Медико-соціальне обґрунтування ризик-орієнтованої моделі профілактики невиношування вагітності

Дисертація  присвячена  вирішенню  важливого  науково-практичного завдання щодо покращення здоров’я жіночого населення репродуктивного віку шляхом  розробки  інноваційної  персоналізованої  ризик-орієнтованої  моделі профілактики  невиношування  вагітності,  ключовим елементом  якої  є імплементація  мобільного  застосунку  «Індивідуальний  прогноз  щодо виникнення патології невиношування вагітності» на рівні первинної медичної допомоги при наданні акушерсько-гінекологічної допомоги вагітним. Метою  дослідження  було  покращити  здоров’я жіночого  населення  та зменшити  рівень  репродуктивних  та  демографічних  втрат  шляхом  розробки ризик-орієнтованої моделі      профілактики невиношування вагітності. Для  досягнення  мети  дослідження  проведено  аналіз  міжнародних  та вітчизняних  релевантних  джерел наукової  літератури  щодо  проблеми невиношування  вагітності; здійснено  епідеміологічний  аналіз  поширеності невиношування вагітності;  з’ясовано  прогностичні  тенденції  щодо невиношування  вагітності  в  Україні  та  у  Львівській  області;  встановлено поведінкові, інфекційні  та  екстрагенітальні  фактори  ризику  невиношування вагітності; виявлено силу впливу та поєднану взаємодію між собою факторів, які мають  негативний  вплив  на  стан  здоров’я  вагітних  жінок;  опрацьовано практичний мобільний додаток для сімейних лікарів,  лікарів акушер-гінекологів амбулаторно-поліклінічних закладів та вагітних жінок; науково обґрунтовано та розроблено ризик-орієнтовану модель профілактики невиношування вагітності та проведено її експертну оцінку. Для вирішення поставлених завдань була сформована програмно-цільова 
структура  дослідження,  яка  передбачала  виконання  роботи  у  5  етапів.  Для кожного  етапу  були  сформовані  завдання  та  визначені методи: бібліосемантичний,  системного підходу, системного аналізу, епідеміологічний, соціологічний,  структурно-логічного  аналізу, організаційного експериментального програмування, концептуального моделювання,  експертної оцінки, медико-статистичний. Проведений  аналіз міжнародних  та  вітчизняних  наукових  джерел засвідчив  актуальність  проблеми  невиношування  вагітності.  Частота невиношування вагітності залишається на високому рівні у більшості країн світу та навіть має тенденцію до зростання. Щороку в світі народжуються приблизно 15 мільйонів недоношених немовлят, це складає понад 11% з числа усіх світових пологів. В Україні, за даними МОЗ, втрачаються від 15 до 27 % усіх клінічно 
встановлених/підтверджених  вагітностей.  Причому  85%  випадків невиношування завершуються викиднем, а 15% - передчасними пологами. Результати  епідеміологічного  аналізу  поширеності  невиношування вагітності в Україні та у Львівській області за 8 років (2014-2021 роки) показали чітку тенденцію до щорічного зростання співвідношення загального показника невиношування до загального числа вагітностей. В Україні цей показник зріс на 13,09%: від 5,50 випадків на 100 вагітностей у 2014 році до 6,22 випадки на 100 вагітностей у 2021 році; у Львівській області – на 32,21%: від 3,57 випадків до 4,72 випадки невиношування на 100 вагітностей відповідно. Число самовільних абортів в Україні мало чітку тенденцію до щорічного зниження  (в  середньому  на  3,45%  щорічно).  Водночас  у  Львівській  області динаміка самовільних абортів протягом 8 років мала хвилеподібну тенденцію до зниження із  зростанням їх числа у 2015, 2018, 2019 та 2020 роках та спаданням у 2016, 2017 та 2021 роках, при загальному зниженні у 2021 році порівняно з 2014 роком на 33,96% (в Україні – на 17,59%).  Використовуючи модель прогнозування за допомогою експоненціального згладжування  за  двохпараметричним  методом  Холта  для  передбачення показників  співвідношення  кількості невиношування  до  загального  числа вагітностей  в  Україні  та  у  Львівській  області  у  найближчу  перспективу, отримано прогностичні показники, які засвідчують, що за інших незмінних умов у  2026  році  в  Україні  показник  співвідношення  кількості  невиношування  до 
