Протягом останніх років завдяки успіхам сучасної неонатології все більше немовлят, народжених у терміні гестації менше 32 тижнів, виживають. За таких умов дитячий організм, який повинен був би ще розвиватися в утробі матері, змушений виживати в змінених умовах зовнішнього середовища. Така ситуація не може не позначитися на функціонуванні різних органів і систем. Передчасне народження нерідко залишає свій слід на все життя. Зокрема це стосується респіраторної патології. Незрілі легені, які мали б ще внутрішньоутробно рости і розвиватися, змушені вже функціонувати в складних для них умовах. Усе це сприяє розвитку хронічних респіраторних захворювань перинатального віку, серед яких чи не найважчою є бронхолегенева дисплазія (БЛД) – хронічне захворювання легень, зумовлене порушенням їх розвитку і травмою у передчасно народжених дітей.
У посібнику розглядаються питання діагностики та лікування найчастішої супутньої терапевтичної патології (ТП) у вагітних. Висвітлено загальні принципи обстеження хворих з ТП з метою визначення ризиків і корекції можливих ускладнень у період вагітності та пологів. Обговорюються особливості фармакологічного лікування ТП під час вагітності та при грудному вигодовуванні. Наведено особливості менеджменту вагітних жінок з артеріальною гіпертензією, ревматичною хворобою, системними захворюваннями сполучної тканини, порушеннями ритму серця, органів дихання, анемією, цукровим діабетом, хворобами щитоподібної залози, захворюваннями кишечника, при больових синдромах тощо. Посібник є мультидисциплінарним виданням, може використовуватись у навчальному процесі здобувачів вищої освіти закладів вищої освіти, лікарів-інтернів, сімейних лікарів, акушерів-гінекологів та ін.
Сучасний світ стоїть на порозі ІІІ світової війни. Активно вперше за 80 років у Європі ведеться повномасштабна загарбницька війна РФ проти України, відбуваються постійні воєнні дії на Ближньому Сході, конфлікти в Африці та Латинській Америці, постійно зростає напруження в Індо-Тихоокеанському регіоні. До боротьби України за територіальну цілісність та незалежність втягнено широкі верстви військових та цивільного населення, що зазнають постійного впливу екстремально сильних стресових факторів (термічних, механічних, фізичних, хімічних, психологічних, інформаційних), які порушують адаптаційні можливості організму, зумовлюють виникнення чи погіршення наявних хвороб, не кажучи вже про безпосередні травматичні ураження органів і систем.
УДК 61:001.4:811.16
Однією із засад унормування української медичної термінології є її українізація з дотриманням питомих лексико-семантичних норм нашої мови. Це стосується як саме українських термінів, так і слів чужомовного походження, написання яких нерідко спірне. У такому разі доцільно звертатися до їхніх відповідників у науковій медичній термінології близькоспоріднених слов’янських мов, беручи до уваги їхні правила застосування питомої лексики та створювання чужомовних слів.
Ключові слова: українська мова, наукова медична термінологія, слов’янські мови.
Сучасна концепція кардіо-ренально-метаболічного синдрому (КРМс) недостатньо досліджена в пацієнтів з артеріальною гіпертонією (АГ) та гіпотиреозом.
Мета дослідження: оцінити складові компоненти КРМс у пацієнтів із поєднанням артеріальної гіпертензії, гіпотиреозу та метаболічного синдрому.
Матеріали та методи. До основної групи увійшли 130 пацієнтів з АГ, гіпотиреозом та метаболічним синдромом (МС), жінки (90,00%), медіана віку — 53 роки. До групи контролю 1 з АГ та МС включено 43 пацієнти (жінки — 76,74%); медіана віку — 61 рік, тривалість АГ — 5-15 років; надмірна маса тіла — 37,21%, ожиріння І ст. — 44,19%, а ІІ та ІІІ ступенів — по 9,30%. Групу контролю 2 становили 36 пацієнтів із гіпотиреозом та МС без АГ, медіана віку — 44 роки (жінки — 94,44%); тривалість гіпотиреозу — 6-10 років; надмірна маса тіла — 77,78%, ожиріння І ст. — 19,44%, ІІ ст. — 2,77%. До групи контролю 3 включено 20 пацієнтів з АГ, гіпотиреозом та нормальною масою тіла, медіана віку — 54 роки, усі жінки, частіше середнього (50,00%) та похилого (25,00%) віку; тривалість АГ — 5-10 років; гіпотиреозу — 4,5-9 років. Результати опрацьовано методами варіаційної статистики, за рівень значущості прийнято
р<0,05.
Результати. У пацієнтів із КРМс за умов гіпотиреозу була змінена кардіологічна складова, що проявлялося нижчими значеннями артеріального тиску, частішим виявленням низького та помірного серцево-судинного ризику, нормальної геометрії лівого шлуночка й ексцентричної гіпертрофії. Погіршення контролю за артеріальним тиском супроводжувалося дилятацією лівого шлуночка зі стоншенням його стінки та діастолічною дисфункцією. Вплив гіпотиреозу на ниркову компоненту КРМс проявлявся частішим зниженням швидкості клубочкової фільтрації (61,5% проти 38,5%, р<0,05). Поглиблення гіпотиреозу асоціювалося з нирковою дисфункцією. Вплив гіпотиреозу
на метаболічну складову КРМс виражався у вищому вмісті бета-ліпопротеїдів та тригліцеридів. Конверсія вільного тироксину у вільний трийодтиронін (індекс біоконверсії) пригнічувалася зі зростанням загального холестерину.
Висновок. Гіпотиреоз впливає на всі складові компоненти кардіо-ренально-метаболічного синдрому.