Репозитарій

УДК 314.489:314.18(477)

Мета. З’ясування особливостей смертності серед населення України за 30-ть років (1991-2021 рр.)  у контексті її впливу на безповоротну втрату людського ресурсу.

Матеріали й методи. Виконано епідеміологічне, одномоментне, суцільне, проспективне наукове дослідження з використання біостатистичних даних бази Державного комітету статистики України та Глобальної обсерваторії здоров’я ВООЗ за 1991-2021 роки, з використанням комп’ютерного пакету Microsoft Office Excel (2021) при застосовуванні низки наукових медико-біостатистичних методів з врахуванням принципів системності.

Результати. Доведено, що у процес депопуляції серед населення, де смертність переважає народжуваність у Р=63,2% (n=1,6 рази), істотними особливостями у кількості померлих в Україні за аналізовані роки є як кількісне їх зростання на Р=6,6% або n=44303 випадків, так і збільшення серед міських жителів смертей у n=1,5 рази, а також – у осіб жіночої статі (на Р=1,1±0,1%) та у віці 60 років і старше, при показнику вікової структури Р=75,3±0,9% з одночасним зменшенням чисельності населення в державі на Р=20,1% або n=10451713 осіб.

Висновки. Встановлено високий рівень смертності (Р=18,5‰) серед населення держави, що, власне, і підтверджують дані звіту ООН (2021), коли «…населення України скорочується одним із найшвидших у світі темпів».

З метою зниження смертності серед населення держава Україна негайно повинна напрацювати і реалізувати як на державному, так і на регіональному та місцевому рівнях низки цільових програм для подолання демографічної кризи і досягнення сталого демографічного розвитку з нормалізацією процесів відтворення та підвищенні якості життя населення, збереженні та відновлення у наявному людському ресурсі життєвого, економічного, соціального, трудового, морально-політичного, воєнного та оборонного потенціалу держави; тощо.

Ключові слова: держава Україна, депопуляція, смертність, кількість, місце проживання, стать, вік, людський ресурс, потенціал.

The The aim of the study elucidation of the characteristics of mortality among the population of Ukraine for 30 years (1991-2021) in the context of its impact on the irreversible loss of human resources.

Materials and methods. An epidemiological, single-moment, continuous, prospective scientific study was carried out using the biostatistical data of the database of the State Statistics Committee of Ukraine and the WHO Global Health Observatory for 1991-2021, using the Microsoft Office Excel (2021) computer package when applying several scientific medical biostatistical methods taking into account the principles of systematicity.

Results.It is proved that in the process of depopulation among the population, where mortality exceeds birth rate by Р= 63.2% (n=1.6 times), significant features in the number of deaths in Ukraine during the analyzed years are their quantitative growth by Р=6.6 % or n=44303 cases, as well as an increase in deaths among urban residents by n=1.5 times, as well as in women (by Р=1.1±0.1%) and at the age of 60 and older, with the age structure indicator P=75.3±0.9% with a simultaneous decrease in the population in the state by P=20.1% or n=10451713 people.

Conclusions.A high mortality rate (Р=18.5‰) was established among the population of the state, which, is confirmed by the data of the UN report (2021), when "... the population of Ukraine is decreasing at one of the fastest rates in the world."

To reduce mortality among the population, the state of Ukraine should immediately develop and implement at the state, regional, and local levels several targeted programs to overcome the demographic crisis and achieve sustainable demographic development with the normalization of reproduction processes and the improvement of the quality of life of the population, preservation, and restoration of the existing the human resource of vital, economic, social, labor, moral and political, military and defense potential of the state; etc.

Keywords:the state of Ukraine, depopulation, mortality, number, place of residence, gender, age, human resources, potential.

УДК 314.489(477)

Мета дослідження – встановлення істотних причин безповоротних втрат людського ресурсу – смерті, серед населення України у 2005-2021 роках.

Матеріали та методи. Виконано епідеміологічне, одномоментне, суцільне, проспективне дослідження з використання біостатистичних даних бази Державного комітету статистики України (2005-2021) та комп'ютерного пакета Microsoft Office Excel (2021), при застосовуванні низки наукових медико-біостатистичних методів з врахуванням принципів системності.

Результати дослідження. Доведено, коли число померлих у 2005-2021 роках скоротилося на n=67698 випадків (P=8,7%) і становило у 2021 році n=714263 смертей, при Р=1724,5^о/_оооо, проте ООН (2021) визначено одним із найшвидших у світі темпів скорочення населення.

Обґрунтовано, що основною причиною смертей серед населення України є неінфекційні хвороби (НІХ), котрі щорічно у М_ніх=80,3±0,9% домінують над показником частки померлих з інших мотивів (М_ін=19,7±0,4%) у Р_сn=4,1 раза.