загального числа вагітностей становитиме 6,37 випадків невиношування на 100 вагітностей,  а  у  Львівській  області –  5,38 випадківневиношування  на  100 вагітностей. За  результатами  дослідження  було  встановлено  найбільш  значущі поведінкові  фактори  ризику невиношування  вагітності:  перша  вагітність, одинока  вагітна,  зовнішній  стрес  у  соціумі  та  перенавантаження  нервової системи на робочому місці, частота вживання алкогольних напоїв 2-3 рази на місяць  та  надання  переваги  вину,  додаткове  фізичне  навантаження  по типу спортивної  ходьби,  бігу  та  заняття  професійним  спортом.  Доведено превентивний  вплив  на  невиношування  вагітності  додаткового вживання мікронутрієнтів,  а  саме  фолієвої  кислоти  та  йоду  у  рекомендованих  дозах  у відповідні терміни вагітності. Найбільш значущими інфекційними факторами ризику були COVID-19, герпес 1 типу, токсоплазмоз та хламідійна інфекція, екстрагенітальними  факторами  ризику  – автоімунний  тиреоїдит,  цукровий діабет, алергічний риніт/синусит. З-поміж 30 досліджуваних чинників ризику невиношування вагітності за 
допомогою методу  логістичної  регресії  було  виокремлено  14  чинників,  які дозволяють  прогнозувати  виникнення  патології  невиношування вагітності  з точністю  90,3%:  емоційна  перенапруга/стрес;  відсутність  першого ультразвукового та біохімічного (ХГЛ і РАРР-білок) скринінгів; герпес 1 типу в анамнезі;  хламідійна  інфекція  в  анамнезі;  COVID-19  в  анамнезі;  ангіна  в анамнезі; алергічний риніт/синусит; аутоімунний тиреоїдит; наявність діабету І типу;  застосування  штучної  інсемінації;  надання  переваги  вину  серед алкогольних напоїв; вживання додатково препаратів йоду в дозі менше 200 мкг на добу з моменту коли взнала про вагітність до кінця вагітності та фолієвої кислоти у дозі менше 400 мкг на добу з моменту коли взнала про вагітність до кінця  16  тижнів  вагітності  або  взагалі  їх  не  вживання;  сімейний  стан (неодружена); тривалість  роботи  біля  комп'ютера  протягом  доби.  Серед наведених чинників найбільший вплив мали: наявність діабету І типу (коефіцієнт регресії =22,396), хламідійна інфекція в анамнезі (=3,272) та герпес 1 типу в анамнезі  (=2,813).  Достовірність  обчислених  коефіцієнтів перевірено  за допомогою методу Вальда, а цілої моделі – за допомогою ксі-квадрату, значення якого становить 21,738 і вказує на те, що модель є достовірною з вірогідністю помилки менше 0,1% (p<0,001).  На  підставі  отриманих  14  ключових  чинників,  які  впливають  на невиношування вагітності було створено мобільний застосунок «Індивідуальний прогноз щодо виникнення патології невиношування вагітності», який дозволяє прогнозувати  ризик  патології  передчасного  переривання  вагітності  та  є ключовим елементом ризик-орієнтованої моделі попередження невиношування вагітності.  Застосунок працює у двох режимах: у режимі пацієнта та у режимі лікаря. У  режимі  «Пацієнта»  після  прийняття політики  конфіденційності  надається можливість за допомогою стандартних елементів-відміток вказати дані анамнезу 
(факторів ризику), які будуть необхідні для прогнозу невиношування вагітності. Коли пацієнтка відмічає фактори та вказує тривалість роботи за комп’ютером, то програма у реальному часі змінює прогноз. Дані, що вводяться, обробляються безпосередньо  у  процесі  введення,  тобто результат  обчислюється  та відображається  при  надходженні  будь  яких  нових  даних  від  користувача. Відповідно  до  оброблених  даних  у нижній  частині  вікна  відображається результуючий  показник  імовірності невиношування  вагітності  з  відповідним коментарем.  Проте,  даний прогноз  на  є  остаточним  діагнозом  й  не  повинен слугувати  як  керівництво  до  будь  яких  лікувальних  заходів  без  додаткового 
