Репозитарій

УДК 616.133-089.8:616.831-005.4-008.9-074 

Одним з методів профілактики ішемічного інсульту є реконструктивна хірургія сонних артерій, під час якої існує ризик виникнення феномену ішемії-реперфузії. Проте, ризик інсульту залишається високим на всіх етапах хірургічного втручання, який однаково залежить від структури атеросклеротичної бляшки, техніки та тактики операції. Мета дослідження – вивчити динаміку окисно-відновного гомеостазу та продукції оксиду азоту в крові із внутрішньої яремної вени в пацієнтів з патологією сонних артерій на тлі епізоду обмеження мозкового кровотоку під час операції на сонних артеріях. Проведено проспективне когортне дослідження за участю 56 пацієнтів, які зазнавали реконструктивних оперативних втручань на сонних артеріях. Досліджено динаміку показників кисневого метаболізму, окисно-відновного гомеостазу та продукції оксиду азоту в крові з внутрішньої яремної вени на боці оперативного втручання. Виявлено, що активність вільнорадикальних процесів пропорційна до рівня югулярної гіпоксемії. Було отримано різноспрямовану динаміку концентрації лактату під час інтраопераційної транзиторної церебральної ішемії. У частини пацієнтів активується продукція лактату з посиленням вільнорадикальних процесів пропорційно до інтенсифікації синтезу оксиду азоту, на тлі зниження продукції пероксинітриту та активації молекулярних компенсаторних механізмів підвищення рівня L-аргініну та відновленого глутатіону. В інших – підвищується екстракція кисню з крові без продукції лактату, активації синтезу оксиду азоту та розвитку оксидативного стресу, що вказує на добрі адаптаційні резерви до різкого обмеження церебрального кровотоку

 One of the ischemic stroke prevention methods is reconstructive surgery on the carotid arteries, during which there is a risk of ischemia-reperfusion phenomenon. Nevertheless, there is still a high risk of stroke at all stages of the surgery, which equally depends on the atherosclerotic plaque structure and on the technique and tactics of surgery. The aim of this study was to investigate the dynamics of redox homeostasis and nitric oxide production in the blood taken from the internal jugular vein in patients with carotid arteries pathology against the episode of cerebral blood flow restriction during carotid surgery. This prospective cohort study involved 56 patients which required carotid reconstructive surgery. The markers dynamics of oxygen metabolism, redox homeostasis and nitric oxide production in blood from the internal jugular vein on the side of surgery were studied. It was found that the activity of free radical processes is proportional to the level of jugular hypoxemia. Bidirectional dynamics of lactate concentration during intraoperative transient cerebral ischemia was revealed. In some patients, lactate production activates with an increase in free radical processes activity in proportion to the intensification of nitric oxide synthesis against a decrease in peroxynitrite production and activation of molecular compensatory mechanisms increasing concentrations of L-arginine and reduced glutathione. In others, the extraction of oxygen from the blood increases without lactate production, activation of nitric oxide synthesis and development of oxidative stress. This indicates good adaptive reserves against acute restriction of cerebral blood flow. 

Ключові слова: сонні артерії, хірургічне лікування, ішемія головного мозку, оксидативний стрес, молочна кислота, оксид азоту, глутатіон
Key words: carotid arteries, surgical procedures, brain ischemia, oxidative stress, lactic acid, nitric oxide, glutathione 

УДК: 618.19-008.846.9:347.121.2 (477+100)

Резюме
Грудне молоко – еталон дитячого харчування, що сприймається в усьому світі як оптимальне перше джерело їжі, а грудне вигодовування –ідеальний спосіб вигодовування дітей, який повноцінно задовольняє всі потреби дитини. Особливої цінності набуває грудне молоко для передчасно народжених дітей, які з перших секунд життя і впродовж тривалого часу потребують спеціалізованої медичної допомоги та для хворих новонароджених дітей, що народились вчасно. Діти, які народились передчасно або хворі доношені новонароджені найбільш схильні до захворювань, специфічних для перинатального періоду, та мають високу ймовірність смерті і, саме, найбільший ризик не отримати рятівних переваг грудного молока. Як першу альтернативу для вигодовування передчасно народжених дітей незалежно від гестаційного віку, у тому числі глибоко недоношених (<32 тижнів вагітності) або дітей з дуже низькою масою тіла (<1500 г) у сучасному світі, Всесвітня організація охорони здоров’я та Американська академія педіатрії рекомендують використовувати донорське грудне молоко з банку людського молока, якщо власне молоко матері недоступне. Дослідження демонструють, що у дітей, що не мають можливостей отримувати материнське молоко, годування грудним молоком, навіть часткове, знижує ризик некротизуючого ентероколіту та пізнього неонатального сепсису, ретинопатії недоношених, раптової смерті немовлят і покращує когнітивні результати у недоношених дітей, сприяє встановленню оптимального функціонування травної системи і процесів ентерального травлення. У багатьох країнах світу цілеспрямована підтримка грудного вигодовування у відділах інтенсивної терапії новонароджених, зокрема ентеральне харчування хворих та передчасно народжених дітей забезпечується донорським людським грудним молоком, що концентрується ізберігається у створеній та функціонуючій мережі Банків грудного молока. Банк грудного молока – установа, метою діяльності якої є забір грудного молока від матерів, які виробляють його більше, ніж потрібно їхнім дітям, забезпечує обробку та зберігання грудного молока для годування немовлят, які з медичних або інших причин не можуть тимчасово або тривало його отримувати. З метою сприяння діяльності банків та налагодження міжнародної співпраці між банками грудного молока в світі створено міжнародні асоціації банків грудного молока. Європейська асоціація банків молока (EMBA) була офіційно започаткована 15 жовтня 2010 року. Нині в 31 країні Європі нараховується 282 банки, які активно працюють і 18 банків, які розпочинають свою роботу. У 2009 році була створена Асоціація банків молока Південної Африки (HMBASA). HMBASA координує діяльність мережі банків молока по всій країні. Асоціація банків молока Північної Америки (HMBANA) заснована в 1985 році і об’єднує 30 некомерційних банків грудного молока США та Канади. Відзначається позитивна тенденція у створенні нових банків жіночого молока в усіх країнах світу. Нині їх нараховується біля 500 у 37 країнах світу. Світовим лідером у сфері діяльності банків грудного молока є Бразилія, там працює 222 банки жіночого молока, а також ще 217 центрів збору молока. Перший Банк донорського жіночого молока в Україні було створено в 2019 р. у м. Києві на базі Перинатального центру, де народжується близько 80 % усіх недоношених дітей міста. Високотехнологічний банк грудного молока на базі Львівського обласного клінічного перинатального центру було відкрито в грудні 2022 р., коли країна перебувала у стані війни. Це другий банк донорського грудного молока, який успішно функціонує в Україні на базі перинатальних центрів. Діяльність Банку грудного молока у Львівському обласному клінічному перинатальному центрі – один із багатьох сучасних високотехнологічних напрямів роботи закладу охорони здоров’я. Банк грудного молока оснащений усім необхідним обладнанням, яке відповідає найвищим сучасним світовим стандартам. Активна, щоденна командна робота лікарів- акушерів, неонатологів, консультантів з грудного вигодовування, матерів дозволила з моменту роботи Банку
залучити до здачі грудного молока 32 донори та зібрати понад 380 л донорського молока. Першу порція донорського грудного молока було отримано 12 січня 2023 р. Сприяння створенню мережі Банків грудного молока в Україні на державному рівні допоможе зробити вагомий
внесок у збереження повноцінності здорового розвитку новонароджених і немовлят в нашій державі, що набуло особливої актуальності в часи воєнного сьогодення в Україні.

