УДК: 614.2:316.61

Мілашовська Вікторія Олегівна. Медико-соціальне обґрунтування моделі стратегічного планування медичної допомоги населенню на рівні новосформованого адміністративного району :  дис. ... д-ра філософії : [спец.] 222, 22 /  В. О. Мілашовська - Львів, 2024. - 185 с. - Бібліогр.: с. 145-167 (199 назв).

Комплексним медико-соціальним дослідженням вирішено актуальну науково-прикладну задачу щодо обґрунтування концептуальної моделі стратегічного планування організації медичної допомоги населенню новоствореного району в умовах реформування системи охорони здоров’я, яка базується на нових функціонально-організаційних підходах до її структури і побудована на принципах комплексності та системності з використанням міжсекторального підходу, інформаційного механізму забезпечення та її наукового супроводу, потенційна ефективність якої позитивно оцінена експертами. Дослідженням встановлено, що у Закарпатській області та, власне, у Мукачівському районі існують відмінності у медико-демографічних процесах, ніж в Україні, що зумовило необхідність обґрунтування та розробки концептуальної моделі стратегічного планування організації медичної допомоги населенню новоствореного району з вирішенням проблем, які так чи інакше пов’язані з проблемою демографічного руху, рівня народжуваності, існуючої смертності, особливостями умов проживання населення, а в цілому сприяти підвищенню тривалості життя населення. Показано, ефективний механізм та інструментарій планування організації медичної допомоги для стимулювання підвищення ефективності використання наявних ресурсів спрямованих на охорону здоров’я з використанням PEST- та SWOT-аналізу. При ідентифікації статусу новосформованого адміністративного Мукачівського району Закарпатської області встановлено, що за величиною кількості населення він є третім з 6 районів області, з більшою на 27,3% за обласну густиною населення, з дещо більшою у складі населення кількістю жіночого населення, а за медико-демографічними показниками район є урбанізаційно депопуляційним. Встановлено, що майже половина респондентів (44,3%) не могли оцінити стан свого здоров’я – і зазначили його як середній - «не добрий і не поганий». На хороший рівень свого здоров’я вказало 42,6%, а на «поганий» та «дуже поганий» 13,0%, в т. ч. на це вказало 18% мешканців сільської місцевості. Встановлено значний відсоток респондентів у районі, які курять (26,76±2,01%) та зловживають алкогольними напоями (48,45±2,27%). Серед курців та осіб, які раніше курили переважають особи віком після 40 років (61,10±3,15%) та з середньою спеціальною освітою (45,68±3,22%). У частини опитаних, які курять та які вживають алкоголь (відповідно, 20,41±2,88% та 36,73±3,44%) спостерігається оманливе враження: вони вважають, що ведуть здоровий спосіб життя. Виявлено, що більшість мешканців району задоволені своїми умовами проживання, а погіршення психоемоційного стану респондентів у більшій ступені був пов’язаний з незадовільним матеріальним станом (31,25 ± 2,81%), особливо у осіб з вищою чи середньою спеціальною освітою (75,00 ± 2,63%). З’ясовано, що найчастішим джерелом інформації про здоровий спосіб життя виступав інтернет, преса та телевізійні програми (56,49±2,43%): достовірні дані отримані у групах осіб віком до 40 років (64,41±3,75%) та міських мешкан-ців (62,37±3,48%). Рівень інформованості про здоров’язбережувальну поведінку, який надавався у лікарській амбулаторії склав лише 24,76±2,12% і вищим він був серед мешканців сільської місцевості (32,88±3,15%) та осіб старших вікових груп (31,13±4,50%). Встановлено, що при появі ознак захворювання половина респондентів (52,38±2,27%) звертались за медичною допомогою у лікарську амбулаторію і більш характерним це було для осіб віком після 60 років (55,75±4,67%) та мешканців сільської місцевості (60,40±3,09%). Виявлено, що на експертну думку досвідчених висококваліфікованих організаторів охорони здоров’я ключовою проблемою галузі є «недостатність фінансових ресурсів для забезпечення ефективної діяльності системи охорони здоров’я з державних джерел фінансування» (78,56±1,79% респондентів), а першочергового вирішення при реформуванні галузі охорони здоров’я належать приділити підготовці стратегічних планів функціонування системи охорони здоров’я, як на рівні держави так і на місцевому рівні (63,57±2,10%). Обґрунтована та розроблена концептуальна модель стратегічного планування медичної допомоги населенню на регіональному рівні з врахуванням нових елементів у її побудові, а саме індикативних показників діяльності закладів охорони здоров’я, в т. ч. з використанням даних самооцінки населенням власного здоров’я та способу життя та оцінки керівниками та медичним персоналом закладів охорони здоров’я у діючих та новосформованих адміністративних одиницях результатів удосконалення організації та надання медичної допомоги населенню, ефективність якої підтверджена методом експертних оцінок. Впровадження концептуальної моделі в практичну діяльність при позитивній оцінці експертами (9,37±3,61 бали за 10 бальною шкалою) та високому ступені узгодженості думок експертів (середній рівень коефіцієнту варіації С V = 12,51%) дозволяє рекомендувати її для використання в системі охорони здоров’я України.