обстеження у спеціаліста відповідного профілю.  Режим «Лікаря» дозволяє здійснювати роботу програми в розширеному режимі,  що,  окрім основної  функції  відміток  чинників  ризиків,  має  також можливість роботи з багатьма записами на одному пристрої, тобто реєстрації великої кількості  пацієнток  та  можливість  зберігати  багато  даних  на  одному пристрої і в подальшому їх аналізувати. Зібрані дані автоматично акумулюються у GForms та у прив’язаній електронній таблиці у форматі Google таблиці на обліковому  записі  лікаря.  Їх  потім  можна завантажити  на  комп’ютер  та використати для подальшого дослідження. За результатами дослідження було науково обґрунтовано та сформовано персоналізовану  ризик-орієнтовану  модель  профілактики  невиношування вагітності.  У  системі  профілактичної  моделі попередження  невиношування вагітності  на  первинному  рівні  надання  медичної  допомоги  передбачено  3 ключових  вектори  роботи:  збір інформації;  аналіз  отриманої  інформації; опрацювання  та  реалізація  управлінських  рішень.  У  моделі  передбачено обов’язковий  контроль за виконанням та отримання зворотного зв’язку щодо ефективності пропонованої Моделі як від лікарів, так і від пацієнток. I вектор «Збір інформації» включає збір даних про наявні фактори ризику, які лікар може отримати при медичному огляді та, що зручніше і оперативніше, 
з даних мобільного додатку «Індивідуальний прогноз щодо виникнення патології невиношування  вагітності».  Це  дозволяє  лікарю  оцінити наявний  ризик виникнення  патології  вагітності  та  швидко  прийняти  рішення  щодо  надання подальшої медичної допомоги вагітній. ІІ вектор Моделі  спрямований  на  аналіз  отриманої  інформації. Ефективність  моделі  залежить  від  дотримання  правильної  послідовності 
виконання певних дій. Поеатапними кроками цієї Моделі у даному векторі є опрацювання та зведення статистичного матеріалу; обчислення статистичних показників; оцінка достовірності отриманих результатів; аналітичне оцінювання результатів щодо вагітної, які лікар отримав з ЕСОЗ чи з мобільного додатку.  Виконання усіх етапів аналізу інформації допоможе встановити причинно-наслідкові зв’язки поміж станом здоров’я вагітних жінок та дією чинників, що на  нього  впливають,  і надасть  можливість  прогнозування  тенденцій  зміни індивідуального стану репродуктивного здоров’я вагітної. Причому існуватиме можливість сформувати прогноз перебігу вагітності та ймовірність виникнення патології невиношування вагітності на коротко -, середньо - та довготривалий термін. ІІІ вектор «Опрацювання та реалізація управлінських рішень» направлений на дії лікаря щодо зміцнення та збереження здоров’я та нормального перебігу вагітності  як  кожної  окремої  вагітної,  так  і  всього  жіночого населення репродуктивного віку на територіальній дільниці загалом.  Показниками  результуючої  ефективності  впроваджених результатів персоніфікованої  ризик-орієнтованої  моделі  попередження  невиношування вагітності є: 
- критерії медичної ефективності (збільшення частки жінок, які доносили 
вагітність до 38  тижня,  зростання показника  середньої  тривалості  вагітності, 
зменшення рівнів невиношування, а саме самовільних абортів та передчасних 
пологів тощо); 
- критерії соціальної ефективності (рівень матеріальних видатків сім’ї на 
лікування  патології  невиношування,  рівень  захворюваності  та  інвалідизації 
дитячого  населення  внаслідок  передчасного  їх  народження,  психологічна 
стабільність вагітної жінки та жінки, що планує вагітність тощо); 
- критерії економічної ефективності (зменшення з бюджету видатків на 
виходжування  недоношених  немовлят  та  лікування  вагітних  жінок  у 
акушерсько-гінекологічних  стаціонарах,  збільшення  рівня  річного  чистого 
доходу на одного занятого внаслідок зменшення тривалості непрацездатності у 
зв’язку з вагітністю та пологами, а також догляду за дитиною). Важливим  є  впровадження  відповідних  змін  у  чинне  законодавство 
України. Автор брала участь у підготовці законопроектів № 5873 від 30.08.2021 р.  та  №  6306  від  12.11.2021  р.  у  частинах,  що  стосувались електронного документообігу та програми медичних гарантій Основ законодавства України про охорону здоров’я. Результати експертної оцінки пропонованої Моделі довели необхідність її впровадження у практику ОЗ, про що свідчить узгоджено (СV = 13,30%) високе оцінювання експертами: 9,33±1,24 балів із 10 можливих. Важливість реалізації заходів  пропонованої  Моделі  як  на  профілактичному  рівні,  так  і  на  етапі 
динамічного спостереження за вагітністю була оцінена у 9,20±1,49 балів при значному рівні узгодженості думок експертів (СV = 16,25%). 
