Обґрунтування підвищення резистентності емалі зубів у дітей при лікуванні зубощелепних аномалій незнімною ортодонтичною апаратурою

Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності профілактики карієсу зубів у дітей при лікуванні зубощелепних аномалій незнімною ортодонтичною апаратурою. Отримані результати дослідження дозволили обґрунтувати шляхи підвищення резистентності емалі у дітей із зубощелепними аномаліями при лікуванні незнімною ортодонтичною апаратурою з урахуванням рівнів резистентності  емалі та застосування профілактичних засобів, спрямованих на профілактику карієсу зубів. 

На основі клінічного обстеження 1167 дітей віком 6-16 років встановлено, що поширеність зубощелепних аномалій (ЗЩА) у обстежених дітей, в середньому, становить 63,67±1,41%, при чому поширеність аномалій окремих зубів становить 5,48±0,67%, аномалій зубних рядів - 41,30±1,44%, аномалій прикусу – 32,65±1,37%.

Аналіз результатів обстеження показав, що, поширеність карієсу постійних зубів у дітей із ЗЩА, в середньому, становить, 79,27±1,49% при інтенсивності 3,78±0,23 зуба, тоді як у дітей без ЗЩА – на 36,63% нижча (58,02±2,40%, р<0,001) при значенні інтенсивності 2,90±0,25 зуба, р<0,01. Найвище значення інтенсивності карієсу постійних зубів встановлено у дітей із перехресним (3,94±0,63 зуба), відкритим (3,78±0,61 зуба) та дистальним прикусами (3,29±0,35 зуба).

Стійкість твердих тканин зубів до каріозного процесу залежить від резистентності емалі. Результати дослідження свідчать, що у 34,32±1,74% дітей із ЗЩА виявлено карієсрезистентну емаль (КР), що значно менше порівняно з дітьми з умовнорезистентною та карієссприйнятливою емаллю (УР-КС) (65,68±1,74%, р<0,001). У групі дітей без ЗЩА ця різниця незначно виражена і становить – 46,93±2,42% та 53,07±2,42%, відповідно, р>0,05.

Виявлено, що існує зв'язок між карієсрезистентністю емалі та фізичними параметрами ротової рідини. У дітей із КР емаллю та ЗЩА встановлено вищі значення рН ротової рідини, нижчі показники її в’язкості та вищі значення швидкості слиновиділення у порівнянні із дітьми із УР-КС емаллю. Натомість, для обстежених дітей із ЗЩА та УР-КС емаллю характерними виявились: суттєве зменшення загального об’єму ротової  рідини, зсув реакції у кислий бік, підвищення її в’язкості та зниження швидкості слиновиділення.Такі зміни фізичних властивостей ротової рідини у дітей із ЗЩА та УР-КС емаллю мають важливе значення у патогенезі розвитку карієсу зубів, так як при таких станах функція ротової рідини переходить із мінералізувальної у демінералізувальну.

Дослідження морфологічних властивостей ротової рідини виявило, що у дітей із КР емаллю та ЗЩА переважає І тип кристалоутворення (53,33±7,44%)  у порівняні з дітьми з УР-КС емаллю (16,28±5,63%), р<0,001. Встановлено, що МПРР у обстежених дітей, згідно середніх даних, становить 3,39±0,30 бала. Аналіз МПРР з урахуванням рівнів резистентності емалі та структури ЗЩА виявив, що серед дітей із КР емаллю та аномаліями окремих зубів значення МПРР на 17,93% (р<0,05), з аномаліями зубних рядів на 28,92% (р<0,05), з аномаліями прикусу на 32,02% (р<0,05) вище у порівнянні із дітьми з УР-КС емаллю.

