Репозитарій

УДК 618.3:616-056.3:615.218

Непийвода Оксана Михайлівна.  Програма менеджменту медикаментозної безпеки вагітних:  дис. ... д-ра філософії : [спец.] 14.01.01, 022 /  О. М. Непийвода - Львів, 2023. - 200 с. - Бібліогр.: с. 161-181 (194 назв).

Дисертація присвячена вирішенню важливої науково-практичної проблеми щодо оптимізації результатів надання акушерсько-гінекологічної допомоги вагітним, що можливе при використанні опрацьованої нової Програми менеджменту медикаментозної безпеки вагітних із відповідною вперше розробленою електронною документацією. За результатами проведеного дослідження встановлено, що більшість вагітних жінок, які вживали антигістамінніЛЗ, були невиправдано безпечними до свого здоров’я та здоров’я своїх дітей: фармацевтична неосвіченість; самолікування; неознайомлення із необхідним обсягом добового застосування ЛЗ; недотримання способу застосування ЛЗ; приймання значної кількості різних антигістаміннихзасобів (у середньому кожна жінка приймала 2,53±0,78 антигістаміннихЛЗ); безвідповідальне приймання з іншими ліками (52,90±3,10% жінок); відсутність знань щодо виникнення ПЕпри вживанні антигістамінних ЛЗ (42,08±3,07% жінок). У роботі представлено розробку індивідуального електронного антенатального медикаментозного паспорта, як нового перспективного способу прогнозування, попередження і зменшення ризиків виникнення алергічних реакцій як у вагітних, так і їх дітей. Сформовано Програму менеджменту медикаментозної безпеки вагітних. Її ключовими складовими стали: 1) оцінка раціональності призначень ФТ (ідентифікація та вчасне попередження DRPs); 2) клініко-фармацевтичний супровід вагітних (формування ключових елементів/меседжів ФО); 3) доказовообґрунтований підхід до ФТ (використання сучасних даних доказової медицини щодо ефективності та безпеки ЛЗ); 4) індивідуальний антенатальний медикаментозний паспорт вагітних; 5) налагодження та забезпечення позитивних взаємозв’язків між усіма дотичними до процесу ФТ та координація реалізації всіх складових Програми. Ключові слова: акушерсько-гінекологічна допомога, медикаментозна безпека вагітних, антигістаміннізасоби, алергічні реакції вагітних, документація та програма менеджменту, раціональність лікарських призначень, модель фармацевтичної опіки вагітних.

УДК 61 (061):61631](477.83)(09)

У 2021 році кафедра ортодонтії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького відзначила 5 років. Становлення Університетської школи ортодонтії в рамках науки одонтології розпочалося у Львові ще на початку ХІХ сторіччя. Науку одонтологію, як предмет, викладали на медичному факультеті Львівського університету. Студенти медики пізнавали особливості змінного прикусу в дітей та вплив різних факторів на формування постійного прикусу, із вивченням можливостей тогочасного протезування. Процес відгалуження ортодонтії в стоматології розпочався вже в середині ХХ сторіччя, до чого приклалися науковці, згадані у цій статті. У 2016 році, відповідно до рішення Вченої ради Львівського національного медичного університету, (протокол № 4 – ВР від 25.05.2016) з метою оптимізації освітнього процесу, удосконалення наукової та лікувально-діагностичної роботи створено кафедру “Ортодонтії". Незважаючи на невеликий часовий проміжок роботи молодої кафедри, історичний процес становлення університетської науки цього напрямку стоматології тривав у Львові близько двох сторіч і пройшов усі щаблі розвитку за світовими зразками та сформувався у нову університетську дисципліну медико-стоматологічної науки. Від того часу й до сьогодні, а тепер й на кафедрі ортодонтії ЛНМУ імені Данила Галицького, проводиться навчання студентів дисципліни “Ортодонтія”. На сучасному рівні ведеться наукова робота, яка створює можливість вдосконалювати цю спеціальність. За період функціонування кафедри захищено більш ніж 20 докторських дисертацій. Колектив кафедри підтримує тісну науково-практичну співпрацю з колегами з Польщі, Грузії, Білорусії, Австрії, Китаю, Італії, Іспанії, створюючи спільні міжнародні проекти. Сьогодні працівники кафедри продовжують розвивати на високому рівні започатковані традиції ортодонтії у Львові, які складалися протягом століть. 
Ключові слова: ортодонтія, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, університетська школа ортодонтії у Львові.

Алергія на кліщів домашнього пилу — основна причина респіраторних форм алергії, а саме алергічного риніту та бронхіальної астми. До  кліщів домашнього пилу сенсибілізовані 1–2% населення у  світі, що еквівалентно 65–
135 млн осіб. Загалом сьогодні доведено існування понад 150 видів кліщів домашнього пилу. Серед них найбільш поширеними і клінічно значимими видами є Dermatophagoides pteronyssinus та Dermatophagoides farinae. У статті представлено практичні поради щодо розпізнавання, діагностики, лікування алергії на кліщів домашнього пилу та попередження розвитку симптомів захворювання.
Ключові слова: алергія, алергія на кліщів домашнього пилу, Dermatophagoides pteronyssinus, Аллервег

УДК 616.314:616.716]-007.1-02: -616.988:311

Нині спостерігається тенденція до збільшення розповсюдженості захворювань, спричинених вірусом Епштейна – Барр, серед яких інфекційний мононуклеоз. Патологічні зміни, спричинені даним захворюванням, виявляються в різних органах та системах дитячого організму, зокрема й у зубощелепній ділянці. Це проявляється розвитком карієсу зубів, захворювань пародонта, патології слизової оболонки порожнини рота,  формуванням зубощелепних аномалій.

