Репозитарій

УДК 616.314-089.818.1: 616.314-089.29-24

Мета – провести огляд наукової літератури й узагальнити результати досліджень, присвячених ортопедичному зубному лікуванню керамічними вінірами. Матеріал та методи. Пошук наукової інформації щодо ортопедичного зубного лікування керамічними вінірами проводився з використанням баз даних PubMed та Web of Science. У дослідженні використано бібліосеман-тичний та аналітичний методи. Результати. Вініри дають змогу відновлювати форму та колір окремо взятого зуба чи групи зубів, але, на відміну від коронок, вони покривають не весь зуб, а лише одну чи дві його поверхні. Саме слово «вінір» походить від англійського дієслова «to veneer» – «облицьовувати», «покривати тонким шаром». Сучасні вініри виготовляють меншою мірою (прямим методом) з композитів, більшою мірою – із кераміки. Сьогодні на стоматологічному ринку існує багато різноманітних видів кераміки. Водночас, у стоматологіч- ному середовищі тривають дискусії щодо переваг та недоліків тих чи інших видів кераміки, особливостей їх препарування, показників клінічного успіху тощо. У статті розглянуто питання показів і протипоказів до застосування керамічних вінірів. Описано основні види препарування зубів під вініри. Приділено увагу методам отримання відбитків для виготовлення вінірів і виготовленню тимчасових конструкцій з захисною та естетичною метою. Проаналізовано властивості основних видів кераміки, з яких виготовляються вініри. Представлено основні аспекти обробки поверхні кераміки і твердих тканин зуба перед цементуванням та особливості самої фіксації на цемент. Розглянуті показники тривалості використання керамічних вінірів. Висновки. Керамічні вініри успішно використовуються в естетичній стоматології вже понад 30 років. Вдале функціонування вінірів залежить від того, наскільки правильно проведено препарування, обрано матеріал і дизайн конструкції. Основним видом ускладнення, пов’язаним з функціо- нуванням вінірів, є сколи кераміки. Більш часте використання в практич- ній роботі міцнісних типів кераміки, з-поміж яких особливо слід вирізнити склокераміку (пресовану), яка ще й є досконалою за своїми естетичними характеристиками, допоможе зменшити частоту ускладнень. Ключові слова: керамічні вініри, естетичне зубне протезування.

Abstract.
The purpose of the study was to conduct a review of the scientific literature and summarize the results of studies devoted to orthopedic dental treatment with ceramic veneers. Materials and methods. The search for scientific information on orthopedic dental treatment with ceramic veneers was carried out using the PubMed and Web of Science databases. The solution of the tasks set in the work was carried out using a systematic approach in the selection of material, methods of inductive and logical analysis. Bibliosemantic and analytical methods were used in the study. Results and discussion. One of the most popular types of contemporary aesthetic prosthetics is the restoration of tooth crown defects using ceramic veneers. Ceramic veneers have been extensively and successfully used to mask intrinsic staining, to give the appearance of straightening, and to correct minor malformations of anterior teeth without the removal of substantial amounts of tooth structure. A list of indications and contraindications for porcelain veneers is followed by their preparation designs, with emphasis on the importance of maintaining the preparation boundaries within the enamel. Impression-taking procedures, provisional restoration fabrication, the choice of porcelain materials and the main aspects of processing the ceramic surface and hard tooth tissue before cementation and the features of cement fixation are presented. The continued development of dental ceramics offers clinicians many options for creating highly aesthetic and functional porcelain veneers. Nowadays the introduction of milled glass-ceramic materials is expected to overcome the fracture issue due to the enhanced strength of this material as compared to the original feldspathic formulations. Conclusion. Ceramic veneers have been successfully used in aesthetic dentistry for over 30 years. Further success of dental veneers depends on the ability of the preparation to be carried out correctly, the material and technique chosen for prosthetics and is directly correlated with the level of the doctor’s competence in this field. The main type of complication associated with the functioning of veneers is ceramic chipping. More frequent use in practical work of strong types of ceramics, among which glass ceramics (pressed), which are also perfect in terms of their aesthetic characteristics, will allow to reduce the frequency of complications. Therefore, it is important to pay more attention to the features of the clinical and laboratory stages of production of ceramic veneers in the improvement studies for dentists on the faculties of postgraduate education. Keywords: ceramic veneers, esthetic dental treatment.

