УДК: 614.2:316.61
Мілашовська Вікторія Олегівна. Медико-соціальне обґрунтування моделі стратегічного планування медичної допомоги населенню на рівні новосформованого адміністративного району : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 222, 22 / В. О. Мілашовська - Львів, 2024. - 185 с. - Бібліогр.: с. 145-167 (199 назв).
Комплексним медико-соціальним дослідженням вирішено актуальну науково-прикладну задачу щодо обґрунтування концептуальної моделі стратегічного планування організації медичної допомоги населенню новоствореного району в умовах реформування системи охорони здоров’я, яка базується на нових функціонально-організаційних підходах до її структури і побудована на принципах комплексності та системності з використанням міжсекторального підходу, інформаційного механізму забезпечення та її наукового супроводу, потенційна ефективність якої позитивно оцінена експертами. Дослідженням встановлено, що у Закарпатській області та, власне, у Мукачівському районі існують відмінності у медико-демографічних процесах, ніж в Україні, що зумовило необхідність обґрунтування та розробки концептуальної моделі стратегічного планування організації медичної допомоги населенню новоствореного району з вирішенням проблем, які так чи інакше пов’язані з проблемою демографічного руху, рівня народжуваності, існуючої смертності, особливостями умов проживання населення, а в цілому сприяти підвищенню тривалості життя населення. Показано, ефективний механізм та інструментарій планування організації медичної допомоги для стимулювання підвищення ефективності використання наявних ресурсів спрямованих на охорону здоров’я з використанням PEST- та SWOT-аналізу. При ідентифікації статусу новосформованого адміністративного Мукачівського району Закарпатської області встановлено, що за величиною кількості населення він є третім з 6 районів області, з більшою на 27,3% за обласну густиною населення, з дещо більшою у складі населення кількістю жіночого населення, а за медико-демографічними показниками район є урбанізаційно депопуляційним. Встановлено, що майже половина респондентів (44,3%) не могли оцінити стан свого здоров’я – і зазначили його як середній - «не добрий і не поганий». На хороший рівень свого здоров’я вказало 42,6%, а на «поганий» та «дуже поганий» 13,0%, в т. ч. на це вказало 18% мешканців сільської місцевості. Встановлено значний відсоток респондентів у районі, які курять (26,76±2,01%) та зловживають алкогольними напоями (48,45±2,27%). Серед курців та осіб, які раніше курили переважають особи віком після 40 років (61,10±3,15%) та з середньою спеціальною освітою (45,68±3,22%). У частини опитаних, які курять та які вживають алкоголь (відповідно, 20,41±2,88% та 36,73±3,44%) спостерігається оманливе враження: вони вважають, що ведуть здоровий спосіб життя. Виявлено, що більшість мешканців району задоволені своїми умовами проживання, а погіршення психоемоційного стану респондентів у більшій ступені був пов’язаний з незадовільним матеріальним станом (31,25 ± 2,81%), особливо у осіб з вищою чи середньою спеціальною освітою (75,00 ± 2,63%). З’ясовано, що найчастішим джерелом інформації про здоровий спосіб життя виступав інтернет, преса та телевізійні програми (56,49±2,43%): достовірні дані отримані у групах осіб віком до 40 років (64,41±3,75%) та міських мешкан-ців (62,37±3,48%). Рівень інформованості про здоров’язбережувальну поведінку, який надавався у лікарській амбулаторії склав лише 24,76±2,12% і вищим він був серед мешканців сільської місцевості (32,88±3,15%) та осіб старших вікових груп (31,13±4,50%). Встановлено, що при появі ознак захворювання половина респондентів (52,38±2,27%) звертались за медичною допомогою у лікарську амбулаторію і більш характерним це було для осіб віком після 60 років (55,75±4,67%) та мешканців сільської місцевості (60,40±3,09%). Виявлено, що на експертну думку досвідчених висококваліфікованих організаторів охорони здоров’я ключовою проблемою галузі є «недостатність фінансових ресурсів для забезпечення ефективної діяльності системи охорони здоров’я з державних джерел фінансування» (78,56±1,79% респондентів), а першочергового вирішення при реформуванні галузі охорони здоров’я належать приділити підготовці стратегічних планів функціонування системи охорони здоров’я, як на рівні держави так і на місцевому рівні (63,57±2,10%). Обґрунтована та розроблена концептуальна модель стратегічного планування медичної допомоги населенню на регіональному рівні з врахуванням нових елементів у її побудові, а саме індикативних показників діяльності закладів охорони здоров’я, в т. ч. з використанням даних самооцінки населенням власного здоров’я та способу життя та оцінки керівниками та медичним персоналом закладів охорони здоров’я у діючих та новосформованих адміністративних одиницях результатів удосконалення організації та надання медичної допомоги населенню, ефективність якої підтверджена методом експертних оцінок. Впровадження концептуальної моделі в практичну діяльність при позитивній оцінці експертами (9,37±3,61 бали за 10 бальною шкалою) та високому ступені узгодженості думок експертів (середній рівень коефіцієнту варіації С V = 12,51%) дозволяє рекомендувати її для використання в системі охорони здоров’я України.