УДК 613.84 – 035 – 058 – 053.81 (477.83)

Козій-Бределєва Світлана Павлівна. Медико-соціальне обгрунтування моделі попередження споживання новітніх тютюнових виробів серед населення молодого віку : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 222, 22 / С. П. Козій-Бределєва. - Львів, 2023. - 199 с. - Бібліогр.: с. 152-173 (196 назв). 

Комплексним медико-соціальним дослідженням вирішено важливе
науково-практичне завдання: розроблена та науково обґрунтована концептуальна модель попередження споживання новітніх тютюнових виробів серед населення молодого віку, яка базується на нових функціонально-організаційних підходах до її структури, побудована на принципах комплексності та системності і позитивно оцінена експертами.

1. Результати проведеного аналізу вітчизняних та міжнародних наукових джерел показали, що новітні тютюнові вироби так само як і традиційні впливають на здоров’я молоді. Підтверджено недостатній рівень існуючих сучасних організаційних підходів до профілактики тютюнокуріння новітніх тютюнових виробів та доведена необхідність удосконалення системи заходів профілактики та медичної допомоги курцям, особливо серед молоді, з врахуванням умов реалій сьогодення.
2. Встановлено, що традиційні та новітні тютюнові вироби споживають 34,39±2,35% опитаних людей молодого віку Львівської області. Зі всіх респондентів 26,34±2,18% вказали, що курять звичайні сигарети; 24,15±2,11% - кальян; 11,71±1,59% - тютюнові вироби для електричного нагрівання (ТВЕН); 9,02±1,42% - сигарили або сигари; 6,34±1,20% - електронні сигарети з нікотином (ЕСН) (р<0,05).
3. Серед опитаної молоді 6,25±1,20% осіб повністю не усвідомлюють та 20,83±2,01% частково не усвідомлюють небезпеки впливу на здоров’я систем нагрівання тютюну, тоді як серед курців звичайних сигарет лише 1,85±0,67% частково не усвідомлювали шкоди куріння на здоров’я (p<0,05).

Більшість респондентів (76,92±8,26% курців НТВ, 68,69±4,66% курців кальяну та 40,54±8,07% молодих осіб, які курять сигарили або сигари) не змогли дати чітку відповідь про свою причину початку куріння. При тому, більшість курців ТВЕНів (72,92±2,19%) та курців ЕСН (76,92±2,08%) розуміють небезпеку впливу на здоров’я використання цих пристроїв. Мотивацією для початку використання новітніх тютюнових виробів для більшості (72,92±2,19%, р<0,05) респондентів була заміна куріння традиційних сигарет, 6,25±1,20% спробували їх як розвагу і через цікавість, 14,58±1,74% осіб не змогли дати чіткої відповіді на питання.