УДК 616.314-06:616.311.1+616.314.17/.19)-002-008.9:612.015.11]-08-014

Годований Олег Васильович. Оптимізація диференційованого лікування та профілактики стрес-індукованих порушень метаболізму тканин пародонта у пацієнтів із зубощелепними аномаліями :  дис. ... д-ра філософії : [спец.] 221, 22 /  О. В. Годований - Львів, 2024. - 283 с. - Бібліогр.: с. 236-263 (241 назва).

У даній дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального завдання сучасної стоматології – доклінічне та клінічне обгрунтування заходів лікувально-профілактичного комплексу, cпрямованого на корекцію стрес-індукованих метаболічних порушень тканин пародонта в ортодонтичних пацієнтів із ЗЩА на тлі ХГП початкового-І ступеня тяжкості та зниженння явищ оксидативного стресу на етапі активного ортодонтичного лікування на підставі системного аналізу експериментальних та клітинних технологій in vitro, а також клінічно-інструментальних та лабораторних результатів досліджень.

1. За результатами обстеження 220 ортодонтичних пацієнтів із ЗЩА встановлено, що аномалії прикусу можуть виступати діагностичним маркером ризику розвитку захворювань тканин пародонта. Поширеними були прямий прикус – 30,5% (як різновид фізіологічного прикусу); патологічні прикуси: прогнатія (дистальний прикус) – 21,8%, глибокий прикус – 15%, перехресний прикус – 13,2%, відкритий прикус – 11,4% та прогенія (мезіальний прикус) – 8,1%. На тлі ЗЩА встановлено такі прояви патології тканин пародонта як хронічний катаральний гінгівіт (18,25%), гіпертрофічний гiнгівіт (3,64%), виразковий гінгівіт (3,18%), ХГП початкового-І ступеня (53,6%), ІІ ступеня (18,6%) та ІІІ ступеня тяжкості (2,73%), а також їх залежність від віку та місцевих обтяжливих факторів.
2. У 115 пацієнтів із ЗЩА, які перебували на різних термінах активного періоду ортодонтичного лікування із встановленою незнімною ортодонтичною апаратурою, виявлено наступні захворювання тканин пародонта: хронічний катаральний гінгівіт (28,7%); гіпертрофічний гінгівіт (20,9%); ХГП початкового-І ступеня (26,1%); ХГП І ступеня (8,7%); локалізований пародонтит (8,7%); рецесії ясен (6,9%).

3. Отримані результати експериментальної оцінки гострої токсичності, шкірно- резорбтивної та іритативної дії ГКБ, розпрацьованої для ЛПК, засвідчили, що засіб є практично нетоксичним при пероральному шляху надходження; коефіцієнт 233 подразнювальної дії становив показник 5 (середній бал Ме (Q1÷Q3) – 5 (4÷5)), що у категорії небезпеки розцінюється як сполука з помірною подразнювальною дією на слизові оболонки; коефіцієнт кумуляції перевищував (Ккум>8,2), що свідчило про слабку кумулятивну активність. В експериментальних тварин незначне недостовірне збільшення медіанних або середніх значень активності ферменту каталази, дієнових кон’югатів та кількості кінцевого продукту ПОЛ малонового діальдегіду свідчило про мінімальний вплив компонентів ГКБ на ПОЛ. Високою була активність ГКБ щодо стрептококів, Rothia sp. та псевдомонас (P. aeruginosa). Для S. aureus, S. pyogenes та C. albicans визначено динаміку зниження КУО при експозиції з препаратом ГКБ упродовж 40 хв.
4. За результатами доклінічних порівняльних досліджень рівня життєздатності, виміряних за допомогою MTT-аналізу та тест-аналізу ДНК-комет (генотокисичного впливу) на різних лініях псевдонормальних клітин ссавців і людини (мишачих фібробластів лінії BALB-3T3, людських кератиноцитів лінії HaCaT та мишачих макрофагів лінії J774.2) різних модифікацій ГКБ було встановлено, що саме запатентований засіб на рівні з препаратом порівняння «Холісал» не виявив генотоксичного ефекту на макрофагах мишей J774, враховуючи такі показники пошкодження ДНК як відсоток ДНК у «хвості» (6%) та OTL (0,4). Цито- і генотоксичності різних варіантів ГКБ засвідчили, що саме зразок з препаратом «Протефлазід®» у поєднанні з гель-основою був найменш токсичним для клітин і володів найбільш ефективною дією, як протектор ДНК. Оцінка про- та антиоксидантних властивостей ГКБ з часовою розгорткою за допомогою реактиву DPPH свідчила, що пролонгація лікувального ефекту пародонтальної пов’язки з ГКБ у ротовій порожнині упродовж 2-х годин є оптимальною. Антиоксидантні властивості ГКБ досягали максимального рівня на 2-гу год. (13,3 %), дещо знижуючись на 3-тю годину (7,2 %).