Аргументованим є і те, що, серед усіх померлих з приводу НІХ, перше рейтингове місце у М=81,5±0,9% смертей обіймають хвороби системи кровообігу [I00-I99], тоді як другу оцінювальну позицію з показником структури М=15,9±0,4% посідають хвороби новоутворення [С00-D48], третю позицію -  хронічні хвороби нижніх дихальних шляхів [J40-J47] (М=1,8±0,2%), четвертий ступеневий рівень віддзеркалює цукровий діабет [Е10-Е14] (М=0,5±0,06 %), а розлади психіки та поведінки» [F01-F99] спричинилися до помирання населення у М=0,3±0,01% від усіх випадків.

 Висновки. Висліди достеменно посвідчують високий рівень смертності серед населення України, що має прямий негативний вплив на стан соціально-економічного добробуту суспільства, ресурсне забезпечення військово-оборонного та народногосподарського комплексу держави, і вимагає від МОЗ України нагальних напрацювань для системи медичної допомоги та охорони здоров'я науково-методичних організаційно-управлінських механізмів мінімізації виникнення окресленої патології та її наслідків серед населення в контексті наявних рекомендацій ВООЗ як на рівень індивідуального, так і громадського здоров’я.

Ключові слова: Україна; населення; померлі; причини; неінфекційні хвороби; структура, поширеність; рейтинг.

The purpose of the study is to establish the main causes of irreversible loss of human resources - deaths, among the population of Ukraine in 2005-2021.

Materials and methods. An epidemiological, single-moment, continuous, prospective study was conducted using the biostatistical data of the State Statistics Committee of Ukraine (2005-2021) and the Microsoft Office Excel computer package (2021), using a number of scientific medical and biostatistical methods taking into account the principles of systematicity.

Results of the research. It was proven that the number of deaths in 2005-2021 decreased by n=67698 cases (P=8.7%) and amounted to n=714263 deaths in 2021, with Р=1724.5^о/_оооо. However, the UN (2021) identified this as one of the fastest rates of population decline in the world.

It is substantiated that the main cause of deaths among the population of Ukraine is non-communicable diseases (NCD), which annually in М_ncd=80.3±0.9% dominate over the indicator of the specific weight of deaths from other reasons (М_oth=19.7±0.4%) in Р_сn=4.1 times.

It is also argued that, among all those who died due to NCD, the first ranking place in М=81.5±0.9% of deaths is occupied by diseases of the circulatory system [I00-I99], while the second ranking position with the structure indicator М=15.9±0.4% are neoplastic diseases [С00-D48], the third position is chronic diseases of the lower respiratory tract [J40-J47] (М=1.8±0.2%), the fourth degree level reflects diabetes mellitus [Е10-Е14] (М=0.5±0.06 %), mental and behavioral disorders [F01-F99] caused the deaths of the population in М=0.3±0.01% of all cases.

 Conclusions. The results conclusively demonstrate the high level of mortality among the population of Ukraine, which has a direct negative impact on the state of socio-economic well-being of society, the resource provision of the military-defense and national-economic complex of the state, and requires the Ministry of Health of Ukraine to urgently work on the system of medical aid and health care of scientific, methodical, organizational, management mechanisms for minimizing the occurrence of the outlined pathology and its consequences among the population in the context of the existing recommendations of the WHO at the level of individual and public health.

Keywords: Ukraine; population; deceased; reasons; non-communicable diseases; structure, prevalence; rating.

УДК 314.8:(330+355.1)](477)

 Мета – встановлення характерологічних особливостей в природньому русі населення України за 30-ть років незалежності (1991-2021) – як основному індикаторі процесу відновлення людського ресурсу для економіки та Збройних сил держави.

Матеріали й методи. Виконано епідеміологічне, одномоментне, суцільне дослідження з використанням біостатистичних даних бази Державного комітету статистики України за 1991-2021 роки, з застосуванням для аналізу комп’ютерного пакету Microsoft Office Excel (2021) та низки наукових медико-біостатистичних методів з врахуванням принципів системності.

Результати. Аргументовано, що природний рух населення в країні за період в 30-ть років незалежності характеризується такими своєрідностями, як «демографічний перехрест» (1991), що визнається отриманими біостатистичними даними щорічного медіального скорочення числа народжень на М=-14320±120 епізодів (1991р. - Р=12,1‰ й 2021 р. - Р=7,3‰) та збільшенням чисельності смертей (1991р. - Р=12,9‰ й 2021 р. - Р=18,5‰) з осередкованим, упродовж кожного року, наростанням кількості померлих на n=22663±151 випадок, тоді як величина природного приросту серед людності країни у простежуваний проміжок часу є негативною та має спрямуванням до збільшення за Т_пр у Р=10,3 рази (1991 р. - Р= -0,8‰, тоді як у 2021 р. - Р=-11,2‰).

