Наукове обґрунтування професійної ролі фармацевтичного фахівця на засадах положень Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міжнародної фармацевтичної федерації в умовах трансформації українського суспільства

АНОТАЦІЯ

Кремінь Ю. І. Наукове обґрунтування професійної ролі фармацевтичного фахівця на засадах положень Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міжнародної фармацевтичної федерації в умовах трансформації українського суспільства. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 226 Фармація, промислова фармація (22 Охорона здоров’я). – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, МОЗ України,Львів, 2023.

Дисертаційна робота присвячена науковому обґрунтуванню теоретико-методичних засад та опрацюванню практичних рекомендацій з імплементації у фармацевтичний сектор охорони здоров'я України положень Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міжнародної фармацевтичної федерації щодо професійної ролі фармацевтичного фахівця.

З цією метою визначено основний напрямок роботи та опрацьовано загальну методику дисертаційного дослідження, у т.ч. восьми кроковий алгоритм виконання його експериментальної частини, а також методичне забезпечення наукової роботи.

Показано, що ключова професійна роль фармацевтичного фахівця нині реалізується через концепцію «фармацевт десяти зірок», за якою він має бути надавачем допомоги, уповноваженим ухвалювати рішення, контактною особою, менеджером, довічним учнем, учителем, лідером, дослідником, підприємцем та ініціатором позитивних змін. За результатами аналізу положень Всесвітньої організації охорони здоров’я і Міжнародної фармацевтичної федерації та теоретичних надбань вітчизняних і зарубіжних дослідників з’ясовано, що згадана вище концепція здебільшого обмежена термінологічним трактуванням.

Вивченням думки 528 фармацевтичних фахівців, 511 студентів- фармацевтів та 1000 відвідувачів аптек України з’ясовано низький рівень їхньої обізнаності з основними професійними ролями фармацевтичного фахівця, позаяк лише дещо більше третини фармацевтичних фахівців та студентів-фармацевтів (34,6% та 38,4% відповідно) і десята частина відвідувачів аптек зазначила усіх їх вірно. При цьому абсолютна більшість студентів-фармацевтів згідна з основними професійними ролями уповноваженого ухвалювати рішення й лідера, тоді як меншість – підприємця й учителя. Фармацевтичні фахівці здебільшого схильні до основних професійних ролей уповноваженого ухвалювати рішення, лідера, контактної особи, довічного учня та дослідника, тоді як найбільші сумніви викликала професійна роль підприємця. Серед відвідувачів аптек не було жодної основної професійної ролі, з якою була б згідна їх абсолютна більшість, тоді як професійні ролі менеджера і підприємця викликали значні сумніви. При цьому порівняльне ранжування результатів анкетування українських респондентів з даними опитування польських фармацевтичних фахівців, студентів-фармацевтів та відвідувачів аптек вказало на наявність цілковитої розбіжності думок у кожній групі респондентів.

З’ясовано, що 40 проаналізованих нормативно-правових актів, які регулюють фармацевтичну діяльність України, не містять регулювання основних професійних ролей лідера та ініціатора позитивних змін, тоді як регулювання професійних ролей надавача допомоги, уповноваженого ухвалювати рішення і контактної особи відбувається прямо та повністю, менеджера, довічного учня й учителя – прямо, але частково, а дослідника і підприємця – опосередковано та частково. При цьому результати опитування 1623 українських фармацевтичних фахівців показали їх побоювання щодо можливого регулювання фармацевтичного ринку, що зокрема сприяло б реалізації ними професійної ролі підприємця, через стурбованість стосовно зростання цін на ліки (76,8% респондентів), зниження середньомісячного товарообігу аптек (61,2%), обмеження доступу до лікарських засобів через запровадження географічних і демографічних змін (59,5%) та зменшення загальної кількості аптек (42,5%). З аналогічних питань більшість з 420 польських фармацевтів зазначила відсутність такої стурбованості (78,6%, 86,2%, 87,4% та 65% відповідно). З’ясовано, що зміст вимог до фармацевтичних вакансій 10 великих українських аптечних мереж, розміщених на сайтах пошуку роботи work.ua та robota.ua, через клієнтоорієнтованість та комерційну складову у вимогах роботодавців до фармацевтичних фахівців їх ключову роль зводять насамперед до продавця лікарських засобів, що не сприяє належній реалізації основних професійних ролей надавача послуг, лідера, учителя, довічного учня, ініціатора позитивних змін і дослідника, а подальша концентрація аптечних мереж нівелює професійну роль підприємця. 

