МЕДИКО-СОЦІАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МОДЕЛІ ПОПЕРЕДЖЕННЯ СПОЖИВАННЯ НОВІТНІХ ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ МОЛОДОГО ВІКУ/Medical social substantiation of the model for preventing consumption of the latest tobacco products among the young population

АНОТАЦІЯ

Козій-Бределєва С. П.Медико-соціальне обґрунтування моделі попередження споживання новітніх тютюнових виробів серед населення молодого віку. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 222 «Медицина» (022 – Охорона здоров’я). – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, МОЗ України, Львів, 2023.

Дисертація присвячена вирішенню актуальної наукової задачі щодо покращення якості життя та здоров’я молодого населення шляхом розробки концептуальної моделі попередження споживання новітніх тютюнових виробів серед населення молодого віку.

Метою дослідження було на підставі результатів комплексного медико-соціального аналізу науково обґрунтувати та розробити концептуальну модель попередження споживання новітніх тютюнових виробів серед населення молодого віку з експертним визначенням її прийнятності.

Для досягнення мети дослідження проведено аналіз вітчизняних та міжнародних джерел релевантної наукової інформації щодо споживання традиційних та новітніх тютюнових виробів; досліджено поширеність споживання тютюнових виробів серед населення молодого віку; вивчено мотивацію молоді в питаннях споживання тютюнових виробів, у в тому числі новітніх; сформовано соціально-психологічні портрети користувачів новітніх форм споживання тютюну; встановлено ступінь і види нікотинової залежності серед курців новітніх форм споживання тютюну; проведено дослідження нормативних та правових заходів щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів; розроблено модель попередження споживання новітніх тютюнових виробів серед населення молодого віку.

Для вирішення поставлених завдань була сформована програмно-цільова структура дослідження, згідно якої робота виконувалась у 5 етапів. Для кожного етапу були визначені завдання та методи: системного підходу та аналізу, бібліосемантичний, соціологічний, економічний, математичного моделювання, концептуального моделювання, експертної оцінки, медико-статистичний.

Результати проведеного аналізу вітчизняних та міжнародних наукових джерел показали, що новітні тютюнові вироби так само як і традиційні впливають на стан здоров’я молоді. Було виявлено недостатній рівень існуючих сучасних організаційних підходів до профілактики тютюнокуріння новітніх тютюнових виробів та доведена необхідність удосконалення системи заходів профілактики та медичної допомоги курцям, особливо серед молоді, з врахуванням умов реалій сьогодення.

У ході дослідження було встановлено, що традиційні та новітні тютюнові вироби споживають 34,39±2,35% опитаних людей молодого віку Львівської області. Зі всіх респондентів 26,34±2,18% вказали, що курять звичайні сигарети; 24,15±2,11% - кальян; 11,71±1,59% - тютюнові вироби для електричного нагрівання (ТВЕН); 9,02±1,42% - сигарили або сигари; 6,34±1,20% - електронні сигарети з нікотином (ЕСН) (р<0,05).

Серед опитаної молоді 6,25±1,20% осіб повністю не усвідомлюють та 20,83±2,01% частково не усвідомлюють небезпеки впливу на здоров’я новітніх тютюнових виробів, тоді як серед курців звичайних сигарет лише 1,85±0,67% частково не усвідомлювали шкоди куріння на здоров’я (p<0,05).

Майже половина опитуваних курців ЕСН 47,92±5,10% зазначили, що курять регулярно; трохи менше – 43,75±5,06% вказали, що курять ЕСН час від часу, натомість 8,33±2,82% з них намагаються кинути курити. Серединне значення віку курця ЕСН, в якому він/вона вперше спробував/-ла курити склав 16,00 (15,75; 18,00) років та не відрізнявся (p>0,05) від серединного значення віку курців інших тютюнових виробів (звичайних сигарет, ТВЕНів тощо). Серединний час, протягом якого курець споживає ЕСН становив 2,50 (1,63; 3,75) роки, що, можливо, пов’язано з відносно недавньою появою новітніх способів куріння на ринку України.

Дещо більше половини опитуваних споживачів ТВЕНів (56,99±5,13%) вказали, що курять регулярно. Третина, а саме 33,33±4,89% курців ТВЕНів зазначили, що курять час від час; водночас близько 1/10 частини опитуваних 9,68±3,07% намагаються кинути курити. Серединне значення віку споживача ТВЕНів, в якому курець вперше спробував тютюнові вироби становить 16,00 (14,00; 18,00) років. Серединний час, протягом якого курець використовує ТВЕНи теж невеликий і складає 2,00 (1,00; 4,00) роки, що незначно менше часу, порівняно з споживанням ЕСН (р>0,05).

