Медико-соціальне обгрунтування моделі служби променевої діагностики в умовах пандемії та воєнного стану

Щербата Г. М. Медико-соціальне обґрунтування моделі служби променевої діагностики в умовах пандемії та воєнного стану. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. 

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 222 «Медицина» (022 – Охорона здоров’я). – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, МОЗ України, Львів, 2024.

Дисертація присвячена вирішенню актуальної наукової задачі щодо оптимізації роботи служби променевої діагностики в системі охорони здоров’я в умовах пандемії та воєнного стану, що дозволить удосконалити стратегію і тактику розвитку служби променевої діагностики на регіональному рівні, а також використати отримані результати на загальнодержавному рівні в умовах реформування системи надання медичної допомоги населенню та кризових умовах.

Метою дослідження було наукове обґрунтування оптимізації роботи служби променевої діагностики із формуванням її моделі, яка б забезпечувала надання якісної та доступної медичної допомоги в умовах пандемії та воєнного стану.

Для досягнення мети дослідження проведено аналіз організації діяльності служби променевої діагностики за даними вітчизняних та світових наукових публікацій; оцінено якісні та кількісні показники служби променевої діагностики у Львівській області в умовах сьогодення, її роботу під час пандемії та воєнного стану; оцінено ефективність роботи служби променевої діагностики під час пандемії та воєнного стану шляхом вивчення думки населення (пацієнтів) Львівської області; сформовано медико-психологічні портрети незадоволених пацієнтів рівнем надання діагностичної радіологічної допомоги під час пандемії COVID-19 та воєнного стану в Україні; досліджено ставлення організаторів охорони здоров’я та практикуючих лікарів радіологічної служби до стану організації променевої діагностичної допомоги в закладах охорони здоров’я, зокрема ресурсного забезпечення та основних показників діяльності; опрацьовано інформаційне ресурсне забезпечення оперативного обміну інформацією в обмежених умовах кризових ситуацій; науково обґрунтовано та розроблено функціонально-організаційну модель служби променевої діагностики в умовах пандемії та воєнного стану.

Для вирішення поставлених завдань була сформована програмно-цільова структура дослідження, згідно якої робота виконувалась у 5 етапів. Для кожного етапу були визначені завдання та наступні методи: системного підходу та аналізу, бібліосемантичний, епідеміологічний, соціологічний, організаційного експерименту, концептуального моделювання, експертних оцінок, медико- статистичний.

Результати проведеного аналізу вітчизняних та міжнародних наукових джерел показали, що в Україні попит на радіологічні дослідження (рентгенодіагностику, мамографію, КТ та МРТ) значно перевищує пропозицію з причини дефіциту кадрів, наявності значної кількості застарілого обладнання, складнощів із введення в експлуатацію нового обладнання та доступності радіологічних досліджень для пацієнтів в кризових умовах (пандемії та воєнного стану).

Дослідженням встановлено загальне зниження частоти флюорографічних і рентгенологічних досліджень та зростання кількості діагностичних комп’ютерних томографій у Львівській області. У 2020 році під час епідемії Cоvid-19 зросла кількість рентгенологічних досліджень органів грудної клітки (на 13,89% порівняно з 2019 роком), особливо комп’ютерних томографій (на 192,69%), при значному зниженні досліджень всіх інших органів і систем. У період воєнного стану 2022-2023 рр. також відмічено суттєве зростання проведених комп’ютерних томографій. Розраховано, що за інших незмінних умов, у 2026 році у Львівській області очікується проведення 97 274 КТ досліджень проти 81 679 у 2023 році (зростання на 19,09%), що свідчить про потребу збільшення числа апаратів КТ і медичного персоналу, інтенсивність роботи яких значно зросла у період воєнного стану.

Аналіз результатів опитування думки пацієнтів показав в цілому належний рівень доступності, оперативності та дотримання стандартів при наданні послуг медичної діагностики. Водночас, виявлено низку проблем у роботі служби променевої діагностики, що вимагає внесення змін в організаційно-управлінську діяльність медичних закладів. Відмітили погіршення якості та можливості надання медичної діагностики при пандемії COVID-19 в Україні 6,36% [4,2-8,92] пацієнтів, за умов воєнного часу – 10,27% [7,52-13,39] пацієнтів. Основними проблемами, на які пацієнти стали скаржитись частіше після запровадження воєнного стану, є: незручний графік прийому, неможливість або складність запису на прийом, складність отримати скерування на обстеження, психологічні проблеми (страх, тривога за результат обстеження), віддаленість необхідного діагностичного закладу від місця проживання.

Враховуючи отримані дані було виокремлено певні психологічні особливості та труднощі в організації надання медичної допомоги, з якими стикнулися пацієнти, що були незадоволені якістю надання медичної діагностики під час пандемії COVID-19 та на підставі яких було сформовано їх медико-психологічний портрет. А саме: це пацієнт, який вже мав у минулому неуспішний досвід відвідування державних закладів охорони здоров’я; звертається з приводу медичного огляду для роботи/навчання, переважно для діагностики органів дихальної системи; незадоволений тривалим періодом очікування до призначеного дня дослідження та великою живою чергою на обстеження; вважає недоброзичливим ставлення лікаря або іншого співробітника; незадоволений роботою фахівця діагностики та можливістю вільно задавати необхідні запитання лікарю; не влаштовує низька якість медичного обладнання та чистота і комфорт у кабінеті лікаря чи у відділенні.