4. Соціально-психологічний портрет курця ЕСН: серединне значення віку початку вживання ЕСН складає 16,00 (15,75; 18,00) років; кожен другий курець ЕСН (47,92±5,10%) регулярно курить; переважна більшість (79,17±4,14%) курців ЕСН вказують на емоційну складову (поганий настрій, відчуття тривоги, тощо) як на чинник, що спонукає їх до застосування ЕСН; у більшості опитуваних (76,77±4,81%) споживачів ЕСН курять близькі родичі; більшість (66,67±4,81%) приховує споживання ЕСН від сім’ї; 41,67±5,03% мешкають у квартирі та оцінили свій дохід як «низький»; третина (37,50±4,94%) анкетованих користувачів ЕСН навчаються.

Соціально-психологічний портрет курця ТВЕНів: серединне значення віку, в якому він вперше спробував ТВЕН, становить 16,00 (14,00; 18,00) років; у більше, ніж половині випадків (56,99±5,13%) вони курять регулярно; переважна більшість (77,42±4,34%) споживачів ТВЕНів курять для зняття стресу та покращення настрою; більше половини (61,29±5,05%) опитаних працюють на постійній основі; у більше половини споживачів ТВЕНів (54,84±5,16%) курять батьки; практично половина (51,61±5,18%) не приховує куріння та мешкають у квартирі; близько половини (48,39±5,18%) з них мають середній рівень доходів.

5. Дослідження довели, що новітні тютюнові вироби викликають залежність у молоді. Серединний бал нікотинової залежності за тестом Фагерстрема для курців ТВЕН (4,00 (2,00; 6,00) бали), та є вищим (p>0,05), аніж серед курців класичних сигарет (3,00 (1,00; 6,00) бали) та курців ЕСН (3,00 (1,00; 5,00) бали). Причому, близько чверті опитаних курців ТВЕНів (23,66±4,41%) мають високий рівень нікотинової залежності. Для порівняння, серед курців класичних сигарет високий ступінь нікотинової залежності спостерігався у 19,74±2,64% респондентів, а серед курців ЕСН – у 16,67±3,80% даної групи (р>0,05). Серед курців класичних сигарет (p<0,05) та курців ЕСН (p>0,05) серединний бал нікотинової залежності є вищим у чоловіків, натомість у курців ТВЕН він є однаковим як для чоловіків, так і для жінок.

Встановлено, що поміж віком курців ЕСН та сумарною кількістю балів за тестом Фагерстрема існує зворотній середньої сили достовірний кореляційний зв’язок (r=-0,32; p<0,05). Тобто більші суми балів за тестом Фагерстрема спостерігались у молодших респондентів. Це ще раз підтверджує гіпотезу, що чим молодше курець ЕСН за віком, тим менше часу потрібно для формування сильної нікотинової залежності.

Поміж віком курців ТВЕНів та їх сумарною кількістю балів згідно тесту Фагерстрема існує прямий середньої сили достовірний кореляційний зв'язок (r=0,36; p<0,05). Тобто більші суми балів за тестом Фагерстрема спостерігаються у старших респондентів, що притаманно й для курців звичайних сигарет.

Домінуючим типом поведінки куріння, згідно опитувальника Хорна, як серед курців класичних сигарет, так і серед користувачів новітніх тютюнових виробів (ЕСН та ТВЕН) був тип «Підтримка» (пов’язаний з емоційним напруженням та дискомфортом), на другому місці - «Гра з сигаретою» (куріння у компаніях), на третьому місці - «Спрага» (фізична залежність від тютюну).

6. Переважна більшість (84,4±6,4%) експертів-юристів визнали доцільним встановлення адміністративної відповідальності за куріння в заборонених місцях електронних сигарет, пристроїв для нагрівання, кальянів тощо; 81,3±6,9% – повністю підтримали заборону ароматизованих сигарет та заборону використання смако-ароматичних добавок (фруктові, ягідні тощо) у будь-яких компонентах тютюнових виробів класичних чи новітніх. Більше половини експертів (59,4±8,7%) вказали наступні найбільш дієві антитютюнові вимоги для зниження поширення тютюнокуріння: заборону продажу класичних тютюнових виробів та новітніх тютюнових виробів у визначених місцях, а також заборону їх продажу неповнолітнім.
7. Сформована Модель попередження споживання новітніх тютюнових виробів серед населення молодого віку містить два ключових вектори (державний та індивідуальний), кожний з яких включає дії, направлені на профілактику та заходи щодо зниження залежності споживання новітніх тютюнових виробів у розрізі колективного та індивідуального підходу.