 Результати проведеного анкетування 348 фармацевтичних фахівців показали, що більш ніж 9 з 10 опитаних вважають недостатньою свою оплату праці за виконаний ними обсяг роботи. Співвідношення середньої заробітної плати респондентів до мінімальної зарплати в Україні було найнижчим у порівнянні з Францією, Великою Британією, Німеччиною, Республікою Польща та Португалією. Встановлено також, що серед спонукальних аспектів роботодавці передусім застосовують мотивацію у вигляді відсотка з продажів та систему бонусів. При цьому фармацевтичні фахівці відмітили, що насамперед важливою для них є повага колег, належний моральний клімат у колективі, хороші умови праці та повага відвідувачів аптек. Серед демотиваційних чинників респонденти зазначили наявність високого ступеня відповідальності, дуже важку роботу, недоцільність вимог керівництва та наявність штрафних санкцій. Зважаючи на ряд недоліків у використанні демотиваційних і мотиваційних чинників до стимулювання праці фармацевтичних фахівців, керівникам аптек запропоновано сім управлінських рішень задля кращої мотивації фармацевтичних фахівців і належної якості виконання ними своїх основних професійних ролей та протидії професійному вигоранню.

За допомогою дослідження освітньо-професійних програм 22 закладів вищої фармацевтичної освіти з підготовки магістрів фармації за спеціальністю 226 Фармація, промислова фармація встановлено, що загалом зустрічається 15 загальних і 35 фахових компетенцій. При цьому 9 загальних компетентостей характеризує основну професійну роль ініціатора позитивних змін, 5 – лідера, дослідника, уповноваженого ухвалювати рішення, 4 – контактної особи, 3 – надавача допомоги, менеджера, учителя, підприємця, 2 – довічного учня. Своєю чергою 16 фахових компетентностей стосуються професійної ролі менеджера, 10 – надавача допомоги, 8 – дослідника й підприємця, 6 – лідера, 5 – контактної особи, довічного учня та ініціатора позитивних змін, 2 – учителя, 1 – уповноваженого ухвалювати рішення. З’ясовано, що проаналізовані загальні компетентності недостатньо відображають професійну роль довічного учня, а фахові компетентності – професійну роль уповноваженого ухвалювати рішення та учителя. 

 Виявлено, що Стандарт вищої освіти другого (магістерського) рівня зі спеціальності 226 Фармація, промислова фармація містить 9 загальних компетенцій для спеціалізації 226.01 Фармація та 226.02 Промислова фармація, а також 21 фахову – для спеціалізації 226.01 й 23 – для спеціалізації 226.02. При цьому лише по одній загальній компетенції характеризують основні професійні ролі надавача допомоги, довічного учня і підприємця, а фахові компетенції для спеціалізації 226.01 не відображають професійної ролі довічного учня, а для спеціалізації 226.02 – підприємця.

Показано, що в проєкті професійного стандарту «Фармацевт» трудові функції нерівномірно відображають основні професійні ролі фармацевтичного фахівця, зокрема професійні ролі надавача допомоги і менеджера характеризують по 7 з 18 професійних компетенцій, учителя – 4, уповноваженого ухвалювати рішення, контактної особи та дослідника – по 3 та довічного учня і підприємця – по 1. При цьому жодна з них не окреслює діяльність лідера та ініціатора позитивних змін. В рамках публічного громадського обговорення подано пропозиції щодо узгодження загальних компетенцій освітнього стандарту та проєкту професійного стандарту, уточнено одну професійну компетенцію та додано чотири трудові функцій (управлінський вплив у фармацевтичній діяльності; розвиток та підвищення кваліфікації; досягнення цілей фармацевтичної організації; ініціація змін фармацевтичної галузі) з відповідними професійними компетенціями.

З огляду на те, що концепція «фармацевт десяти зірок» отримала лише загальне трактування без її деталізації, було декомпозовано ключову професійну роль фармацевтичного фахівця з погляду його основних професійних ролей та отримано вербальну модель поліфункціональної складно організованої професійної діяльності фармацевтичного фахівця у вигляді 50 часткових професійних функцій, а саме: три часткові функції характерні для довічного учня; по п’ять – для надавача допомоги, уповноваженого ухвалювати рішення, учителя, лідера, дослідника, підприємця та ініціатора позитивних змін; по шість – для контактної особи та менеджера.