5. Вивчення ефективності проникнення розпрацьованої ГКБ в імітаційне середовище тканин пародонта, що складалось з трьох типів клітин ссавців і людини у напіврідкому агарі з використанням процедури електрофорезу дозволило встановити, що даний засіб найкраще сприяв проліферативній активності усіх 234 трьох типів піддослідних клітин (кератиноцити, фібробласти і макрофаги) ідостовірно (p≤0,05, P≤0,001) переважав дію препаратів порівняння («Холісал» і «Генгігель». Електрофорез клітинних систем потенціював цитостимулювальні і протекторні ефекти ГКБ за умови нанесення цього засобу на «+»-електрод. Дослідження з використанням експериментальної моделі клітинних культур в імітаційному середовищі продемонструвало значний потенціал електрофоретичної процедури для посилення проникнення компонентів ГКБ вглиб моделі тканин пародонта. Це є доказом того, що тривалість процедури електрофорезу в клініці може бути скорочена зі стандартних 15-20 хв на одну щелепу до 20-50 сек. Встановлено, що нові брекети більш інтенсивно втрачають катіони металів у культуральному середовищі, а, відповідно, і в порожнині рота, посилюючи тим самим ОC. Відтак ГКБ модулює здатність клітин протистояти ОС. 5. Керуючись результатами клінічної та індексної оцінки пародонтального статусу в пацієнтів основної групи, а також отриманими показниками ЛДГ ротової рідини, було встановлено, що застосування ЛПК дозволило скоротити у 3-3,5 рази термін підготовки до активного ортодонтичного періоду. Через 6 місяців активного періоду ортодонтичного лікування у пацієнтів основної групи простежували відсутність набряку ясен та кровоточивості, про що свідчили низькі залишкові показники BOP, API та GI – 0,28±0,2%, 3,04±1,85% та 0,06±0,06 балів на противагу показникам групи порівняння – 17,45±9,94% (р<0,001), 73,96±29,89%, 0,34±0,31 балів (р<0,01) та показники ЛДГ – 375,8±102,4 Од/л проти 774,5±177,8 Од/л у порівняльній групі, (р<0,05). 6. У пацієнтів із ЗЩА після початку активного періоду ортодонтичного лікування з встановленням незнімної ортодонтичної апаратури формується ОС, що зумовлено активацією процесів ПОЛ на тлі недостатньою активністю ферментативної ланки антиоксидантної системи. Визначення активності ферментів антиоксидантного захисту (СОД – 89±6,675 % до лікування в основній групі та через три міс після встановлення незнімної ортодонтичної апаратури – 38±2,85% проти показників порівняльної групи – 91±6,825 % та 79±5,925% відповідно (p<0,001) та КА – 40,04±25,03 Од/мл до лікування та 134,2±10,65 Од/мл через три 235 місяці активного ортодонтичного періоду проти відповідних показників порівняльної групи – 39,56±24,67 Од/л та 65±24,875 Од/л, (p<0,001), а також біомаркер місцевої стресорної реакції – АА ротової рідини (аналогічні показники в основній групі – 2997±831,75 Од/л та 9673±536,75 Од/л проти показників порівняльної групи – 3002±831,75 та 4072±532,55 О Од/л, p<0,001) можуть слугувати додатковими, проте не менш важливими діагностичними та прогностичними критеріями активності ОС, спричиненого незнімною ортодонтичною апаратурою та клінічної ефективності застосованого ЛПК, спрямованого на корекцію окисних метаболічних порушень в тканинах пародонта