Впровадження розробленої нами ризик-орієнтованої моделі попередження невиношування вагітності приведе, на нашу думку, до покращення та зміцнення здоров’я  жіночого  населення,  і  тим  самим  зможе  поліпшити  демографічну ситуацію в країні, що особливо важливо у складний теперішній час, пов’язаний з  викликами  сьогодення,  які  призвели  до  зниження  чисельності  населення України (пандемія Ковід-19 та воєнний стан), а введення в практику мобільного застосунку «Індивідуальний прогноз щодо виникнення патології невиношування вагітності» вважаємо  своєчасною та  важливою  інновацією,  яка  допоможе  в реалізації моделі. 
Ключові  слова:  громадське  здоров’я,  демографія,  фактори  ризику, показники,  жіноче  населення,  вагітність,  невиношування  вагітності, фокус-група,  соціологічне  дослідження,  якість  медичної  допомоги,  профілактичні огляди, діагностика, тенденція, прогноз. 

ABSTRACT 

The  thesis  is  devoted  to  solving  an  important  scientific-practical  task  of improving the health of the female population of reproductive age by developing an innovative personalized risk-oriented model for the prevention of pregnancy loss, the key  element  of  which  is  the  implementation  of the  mobile  application  "Individual prognosis  of  the  occurrence  of  pregnancy  loss  pathology"  at  the  level  of  primary medical care when providing obstetric and gynecological care to pregnant women. The  aim of  the study  was  to improve  the health of the  female population  and 
reduce the level of reproductive and demographic losses by developing a risk-based model of pregnancy loss prevention. In order  to  achieve  the  goal of  the  study,  an  analysis  of  international  and domestic relevant sources of scientific literature regarding the problem of pregnancy loss was carried out; an epidemiological analysis of the prevalence of pregnancy loss was performed; prognostic trends regarding pregnancy loss in Ukraine and Lviv region were revealed; behavioral, infectious and extragenital risk factors for miscarriage were established; the power of influence and the combined interaction of factors that have a negative impact  on the health of pregnant  women were  revealed;  a practical  mobile application was developed for family doctors, obstetrician-gynecologists of outpatient polyclinic institutions and pregnant women; a risk-oriented model of pregnancy loss prevention was scientifically substantiated  and developed,  and its  expert  assessment was carried out. In  order  to  solve  the  set  tasks,  a  program-target  structure  of  the research  was formed,  which  provided  for  the  implementation  of  the  study  in  5  stages.  Tasks  and methods  were  defined  for  each  stage: bibliosemantic,  systemic  approach,  systemic analysis,  epidemiological,  sociological,  structural-logical  analysis,  organizational experimental programming,  conceptual  modeling,  expert  assessment,  medical  and statistical. The  analysis  of  international  and  domestic  scientific  sources proved  the relevance of the problem of pregnancy loss. The frequency of pregnancy loss remains at a high level in most countries of the world and even tends to increase. Each year, approximately 15 million premature babies are born in the world, which is more than 11% of all births worldwide. In Ukraine, according to the Ministry of Health, from 15 to 27% of all clinically established/confirmed pregnancies are lost. Moreover, 85% of pregnancy losses end in miscarriage, and 15% in premature birth. The results of the epidemiological analysis of the prevalence of pregnancy loss in Ukraine and the Lviv region for 8 years (2014-2021) showed a clear trend towards an annual increase in the ratio of the total pregnancy loss rate to the total number of pregnancies. In Ukraine, this indicator increased by 13.09%: from 5.50 cases per 100 pregnancies in 2014 to 6.22 cases per 100 pregnancies in 2021; in the Lviv region –by 32.21%:  from  3.57  cases  to  4.72  cases  of  pregnancy  loss  per  100  pregnancies, respectively. The  number  of  spontaneous  abortions  in  Ukraine had  a  clear  tendency  to decrease  annually  (on  average  by  3.45%  annually).  