Репозитарій

УДК: 611.946-009.7-079.4

Від болю в спині потерпає від 40 до 80% населення Землі. Основою надання допомоги цій категорії хворих є своєчасне і правильне встановлення причини болю, який може бути вертеброгенним (первинне ураження хребта і спинного мозку різного ґенезу) і невертеброгенним, пов’язаним з ураженням внутрішніх органів, так звані відбиті болі, які проєктуються в дерматом, що іннервується тим самим сегментом спинного мозку, як і уражений орган. З метою правильної діагностики причини больового синдрому необхідно широко використовувати сучасні методи обстеження (МРТ, КТ всього тіла), не обмежуючись тільки неврологічним дослідженням, з урахуванням віку хворого, анамнезу перебігу захворювання та наявних або перенесених раніше захворювань.
Ключові слова: біль у спині, вертеброгенний больовий синдром, невертеброгенний больовий синдром, відбиті болі.

UDC  618.03-06:616.441-002-073.7:612.882.3

Thyroid disease is the second most common endocrine disorder after diabetes inpregnancy.Thyroidhormonesarecrucialforthegrowthandmaturationofmanytargettissues,especiallythebrain and skeleton. During critical periods in the first trimester of pregnancy, maternal thyroxine is essential forfetal development as it supplies thyroid hormone-dependent tissues. The purpose of the study was to researchthe features of the bioelectrical activity of the brain in pregnant women with thyroid pathology and determine thefrequency of such changes. Materials and methods.The state of bioelectrical activity of the brain was evaluatedby electroencephalography in 160 pregnant women with thyroid pathology. The biopotentials of the brain in thesubjects were studied with software and hardware complex DX-NT32 (DX Complexes software, Kharkiv, Ukraine)and computer processing of electroencephalography data. Electrodes in the amount of 16 pieces were appliedaccording to the international scheme 10/20 in the bipolar interpretation. Results. Specific changes in electro-encephalograms characteristic of each type of thyroid pathology and dependent on its severity were revealed inpregnant women. Acquired disorders adversely affect the course of pregnancy and childbirth in women with thyroidpathology. Increased anxiety with depressive tendencies, reduced general activity, a feeling of depression, anxiety,and low mood were detected in women with thyroid disorders. The identified criteria make it possible to attributethese changes to the manifestations of a pathological neurotic state in conditions of maladaptation, which wasconfirmed by electroencephalography data. Conclusions. The detected disorders of spontaneous and evokedbrain activity indicate the existence of a cerebral basis of psychological stress, which has a qualitative effect onelectroencephalography. Acquired disorders negatively affect the course of pregnancy, childbirth, perinatal out-comes, and future development of the child.Keywords:pregnant women; thyroid gland; diffuse non-toxic goiter; diffuse toxic goiter; electroencephalography

Поліпрагмазія – одна з найбільш трудних проблем сучасної медицини. Впродовж життя людина приймає велику кількість медичних препаратів. Все починається з дитинства, коли з метою профілактики чи надмірної опіки батьки дають своїм діткам без потреби вітаміни, пробіотики, імуностимулятори, омега-3-поліненасичені жирні кислоти та багато інших “важливих” препаратів. Більше того, під час вірусних інфекцій, які завжди супроводжують дитячий вік, батьки самостійно або за безпідставним призначенням лікаря невиправдано використовують у лікуванні діток антибактеріальні препарати. Зокрема, згідно результатів дослідження, проведених протягом останніх років, в Європі близько 30% призначень антибіотиків є невиправданим.

Людина зростає, і з віком усе частіше виникають проблеми з серцево-судинною системою, травним каналом, нирками, суглобами тощо. Усі ці проблеми диктують потребу застосування різноманітних груп препаратів, які, безперечно, полегшують симптоми захворювання, але водночас можуть призводити до розвитку інших хвороб. Треба завжди пам’ятати народну мудрість: «Ліки завжди одне лічать, а друге - калічать». Не існує медикаментів без побічних ефектів, хоча на фармацевтичному ринку іноді з’являються «чудодійні ліки», однак ми всі розуміємо їх походження і рівень доказових досліджень щодо  ефективності та безпеки. Згідно результатів досліджень, у пацієнтів, які приймають до 5 препаратів одночасно, ризик розвитку побічних реакцій на ліки становить близько 5%; якщо ж пацієнт під час лікування вживає 6 і більше препаратів, ризик зростає до 25%. Нераціональне використання препаратів, тривалий прийом або застосування їх у невиправдано високих дозах може призвести до розвитку серйозних побічних ефектів, зокрема медикаментозного вовчаку.