Беручи до уваги неналежний рівень відображення основних професійних ролей у 22 університетських освітньо-професійних програмах та Стандарті вищої освіти другого (магістерського) рівня зі спеціальності 226 Фармація, промислова фармація, опрацьовано та впроваджено в освітній процес Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького навчально-методичне забезпечення нової вибіркової дисципліни «Теорія та практика реалізації концепції «фармацевт десяти зірок» обсягом 90 годин, яка призначена для студентів II курсу та охоплює 5 тем для детального розгляду кожної професійної ролі. На підставі пілотного опитування 16 студентів, що обрали дану дисципліну, встановлено високу їх оцінку щодо параметрів якості та забезпечення освітнього процесу (у межах 4,6-4,8 бала за оціночною шкалою від 1 до 5) і результатів викладання дисципліни (у межах 4,3-4,8 бала). При цьому 93,8% респондентів порадили б дисципліну за вибором наступним поколінням студентів, а загальна оцінка, яку вони їй поставили становить 4,6 бала.

 Зважаючи на низьку поінформованість студентів-фармацевтів, фармацевтичних фахівців, відвідувачів аптек щодо концепції «фармацевт десяти зірок», не належну запотребованість її положень у нормативно-правових актах з фармацевтичної діяльності, вимогах до вакансій аптечних мереж та в освітньому процесі підготовки фармацевтичних фахівців, сформовано концептуальну модель з імплементації концепції «фармацевт десяти зірок» у фармацевтичний сектор галузі охорони здоров’я України. Запропонована модель ґрунтується на сукупності трьох складових:

-фармацевтична практика – зазначена вище парадигма має стати підґрунтям нових нормативно-правових актів з фармацевтичної діяльності;

-фармацевтична освіта – положення концепції мають входити до тематики освітніх компонент дипломної та післядипломної підготовки фармацевтичних фахівців;

 -фармацевтична наука – галузева та університетська фармацевтична наука має досліджувати міжнародний і вітчизняний досвід розвитку ключової та основних професійних ролей фармацевтичного фахівця з метою формування їх професійної ідентичності через професійне самовизначення, персоналізацію та самоорганізацію.

Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає у поглибленні розуміння сутності, концептуальному обґрунтуванні необхідності та напрямів імплементації у фармацевтичний сектор галузі охорони здоров’я України положень Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міжнародної фармацевтичної федерації стосовно професійної ролі фармацевтичного фахівця.

Практичне значення дисертаційної роботи полягає у розробці теоретико-методичних засад та опрацюванні практичних рекомендацій, що сприятимуть здійсненню професійної ролі фармацевтичного фахівця у фармацевтичному секторі України відповідно до положень Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міжнародної фармацевтичної федерації.

Запропоновані теоретичні, організаційні та методичні наукові розробки впроваджені та використовуються у практичній роботі 12 фармацевтичних організацій та у науково-освітньому процесі 8 закладів вищої фармацевтичної освіти.

ANNOTATION

 

Kremin Yu. I. Scientific substantiation of the professional role of a pharmaceutical specialist based on the provisions of the World Health Organization and the International Pharmaceutical Federation in conditions of the transformation of Ukrainian society. – Qualifying scientific work on manuscript rights.

Thesis for the degree of Doctor of Philosophy: specialty 226 Pharmacy, Industrial Pharmacy (22 Health). – Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Ministry of Health of Ukraine, Lviv, 2023.

The dissertation is devoted to the scientific substantiation of the theoretical and methodological principles and the development of practical recommendations for the  implementation of the provisions of the World Health Organization and the International Pharmaceutical Federation regarding the professional role of a pharmaceutical specialist in the pharmaceutical sector of health care of Ukraine.

For this purpose, the main direction of the work has been defined and the general methodology of the dissertation research has been worked out, including an eight-step algorithm for performing its experimental part, as well as methodical support for scientific work.

It was shown that the key professional role of a pharmaceutical specialist is currently realized through the «ten-star pharmacist» concept, according to which the pharmacist should be a caregiver, a decision-maker, a communicator, a manager, a life-long-learner, a teacher, a leader, a researcher, an entrepreneur and an agent of positive changes. According to the results of the analysis of the World Health Organization and the International Pharmaceutical Federation provisions and theoretical scientific works of domestic and foreign researchers, it was found that the concept mentioned above is mainly limited to terminological interpretation.

