Objective: Ultraviolet (UV) radiation, a component of the solar electromagnetic spectrum, functions both as an environmental stressor and a biological stimulus. Medicinal plants exposed to UV particularly UV-B and UV-C wavelengths often show enhanced synthesis of secondary metabolites, including flavonoids, phenolic compounds, alkaloids, and terpenoids. These metabolites are well recognized for their antioxidant, anti-inflammatory, anticancer, and antibacterial properties. This review aims to examine the effects of different UV wavelengths and doses on the chemical composition and therapeutic potential of medicinal plants.
Methodology: A comprehensive literature survey from 2000 to 2025 was conducted, covering diverse plant species and genotypes exposed to UVA, UVB, or UVC radiation, alone or in combination with environmental factors such as drought stress or hormonal treatments. Key parameters analyzed included growth characteristics, photosynthetic activity, phenolic and antioxidant content, and alkaloid production.
Results: Controlled UV exposure was found to significantly enhance secondary metabolite accumulation, increase antioxidant activity, and improve the pharmacological properties of medicinal plants. In contrast, excessive UV exposure could impair growth and induce cellular damage. The combination of UV with hormonal treatments or salicylic acid frequently upregulated gene expression in metabolic pathways associated with bioactive compound synthesis. The intensity, duration, and wavelength of UV radiation were critical determinants of chemical composition and biological activity.
Conclusion: Appropriately timed and dosed UV radiation represents a promising strategy to augment
secondary metabolite production and enhance the therapeutic value of medicinal plants. These findings
have important implications for optimizing cultivation practices and developing effective plant
-based pharmaceuticals.
Keywords: Ultraviolet (UV) radiation, medicinal plants, secondary metabolites, flavonoids, phenolic
compounds, antioxidants, alkaloids
У практичній діяльності лікарів часто трапляються складні пацієнти, які потребують «мозгового штурму» за участю багатьох лікарів різних спеціальностей. У таких випадках ми говоримо про потребу консиліуму – наради кількох лікарів однієї чи різних спеціальностей (лат. consilium – згода, порозуміння, обговорення). На жаль, в останні роки ми все частіше забуваємо про консилярне обговорення, ігноруємо потребу «думати разом». Консиліуми часто необхідні для оцінки стану здоров'я обстежуваного, діагнозу хвороби, визначення медичного прогнозу, тактики подальшого
обстеження та лікування, доцільності скерування у спеціалізоване відділення чи інший, профільний, лікувальний заклад. Спільне обговорення серйозних медичних проблем не лише скорочує шлях до правильного діагнозу, але й оптимізує лікувальну тактику.
Хронічна ідіопатична кропив’янка (ХІК) клінічно проявляється почервонінням і свербежем шкіри, в деяких випадках з набряками і триває не менше 6 місяців. Дане захворювання не несе загрози для життя пацієнта, однак значно знижує якість життя. Тому виявлення провокаційного фактору та його усунення або призначення відповідного лікування є дуже важливим для пацієнтів з ХІК. У більшої частини пацієнтів із хронічною кропив’янкою ми не можемо визначити провокаційний фактор, а отже не можемо досягнути ремісію. Використання високих доз антигістамінних препаратів другого покоління, їх комбінації, використання симптоматичної терапії та імуносупресорів у частини пацієнтів не дає досягти контролю над хворобою. Упродовж останніх років з’являється все більше інформації про автоімунну природу хронічної кропив’янки. На жаль, лабораторна діагностика з визначенням специфічних антитіл та імуноглобулінів, тест активації базофілів тощо сьогодні не є доступним для наших пацієнтів. Однак нині ми маємо можливість проводити шкірний тест з автосироваткою, який рекомендований європейськими й американськими асоціаціями алергологів для діагностики пацієнтів з автоімунною кропив’янкою.
Алергічний риніт (АР) – це поширене захворювання, яке становить значний тягар для суспільства, оскільки може призвести до зниження якості життя пацієнтів, а також до розвитку ускладнень. У багатьох випадках АР не сприймається як серйозна хвороба, хоча насправді він суттєво впливає на здоров'я пацієнтів. Діти і дорослі, які страждають на це захворювання, часто мають проблеми зі сном, підвищену стомлюваність, дратівливість, а також труднощі з концентрацією уваги. Це може сприяти зниженню академічної успішності та пропускам навчання школярів і студентів.
Протягом останніх років завдяки успіхам сучасної неонатології все більше немовлят, народжених у терміні гестації менше 32 тижнів, виживають. За таких умов дитячий організм, який повинен був би ще розвиватися в утробі матері, змушений виживати в змінених умовах зовнішнього середовища. Така ситуація не може не позначитися на функціонуванні різних органів і систем. Передчасне народження нерідко залишає свій слід на все життя. Зокрема це стосується респіраторної патології. Незрілі легені, які мали б ще внутрішньоутробно рости і розвиватися, змушені вже функціонувати в складних для них умовах. Усе це сприяє розвитку хронічних респіраторних захворювань перинатального віку, серед яких чи не найважчою є бронхолегенева дисплазія (БЛД) – хронічне захворювання легень, зумовлене порушенням їх розвитку і травмою у передчасно народжених дітей.