно. За сумісної дії іонізуючої радіації та фториду натрію суттєвий вплив на порушення енергетичного метаболізму виявляє іонізуюче випромінювання, а фторидна інток-сикація відображається в посиленні перекисного гемолізу еритроцитів, зростанні у крові вмісту молекул середньої маси.

The study of the effect of environmental factors and the possibilities of correcting their influence, especially during war, cannot occur without taking into account changes in the organism’s energy metabolism. The problem of exposure to small doses of radiation at the same time as other environmental factors, taking into account their possible potentiating interaction, has become relevant. Fluorides are fairly widespread pollutants of groundwater and drinking water, and their intake in high doses leads to increased lipid peroxidation processes, a decrease in antioxidant protection and the intensity of oxygen absorption by mitochondria. The aim of our research was to evaluate the state of energy metabolism in rats with chronic fluoride intoxication exposed to ionizing radiation. Fluoride intoxication was induced by oral administration of sodium fluoride (10 mg/kg) for 30 days. Rats were exposed to ionizing radiation four times (every other day) at a single dose of 0,25 Gy (total absorbed dose – 1 Gy) during the fourth week of sodium fluoride administration. It was revealed disturbances of anaerobic energetic metabolism in animals with chronic fluoride intoxication, in particular, the lactate content was reduced by 26,3%, and pyruvate was increased by 2 times. Besides, an increase in the content of medium-weight molecules and an increase in H2O2-induced hemolysis of erythrocytes under the influence of fluorides were also noted. The fractionated irradiation of animals in a total dose of 1 Gy caused an increase of lactic and pyruvic acids in blood, an increase in both erythrocyte hemolysis and the content of medium-mass molecules (by 72 and 25,4%, respectively). The joined effect of chronic fluoride intoxication and low doses of radiation had a more pronounced damaging effect compared to the single effect of fluoride intoxication or ionizing radiation. Particularly, an increase in the content of lactic and pyruvic acids in comparison with intact animals was found by 42,8% and 2,2 times, respectively. It is worth noting that a marked effect of a disturbance in the energy metabolism during the joined action of chronic fluoride intoxication and ionizing irradiation was indicated by ionizing radiation, but fluoride intoxication was demonstrated with the following effects: an increase of cell membrane resistance to hydrogen peroxide, as well as an enhance of medium-mass molecules content.