Репозитарій

ЛНМУ імені Данила Галицького

УДК 611.314-07

За даними різних авторів, від каріозних уражень зубів страждає практично 100% населення землі. Каріозні ураження пришийкової ділянки зубів привертають особливу увагу, оскільки їх локалізація не сприяє ранньому виявленню патологічного процесу, а особливості мікробіоценозу ротової порожнини та структурні особливості емалево-цементно-дентинного з’єднання є вагомими чинниками ризику розвитку та прогресування пришийкового карієсу.

УДК 611.314-07

Сьогодні в клініці хірургічної стоматології широке застосування знаходять остеопластичні матеріали, що використовуються для заповнення кісткових дефектів, в тому числі після кісткоруйнуючих травм та видалення зубів, з метою збереження об’єму та якості кісткової тканини коміркових ділянок щелеп. Метою нашого дослідження стало порівняння динаміки регенерації кісткової тканини нижньої щелепи кролика та відновлення її якості після нанесення кісткоруйнуючої травми із застосуванням різних методів її корекції. Методи. Дослідження проведене на 20 статевозрілих кроликах-
самцях віком 6-7 місяців, вагою 2,5-3 кг. Всіх тварин було розділено на контрольну та 2 експериментальні групи по 5 кроликів. Ще 5 інтактних тварин було обстежено для визначення нормальних показників щільності кісткової тканини в ділянці нанесення травми. Тваринам контрольної та експериментальних груп під комбінованим знечуленням білатерально на рівні беззубої ділянки коміркової частини нижньої щелепи за допомогою стоматологічного бора наносили кісткоруйнуючу травму у вигляді шахти глибиною 4 мм та шириною 3 мм. До контрольної групи увійшли тварини з дефектом кісткової тканини, який загоювався під кров’яним згустком. 1-ша експериментальна група – тварини, яким кістковий дефект за- повнювали кісткозамінним матеріалом CompactBoneB. 2-га експериментальна група – тварини, яким кістковий дефект заповнювали природною матрицею для формування нових кісткових клітин Collacone від Botiss dental. Контроль стану кісткової тканини в ділянці нанесеного дефекту здійснювали через 7, 14, 21, 28, 35 діб після нанесення травми. Рентгенографію щелеп виконано на апараті ZooMaxLG. Денситометричне дослідження якості кісткової тканини проводили у програмі VixWin PRO. Щільність кісткової тканини визначали в умовних одиницях сірості (УОС). Результати. Показник мінеральної щільності кісткової тканини нижньої щелепи в ділянці втручання в нормі становить 71,25+1,02 УОС. З’ясовано, що посттравматична регенерація кісткової тканини, має різний перебіг в залежності від матеріалу, яким заповнено кістковий дефект. При загоєнні кісткової травми під кров’яним згустком динаміка щільності кісткової тканини в ділянці травми упродовж 35 діб має плавний перебіг з незначним підвищенням показників у порівнянні з нормою. При заповненні дефекту остеопластичними матеріалами спостерігаємо виражену динаміку зміни досліджуваного показника з різкими перепадами на різних термінах експерименту (в залежності від застосовуваного матеріалу). Підсумок. При заповненні кісткового дефекту кісткозамінним матеріалом CompactBoneB, через 35 діб після травми показник мінеральної щільності кістко-
вої тканини в ділянці експерименту повертається до норми. При заповненні кісткового дефекту природною матрицею для формування нових кісткових клітин Collacone від Botiss dental та при загоєнні під кров’яним згустком через 35 діб експерименту щільність кісткової тканини у ділянці травми залишається істотно вищою від нормальних показників.

UDC 611.7:615.8]:378.1.096

The current legislation of Ukraine emphasizes the need for effective professional training of future specialists, including new specialties in Ukraine, which include physical therapy. In this work, a comparative analysis of the available methods was carried out in human anatomy. Surface anatomy includes superficial anatomy, which uses physical examination, palpation, determination of the skeleton topography of organs, and bony landmarks on the surface of the human body. One of the means of optimizing the educational process for first-year students of a medical university studying in the specialty 227 - "Therapy and rehabilitation" is the formation of positive motivation when studying the section of the locomotor system, the indicative meaning of its parts and targeting the practical application of the acquired knowledge, which consists in the ability to find and use in practice certain important bone milestones - landmarks that can be examined visually or by palpation. This work presents an example of the methodology of researching bony landmarks of the body surface, in particular, the axial skeleton. It was determined that a consistent approach to the study of surface anatomy should be applied when training physical therapy specialists. The practical application of knowledge of bone landmarks on the surface of the human body is very important in the training of physical therapy specialists, as well as in the daily practice of a physiotherapist who assists patients with impaired functions of the locomotor system, as well as in complex polytraumas of the military state in Ukraine.