Встановлено на 17,92% вищий вміст кальцію у ротовій рідині дітей із КР емаллю та ЗЩА (р<0,001) порівняно із дітьми з УР-КС емаллю. Натомість неорганічного фосфору у дітей із КР емаллю та ЗЩА виявилось на 15,67% менше порівняно з дітьми із УР-КС емаллю (р>0,05). Аналіз результатів дослідження свідчить, що, в середньому, вміст кальцію у дітей з КР емаллю та аномаліями окремих зубів на 17,65% вищий порівняно з дітьми з УР-КС емаллю (р<0,001), у дітей з аномаліями зубних рядів ця різниця становить 18,31% (р<0,001), з аномаліями прикусу – 18,23% (р<0,001). Встановлена тенденція до підвищення вмісту неорганічного фосфору у дітей із КР емаллю та аномаліями окремих зубів і аномаліями прикусу - на 9,81% та 19,58% (р>0,05), та достовірне підвищення у осіб із аномаліями зубних рядів (на 17,49%, (р<0,05)) у порівнянні із дітьми з УР-КС емаллю У ротовій рідині дітей з різними рівнями резистентності емалі та з урахуванням ортодонтичної патології не виявлено суттєвої різниці у кількості вмісту магнію.

Фосфатази ротової рідини відіграють важливу роль у процесах мінералізації емалі. Встановлено, що у дітей із ЗЩА активність лужної фосфатази, в середньому, становить 39,96±2,02 Од/л. Визначено, що у дітей з КР емаллю та при наявності ЗЩА активність ЛФ становить 42,58±1,87 Од/л, а у дітей з УР-КС емаллю – 37,31±2,16 Од/л, (р>0,05).

Нами досліджено імунологічні властивості ротової рідини, а саме вміст sIgA та IgA. Рівень sIgA у дітей із ЗЩА та КР емаллю значно вищий (0,50±0,03 г/л) порівняно до дітей із ЗЩА та УР-КС емаллю (0,35±0,03 г/л, р<0,01).

         Проведений аналіз ЕФАКБЕ у дітей із різними видами ЗЩА та рівнями резистентності емалі свідчить, що у дітей з аномаліями окремих зубів та КР емаллю ЕФАКБЕ, за середніми даними, на 18,59% вища від аналогічного показника у дітей з УР-КС емаллю (р<0,05).

         Серед чинників ризику, які сприяють розвитку карієсу зубів, важливу роль відіграє гігієна порожнини рота.Опитування дітей із ЗЩА на предмет санітарно-гігієнічних знань дозволило виявити, що 85,59±3,23% знають про необхідність професійної гігієни порожнини рота під час ортодонтичного лікування. Про необхідність проводити професійну гігієну порожнини рота під час лікування незнімною ортодонтичною апаратурою, стверджувально відповіли 93,98±2,61% дітей з КР емаллю, серед дітей із УР-КС емаллю - значно менше (65,71±8,02%, р<0,05).

З метою оцінки впливу гігієни порожнини рота на резистентність емалі у дітей із ЗЩА нами проаналізований зв’язок якості чищення зубів з резистентністю емалі. Встановлено, що серед дітей із КР емаллю та аномаліями окремих зубів гігієнічний індекс (ГІ) на 22,46% нижчий у порівнянні із дітьми з УР-КС емаллю (р>0,05); з аномаліями зубних рядів ця різниця становила 27,68% (р<0,05), з аномаліями прикусу – 57,59% (р<0,01).

Отже, результати клінічно-лабораторних, соціологічних, та статистичних досліджень свідчать про вплив  комплексу чинників ризику на формування резистентності емалі у дітей із ЗЩА, що і зумовлює ураженість твердих тканин зубів при лікуванні НОА. Отримані результати дослідження слугували основою для обґрунтування диференційованих профілактичних заходів для профілактики карієсу зубів та підвищення резистентності емалі у дітей при лікуванні ЗЩА НОА.

У дітей із КР емаллю та ЗЩА розпрацьований комплекс профілактичних заходів включав: контроль якості чищення зубів проводився 1 раз на 3 місяці,  професійна гігієна порожнини рота - 1 раз на 3 місяці; застосування ополіскувачів з вмістом амінофторидів (Mirafluor C, Miradent), дуофторидів (Lacalut active), фторидів (Listerin total care); застосування для чищення зубів зубних паст із вмістом амінофторидів (Elmex), фторидів (Lacalut anti-caries); перед фіксацією брекет-системи - покриття зубів кальційвмісними препаратами (одноразово); впродовж та після ортодонтичного лікування - покриття зубів фторвмісними лаками ("Фторoплен") (1 раз на 3 місяці); під час та 1 рік після ортодонтичного лікування - аплікації кальцій-фосфатними гелями  на основі казеїну-фосфату (курс 10 днів - 2 рази на рік); під час та 1 рік після лікування - глибоке фторування емаль-герметизуючим ліквідом (1 раз на рік).

