Медико-соціальне обґрунтування моделі стратегічного планування медичної допомоги населенню на рівні новосформованого адміністративного району

Мілашовська В. О. Медико-соціальне обґрунтування моделі стратегічного планування медичної допомоги населенню на рівні новосформованого адміністративного району. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 222 «Медицина» (022 – Охорона здоров’я). – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2024.
Дисертація присвячена рішенню важливого науково-практичного завдання щодо організації та управління охороною здоров’я шляхом наукового обґрунтування та розробки концептуальної моделі стратегічного планування медичної допомоги населенню на рівні новосформованого адміністративного району та удосконалення системи охорони здоров’я на регіональному рівні. Для досягнення поставленої мети та виконання завдань відповідно до дизайну дослідження робота виконувалась у п’ять етапів. На першому етапі було узагальнено дані попередніх наукових праць з проблем функціонування системи охорони здоров’я України, соціально-економічних чинників здоров’я її населення, основ стратегічного планування, в т. ч. у системі охорони здоров’я і сформувати вибір напрямку дисертаційного дослідження, визначити його мету, завдання, програму, методи та обсяг (опрацьовано 199 джерел наукової літератури). Виконання поставленого завдання здійснювалося за допомогою структурно-логічного аналізу та бібліосемантичного методу. Для реалізації другого етапу дослідження було обрано медико- статистичний метод. На цьому етапі проведено ідентифікацію статусу новосформованого адміністративного Мукачівського району Закарпатської області за кількістю населення, площею території, віковим складом населення, статтю, місцем проживання, рівнем народжуваності, смертності, природного приросту станом на 1 січня 2022 року. Встановлено, що у Закарпатській області та Мукачівському районі з 2018 по 2021 рік спостерігалися наступні відмінності у медико-демографічних процесах ніж в Україні: процес скорочення кількості мешканців області був більше як у двічі меншим, ніж в Україні, а чисельність населення району зросла у 2,5 рази. В області та районі проживало більш молоде населення, частка жінок була меншою, а частка 0-15 річних дітей – більшою, ніж в Україні; при зниженні загального коефіцієнта народжуваності в державі і в області, і в районі динаміка зниження є меншою, а показник – вищим; смертність та динаміка зміни її рівня були вищими за загально-українські, проте при розподілі за віковими групами вони були ідентичні. У структурі причин загальної смертності населення третє місце за величиною показника в області та районі займають хвороби органів травлення, в Україні ж це зовнішні причини. Ідентифікація статусу новосформованого адміністративного Мукачівського району Закарпатської області показала, що за величиною кількості населення він є третім з 6 районів області, з більшою на 27,3% за обласну густиною населення. За віковим складом населення району є практично ідентичним середньо-обласному показнику. Дещо більшим у складі населення є кількість жіночого населення. За медико-демографічними показниками (рівень народжуваності, смертності та розміщенням населення практично у однаковій кількості як у містах, так і у сільській місцевості) район є урбанізаційно- депопуляційним. Наступним етапом було проведено опитування 483 мешканців
Мукачівського району Закарпатської області щодо оцінки стану власного здоров’я. Встановлено, що більшість мешканців району задоволені своїми умовами проживання. Частота та якість харчування опитаних респондентів була у задовільному стані. Психоемоційний стан респондентів у більшій ступені був пов’язаний з незадовільним матеріальним станом, особливо у осіб з вищою чи середньою спеціальною освітою. Встановлено доволі високий відсоток серед респондентів осіб, які курять та вживають алкогольні напої. У більшій половині опитаних зазначено вплив на стан здоров’я цих шкідливих звичок: респонденти вказали на не визначений, поганий та дуже поганий стан власного здоров’я. Серед курців та осіб, які раніше курили, переважають респонденти віком після 40 років та з середньою спеціальною освітою. Більше половини опитаних, які курять та вживають алкоголь зазначили наявність у них психоемоційних розладів. При цьому у частини опитаних, які курять та які вживають алкоголь спостерігається оманливе враження: вони вважають, що ведуть