Висновки. Висліди достеменно посвідчують наявність демографічного перехресту у стані природного руху населення та його пагубного наслідку – депопуляції, що призводить в суспільстві до систематичного зменшення абсолютної чисельності людності та зниження процесів відтворення населення (кожне наступне покоління чисельно менше за попереднє!), з причини чого і відбувається в Україні «старіння нації».

Архіактуальним на сьогодні в питанні відтворення населення є безкомпромісне виконання заходів міністерствами, іншим центральним органам виконавчої влади, обласними, міськими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування, що виходять зі  «Стратегії людського розвитку» (2021), де «стратегічною ціллю № 1 є покращення медико-демографічної ситуації в Україні», що, власне, і засвідчує про пріоритетну уваги з боку держави до сфери людського розвитку - як напряму забезпечення людським ресурсом економіки та обороноздатності держави. 

Ключові слова: населення, чисельність, природний рух, демографічний перехід, народжуваність, смертність, природний приріст, депопуляція, стратегії людського розвитку, економіка, Збройні сили.

        УДК 616.1/.4:314.48]-055-053(477)

Purpose: to find out specific gender and age characteristics of mortality due to non-communicable diseases among the population of Ukraine during 2005–2021 as a basis for developing differentiated mechanisms for minimizing irreversible losses of human resources.

          Materials and Methods. An epidemiological, one-time, continuous study was performed using biostatistical data from the database of the State Statistics Committee of Ukraine for 2005–2021, using the Microsoft Office Excel (2021) computer package for epidemiological analysis and a number of scientific medical and biostatistical methods taking into account the principles of systematicity.

          Results. It is argued that in the total number of deaths caused byNCD in Ukraine (М_ncd=80.3±0.9 %), in the period 2005–2021, the specific weight indicator of deceased male was on average М_m=47.3±0.6 % (М_m=252 936±503), at  with М_m=1230.1±35.1/ 100 000), while the medial specific weight of deceased women for this cause of death was М_w=52.7±0.7 % (М=281 189±530, where М_w=1175.6±34.3/ ^о/_оооо).

          The highest percentage of deaths due to NCD at the age of 60 years and older, with an average annual specific weight of М=85.5±0.9 % (М=456 268±675; М=4748.4±68.9/100 000), while the average specific weight of deceased aged 18–59 due to the analyzed cause was М=14.4±0.4 % (М=77 336±278; М=286.9±17/100 thous.),  at that time when the indicator of the specific weight  deaths from NCD aged 0–17 years indicated an average percentage of М=0.1±0.03 % (М=520±23), аt with М=6.4±2.5/100 000).

          Conclusions. The obtained biostatistical data testify to the need to develop relevant programs at the level of the state and the Ministry of Health of Ukraine regarding differentiated mechanisms for minimizing irreversible losses for their implementation at the state, regional and local levels, which would allow public health to improve the quality of life of the population, preserve and restore the existing human resource vital, spiritual, economic, social, labor, moral-political, military and defense potential of an independent country, etc.

          KEY WORDS:Ukraine; deceased; reasons; non-communicable diseases; structure, features, gender, age, irreversible losses, human resource, minimization, potential.

Війни й епідемії супроводжували людство впродовж усієї історії. Спектр інфекційних і паразитарних хвороб під час воєн був вкрай розмаїтим у різні часи, як й інтенсивність епідемічного процесу при цьому. Епідемії поширювалися на військові контингенти, цивільне населення, а тривалість їх часто була більшою, ніж період активних бойових дій. Втрати людських життів унаслідок поширення висококонтагіозних збудників інфекційних хвороб у минулі тисячоріччя перевищували втрати від безпосередніх військових дій. Зміни характеру ведення війн за рахунок нових видів озброєння, що призводять до масивних руйнувань інфраструктури й неможливості забезпечення функціонування закладів охорони здоров’я, водопостачання та інших комунальних служб, сприяють поширенню інфекційних хвороб серед населення. Занесення окупантами нових патогенних мікроорганізмів становить високу загрозу для місцевого населення. Переміщення цивільного населення із зони ведення бойових дій утилові райони сприяє погіршенню епідемічної ситуації як на шляхах евакуації, так і в місцях розміщення вимушено переміщених осіб.
Дислокація військових контингентів на території, де циркулюють збудники захворювань, щодо яких у військовослужбовців немає специфічного імунітету; складнощі адекватної організації протиепідемічного захисту в разі польового розміщення військ, порушення логістичних зв’язків при переміщенні військових контингентів і ще ціла низка об’єктивних обставин зумовлюють високий ризик епідемічних ускладнень серед особового складу.