У дітей із УР-КС емаллю розпрацьований комплекс профілактичних заходів включав: контроль якості чищення зубів проводився 1 раз на 3 місяці,  професійна гігієна порожнини рота - 1 раз на 3 місяці; застосування ополікувачів з вмістом амінофторидів (Mirafluor C, Miradent), дуофторидів (Lacalut active), фторидів (Listerin total care); застосування для чищення зубів зубних паст із вмістом амінофторидів (Elmex), фторидів (Lacalut anti-caries); перед фіксацією брекет-системи - покриття зубів кальційвмісними препаратами (3-10 днів); впродовж та після ортодонтичного лікування - покриття зубів фторвмісними лаками ("Фторoплен") (1 раз на 2 місяці); під час та 1 рік після лікування - аплікації кальцій-фосфатними гелями  на основі казеїну-фосфату (курс 10 днів - 3 рази на рік); під час та 1 рік після лікування - глибоке фторування емаль-герметизуючим ліквідом (3-4 рази на рік); з метою покращення слиновиділення та зниження адгезії зубного нальоту до поверхні емалі під час лікування: чай з мяти перцевої; полоскання  5% настойкою м’яти перцевої; застосування льодяників з ксилітолом  Miradent Aquamed.

Ефективність запропонованого комплексу заходів нами було проаналізовано у 53 дітей 12-15-річного віку, які знаходились на лікуванні незнімною ортодонтичною апаратурою з різними рівнями резистентності емалі. До основної групи ввійшло 27 дітей із ЗЩА (15 дітей з КР емаллю, 12 – з УР-КС емаллю), яким під час контрольних оглядів для підвищення резистентності емалі застосовували розпрацьований комплекс профілактичних заходів.  Контрольну групу склали 26 дітей із ЗЩА (12 дітей з КР емаллю, 14 – з УР-КС емаллю), яким один раз на три місяці проводили  професійну гігієну порожнини рота, гігієнічне навчання та виховання, рекомендували застосування спеціальних засобів для догляду за брекет-системою (зубних щіток, йоршиків, зубних ниток), ополіскувачів із вмістом кальцію та фторидів, фторвмісних зубних паст.

Клінічна оцінка ефективності профілактичних заходів для підвищення резистентності емалі у дітей із незнімною ортодонтичною апаратурою свідчить, щочерез 24 місяці спостереження приріст інтенсивності карієсу постійних зубів в основній групі дітей із ЗЩА та КР емаллю був на 56,99 % нижчий, у дітей з УР-КС емаллю – на 62,01 % нижчий у порівнянні із дітьми контрольної групи.

Встановлено, що у дітей з КР емаллю та ЗЩА при лікуванні НОА редукція приросту інтенсивності карієсу через 24 місяці становила 64,59 %, у дітей з УР-КС емаллю - 62,01 %.

Клінічну ефективність підвищення резистентності емалі у дітей при лікуванні НОА підтверджено також динамікою показників інтенсивності початкового карієсу за індексом ICDASII за кодами 1-2. Через 24 місяці після проведення профілактичних заходів у дітей основної групи з КР емаллю значення ICDASII1-2 зросло на 65,0 %, з УР-КС емаллю - на 66,67 %, натомість у контрольній групі – у 2,32 рази та у 5,83 рази, відповідно (р1-2<0,001).

Ефективність профілактичних заходів також доведена підвищенням резистентності емалі за критерієм ТЕР. Через 24 місяці значення ТЕР у дітей основної групи з емаллю, резистентною до карієсу знизилось на 28,00 % (з 4,75±0,28 бала до 3,42±0,26 бала, р<0,01), тоді як у дітей контрольної групи - підвищилось на 51,59% (з 4,71±0,24 бала до 7,14±0,18 бала, р<0,001), що підтверджує позитивний вплив даного профілактичного комплексу на резистентність емалі.

