Репозитарій

УДК: 616.12-008.311.-02:616.124.7]-07-08(083.74)(4)

Резюме. У статті наведено основні положення та клінічні підходи до ведення хворих із суправентрикулярними тахікардіями (СВТ). Зокрема, представлено сучасні класифікації СВТ, проаналізовано механізми їх розвитку, викладено сучасні алгоритми надання невідкладної допомоги та підтримувального лікування.
Ключові слова: суправентрикулярні тахікардії, алгоритми діагностики, алгоритми лікування.

УДК 616.12-008.331.1:616.12-07

Резюме. Ортостатична артеріальна гіпертензія (ОАГ), тобто стійке підвищення артеріального тиску після перебування в положенні стоячи, є все більш поширеним серцево-судинним захворюванням, проте набагато менше дослідженим порівняно з ортостатичною гіпотензією. Термін «ОАГ» не визначений і не включений у чинні рекомендації з артеріальної гіпертензії (АГ), що ускладнює оцінку справжньої поширеності цього стану. Ймовірно, що ОАГ підвищує ризик прогресування АГ у молодих осіб і ризик серцево-судинної захворюваності та смертності у літніх людей. Немає жодного рандомізованого дослідження, у якому б оцінювалися терапевтичні заходи саме для ОАГ, а також немає прямих доказів того, що лікування ОАГ взагалі покращує прогноз. Зараз складно сказати, як виявлення ОАГ впливатиме на клінічні терапевтичні рішення, наприклад такі, як вибір антигіпертензивних препаратів. Необхідні великі рандомізовані дослідження, щоб отримати більше інформації про цей недооцінений стан. В огляді узагальнені наявні дані щодо визначення, критеріїв діагностики, патогенетичних механізмів, прогностичної ролі та лікування ОАГ. Ключові слова: ортостатична артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпертензія, серцево-судинний ризик, ортостаз, ортостатична проба.

Abstract. Orthostatic hypertension (OHT), that is, sustained increase in blood pressure after standing, is an increasingly recognized cardiovascular disorder, but it is less studied compared with orthostatic hypotension. The term “orthostatic hypertension” is not included and not defined by the current hypertension guidelines that makes difficult to assess the true prevalence of this condition. Orthostatic hypertension appears to predict the risk for progression of hypertension in younger people and the risk of cardiovascular morbidity and mortality in the elderly. No randomized trials have assessed therapeutic interventions specifically for OHT and there is no direct evidence suggesting that treatment of OHT improves prognosis. However, it is currently difficult to ascertain how the presence of orthostatic hypertension may affect clinical management decisions such as the choice of antihypertensive drugs. Large randomized trials are needed to provide more evidence of this underestimated condition. The review summarizes the evidence about definition, diagnostic criteria, pathogenesis, prognostic role and treatment of OHT. Keywords: orthostatic hypertension; hypertension; cardiovascular risk; orthostasis; orthostatic test.

УДК 616.12-009.72+616.127-005.8+616.12-008.46

Анотація. Мета: оцінити гемодинамічні, лабораторно-інструментальні показники та якість життя, а також провести кількісний аналіз факторів ризику у хворих на стабільну стенокардію (СС) з післяінфарктним кардіосклерозом (ПІК) та різними варіантами серцевої недостатності. Об’єкт і методи дослідження. У дослідження включили 28 хворих зі СС ІІ–ІІІ функціонального класу з ПІК (1-ша група) та 32 хворих зі СС ІІ–ІІІ функціонального класу без ПІК (2-га група). Спостереження тривало протягом 6 міс. Результати. У хворих 1-ї групи такі фактори ризику, як тютюнопаління, цукровий діабет 2-го типу, гіперхолестеринемія, переважають над такими у хворих 2-ї групи (p<0,05), окрім артеріальної гіпертензії, яка у 2-й групі є достовірно вищою на 7%, ніж у 1-й (p<0,05). У всіх хворих, яким діагностовано цукровий діабет 2-го типу, переважала діастолічна дисфункція (ДД) 1-го типу (1-ша група — 68,75%, 2-га — 66,60%). Гемодинамічні показники у хворих протягом 6-місячного спостереження достовірно нижчі у групі зі СС без ПІК порівняно з групою зі СС з ПІК. Якість життя, за даними опитувальників MLHFQ (Minnesota Living with Heart Failure Questionnaire) та SAQ (Seattle Angina Questionnaire), значно гірша у  хворих зі СС та ПІК, ніж зі СС без ПІК. При проведенні ехокардіографічного обстеження виявлено, що у пацієнтів 1-ї групи частіше виявляли ДД 1-го та 2-го типу (12 (42,8%) і 13 (46,4%) пацієнтів відповідно). В осіб 2-ї групи достовірно частіше відмічали ДД 1-го типу (22 (68,75%) пацієнти), тоді як ДД 2-го типу зафіксована лише у 9 (28%) хворих (p<0,05). Ключові слова: ішемічна хвороба серця, стабільна стенокардія, хронічна серцева недостатність, фактори ризику, якість життя.