здоровий спосіб життя. Щодо способу життя – одна п’ята респондентів самокритично зазначила, що не ведуть здоровий спосіб життя, а значна кількість опитаних не змогли визначитись з відповіддю на таке запитання. Найчастішим джерелом інформації про здоровий спосіб життя виступав інтернет, преса та телевізійні програми. Такі достовірні дані при порівнянні отримані у групах осіб віком до 40 років та міських мешканців. Рівень інформованості про здоров’я збережувальну поведінку, який надавався у лікарській амбулаторії, був на недостатньому рівні, вищим він був серед мешканців сільської місцевості та осіб старших вікових груп. Оцінка поведінки населення при появі ознак захворювання показала, що половина респондентів звертались за медичною допомогою у лікарську амбулаторію, що більш характерним було для осіб віком після 60 років та мешканців сільської місцевості. Менше половини респондентів суб’єктивно оцінили стан свого здоров’я як добрий та дуже добрий, що вказує на недостатню увагу населення власному здоров’ю. В цей же час одна п’ята опитаних самокритично зазначили, що не ведуть здоровий спосіб життя, а з їх числа відповідно тільки одна третя вказали на добрий та дуже добрий стан свого здоров’я. Достовірно частіше на поганий та дуже поганий стан власного здоров’я вказували мешканці сільської місцевості. Оцінка власного здоров’я особами старше 60 років не дала достовірних результатів, окрім у групі жінок, які проживають у сільській місцевості, що вказує на більш скрупульозне оцінювання стану здоров’я. У ході реалізації поставлених завдань на четвертому етапі дослідження була вивчена також думка учасників ринку медичних послуг щодо їх відношення до адміністративної реформи та удосконалення системи охорони здоров’я, а саме надавачів медичних послуг та керівників медичних закладів. Встановлено, що ключовою проблемою галузі охорони здоров’я України на думку лікарів, в т. ч. організаторів охорони здоров’я є «недостатність фінансових ресурсів для забезпечення ефективної діяльності системи охорони здоров’я з державних джерел фінансування» (78,56±1,79% респондентів). Опитаними вказано, що першочергову увагу при реформуванні галузі охорони здоров’я України належить приділити підготовці стратегічних планів функціонування системи охорони здоров’я, як на рівні держави так і на місцевому рівні (63,57±2,10%). До числа важливих елементів при стратегічному плануванні розвитку системи охорони здоров’я держави респондентами віднесено впровадження жорстких методів контролю за безпечністю води, харчових продуктів і середовища життєдіяльності (94,31±1,01%). Респонденти у значній величині (43,83±2,16%) зазначили відсутність або ж низьку доступність інформації щодо територіальних змін надання медичної допомоги у процесі адміністративно-територіальної реформи в країні. Останній етап дослідження включав розробку моделі стратегічного планування медичної допомоги населенню на рівні новосформованого адміністративного району та оцінку її медичної та соціальної ефективності. При виконанні даної дисертаційної роботи основними завданнями було провести аналіз міжнародної та вітчизняної наукової літератури щодо моделей стратегічного планування медичної допомоги та результатів їх впровадження в системі охорони здоров’я; - обґрунтувати методики вивчення основних проблем в організації медичної допомоги населенню та основних детермінант впливу на здоров’я населення на рівні новосформованого адміністративного району обслуговування; - провести ідентифікацію статусу Закарпатської області, в т. ч. Мукачівського району за кількістю населення, площею території, віковим складом населення, статтю, місцем проживання, рівнем народжуваності, смертності, природного приросту станом на 1 січня 2022 року; – встановити закономірності в оцінці стану власного здоров’я мешканцями Мукачівського району Закарпатської області на основі вибіркового їх опитування; – вивчити думку учасників ринку медичних послуг та їх відношення до адміністративної реформи та удосконалення системи охорони здоров’я, а саме: керівників закладів охорони здоров’я та представників органів влади; – науково обґрунтувати розроблену модель стратегічного планування медичної допомоги населенню в умовах адміністративної реформи та удосконалення системи охорони здоров’я (на прикладі новосформованого Мукачівського району Закарпатської області). Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні системно представлено необхідність розробки концептуальної моделі стратегічного планування медичної допомоги населенню в умовах адміністративної реформи для удосконалення системи охорони здоров’я; показано, показано, що стратегія подолання негативних тенденцій в медико- демографічних процесах на районному рівні повинна передбачати вирішення проблем, які так чи інакше пов’язані з проблемою демографічного руху; встановлено особливості новоствореного адміністративного району на основі ідентифікації його статусу; дано сучасну самооцінку населенням району стану свого здоров’я; показано, що першочергову увагу при реформуванні галузі охорони здоров’я України належить приділити підготовці стратегічних планів функціонування системи охорони здоров’я, як на рівні держави так і на місцевому рівні; встановлено, що важливим елементом при стратегічному плануванні розвитку системи охорони здоров’я держави є впровадження жорстких методів контролю за безпечністю води, харчових продуктів і середовища життєдіяльності; науково обґрунтовано та розроблено концептуальну модель стратегічного планування медичної допомоги населенню на регіональному рівні з врахуванням нових елементів у її побудові, ефективність якої підтверджена методом експертних оцінок. Удосконалено напрями міжсекторальної взаємодії в організації моніторингу стану здоров’я населення. Набуло подальшого розвитку дослідження та встановлення особливостей і тенденцій медико-демографічних процесів у регіональному контексті. Необхідною умовою реалізації запропонованої моделі стратегічного планування медичної допомоги населенню в умовах адміністративної реформи є інтеграція її у програму соціально-економічного та культурного розвитку регіону. Реалізація моделі передбачає проведення PESTLE-аналізу медико- демографічних показників на рівні адміністративних територій, створення баз даних населення за діагностично-спорідненими групами патології, опитування керівників закладів охорони здоров’я та медичного персоналу щодо їх
відношення до адміністративної реформи, поточного стану та удосконалення системи охорони здоров’я. Міжсекторальний підхід моделі базується на залученні представників влади, журналістів, працівників соціальних служб, недержавних організацій до розуміння важливості стратегічного планування організації медичної допомоги та необхідності здійснення кроків щодо його реалізації. Базовим елементом моделі виступає класична модель стратегічного планування, а особливістю концептуальної моделі стратегічного планування медичної допомоги населенню в умовах новоствореного району стало включення до неї існуючих елементів системи охорони здоров’я у виді індикативних показників діяльності закладів охорони здоров’я та якісно нових елементів, створення баз даних населення за діагностично-спорідненими групами, інформування населення новоствореного району про вплив поведінкових детермінант на стан здоров’я та вмотивованість до здорового способу життя через базу даних електронних та особистих контактів сімейних лікарів та населення, підготовка інформаційних листів та інформування медичного персоналу і населення про структуру та шляхи надання медичної допомоги у новоствореному районі, створення районного центру моніторингу та оцінювання показників стану здоров’я населення новоствореного району у складі кластерного закладу охорони здоров’я, інтеграція яких з раніше існуючими надала моделі як системі нових якостей. Стратегічним напрямком даної моделі є формування на основі отриманої достовірної інформації про стан здоров’я населення та сильних і слабких сторін організації і надання медичної допомоги населення закладами охорони здоров’я новоствореного району (тобто на базі SWOT-аналізу) спроможного плану її реалізації. Тактичним напрямком моделі є визначення у ній виконавців плану, тобто надавачів медичної допомоги госпітального кластеру, її завдань, потенціалу та оцінка її результативності. Експертами запропонована модель в цілому оцінена у 9,37 бали із 10 можливих, при високому ступені узгодженості думок (СV = 12,51%). Таким чином, враховуючи відповідність моделі потребі реформи системи медичної допомоги населенню, позитивну оцінку експертами, запропоновану модель стратегічного планування медичної допомоги населенню на рівні новосформованого адміністративного району можна рекомендувати для впровадження у систему охорони здоров’я України.

https://drive.google.com/file/d/1XB1q6fmuHOhdi8sbDY1r3WYBz9W9VZ9p/view?usp=sharing