У роботі, на підставі отриманих даних, був сформований соціально-психологічний портрет курців електронних сигарет з нікотином: кожен другий курець ЕСН (47,92±5,10%) регулярно курить; переважна більшість (79,17±4,14%) курців ЕСН вказують на емоційну складову (поганий настрій, відчуття тривоги, тощо) як на чинник, що спонукає їх до застосування ЕСН; у більшості опитуваних (76,77±4,81%) споживачів ЕСН курять близькі родичі; більшість (66,67±4,81%) приховує споживання ЕСН від сім’ї; 41,67±5,03% мешкають у квартирі та оцінили свій дохід як «низький»; третина (37,50±4,94%) анкетованих користувачів ЕСН навчаються.

Також був сформований соціально-психологічний портрет курця ТВЕНів: у більше, ніж половині випадків (56,99±5,13%) вони курять регулярно; переважна більшість (77,42±4,34%) споживачів ТВЕНів курять для зняття стресу та покращення настрою; більше половини (61,29±5,05%) опитаних працюють на постійній основі; у більше половини споживачів ТВЕНів (54,84±5,16%) курять батьки; практично половина (51,61±5,18%) не приховує куріння та мешкають у квартирі; близько половини (48,39±5,18%) з них мають середній рівень доходів.

Проведені дослідження довели, що новітні тютюнові вироби викликають залежність у молоді. Серединний бал нікотинової залежності за тестом Фагерстрема для курців ТВЕН (4,00 (2,00; 6,00) бали), та є вищим (p>0,05), аніж серед курців класичних сигарет (3,00 (1,00; 6,00) бали) та курців ЕСН (3,00 (1,00; 5,00) бали). Причому, близько чверті опитаних курців ТВЕНів (23,66±4,41%) мають високий рівень нікотинової залежності. Для порівняння, серед курців класичних сигарет високий ступінь нікотинової залежності спостерігався у 19,74±2,64% респондентів, а серед курців ЕСН – у 16,67±3,80% даної групи (р>0,05).

Серед курців класичних сигарет (p<0,05) та курців ЕСН (p>0,05) серединний бал нікотинової залежності є вищим у чоловіків, натомість у курців ТВЕНів він є однаковим як для чоловіків, так і для жінок.

Встановлено, що поміж віком курців ЕСН та сумарною кількістю балів за тестом Фагерстрема існує зворотній середньої сили достовірний кореляційний зв’язок (r=-0,32; p<0,05). Тобто більші суми балів за тестом Фагерстрема спостерігались у молодших респондентів. Це ще раз підтверджує гіпотезу, що чим молодше курець ЕСН за віком, тим менше часу потрібно для формування сильної нікотинової залежності.

Водночас поміж віком курців ТВЕНів та їх сумарною кількістю балів згідно тесту Фагерстрема існує прямий середньої сили достовірний кореляційний зв'язок (r=0,36; p<0,05). Тобто більші суми балів за тестом Фагерстрема спостерігаються у старших респондентів, що притаманно й для курців звичайних сигарет.

Отримані результати, згідно опитувальника Хорна, засвідчили, що домінуючим типом поведінки куріння, як серед курців класичних сигарет, так і серед користувачів новітніх тютюнових виробів (ЕСН та ТВЕН) був тип «Підтримка». Даний тип куріння пов’язаний з емоційним напруженням та дискомфортом; особи даного типу курять, щоб стримувати свій гнів, долати сором’язливість і ставляться до куріння, як до засобу, який зменшує емоційну напругу. На другому місці для курців класичних сигарет та для користувачів новітніх тютюнових виробів (ЕСН та ТВЕН) серед типів поведінки є «Гра з сигаретою» (особи з даним типом курять зазвичай мало і лише при спілкуванні у компаніях). Водночас на третьому рейтинговому місці знаходився тип поведінки «Спрага» – цей тип куріння зумовлений фізичною залежністю від нікотину: людина починає курити, коли концентрація нікотину в крові знижується, курить в будь-якій ситуації не дивлячись на заборони. Найбільше (p<0,05) курців за типом поведінки «Гра з сигаретою» було виявлено серед курців ТВЕНів – 55,91±5,15 випадків на 100 респондентів.

Проведений аналіз типів поведінки курців у залежності від статі засвідчив, що провідним типом для курців чоловічої статі у групах курців класичних сигарет (47,09±3,81 випадків на 100 чоловіків) та курців ЕСН (47,62±7,71 випадків на 100 чоловіків) був тип «Підтримка», а для курців ТВЕНів – «Гра з сигаретою» (54,55±7,51 випадки на 100 чоловіків).