The study of the opinions of 528 pharmaceutical specialists, 511 pharmaceutical students, and 1000 pharmacy visitors in Ukraine has revealed a low level of awareness of the main professional roles of a pharmaceutical specialist, since only slightly more than one-third of pharmaceutical specialists and pharmaceutical students (34.6% and 38.4% respectively) and one tenth of pharmacy visitors indicated all of them correctly. At the same time, the absolute majority of pharmacy students agree with the main professional roles of a decision-maker and a leader, while the minority – with the roles of an entrepreneur and a teacher. Pharmacists are mostly inclined towards the main professional roles of a decision-maker, a leader, a communicator, a life-long-learner and a researcher, while the professional role of an entrepreneur causes the most doubts. Among pharmacy visitors, there was no main professional role with which the absolute majority of them would agree, while the professional roles of a manager and an entrepreneur caused significant doubts. Herewith, the comparative ranking of the results of the survey of Ukrainian respondents with the data of the survey of Polish pharmaceutical specialists, pharmaceutical students, and pharmacy visitors indicated the presence of a complete disagreement of opinions in each group of respondents.

It was found that the 40 analysed normative legal acts that regulate pharmaceutical activity in Ukraine do not contain regulation of the main professional roles of a leader and an agent of positive change, while the regulation of the professional roles of a caregiver, a decision-maker and a communicator occurs directly and completely, the roles of a manager, a life-long-learner and a teacher – directly, but partially, and the roles of researcher and entrepreneur – indirectly and partially. At the same time, the results of the survey of 1623 Ukrainian pharmaceutical specialists showed their fear of the possible regulation of the pharmaceutical market, which in particular would contribute to their realization of the professional role of an entrepreneur, due to concern about the drug prices increase (76.8% of respondents), the decrease in the average monthly turnover of pharmacies (61.2%), limiting access to medicines due to the introduction of geographical and demographic changes (59.5%) and the decrease in the total number of pharmacies (42.5%). On similar issues, the majority of 420 Polish pharmacists indicated the absence of such concern (78.6%, 86.2%, 87.4%, and 65%, respectively).

 It was found that the content of pharmaceutical job vacancies of 10 large Ukrainian pharmacy chains, posted on the special job search sites (work.ua and robota.ua), due to the customer orientation and the commercial component in employers' requirements for pharmaceutical specialists, reduces their key role primarily to the seller of medicinal products, which does not contribute to proper implementation of the main professional roles of a caregiver, a leader, a teacher, a life-long-learner, an agent of positive change and a researcher, and the further concentration of pharmacy chains depreciates the professional role of an entrepreneur.

The survey results of 348 pharmaceutical specialists showed that more than 9 out of 10 respondents consider their salary insufficient for the volume of work they performed. The ratio of the respondents' average salary to the minimum salary in Ukraine was the lowest compared to France, Great Britain, Germany, the Republic of Poland, and Portugal. It was also found that among the motivational aspects, employers primarily use motivation as a percentage of sales and a system of bonuses. Herewith, pharmaceutical specialists noted that the first important thing for them is the respect of colleagues, the appropriate moral climate in the team, good working conditions and the respect of pharmacy visitors. Among the demotivating factors, the respondents noted the presence of a high degree of responsibility, very difficult work, the inexpediency of management requirements and the presence of fines. Considering several disadvantages in the use of demotivational and motivational factors in stimulating the work of pharmaceutical specialists, seven management solutions were offered to pharmacy heads for better motivation of pharmaceutical specialists and the proper quality of performance of their main professional roles, as well as prevention of professional burnout.

Through a study of the educational and professional programs of 22 institutions of higher pharmaceutical education for the preparation of masters of pharmacy in the specialty 226 Pharmacy, industrial pharmacy, it was established that a total of 15 general and 35 professional competencies are found. At the same time, 9 general competencies characterize the main professional role of an agent of positive change, 5 – a leader, a researcher, a decision-maker, 4 – a communicator, 3 – a caregiver, a manager, a teacher, and an entrepreneur and 2 – a life-long-learner. In turn, 16 professional competencies related to the professional role of a manager, 10 – to a caregiver, 8 – to a researcher and an entrepreneur, 6 –to a leader, 5 – to a communicator, a life-long-learner and an agent of positive change, 2 – to a teacher, and 1 – to a decision-maker. It turned out that the analysed general competencies do not sufficiently reflect the professional role of a life-long-learner, and the professional competencies – the professional role of a decision-maker and a teacher.

