Репозитарій

УДК 616.441-006.6-036.65-02-07-089

Дуда Олег Романович. Рецидивний медулярний рак щитоподібної залози: причини, сучасні методи діагностики та хірургічного лікування хворих :  дис. ... д-ра філософії : [спец.] 222, 22 /  О. Р. Дуда. - Львів, 2023. - 189 с. - Бібліогр.: с. 160-180 (191 назв).

Дисертація присвячена оптимізації діагностики та хірургічного лікування хворих на рецидивний медулярний рак щитоподібної залози (МРЩЗ) шляхом вивчення причин рецидиву захворювання, опрацювання методів їх прогнозування, раннього виявлення та лікування. Метою дослідження було покращити віддалені результати хірургічного лікування хворих на медулярний рак щитоподібної залози шляхом прогнозування рецидивного перебігу, удосконалити методи ранньої діагностики його рецидивів, опрацювати діагностичну та лікувальну тактики, вибір об’єму і технології проведення хірургічного лікування. Для досягнення мети дослідження вивчено частоту і причини рецидивів МРЩЗ у пацієнтів Львівської області. Досліджено залежність рецидування від віку, статі, об’єму виконаних операцій, наявності супутніх захворювань. Вивчено показники пухлинних маркерів МРЩЗ кальцитоніну, хромограніну А, віментину та маркеру проліферації Кі-67 і можливість їх використання для прогнозування розвитку рецидивів і їх ранньої діагностики. Оптимізовано хірургічну тактику та хірургічне лікування хворих на рецидивний МРЩЗ. Розпрацьовано методологію ведення хворих на МРЩЗ в післяопераційному періоді, спрямовану на ранню діагностику рецидивів. Для вирішення поставлених завдань була сформована програмно-цільова структура дослідження, згідно з якою робота виконувалась у 5 етапів. Для кожного етапу були окреслені завдання та методи: бібліосемантичні, епідеміологічні, клінічні, інструментальні, лабораторні, гістологічні, імуногістохімічні, концептуального моделювання, статистичні.

Отримані результати дають змогу стверджувати, що в умовах розвитку експериментального пародонтиту (ЕП) та іммобілізаційного стресу (ІС) відбуваються помітні зміни імунної системи. Це проявлялося поступовим зниженням рівня Т-лімфоцитів з найнижчим ступенем їх вираження у найпізніший етап експерименту, що свідчить про виснаження клітинної ланки імунітету при даному комбінованому модельному процесі. Водночас, експериментальний пародонтит поєднаний з іммобілізаційним стресом характеризується активацією гуморального імунітету на усіх етапах їх формування. Використання препарату тіоцетаму викликало імунокоригувальний ефект на порушені маркери імунних процесів при ЕП і ІС. Отже одержані нами результати дають можливість говорити про доцільність проведення подальших як експериментальних, так і клінічних досліджень із застосуванням тіоцетаму в комплексній терапії ЕП та ІС та його патогенетичне обґрунтування.

The study was devoted to establishing the character of the disturbances content level of TNF-α, IL-6 and IL-10 in the
serum of guinea pigs under the conditions of experimental periodontitis and immobilization stress and to evaluate the effectiveness of the thiocetam use. Experimental studies were performed on 50 guinea pigs, which were divided into three groups. The concentration of IL-6, IL-10 and TNF-α in the blood serum was determined. Experimental combined pathology was accompanied by a gradual and significant increase in the blood content of TNF-α and IL-6 with the highest degree of manifestation on day 15 of the experiment and significant depletion of anti-inflammatory cytokine, indicating a significant predominance of proinflammatory activity of the cytokine profile. The administration of thiocetam had a positive effect on the cytokine profile and contributed to a decrease in the proinflammatory cytokine link and a significant increase in the level of interleukin-10 under conditions of experimental periodontitis and immobilization stress.

Aim. Study of antioxidant (antiradical) activity of 6,7-dihydro-5H-imidazo[2,1-b][1,3]thiazine derivatives. Methods. In vitro study of antiradical/scavenging activity using 2,2-diphenyl-1-picrylhydrazyl (DPPH) radicals inhibition assay; IC50 values determination. Results. The series of 29 modified derivatives of 6,7-dihydro-5H-imidazo[2,1-b][1,3]thiazine were evaluated
for their ability to scavenge DPPH radicals in conditions close to physiological at 5 mM concentration, and the IC50 values were determined for the most promising compounds using the serial dilutions method. The structure - antiradical activity correlations were performed and possible mechanisms of action were discussed. Conclusions. Tested 6,7-dihydro-5Himidazo[2,1-b][1,3]thiazine derivatives possess a moderate level of antiradical/scavenging activity.

Результати біохімічних досліджень показали, що на усіх етапах розвитку експериментального пародонтита та іммобілізаційного стресу відбувається послідовне зростання ступеня ендогенної інтоксикації, яке домінувало на 15<у добу експерименту, а саме підвищувався вміст молекул середньої маси МСМ254, МСМ280 і еритроцитарного індексу інтоксикації (ЕІІ) в крові відповідно на 58,5 % (рd”0,05), 80,3 % (р<0,05) і 95,7 % (р<0,05) в порівнянні з першою групою тварин, що є яскравим проявом формування ендогенної інтоксикації. Використання препарату тіоцетаму призвело до зниження ЕІІ – на 47,3 % (р<0,05), МСМ254 на 37,5 % (р1<0,05) та МСМ280 на 46,8 %
(р1<0,05) у сироватці крові порівняно з групою морських свинок, яким не вводили цей препарат, що свідчить про його коригуючий вплив.