У групі курців жіночої статі серед усіх досліджуваних груп курців домінуючим типом поведінки був тип «Підтримка». Значення показника даного типу серед курців ТВЕНів становило 65,31±6,80 випадків на 100 жінок та є вірогідно більшим значення серед курців ЕСН (44,44±6,76 випадки на 100 жінок, p<0,05). Слід відмітити, що серед курців ЕСН жіночої статі домінуючими були два типи поведінки – «Підтримка» та «Гра з сигаретою», з ідентичним показником: 44,44±6,76 випадки на 100 жінок.

Для оцінки стану проблем та перспектив розвитку державної політики та законодавства у сфері охорони щодо захисту здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну («антитютюнового» законодавства) в Україні, було проведено експертне опитування юристів. Отримані результати засвідчили, що переважна більшість (84,4±6,4%) експертів-юристів визнали доцільним встановлення адміністративної відповідальності за куріння в заборонених місцях електронних сигарет, пристроїв для нагрівання, кальянів тощо; 81,3±6,9% – повністю підтримали заборону ароматизованих сигарет та заборону використання смако-ароматичних добавок (фруктові, ягідні тощо) у будь-яких компонентах тютюнових виробів класичних чи новітніх. Більше половини експертів (59,4±8,7%) вказали наступні найбільш дієві антитютюнові вимоги для зниження поширення тютюнокуріння: заборону продажу класичних тютюнових виробів та новітніх тютюнових виробів у визначених місцях, а також заборону їх продажу неповнолітнім.

Проблема масового споживання новітніх тютюнових виробів населенням молодого віку потребує змін в багатьох напрямках охорони здоров’я, зокрема: впровадження медичних програм лікування курців новітніх тютюнових виробів, удосконалення надання допомоги курцям медичною службою, впровадження сучасних медикаментозних засобів лікування куріння, покращення професійної підготовки фахівців первинного рівня для зміни стратегії надання допомоги з терапевтичної на профілактичну.

На підставі результатів досліджень була сформована концептуальна модель попередження споживання новітніх тютюнових виробів серед населення молодого віку. При розробці Моделі було враховано особливості процесу реформування системи надання медичної допомоги під час воєнного стану в напрямку розвитку превенції та лікування узалежнень куріння.

Запропонована модель базується на міжсекторальному підході із залученням систем охорони здоров’я та освіти. Модель складається з двох векторів-напрямків: з боку держави та з боку індивідуальної особистості – особи молодого віку; кожний з яких включає дії, направлені на профілактику та заходи щодо зниження залежності споживання новітніх тютюнових виробів. Основу державної політики стосовно превенції та лікування залежності споживання новітніх тютюнових виробів складають стратегії комплексу заходів MPOWER.

Стратегічним напрямком пропонованої Моделі є збереження здоров’я особи молодого віку, тактичним напрямком – організація надання повної інформації з питань профілактики залежності від тютюнокуріння, мотивація до профілактичних заходів усіх задіяних служб та організацій щодо запобігання поширенню споживання новітніх тютюнових виробів, комплексне надання медичної допомоги курцям.

Основними профілактичними стратегіями формування Моделі попередження споживання новітніх тютюнових виробів серед населення молодого віку є інформованість молоді про шкоду для здоров’я через спеціальні навчальні програми та соціальну рекламу, розвиток свідомості і активності, впровадження на державному рівні фінансових важелів стримування продажу новітніх тютюнових виробів та міжгалузева співпраця усіх дотичних до проблеми організацій.

Експерти високо оцінили необхідність запровадження опрацьованої моделі попередження новітніх методів споживання ютюнових виробів серед населення молодого віку: середній бал склав 9,67±0,66 балів із 10 можливих при високому рівні узгодженості думок експертів (значення коефіцієнту варіації було низьким С_V = 6,84%). Також, на думку експертів, запропонована модель є комплексною (передбачає реалізацію заходів як на державному, так і на індивідуальному рівні), про що засвідчив високий бал оцінки 9,73±0,69 балів при С_V = 7,10%.

Впровадження пропонованої Моделі дозволить попередити появу нових споживачів новітніх тютюнових виробів та знизити рівень їх споживання серед молоді, і тим самим зміцнити здоров’я нації в майбутньому.

Ключові слова: Громадське здоров’я, куріння, опитування, фактори ризику, фокус-група, соціологічне дослідження, якість медичної допомоги, організація надання медичної допомоги, профілактика, детермінанти, населення, демографічні показники, організатор охорони здоров’я, комплексні програми.

ЕЦП: https://drive.google.com/file/d/1oPxOQmiVcfmpwLE_4AtLZowgLh6sXrC9/view?usp=sharing