Застосування профілактичних заходів у дітей, яким проводилося лікування ЗЩА НОА, сприяє значному покращенню гігієнічного стану порожнини рота. У дітей основної групи з КР емаллю, під дією профілактичного комплексу через 24 місяці значення встановлено зниження значення ГІ на 22,31 % (р<0,05), тоді як у групі контролю - підвищення на 75,19 % (р<0,001). Виявлено також, що у дітей основної групи з УР-КС емаллю через 24 місяці значення ГІ знизилось на 42,45% (з 2,12±0,12 бала до 1,22±0,12 бала) (р<0,001), тоді як у групі контролю збільшилось на 20,28% (з 2,14±0,14 бала до 2,61±0,10 бала) (р<0,05).

Аналіз МПРР у дітей при лікуванні ЗЩА НОА свідчить про певну функціональну напругу та активацію компенсаторних механізмів у ранні терміни лікування незнімною ортодонтичною апаратурою. Отже, встановлено, що через 6 місяців від початку лікування МПРР ротової рідини у дітей основної групи з КР емаллю незначно знизився -  на 1,64 %, а через 12 місяців  значення МПРР повернулось до попереднього рівня (4,27±0,21 бала), а через 24 місяці підвищилось на 3,04% (до 4,40±0,16 бала). Натомість у дітей контрольної групи значення МПРР знизилось через 6 місяців на 21,65%  (4,27±0,21 бала до 3,33±0,14 бала, р<0,01) із , а через 12 та 24 місяці – незначно підвищився до 3,42±0,15, р<0,01. У дітей із УР-КС емаллю та ЗЩА, яким були призначені профілактичні заходи, МПРР через 6 місяців також незначно знижується (на 3,72 %), проте через 12 та 24 місяців відмічена тенденція до підвищення на 23,97% та 34,30%, відповідно. Найбільш виразні зміни у значеннях МПРР під час ортодонтичного лікування встановлено у осіб з УР-КС емаллю групи контролю. Так, за 6 місяців МПРР знижується на 19,45 % (р<0,05), а за 12 та 24 місяці – на 36,19 % та 38,91%, відповідно (р1-2<0,001).

Ефективність профілактичних заходів, що сприяють підвищенню резистентності емалі та захисних механізмів порожнини рота при лікуванні ЗЩА НОА доведена також і ЕФАКБЕ. Встановлено, що у дітей основної групи з КР емаллю через 6 місяців ортодонтичного лікування значення ЕФАКБЕ незначно знизилось -  на 9,02 % (із 59,87±1,96 % до 54,47±2,26 %), через 12 та 24 місяці визначено зростання на  2,77 % та 14,69%, відповідно (до 61,47±2,29 % та 68,47±2,29%). Натомість у дітей контрольної групи значення ЕФАКБЕ знизилось через 6 місяців на 22,61%  (з 61,92±1,76 % до 47,92±4,16 %, р<0,01) із , а через 12 та 24 місяці – залишалось нижчим від початкового значення (54,08±2,11 % та 55,42±1,86 %, р<0,01). У дітей з УР-КС емаллю, яким були призначені профілактичні заходи, ЕФАКБЕ через 6 місяців знижується на 16,81 %, (р<0,05), проте через 12 місяців відмічена тенденція до підвищення на 6,05%, а через 24 місяці – достовірне підвищення на 22,36%, р<0,01. Суттєві зміни у значеннях ЕФАКБЕ встановлено у осіб з УР-КС емаллю групи контролю. Так, за 6 місяців ЕФАКБЕ знижується на 36,77 % (р<0,001), а за 12 та 24 місяці – на 46,39 % та 43,11%, відповідно (р1-2<0,001).

ЕЦП: https://drive.google.com/file/d/1qUfVC_lkj0DAe9zpZghZogc4ma_gI-xF/view?usp=sharing