Abstract. The aim was to assess hemodynamic, laboratory and instrumental indicators and quality of life and to conduct quantitative analysis of risk factors in patients with stable angina (SA) with postinfarction cardiosclerosis (PIC) and various variants of heart failure. Object and methods of research. The study involved 28 patients with SA II–III functional class with PIC (1st group; mean age 56.8±6.7 years; 72.8% of men and 27.2% of women) and 32 patients with SA II–III functional class without PIC (2nd group; average age 52.3±4.2 years; 62.5% of men and 37.5% of women). The observation lasted for 6 months. Results. In patients with SA and PIC (1st group) such risk factors as: smoking, type 2 diabetes, hypercholesterolemia predominate over patients with
SA without PIC (2nd group) (p<0.05), except for hypertension, which in the 2nd group is significantly higher by 7% than in the 1st group (p<0.05). In all patients with type 2 diabetes diastolic dysfunction (DD) type I prevailed (1st group 68.75%, 2nd group 66.60%). Hemodynamic parameters in patients
during the 6-month follow-up were significantly lower in the group with SA without PIC compared with the group with SA with PIC. Quality of life according to the Minnesota Living with Heart Failure Questionnaire and Seattle Angina Questionnaire is significantly worse in patients with SA and PIC
than in patients with SA without PIC. When conducting an echocardiographic examination, it was found that DD type 1 and type 2 were more often observed in patients of the 1st group (12 (42.8%) and 13 (46.4%) patients, respectively). DD type 1 was significantly more common in the 2nd group (22 (68.75%) patients), while DD type 2 was present only in 9 (28%) patients (p<0.05). Key words: coronary heart disease, stable angina, chronic heart failure, risk factors, quality of life.

УДК: 611.018.74-008:616.12-008.331.1]-07

Резюме. Ендотеліальна дисфункція є загальновизнаним раннім маркером кардіоваскулярних захворювань. Хоча на сьогодні відомо дуже багато чинників, що впливають на стан ендотелію, найбільш значущими вважаються три: артеріальна гіпертензія (АГ), дисліпідемія та куріння.

Мета дослідження: проаналізувати стан функції ендотелію шляхом проведення манжеткової проби в пацієнтів із гіпертонічною хворобою (ГХ) і без неї залежно від інших факторів серцево-судинного ризику. Матеріал і методи. Обстежено 87 пацієнтів (61 чоловік і 26 жінок, середній вік — 45±10 років). Усі пацієнти були розподілені у дві групи: І група — пацієнти з ГХ І-ІІ стадії (n=43), ІІ група — пацієнти без АГ (n=44). Для оцінки ендотеліальної функції проводили манжеткову пробу з визначення ендотелійзалежної (ЕЗВ) та ендотелійнезалежної вазодилатації (ЕНВ).

Результати. Проатерогенні зміни показників ліпідного спектра були більше виражені в пацієнтів І групи. Середній показник ЕЗВ у пацієнтів І групи на 15 с становив 9,43±1,07% на противагу 13,16±1,2% у пацієнтів ІІ групи, а середній показник ЕЗВ на 60 с — 12,09±1,16% і 16,8±1,23% відповідно, що свідчить про порушення ЕЗВ у пацієнтів із ГХ. Середній показник ЕНВ у пацієнтів І групи на 1, 3 та 5 хв становив відповідно 17,32±1,23%; 22,34±1,53% та 24,82±1,5%, що загалом відповідало показникам норми, але було достовірно нижчим, ніж середнє значення даного показника в пацієнтів ІІ групи: 21,47±1,27%; 28,13±1,52% та 30,08±1,53% відповідно. Кореляційно-регресійний аналіз показав значущість впливу ЛПНЩ, ТГ, ЛПВЩ на стан ендотеліальної функції в пацієнтів з АГ та незалежний вплив куріння на розвиток ендотеліальної дисфункції в пацієнтів як з АГ, так
без АГ. Висновки. У пацієнтів з АГ достовірно частіше виявляли ознаки ендотеліальної дисфункції, у більшості за рахунок порушення ЕЗВ. Рівні показників ЕНВ були гіршими в осіб з АГ порівняно з пацієнтами без АГ. Проатерогенні зміни ліпідного спектра крові в пацієнтів з АГ мають значущий вплив на показники ЕНВ, при цьому протективним фактором впливу як на ЕЗВ, так і на ЕНВ може вважатися підвищений рівень ЛПВЩ. Куріння асоціюється з порушенням ендотеліальної функції незалежно від наявності АГ. Ключові слова: ендотелійзалежна вазодилатація, ендотелійнезалежна вазодилатація, ендотеліальна дисфункція, артеріальна гіпертензія.