У чинному законодавстві України підкреслюється необхідність ефективної професійної підготовки майбутніх фахівців, в тому числі нових спеціальностей в Україні, до яких відноситься фізична терапія. В даній роботі проведено порівняльний аналіз наявних методів прижиттєвої анатомії людини. До прижиттєвої анатомії відноситься поверхнева анатомія, при якій використовується фізичний огляд, пальпація, визначення скелетотопії органів і кісткових орієнтирів поверхні тіла людини. Одним із засобів оптимізації навчального процесу для студентів першого курсу медичного університету, які навчаються за спеціальністю 227 - «Терапія та реабілітація» є формування позитивної мотивації при вивченні розділу опорно-рухового апарату, орієнтувального значення його частин і націленість на практичне застосування набутих знань, яке полягає у вмінні знаходити та використовувати на практиці окремих важливих кісткових віх - орієнтирів, які можуть бути обстежені візуально, чи за допомогою пальпації.
В даній роботі наведено приклад методики дослідження кісткових орієнтирів поверхні тіла, зокрема осьового скелета. Визначено, що при підготовці спеціалістів з фізичної терапії має бути застосований послідовний підхід до вивчення поверхневої анатомії. Практичне застосування знань кісткових орієнтирів поверхні тіла людини є дуже важливим при підготовці фахівців з фізичної терапії, а також у щоденній практиці фізіотерапевта, який надає допомогу пацієнтам з порушеними функціями опорно-рухового апарату, а також при складних політравмах воєнного стану в Україні.

UDC 616.132.13:616-018.2:572.511.4]-055.1 

This study explores the correlation between the diameter of the ascending aortic with anthropometric parameters and age in Ukrainian men with Marfan syndrome. DICOM files from ECG-triggered contrast-enhanced computed tomography scans were used with measuring the diameters of the ascending aortic segments. Diameter of the aorta were measured at the levels of: aortic annulus, sinotubular junction, sinuses of Valsalva, at the level of pulmonary trunk bifurcation, before the brachiocephalic trunk and maximal ascending aortic diameter. Marfan syndrome diagnose was primarily established by the Ghent nosology. Statistical analyses, including Student’s t-test, Pearson’s linear correlation, and multiple regression, were conducted. The study found a direct correlation between height and
the diameter of the aorta at the sinotubular junction and an inverse correlation between height and the diameter of the high-ascending aortic. No significant correlations were found between the diameters of the ascending aortic and age, weight, body mass index or body surface area. The results suggest that in men with Marfan syndrome, the diameter of the ascending aortic at the sinotubular junction increases with height. In contrast, the high-ascending aortic diameter decreases, with other factors showing no significant impact

У статті досліджується кореляція між діаметром висхідної аорти та антропометричними параметрами та віком українських чоловіків із синдромом Марфана. Для вимірювання діаметра сегментів висхідної аорти використовувалися файли DICOM комп’ютерної томографії з контрастним підсиленям та ЕКГ-синхронізацією. Діаметр аорти вимірювали на рівнях: аортального кільця, синотубулярного з’єднання, пазух аорти (синусів Вальсальви), на рівні біфуркації легеневого стовбура, перед відходженням плечоголовного стовбура і максимального діаметра висхідної аорти. Діагноз синдрому Марфана встановлювався в першу чергу за нозологією Ghent. Проведені статистичні аналізи, включаючи t-критерій Стьюдента, лінійну кореляцію Пірсона та множинну регресію. За результатами дослідження втсановлено пряму кореляцію між довжиною тіла та діаметром аорти на рівні синотубулярного з’єднання та зворотню кореляцію між довжиною тіла та діаметром висхідної аорти перед відходженням плчоголовного стовбура. Не виявлено вірогідних кореляцій між діаметром висхідної аорти та віком, масою тіла, індексом маси тіла або площею поверхні тіла. Результати свідчать про те, що у чоловіків із синдромом Марфана діаметр висхідної аорти на рівні синотубулярного з’єднання збільшується з довжиною тіла. Натомість, діаметр висхідної аорти перед відходженням плечоголовного стовбура зменшується, а інші фактори не виявляють істотного впливу.

УДК 616.345-002-07:616-003.829.1-056.7-008.89-053.2

Наведено унікальне поєднання НВК із ПКП, ССф, спричиненої патогенною гетерозиготною мутацією
в гені ANK1 (екзон c.2394_2397del (p.Ser799Ilefs*5)), і спадкового гемохроматозу з гетерозиготною патогенною мутацією гена HFE (екзон c.187C>G (p.His63Asp) у хлопця віком 10 років 10 місяців. Дитину турбував біль у животі та правому кульшовому суглобі, збільшився об’єм живота. Хлопця вважали здоровим до останнього епізоду захворювання. У загальному аналізі крові виявлено ретикулоцитоз, лейкоцитоз і мікросфероцити, клінічно гепато- та спленомегалію. Верифіковано ССф і гемохроматоз за допомогою повногеномного секвенування та патологогістологічного дослідження селезінки. НВК із ПКП (правобічний коксит, гіпертрансаміназемія, легкий ступінь активності запального процесу (індекс активності педіатричного виразкового коліту, Pediatric Ulcerative Colitis Activity Index (PUCAI) 15 балів) діагностовано за допомогою клінічної презентації, результатів колоноскопії, візуалізаційних, патогістологічних, лабораторних методів: підвищення рівня антитіл IgG до протеїнази 3 (PR3), запальних змін у гемограмі. Акцентовано увагу на важливості молекулярно-генетичного дослідження та пильному аналізі мазка периферичної крові цитологами для оцінювання характеристик морфологічної структури клітинних елементів у діагностуванні хвороби.
Дослідження виконано за принципами Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Популярні наукові праці, статті та інше