At  the  same  time,  in  the  Lviv region, the dynamics of spontaneous abortions for 8 years had a wave-like downward trend with an increase in their number in 2015, 2018, 2019 and 2020 and a decrease in 2016, 2017 and 2021, with a total decrease in 2021 compared to 2014 by 33 .96% (in Ukraine – by 17.59%). Using a forecasting model with the help of exponential smoothing according to the two-parameter Holt method to predict indicators of the ratio of the number of pregnancy losses to the total number of pregnancies in Ukraine and the Lviv region in  the  near  future,  prognostic indicators  were  obtained,  which  prove  that,  other things being constant, in 2026 in Ukraine, the indicator of the ratio the number of pregnancy losses to the total number of pregnancies will be 6.37 cases of pregnancy loss per 100 pregnancies, and in the Lviv region – 5.38 cases of pregnancy loss per 100 pregnancies. According to the results of the study, the most significant behavioral risk factors for pregnancy loss were established: first pregnancy, single pregnant woman, external stress  in society  and overload  of  the nervous system  at  the workplace,  frequency of drinking  alcoholic  beverages  2-3  times  a  month  and  preference  for  wine, additional physical load such as sports walking, running and professional sports. The preventive effect  on  pregnancy  loss  of  additional  use  of micronutrients,  namely  folic  acid  and iodine in the recommended doses in the appropriate periods of pregnancy, has been proven. The most significant infectious risk factors were  COVID-19, herpes type 1, toxoplasmosis,  and  chlamydial  infection,  and  extragenital  risk  factors  were 
autoimmune thyroiditis, diabetes, allergic rhinitis/sinusitis. Among the 30 studied risk factors for pregnancy loss, 14 factors were identified using  the logistic  regression  method,  which  allow  predicting  the  occurrence  of pregnancy  loss  pathology  with  an  accuracy  of  90.3%:  emotional overvoltage/stress; lack of first ultrasound and biochemical (hCG and PAPP-protein) screenings; history of herpes type 1; history of chlamydial infection; History of COVID-19; angina in the anamnesis;  allergic  rhinitis/sinusitis;  autoimmune  thyroiditis;  presence  of  type  I diabetes;  use  of  artificial insemination;  giving  preference  to  wine  among  alcoholic beverages; additional use of iodine preparations in a dose of less than 200 mcg per day from the moment when she found out about pregnancy until the end of pregnancy and folic acid in a dose of less than 400 mcg per day from the moment she found out about pregnancy  until  the  end  of  16  weeks  of  pregnancy  or  not  using  them  at  all;  marital status  (single);  duration of  working  at  the  computer  during  the  day.  Among  these factors, the following factors had the greatest influence: the presence of type I diabetes 
(regression coefficient =22.396), chlamydia infection in the anamnesis (=3.272) and herpes type 1 in the anamnesis (=2.813). The reliability of the calculated coefficients was  tested  using  the  Wald  method,  and  the  whole  model  was  tested  using  the  chisquare,  the  value  of  which  is 21.738  and  indicates  that  the  model  is  reliable  with  a probability of error of less than 0.1% (p<0.001).  Based on the obtained 14 key factors that influence pregnancy loss, the mobile application "Individual prognosis of the occurrence of pregnancy loss pathology" was created, which allows you to predict the risk of pathology of early termination of pregnancy  and  is  a  key  element  of  the  risk-oriented  model  of  pregnancy  loss 
prevention. The application works in two modes: patient mode and doctor mode. In the "Patient"  mode,  after  accepting  the  privacy policy,  it  is possible  to  specify  the anamnesis data (risk factors) that will be necessary for the prediction of pregnancy loss using standard markup elements. When the patient notes the factors and indicates the duration of work at the computer, the program changes the prognosis in real time. The input data is processed directly during the input process, that is, the result is calculated and displayed when any new data is received from the user. According to the processed data, the resulting indicator of the probability of pregnancy loss is displayed in the lower part of the window with a corresponding comment. However, this prognosis is not a final diagnosis and should not serve as a guide to any treatment measures without an additional examination by a specialist of the appropriate profile. The "Physician" mode allows the program to work in an advanced mode, which, in addition to the main function of noting risk factors, also has the ability to work with many records on one device, that is, to register a large number of patients and the ability 
to  store  a  lot  of  data  on  one  device  and  analyze  them  later.  Collected  data  is automatically accumulated in GForms and in a linked spreadsheet in Google Sheets format on the physician's account. They can then be downloaded to a computer and used for further research. 