Мета дослідження – вивчення поширеності та особливостей клінічного перебігу зубощелепних аномалій у дітей із персистуючою Епштейна – Барр вірусною інфекцією.

Методи дослідження. Нами обстежено 226 дітей віком 6, 9, 12 років. З них 104 дитини, яким поставлено діагноз «інфекційний мононуклеоз», увійшли в основну групу, 122 практично здорові дитини увійшли у групу порівняння. Зубощелепні аномалії (ЗЩА) визначали за класифікаціями Е.Енгля та Д.А. Калвеліса.

Результати дослідження показали, що серед дітей основної групи зубощелепні аномалії виявлено у 83,85 ± 2,34%, тоді як серед практично здорових дітей цей показник не перебільшував 58,18 ± 2,48%. З віком поширеність зубощелепних аномалій зростає в обидвох досліджуваних групах, проте серед дітей основної групи динаміка зростання більш виражена – із 78,94 ± 2,13% серед дітей 6 років до 88,23 ± 2,24% серед 
дітей 12-річного віку, тобто в 1,12 разу. Натомість у практично здорових дітей поширеність зубощелепних аномалій у 6 років становила 56,41 ±1,98%, що в 1,4 разу менше за дітей основної групи, а до 12 років збільшувалась в 1,08 разу (60,97 ± 2,15%), проте була нижчою, ніж у дітей основної групи, на 44,71%. Отже, виявлена висока поширеність зубощелепних аномалій у дітей із мононуклеозом, водночас із віком спостерігається підвищення поширеності різних нозологічних форм. Серед нозологічних форм зубощелепних аномалій переважають аномалії зубних рядів, що, очевидно, пов’язано з особливостями перебігу основного захворювання. Отримані результати свідчать про потребу в ортодонтичному лікуванні дітей із мононуклеозом, проведенні консультацій у лікарів-стоматологів поряд із лікуванням основного захворювання.
Ключові слова: зубощелепні аномалії, діти, поширеність, мононуклеоз.

УДК 616.314-089.23:616-053.82

Щелепно-лицьова область зазвичай привертає особливу увагу людей під час міжособистісних взаємодіях і є основним джерелом голосового, фізичного та емоційного спілкування. Як наслідок, пацієнти, які звертаються за ортодонтичним лікуванням, стурбовані покращенням свого зовнішнього вигляду та соціального визнання, часто більше, ніж покращенням функції ротової порожнини чи здоров’я. Потребу в ортодонтичному лікування у кожному конкретному випадку визначається суб’єктивно лікарем ортодонтом. Саме тому, необхідно мати критерії для визначення потреби в ортодонтичному лікуванні, його складності і оцінки результатів.

Мета дослідження. Обгрунтувати доцільність застосування опитування пацієнтів та індекса ICON у віддалені терміни після ортодонтичного лікування.

Матеріал і методи дослідження. З метою вивчення думки пацієнтів про результати і потребу ортодонтичного лікування протягом 2019–2022 років проведено анкетування 118 пацієнтів у віці 20–30 років, які звертались за стоматологічною допомогою. Анкета містить 17 питань. Індексна оцінка потреби і складності ортодонтичного лікування проведена 78 пацієнтам: 57 осіб після лікування, 17 осіб, які вважали, що не мають ортодонтичної патології та 4 особи, які відмовились від лікування. Метод комплексної індексної оцінки потреби, складності та результату ортодонтичного лікування ICON складається з п'яти компонентів: перший компонент ‒ оцінка естетики прикусу пацієнта за шкалою IOTN; другий компонент ‒ визначення скупченості, діастем і трем; третій компонент ‒ виявлення перехресного прикусу; четвертий компонент ‒ визначення наявності відкритого або глибокого прикусу; п'ятий компонент ‒ оцінка фісурно-горбикових співвідношень в бічній групі зубів.

Результати дослідження. Серед 118 пацієнтів, які погодились заповнити анкету і пройти додаткове обстеження встановлено, що 41 особа (34,7%) вважали, що у них немає патології, тоді як після клінічного обстеження не було виявлено ортодонтичної патології у 24 осіб (20,3%), 57 осіб (48,3%) раніше проходили ортодонтичне лікування, 16 осіб (13,5%) знаходяться на ортодонтичному лікуванні і 4 особи (3,39%) знали про патологію, але 
відмовились від ортодонтичного лікування. Результати опитування пацієнтів, які завершили ортодонтичне лікування, щодо задоволення результатами лікування співпадають з оцінкою естетичного компоненту індексу AC – IOTN. Опитування показало, що 91,2% пацієнтів задоволені результатами ортодонтичного лікування. Індексна оцінка естетичного компоненту AC – IOTN свідчить що у 94,7% пацієнтів було суттєве і значне покращення.

Висновки.Результати дослідження показали доцільність як опитування пацієнтів до і після лікування з метою визначення причин звернення до ортодонта і очікувані результати лікування, так і комплексної оцінки потреби, складності і результатів ортодонтичного лікування на основі індекса ICON.
Ключові слова: індекс ICON (Index of Complexity, Outcome and Need), естетичний компонент IOTN, зубощелепні аномалії