Abstract. Endothelial dysfunction is a recognized early marker of cardiovascular diseases. Although many factors affecting the state of the endothelium are known today, three are considered the main ones: arterial hypertension (AH), dyslipidemia, and smoking.

The purpose of the study: to analyze the state of endothelial function by performing a cuff test in patients with and without AH, depending on other cardiovascular risk factors. Material and methods. 87 patients were examined (61 men and 26 women, average age 45±10 years). All patients were divided into two groups: Group I — patients with AH I-II stage (n=43) and Group II — patients without hypertension (n=44). To assess endothelial function, a cuff test was performed to determine endothelium-dependent (EDV) and endothelium-independent vasodilatation (EIV). Results. Proatherogenic changes in lipid spectrum were more pronounced in patients of group I. The average rate of EDV in patients of the I group for 15 s was 9.43±1.07% versus 13.16±1.2% in patients of the II group, and the average rate of EDV for 60 s was 12.09±1.16% and 16.8±1.23%, respectively, which indicates a violation of EDV in patients with AH. The average rate of EIV in patients of the 1st group at 1, 3 and 5 minutes was 17.32±1.23%; 22.34±1.53% and 24.82±1.5%, respectively, which corresponded to normal indicators, but were significantly lower than the average value of this indicators in patients of II group: 21.47±1.27%; 28.13±1.52% and 30.08±1.53%, respectively.
Correlation-regression analysis showed the significance of the influence of LDL, TG, HDL on the state of endothelial function in patients with AH, and the independent effect of smoking on the development of endothelial dysfunction regardless of the presence of hypertension. Conclusions. In patients with AH, signs of endothelial dysfunction were significantly more often detected, mostly due to violation of EDV, but indicators of EIV were worse than in patients without AH. Proatherogenic changes in the lipid spectrum of blood in patients with AH have a significant impact on EIV indicators, while an increased level of HDL can be considered a protective factor affecting both EDV and EIV. Smoking is associated with impaired endothelial function, regardless of the presence of AH. Keywords: endothelium-dependent vasodilatation, endothelium-independent vasodilatation, endothelial dysfunction, arterial hypertension.

УДК: 616-056.52-036.22-037-038 (048.8)

З 2019 року організація World Obesity  щорічно публікує  Атлас ожиріння висвітлюючи різні аспекти цієї проблеми. Атласи надають прогнози щодо ожиріння серед дітей і дорослих, підкреслюючи, наскільки країни далекі від досягнення глобальних цілей ВООЗ щодо ожиріння. Прогнозується, що протягом поточного десятиліття у всіх країнах зросте кількість дорослих, які страждатимуть від ожиріння. У Атласі 2022 року,що був опублікований у Всесвітній день боротьби з ожирінням, представлені прогнози щодо ожиріння у чоловіків та жінок на 2030 рік, включаючи прогнозовану поширеність  тяжкого ожиріння, а також переглянуті прогнози щодо дітей на 2030 рік. Окрім того, у ньому подано поточні оцінки деяких наслідків ожиріння, а саме впливу високого індексу маси тіла (ІМТ) на кількість років життя, втрачених через хворобу та ранню смерть (роки життя з поправкою на захворювання, DALYs). Успішне подолання проблеми ожиріння можливе лише якщо ми всі працюватимемо разом і інвестуватимемо у впровадження та підтримку комплексних дій із запобігання, контролю та лікування ожиріння протягом усього життя. Ключові слова: ожиріння, поширеність, профілактика, стратегія подолання.

Abstract. Since 2019, World Obesity has a published an annual Atlas on obesity around different themes. These Atlases have provided projections for child and adult obesity, highlighting how far countries are from reaching the WHO global targets on obesity.  All countries are predicted to see a rise in the numbers of adults affected by obesity during the current decade.  The World Obesity Atlas 2022, launched on World Obesity Day, presents projections in men and women for 2030 including the projected prevalence for obesity and severe obesity, and revisits 2030 projections for children. Furthermore, it presents current estimates for some of the consequences of obesity, namely the impact that high body mass index (BMI) has on the number of life-years lost to disease and early death (disease-adjusted life years, DALYs). Success can only come if we all work together, and invest in implementing and supporting comprehensive actions to prevent, manage and treat obesity throughout the life course. Keywords:obesity, prevalence, prevention, coping strategy.