 It was found that the Standard of higher education of the second (master's) level with the specialty 226 Pharmacy, industrial pharmacy for the second (master's) level contains 9 general competencies for the specialization 226.01 Pharmacy and 226.02 Industrial Pharmacy, as well as 21 specialties for specialization 226.01 and 23 for specialization 226.02. At the same time, only one general competence characterizes the main professional roles of a caregiver, a life-long-learner and an entrepreneur, and the professional competencies for specialization 226.01 do not reflect the professional role of a life-long-learner, and for specialization 226.02 – an entrepreneur.

 It is shown that in the project of the professional standard «Pharmacist» labor functions unevenly reflect the main professional roles of a pharmaceutical specialist, in particular, the professional role of a caregiver and a manager is characterized by 7 out of 18 professional competencies, a teacher – 4, a decision-maker – 3, a communicator and a researcher – 3 each, and a life-long-learner and an entrepreneur – 1 each. At the same time, none of them outlines the activities of a leader and an agent of positive change. As part of the open public discussion, the proposals for harmonizing the general competencies of the educational standard and the professional standard draft were submitted, one professional competency was clarified, and four labor functions were added (managerial influence in pharmaceutical activity; professional development and advance training; achievement of the goals of the pharmaceutical organization; initiation of changes in the pharmaceutical industry) with relevant professional competences.

Considering the fact that the «ten-star pharmacist» concept received only a general interpretation without its detailing, the key professional role of a pharmaceutical specialist was decomposed from the point of view of his main professional roles and the verbal model of the multifunctional, complexly organized professional activity of a pharmaceutical specialist was obtained in the form of 50 partial professional functions, namely: three partial functions for a life-long-learner; five functions for each of the roles of a caregiver, a decision-maker, a teacher, a leader, a researcher, an entrepreneur and an agent of positive change; six functions for each of the roles of a communicator and a manager.

Taking into account the inadequate level of reflection of the main professional roles in 22 university educational and professional programs and the Standard of higher education of the second (master's) level in the specialty 226 Pharmacy, industrial pharmacy, was developed and implemented in the educational and methodological materials for the new optional discipline «Theory and practice of the realisation the «ten-star pharmacist» concept» in the amount of 90 hours, which is intended for the 2 nd year students and covers 5 topics for a detailed consideration of each professional role. On the basis of a pilot survey of 16 students who chose this discipline, their high assessment was established regarding the parameters of the quality and provision of the educational process (within 4.6-4.8 points on a rating scale from 1 to 5) and the results of teaching the discipline (within 4, 3-4.8 points). Herewith, 93.8% of respondents would recommend the discipline of their choice to the next generation of students, and the total score they gave it is 4.6 points.

Considering the low level of awareness of pharmacist students, pharmaceutical specialists, and pharmacy visitors regarding the «ten-star pharmacist» concept, the inadequate use of its provisions in regulatory and legal acts on pharmaceutical activity, requirements for job vacancies in pharmacy chains and in the educational process of pharmaceutical specialists training, the conceptual model for implementing the «ten-star pharmacist» concept in the pharmaceutical sector of the health care industry of Ukraine was formed. The proposed model is based on a combination of three components:

 – pharmaceutical practice – the paradigm mentioned above should become the basis of new normative legal acts on pharmaceutical activity;

 – pharmaceutical education – the provisions of the concept should be part of the educational components of diploma and post-diploma training of pharmaceutical specialists;

 – pharmaceutical science – branch and university pharmaceutical science should investigate the international and domestic experience of development of the key and fundamental professional roles of a pharmaceutical specialist to form their professional identity through professional self-determination, personalization and self-organization.

The theoretical significance of the dissertation consists in deepening the understanding of the essence, conceptual justification of the necessity and directions of implementation of the provisions of the World Health Organization and the International Pharmaceutical Federation regarding the professional role of a pharmaceutical specialist in the pharmaceutical sector of the health care industry of Ukraine.

The practical significance of the dissertation consists of the development of theoretical and methodological principles and practical recommendations that will contribute to the implementation of the professional role of a pharmaceutical specialist in the pharmaceutical sector of Ukraine in accordance with the provisions of the World Health Organization and the International Pharmaceutical Federation.

The proposed theoretical, organizational and methodological scientific developments are implemented and used in the practical work of 12 pharmaceutical organizations, as well as in the scientific and educational process of 8 institutions of higher pharmaceutical education.

ЕЦП:https://drive.google.com/file/d/1Mh1L7lO72ygEftpqLKutYw1I-tJJXpBz/view?usp=sharing