УДК: 616.98:578.834.1]-008.9:(577.161.2+577.164.2)

За статистикою, вірусом SARS-CoV-2 було чи залишається заражено мільйони людей у всьому світі, що викликає в них ураження дихальної, серцево-судинної, видільної систем. Відомо, що вітаміни D та C проявляють імуностимулюючу дію, яка забезпечує захист організму від впливу інфекцій. Низка досліджень показали, що дефіцит вказаних вітамінів підвищує ризик і важкість перебігу захворювання. Це привернуло увагу до впливу вітамінів на людей, заражених вірусом SARS-CoV-2. На сьогодні виявлено участь вітаміну D у виробленні захисних пептидів: β-дефензинів та кателіцидинів, модуляції діяльності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. β-дефензини відповідають за перфорацію капсиду ві- русу, а кателіцидини сприяють розширенню судинних стінок, що збільшує надходження макрофагів та їх активацію. Вітамін С пригнічує активність цитокінового шторму, що виникає внаслідок гіперзапалення уражених ділянок організму, а також знижує рівень IL-6 і інгібує in vivo вивільнення IL-6 в ендотелії, індуковане ендотеліном-1 (ET-1). У наведеній статті ми розглядаємо поточні дослідження щодо ролі вітамінів D та C у підтримці імунітету на різних рівнях, зокрема при загальних респіраторних інфекціях з акцентом на COVID-19. Ці рівні включають одужання та вироблення
антитіл до збудника, профілактику інфекції, полегшення її перебігу, допоміжну терапію, наслідки хвороби. Незважаючи на те, що дослідження впливу кальциферолу та аскорбінової кислоти на перебіг коронавірусу ще тривають, отримані результати вказують на потенційну доцільність їх застосування під час лікування COVID-19.
Ключові слова: COVID-19, вітамін D, вітамін С, β-дефензин, кателіцидини, цитокіновий шторм, окисний стрес

According to statistics, millions of people around the world have been infected with or are currently infected with the SARS-CoV-2 virus, which causes respiratory, cardiovascular, and urinary tract damage. It is known that vitamins D and C have immune-boosting properties that help protect the body against infection. Various studies have shown that a deficiency in these vitamins increases the risk and severity of the disease. This has drawn attention to the impact of vitamins on people infected with the SARS-CoV-2 virus. Vitamin D has been found to play a role in the pro- duction of protective peptides: β-defensins and cathelicidins, and modulates the activity of the renin-angiotensin-aldosterone system. β-defensins are responsible for perforating the virus capsid, while cathelicidins promote the dilation of blood vessel walls, which increases the influx of macrophages and their activation. Vitamin C, on the other hand, inhibits the activity of the cytokine storm that occurs as a result of hyperinflammation in affected areas of the body and also reduces the level of IL-6 and inhibits in vivo release of IL-6 in endothelium induced by endothelin-1 (ET-1). In this article, we review current research on the role of vitamins D and C in supporting immunity at various levels, particularly in the context of respiratory infections, with a focus on COVID-19. These levels include recovery and antibody production against the pathogen, infection prevention, easing of disease progression, supportive therapy, and the consequences of the disease. Although studies on the impact of calciferol and ascorbic acid on coronavirus progression are still ongoing, the results obtained indicate the potential usefulness of their use in the treatment of COVID-19.
Key words: COVID-19, vitamin D, vitamin С, β-defensin, cathelicidins, cytokine storm, oxidative stress.