Впровадження пропонованої Моделі дозволить попередити появу нових споживачів новітніх тютюнових виробів та знизити рівень їх споживання серед молоді, і тим самим зміцнити здоров’я нації в майбутньому.

УДК: 616-082-058-038-084: 618.39 

Тімченко Наталія Федорівна. Медико-соціальне обгрунтування ризик-орієнтованої моделі профілактики невиношування вагітності : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 22, 222 / Н. Ф. Тімченко. - Львів, 2023. - 187 с. - Бібліогр.: с. 140-160 (191 назва).

Комплексним  медико-соціальним  дослідженням  вирішено  важливе науково-практичне завдання: обґрунтовано інноваційну персоналізовану ризик-орієнтовану  модель  профілактики  невиношування  вагітності,  ключовим елементом якої є імплементація мобільного застосунку «Індивідуальний прогноз щодо  виникнення  патології  невиношування  вагітності» на  рівні  ПМД  при наданні акушерсько-гінекологічної допомоги вагітним.

1. Проведений аналіз міжнародних  та  вітчизняних  наукових  джерел засвідчив  актуальність  проблеми  невиношування  вагітності.  Частота невиношування вагітності залишається на високому рівні у більшості країн світу та навіть має тенденцію до зростання. Щороку в світі народжуються приблизно 15 мільйонів недоношених немовлят, це складає понад 11% з числа усіх світових пологів. В Україні, за даними МОЗ, втрачаються від 15 до 27 % усіх клінічно встановлених  /  підтверджених  вагітностей.  Причому  85%  невиношування завершуються викиднем, а 15% - передчасними пологами.
2. Епідеміологічний аналіз поширеності невиношування вагітності  в Україні  та  у  Львівській  області за  8  років  (2014-2021  роки)  показав  чітку тенденцію  до  щорічного  зростання  співвідношення  загального  показника невиношування до загального числа вагітностей. В Україні цей показник зріс від 5,50 випадків на 100 вагітностей у 2014 році до 6,22 випадки на 100 вагітностей у 2021 році (на 13,09%); у Львівській області – від 3,57 випадків до 4,72 випадки невиношування на 100 вагітностей (на 32,21%) відповідно. Число самовільних абортів в Україні мало чітку тенденцію до щорічного зниження (в  середньому  на  3,45%  щорічно).  Водночас  у  Львівській  області динаміка самовільних абортів протягом 8 років мала хвилеподібну тенденцію до зниження із зростанням їх числа у 2015, 2018, 2019 та 2020 роках та спаданням у 2016, 2017 та 2021 роках, при загальному зниженні у 2021 році порівняно з 2014 роком на 33,96% (в Україні – на 17,59%). 
3. Використовуючи модель  прогнозування  за  допомогою експоненціального згладжування  за  двохпараметричним  методом  Холта  для передбачення  показників  співвідношення  кількості  невиношування  до загального  числа  вагітностей  в  Україні  та у  Львівській області у  найближчу перспективу, отримано прогностичні показники, які засвідчують, що за інших незмінних  умов  у  2026  році  в  Україні  показник  співвідношення  кількості невиношування  до  загального  числа  вагітностей  становитиме  6,37  випадків невиношування  на  100  вагітностей,  а  у  Львівській  області –  5,38  випадків невиношування на 100 вагітностей.
4. За результатами дослідження  було  встановлено  найбільш  значущі поведінкові  фактори  ризику  невиношування  вагітності:  перша  вагітність, одинока  вагітна,  зовнішній  стрес  у  соціумі  та  перенавантаження  нервової системи на робочому місці, частота вживання алкогольних напоїв 2-3 рази на місяць  та  надання  переваги  вину,  додаткове  фізичне  навантаження  по  типу спортивної  ходьби,  бігу  та  заняття  професійним  спортом.  Доведено превентивний  вплив  на  невиношування  вагітності  додаткового  вживання мікронутрієнтів,  а  саме  фолієвої  кислоти  та  йоду  у  рекомендованих  дозах  у відповідні терміни вагітності. Найбільш значущими інфекційними факторами ризику були COVID-19, герпес 1 типу, токсоплазмоз та хламідійна інфекція, екстрагенітальними  факторами  ризику –  автоімунний  тиреоїдит,  цукровий діабет, алергічний риніт/синусит.