УДК 618.173-085.32

 На підставі комплексного обстеження 104 жінок віком від 46 до 50 років (середній вік 48,4±0,5 років) з проявами клімактеричного синдрому легкого і середнього ступеня тяжкості в перименопаузі викладені результати вивчення спектру терапевтичної активності, переносимості та безпечності застосування фітокомплексу, який містить комбінацію природних естроген-гестагенних фітомолекул екстрактів з шишок хмелю (120мг), кореневища циміцифуги рацимоза (Cimicifuga racemosa) (30мг), кореню пуєрарії лопасної (Pueraria lobata) (50мг), кореню дягілю китайського (Angelica sinensis) (50мг), дикого ямсу (70мг) та перлинний порошок (60мг) (Лайфемін), виробництва «Naturex» (Авіньон. Франція) у порівнянні з препаратом, який виготовляється на основі екстракту червоної конюшини і складається з активних компонентів — ізофлавонів: геністеїну, деідзеіну, біоканіну А (Клеверол), фармацевтична компанія «Ядран», Хорватія. Результати дослідження свідчать, що на фоні застосування протягом 6 місяців препаратів природного походження з високою ступеню достовірності (Р≤0,05) покращується загальний стан пацієнток, знижується вираженість психоемоційних та вегетосудинних розладів, засоби виявили добру переносимість та практично відсутність побічних ефектів. Констатовано позитивні зміни гормонального профілю, ліпідного спектру плазми, відсутність негативного впливу на стан ендометрію та морфофункціональний стан молочних залоз; стверджено дещо вищу клінічну ефективність фітокомплексу, який містить фітогомони, фітоестрогени та мікроелементи (Лайфемін) у порівнянні з препаратом ізофлавонів червоної конюшини (Клеверол) у контесті терапії нейровегетативних і психоемоційних проявів клімактеричного синдрому легкого і середнього ступеня тяжкості у жінок в перименопаузі.

Ключові слова: клімактеричний синдром, комплексне лікування, Лайфемін, Клеверол.

УДК: 614.2:316.61

Мілашовська Вікторія Олегівна. Медико-соціальне обґрунтування моделі стратегічного планування медичної допомоги населенню на рівні новосформованого адміністративного району :  дис. ... д-ра філософії : [спец.] 222, 22 /  В. О. Мілашовська - Львів, 2024. - 185 с. - Бібліогр.: с. 145-167 (199 назв).