Багато міфів сьогодні породжує проблема харчової гіперчутливості, яка об’єднує велику кількість патологічних станів, зумовлених різними варіантами патогенезу. Попри прогресивне зростання поширеності даної патології у дитячій популяції, представлені в літературі епідеміологічні дані мають великий діапазон коливань. Водночас розуміємо, що оцінити реальну поширеність харчової гіперреактивності серед дітей у нашій країні на сьогодні складно, оскільки масштабні епідеміологічні дослідження з вивчення даної патології поодинокі. Насамперед, така ситуація пояснюється труднощами проведення якісних епідеміологічних досліджень й отриманням статистичних даних переважно на підставі звернень за медичною допомогою, а не на активного виявлення патології.

Наслідки реваскуляризації у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) продовжують вивчатись, однак дослідження, присвячені аналізу прогнозу виживання після реваскуляризації міокарда, нечисленні і нетривалі, що зумовило доцільність та актуальність нашого дослідження.

Мета – оцінити прогностичне значення параметрів ехокардіографії (ЕхоКГ) у хворих на ІХС впродовж 60 місяців залежно від лікувальної тактики гострого коронарного синдрому (ГКС): реваскуляризація чи медикаментозна терапія.

Матеріали та методи. Обстежено 101 пацієнт з ІХС, ГКС з елевацією ST та Q (48 %), з елевацією ST без Q (28 %), без елевації ST (24 %); з них 84 чоловіка та 17 жінок, середній вік 58,6±4,2 рр. Пацієнти поділені на групу після реваскуляризації міокарда (n=71) та групу стандартного медикаментозного лікування ГКС (n=30). Впродовж 5 років крім стандартних клінічно-лабораторних обстежень оцінювали динаміку ЕхоКГ–параметрів серця. Цифрові дані оброблені методом Каплана – Меєра, за подію приймали випадок госпіталізації з приводу повторного ГКС, нестабільної стенокардії чи декомпенсації хронічної серцевої недостатності, рівень істотності р<0,05. Результати. На 5-річний прогноз після перенесеного ГКС у пацієнтів з ІХС істотно не впливали розміри міжшлуночкової перетинки, кінцеводіастолоічний розмір лівого шлуночка (ЛШ) та індексована маса міокарда ЛШ. Через 60 місяців після хірургічної реваскуляризації спостерігався істотно кращий прогноз за умов певних несприятливих вихідних структурних параметрів серця: збільшення правого шлуночка ³ 2,5 см (37,5 % проти 30,7 %, р=0,008), розширення діаметру аорти ³ 3,0 см (57,2 % проти 34,3 %, р=0,02), розтягнення лівого передсердя ˃ 4,0 см (43,8 % проти 24,7 %, р=0,046). Крім того, реваскуляризація супроводжувалась кращим довготривалим виживанням за умов нормальної маси міокарда лівого шлуночка >< 250 г (75,8 % проти 49,1 %, р=0,05), у пацієнтів без потовщення стінок ЛШ (66,9 % проти 30,5 %, р=0,047) і за відсутності систолічної дисфункції ЛШ (87,7 % проти 59,9 %, р=0,046). Не було виявлено істотних відмінностей у виживанні пацієнтів з вихідним хірургічним чи консервативним лікуванням за умов різних значень діастолічного розміру ЛШ, різної товщини стінок ЛШ, а також зменшення фракції викиду ЛШ < 50 %. Навпаки, ми відмітили, що реваскуляризація міокарда сприяє кращому прогнозу вже за наявності несприятливих структурних змін.

Висновки. Реваскуляризація міокарда супроводжувалась істотно кращим прогнозом виживання через 60 місяців за умов збільшення правого шлуночка (³ 2,5 см) та лівого передсердя (˃ 4,0 см), розтягнення кореня аорти (³ 3,0 см), але за умов нормальної маси міокарда лівого шлуночка (< 250 г) без гіпертрофії стінок і без систолічної дисфункції.