5. З-поміж 30 досліджуваних чинників ризику невиношування вагітності за допомогою методу логістичної регресії  було  виокремлено  14  чинників,  які впливають та дозволяють прогнозувати виникнення патології невиношування вагітності з точністю 90,3%: емоційна перенапруга/стрес; відсутність першого ультразвукового та біохімічного (ХГЛ і РАРР-білок) скринінгів; герпес 1 типу (губи, ніс) в анамнезі; хламідійна інфекція в анамнезі; COVID-19 в анамнезі; ангіна в анамнезі; алергічний риніт/синусит; аутоімунний тиреоїдит; наявність діабету І типу; застосування штучної інсемінації; надання переваги вину серед алкогольних напоїв; вживання додатково препаратів йоду в дозі менше 200 мкг на добу з моменту коли взнала про вагітність до кінця вагітності та фолієвої кислоти у дозі менше 400 мкг на добу з моменту коли взнала про вагітність до кінця  16  тижнів  вагітності  або  взагалі  їх  не  вживання;  сімейний  стан (неодружена);  тривала  робота  біля  комп'ютера  за  добу.  Серед  наведених чинників найбільший вплив мали: наявність діабету І типу (коефіцієнт регресії =22,396), хламідійна інфекція в анамнезі (=3,272) та герпес 1 типу (губи, ніс) в анамнезі (=2,813).
6. Опрацьований мобільний  застосунок  «Індивідуальний  прогноз  щодо виникнення патології невиношування вагітності» дозволяє прогнозувати ризик патології передчасного переривання вагітності та є ключовим елементом ризик-орієнтованої  моделі  попередження  невиношування  вагітності.  Застосунок працює  у  двох  режимах:  у  режимі  пацієнта  та  у  режимі  лікаря.  У  режимі «Пацієнта» після прийняття політики конфіденційності надається можливість за допомогою  стандартних  елементів-відміток  вказати  дані  анамнезу  (факторів ризику), які будуть необхідні для прогнозу невиношування вагітності.  Режим «Лікаря»  дозволяє  продовжити роботу  програми  в  розширеному  режимі,  що, окрім основної функції відміток чинників ризиків, має також можливість роботи з  багатьма  записами  на  одному  пристрої,  тобто  реєстрації  великої  кількості пацієнток  та  можливість  зберігати  багато  даних  на  одному  пристрої  і  в подальшому їх аналізувати. 
7. У системі  профілактичної  моделі  попередження  невиношування вагітності  на  первинному  рівні  надання  медичної  допомоги  передбачено  3 ключових  вектори  роботи:  збір  інформації;  аналіз  отриманої  інформації; опрацювання  та  реалізація  управлінських  рішень,  яка  включає  обов’язковий контроль за їх виконанням та отримання зворотного зв’язку щодо ефективності пропонованої Моделі як від лікарів, так і від пацієнток. Експертна  оцінка  довела  важливість  і  прогнозовану  ефективність опрацьованої Моделі  та  показала  її  переваги й необхідність  впровадження  в практичну медицину.  Впровадження розробленої нами ризик-орієнтованої моделі попередження невиношування вагітності приведе, на нашу думку, до покращення та зміцнення здоров’я  жіночого  населення,  і  тим  самим  зможе  поліпшити  демографічну ситуацію в країні, що особливо важливо у складний теперішній час, пов’язаний з  викликами  сьогодення,  які  призвели  до  зниження  чисельності  населення України (пандемія Ковід-19 та воєнний стан), а введення в практику мобільного застосунку «Індивідуальний прогноз щодо виникнення патології невиношування вагітності»  вважаємо  своєчасною  та  важливою  інновацією,  яка  допоможе  в реалізації моделі