Based  on  the  results  of  the  study,  a  personalized  risk-oriented  model  of pregnancy loss prevention was scientifically substantiated and formed. In the system of the preventive model of pregnancy loss prevention at the primary level of providing medical care, 3 key work vectors are provided: information collection; analysis of received information; development and implementation of management decisions. The model provides for mandatory monitoring of implementation and receiving feedback on the effectiveness of the proposed model from both physicians and patients. The first vector "Collection of information"  includes the collection of data on existing risk factors, which the doctor can obtain during a medical examination and, more conveniently  and  quickly,  from  the  data  of  the  mobile  application  "Individual prognosis of the occurrence of pregnancy loss pathology". This allows the physician to assess  the  existing  risk  of  pregnancy  pathology  and  quickly  make  a  decision  on further medical care to the pregnant woman. The second vector of the Model is aimed at analyzing the received information. The effectiveness of the model depends on observing the correct sequence of certain actions.  The  step-by-step  steps  of  this  Model  in  this  vector  are  processing  and compilation of statistical material; calculation of statistical indicators; assessment of the reliability of the obtained results; analytical evaluation of the results regarding the pregnant  woman,  which  the  doctor  received  from  the  EHS  or  from  the  mobile application. 
Completing all stages of information analysis will help to establish cause-and-effect relationships between the state of health of pregnant women and the effect of factors that influence it, and will provide an opportunity to predict trends in changes in the individual state of reproductive health of a pregnant woman. Moreover, there will be an opportunity to form a prognosis of the course of pregnancy and the probability of pregnancy loss pathology in the short, medium and long term. The third vector "Development and implementation of management decisions" is aimed at the doctor's actions to strengthen and preserve the health and normal course of  pregnancy  both  for  each  individual pregnant  woman  and  for  the  entire  female population of reproductive age in the territorial district as a whole. Indicators  of  the  resulting  effectiveness  of  the  implemented  results  of  the 
personalized risk-oriented pregnancy loss prevention model are the following: - criteria  of  medical  efficiency  (increase  in  the  share  of  women  who carried pregnancy  to  38  weeks,  increase  in  the  average  duration  of  pregnancy,  decrease  in 
pregnancy loss rates, namely spontaneous abortions and premature births, etc.); - criteria of social efficiency (the level of financial expenses of the family for the treatment of the pregnancy loss pathology, the level of morbidity and disability of the child  population  as  a  result  of  their premature  birth, the  psychological  stability of  a pregnant woman and a woman planning a pregnancy, etc.); - criteria of economic efficiency (reduction from the budget of expenses for the care  of  premature  babies  and  the  treatment  of  pregnant  women  in  obstetric  and gynecological hospitals, an increase in the level of annual net income per employed individual due to a decrease in the duration of incapacity for work due to pregnancy and childbirth, as well as child care). It  is  important  to  implement  relevant  changes  in  the  current  legislation  of Ukraine.  The  author  participated  in  the  preparation  of draft  laws  №  5873  from 08/30/2021 and № 6306 from 11/12/2021 in the parts related to electronic document management and the Medical Guarantees Program of the Fundamentals of Ukrainian legislation on health care. The results of the expert evaluation of the proposed Model proved the necessity of  its  implementation  into  the  health  care  practice,  which  is  evidenced  by  the  high evaluation by the experts: 9.33±1.24 points out of 10 possible. The importance of implementing the measures of the proposed Model both at the preventive level and at the stage of dynamic pregnancy monitoring was estimated at 9.20±1.49 points with a significant level of agreement of experts' opinions (СV = 16.25%). The  implementation  of  the  risk-oriented  pregnancy  loss  prevention  model developed by us will lead, in our opinion, to the improvement and strengthening of the 
health  of  the  female  population,  and  thus  will  be  able  to  improve  the  demographic situation  in  the  country,  which  is  especially  important in  the  current  difficult  time associated with today's challenges, which led to a decrease in the population of Ukraine (Covid-19  pandemic  and  martial law),  and  we  consider  the  implementation  of  the mobile  application  "Individual  prognosis  of  the  occurrence  of  pregnancy  loss 
pathology"  into  practice  as  a  timely  and  important  innovation  that  will  help  in  the implementation of the model.
Keywords:  public  health,  demography,  risk  factors,  indicators,  female population, pregnancy, pregnancy loss, focus group, sociological research, quality of medical care, preventive examinations, diagnosis, trend, prognosis. 

ЕЦП: https://drive.google.com/file/d/15uZ-Qgw4GN1vUeRz_U4N0fPgaqp-h6zp/view?usp=sharing