Комплексним медико-соціальним дослідженням вирішено актуальну науково-прикладну задачу щодо обґрунтування концептуальної моделі стратегічного планування організації медичної допомоги населенню новоствореного району в умовах реформування системи охорони здоров’я, яка базується на нових функціонально-організаційних підходах до її структури і побудована на принципах комплексності та системності з використанням міжсекторального підходу, інформаційного механізму забезпечення та її наукового супроводу, потенційна ефективність якої позитивно оцінена експертами. Дослідженням встановлено, що у Закарпатській області та, власне, у Мукачівському районі існують відмінності у медико-демографічних процесах, ніж в Україні, що зумовило необхідність обґрунтування та розробки концептуальної моделі стратегічного планування організації медичної допомоги населенню новоствореного району з вирішенням проблем, які так чи інакше пов’язані з проблемою демографічного руху, рівня народжуваності, існуючої смертності, особливостями умов проживання населення, а в цілому сприяти підвищенню тривалості життя населення. Показано, ефективний механізм та інструментарій планування організації медичної допомоги для стимулювання підвищення ефективності використання наявних ресурсів спрямованих на охорону здоров’я з використанням PEST- та SWOT-аналізу. При ідентифікації статусу новосформованого адміністративного Мукачівського району Закарпатської області встановлено, що за величиною кількості населення він є третім з 6 районів області, з більшою на 27,3% за обласну густиною населення, з дещо більшою у складі населення кількістю жіночого населення, а за медико-демографічними показниками район є урбанізаційно депопуляційним. Встановлено, що майже половина респондентів (44,3%) не могли оцінити стан свого здоров’я – і зазначили його як середній - «не добрий і не поганий». На хороший рівень свого здоров’я вказало 42,6%, а на «поганий» та «дуже поганий» 13,0%, в т. ч. на це вказало 18% мешканців сільської місцевості. Встановлено значний відсоток респондентів у районі, які курять (26,76±2,01%) та зловживають алкогольними напоями (48,45±2,27%). Серед курців та осіб, які раніше курили переважають особи віком після 40 років (61,10±3,15%) та з середньою спеціальною освітою (45,68±3,22%). У частини опитаних, які курять та які вживають алкоголь (відповідно, 20,41±2,88% та 36,73±3,44%) спостерігається оманливе враження: вони вважають, що ведуть здоровий спосіб життя. Виявлено, що більшість мешканців району задоволені своїми умовами проживання, а погіршення психоемоційного стану респондентів у більшій ступені був пов’язаний з незадовільним матеріальним станом (31,25 ± 2,81%), особливо у осіб з вищою чи середньою спеціальною освітою (75,00 ± 2,63%). З’ясовано, що найчастішим джерелом інформації про здоровий спосіб життя виступав інтернет, преса та телевізійні програми (56,49±2,43%): достовірні дані отримані у групах осіб віком до 40 років (64,41±3,75%) та міських мешкан-ців (62,37±3,48%). Рівень інформованості про здоров’язбережувальну поведінку, який надавався у лікарській амбулаторії склав лише 24,76±2,12% і вищим він був серед мешканців сільської місцевості (32,88±3,15%) та осіб старших вікових груп (31,13±4,50%). Встановлено, що при появі ознак захворювання половина респондентів (52,38±2,27%) звертались за медичною допомогою у лікарську амбулаторію і більш характерним це було для осіб віком після 60 років (55,75±4,67%) та мешканців сільської місцевості (60,40±3,09%). Виявлено, що на експертну думку досвідчених висококваліфікованих організаторів охорони здоров’я ключовою проблемою галузі є «недостатність фінансових ресурсів для забезпечення ефективної діяльності системи охорони здоров’я з державних джерел фінансування» (78,56±1,79% респондентів), а першочергового вирішення при реформуванні галузі охорони здоров’я належать приділити підготовці стратегічних планів функціонування системи охорони здоров’я, як на рівні держави так і на місцевому рівні (63,57±2,10%). Обґрунтована та розроблена концептуальна модель стратегічного планування медичної допомоги населенню на регіональному рівні з врахуванням нових елементів у її побудові, а саме індикативних показників діяльності закладів охорони здоров’я, в т. ч. з використанням даних самооцінки населенням власного здоров’я та способу життя та оцінки керівниками та медичним персоналом закладів охорони здоров’я у діючих та новосформованих адміністративних одиницях результатів удосконалення організації та надання медичної допомоги населенню, ефективність якої підтверджена методом експертних оцінок. Впровадження концептуальної моделі в практичну діяльність при позитивній оцінці експертами (9,37±3,61 бали за 10 бальною шкалою) та високому ступені узгодженості думок експертів (середній рівень коефіцієнту варіації С V = 12,51%) дозволяє рекомендувати її для використання в системі охорони здоров’я України.

Підручник англійською мовою, містить основні положення сучасного акушерства та гінекології. Висвітлені провідні чинники розвитку акушерських ускладнень та гінекологічних захворювань, сучасні прагматичні алгоритми профілактики, діагностики та лікування різноманітної патології.