Психолого-медичний портрет пацієнта, який є незадоволений рівнем надання медичної радіологічної діагностики під час воєнного стану: пацієнт, який звертається з причини медичного огляду для роботи / навчання, здебільшого для обстеження органів дихальної системи; за скеруванням сімейного лікаря; не задоволений великою живою чергою на обстеження; тривалим періодом очікування до призначеного дня дослідження; недоброзичливим ставленням лікаря або іншого співробітника; відсутністю можливості вільно задавати запитання лікарю і достатніх можливостей спілкуватися із лікарем; якістю медичного обладнання, роботою фахівця діагностики та в цілому наданою послугою медичної діагностики.

Експертна оцінка лікарями-рентгенологами (організаторами роботи служби та практикуючими лікарями) засвідчила кращу, на їхню думку, якість та можливості надання медичної діагностики при пандемії COVID-19 в Україні. Найпоширенішими проблемами під час пандемії були неприхід пацієнта на обстеження при попередньому записі, відмова пацієнта обстежуватись та понаднормова робота рентгенологів.

Після запровадження воєнного стану в Україні лікарями було відмічено збільшення кількості пацієнтів, які проходять діагностичні процедури, при практично незмінному числі медичних працівників служби променевої діагностики (лікарів, медичних сестер, молодших медичних сестер). Найчастішими проблемами, поширеність яких зросла під час воєнного стану, були відключення електропостачання, тривожність щодо відключення світла чи повітряної тривоги під час дослідження, психологічні проблеми (страх, тривога).

Пропонований інноваційний онлайн-сервіс обміну інформацією даними «Промені діагностики» між лікарями та пацієнтами зберігає їх реєстраційні дані й дає можливість їм обмінюватись посиланнями на медичну інформацію. Такий підхід дозволяє впорядкувати цей обмін, робить його зручним та швидким, надає лікарям та пацієнтам ширший контроль за своїми даними та безпечне їх зберігання, водночас не вимагаючи значних серверних потужностей чи програмного забезпечення, і, як наслідок, значних коштів на реалізацію. Створення пропонованого онлайн-сервісу можна вважати доцільним кроком в покращенні ситуації з інтеграцією та поширенням інформаційних технологій в галузі охорони здоров’я, який оптимізує роботу служби променевої діагностики та матиме позитивні наслідки для загального стану здоров’я населення.

Враховуючи отримані дані дисертаційного дослідження, була сформована функціонально-організаційна модель служби променевої діагностики в умовах пандемії та воєнного стану, яка містить інноваційні підходи до організації роботи служби в кризових ситуаціях. Спільні компоненти Моделі для обох кризових станів:

- Координація та управління: централізоване керівництво для оптимізації роботи всієї системи променевої діагностики;

- Інновації та навчання: впровадження новітніх технологій та постійне навчання персоналу для підвищення якості та ефективності діагностичної послуги; формування онлайн-сервісу обміну інформацією «Промені діагностики»; створення команди лікарів для віддаленого консультування; забезпечення «другої думки» лікаря; формування діагностичних бригад для надання послуг з діагностики за межами закладу охорони здоров’я;

- Моніторинг та аналіз: постійне відстеження показників результативності та аналіз даних для систематичного вдосконалення Моделі.

Результати експертної оцінки пропонованої Моделі довели необхідність її впровадження у практику охорони здоров’я, про що свідчить узгоджено (С V = 12,05%) високе оцінювання експертами: 9,40±1,13 балів із 10 можливих. Аналогічно високими балами експерти оцінили важливість в запровадженні онлайн-сервісу обміну інформацією «Промені діагностики» для полегшення комунікації між лікарями та пацієнтами, а також його корисність в оперативності постановки діагнозу та подальшого ведення пацієнта. Згідно 10- бальної шкали, полегшення комунікації було оцінено в середньому на 9,33±1,30 балів (С V = 13,88%), а оперативність постановки діагнозу та подальшого ведення пацієнта – на 9,10±1,45 балів (С V = 15,90%). У випадку впровадженні пропонованої Моделі в практичну охорону здоров’я прогнозуються позитивні зміни показників оцінки якості через 3 та 5 років.

Пропонована функціонально-організаційна модель показує складність і важливість служби променевої діагностики в умовах пандемії та воєнного стану, а також окреслює унікальні вимоги та виклики, що стоять перед нею.

Ключові слова: організація системи охорони здоров'я, якість медичної допомоги, громадське здоров'я, реформування, законодавче забезпечення, соціологічне дослідження, фокус-група, задоволеність пацієнтів, медико- демографічні дані, медична статистика, прогнозування, моделювання, воєнний стан, пандемія COVID-19.

https://drive.google.com/file/d/1HGyDU3i8r3lVFeWYYSJDBDha4Dx4LZu9/view?usp=sharing