Репозитарій

Background We examined the human toll and the subsequent humanitarian crisis resulting from the Russian invasion of Ukraine, which began on 24 February 2022.
Method We extracted and analyzed data resulting from Russian military attacks on Ukrainians between 24 February and 4 August 2022. The data tracked direct deaths and injuries, damage to healthcare infrastructure and the impact on health, the destruction of residences, infrastructure, communication systems, and utility services – all of which disrupted the lives of Ukrainians.
Results As of 4 August 2022, 5552 civilians were killed outright and 8513 injured in Ukraine as a result of Russian attacks. Local officials estimate as many as 24 328 people were also killed in mass atrocities, with Mariupol being the largest (n=22 000) such example. Aside from wide swaths of homes, schools, roads, and bridges destroyed, hospitals and health facilities from 21 cities across Ukraine came under attack. The disruption to water, gas, electricity, and internet services also extended to affect supplies of medications and other supplies owing to destroyed facilities or production that ceased due to the war. The data also show that Ukraine saw an increase in cases of HIV/ AIDS, tuberculosis, and Coronavirus (COVID-19).
Conclusions The 2022 Russia-Ukraine War not only resulted in deaths and injuries but also impacted the lives and safety of Ukrainians through destruction of healthcare facilities and disrupted delivery of healthcare and supplies. The war is an ongoing humanitarian crisis given the continuing destruction of infrastructure and services that directly impact the well-being of human lives. The devastation, trauma and human cos

УДК 616.36-004-036-06:616.12-008.1]-079.4

Liver cirrhosis is a common disease occurring mainly among people of working age and frequently resulting in lethal outcomes. The causes of such epidemiology of liver cirrhosis are syntropic comorbid lesions, in particular lesions of the circulatory system organs. The study was carried out in three consecutive steps, namely: in the first phase the proportion of patients with liver cirrhosis with extrahepatic cardiovascular lesions  was revealed, in the second, the frequency of each  individual cardiovascular disease in patients was evaluated, and in the thirdphase the frequency of cardiovascular system lesions in every severity class of liver cirrhosis in accordance with C.G. Child-R.N. Pugh criteria and correlation between their incidence and class of cirrhosis were revealed. 81.3 % of patients with liver cirrhosis have lesions of the circulatory system, among which cirrhotic cardiomyopathy and disorders in the system of blood pressure regulation with the emergence of persistent arterial hypotension have common pathogenetic mechanisms with liver cirrhosis, namely, they are syntropic, whilst postinfarction cardiosclerosis, angina pectoris,

УДК 616.314.17-008.6-06:616.342-002.44-06]-07

Аналіз досліджень останніх років доводить стійкий зв’язок між розвитком захворювань пародонту і системних захворювань організму. Особливостям клінічного перебігу генералізованого пародонтиту у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки присвячено ряд досліджень, водночас відомості про стан тканин пародонту при її ускладненнях є поодинокими. Мета дослідження – вивчення стану тканин пародонту в осіб із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки та її ускладненнями. Матеріали і методи. Для вирішення поставленої мети та завдань дослідження обстежено 131 хворого на генералізований пародонтит віком від 20 до 70 років. Усіх хворих було поділено на чотири групи: 1 групу склали 46 хворих із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, ускладнену кровотечею; 2 групу становили 18 пацієнтів із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, ускладнену перфорацією виразки; у 3 групу увійшли 29 хворих із загостренням виразкової хвороби дванадцятипалої кишки; 4 групу склали 38 хворих на генералізований пародонтит без виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. Оцінка стану тканин пародонта проводилася за вивченням пародонтальних та гігієнічних індексів. З метою встановлення наявності, інтенсивності та локалізації запального процесу проводили пробу Шиллера-Писарєва, гігієнічний стан порожнини рота оцінювали за допомогою індексу Федорова-Володкіної, об’єктивізацію пародонтального статусу проводили за пародонтальними індексами: індексом кровоточивості ясенних сосочків (PBI), пародонтальним індексом A.L. Russel, папілярно-маргінальноальвеолярним індексом (PMA) в модифікації Parma. Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз проведеного індексного оцінювання виявив поганий рівень гігієнічного стану ротової порожнини в осіб із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки та її ускладненнями. Це проявлялось розвитком запальних та більшою мірою запально-дистрофічних уражень тканин пародонту, про що свідчили показники пародонтальних індексів. Висновки. У пацієнтів в із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки та її ускладненнями найбільшу стресову реакцію спричиняє гостра кровотеча. Підвищення стресового стану, порушення обмінних процесів організму через низку патофізіологічних змін призводять до посилення запально-дистрофічних змін і в тканинах пародонту.

УДК 616.71-007.234+616.72-002.77)-092:612.015.31

Вступ. До основних чинників ризику виникнення остеопорозу (ОП) у хворих на ревматоїдний артрит (РА) належать: сімейна схильність, вік, жіноча стать, менопауза, хронічний запальний процес та його лікування. 
Актуальним завданням є оцінювання чинників ризику виникнення ОП у хворих на РА, а також чинників ризику виникнення ОП у хворих на РА за результатами лабораторних досліджень кальцієво-фосфорного обміну та маркерів кісткового ремоделювання, що уможливить поліпшення діагностики порушень мінеральної щільности кісткової тканини (МЩКТ). 
Мета дослідження. Визначити показники кальцієво-фосфорного обміну та ремоделювання кісток як чинники ризику виникнення порушень мінеральної щільности кісткової тканини у хворих на ревматоїдний артрит.
Матеріяли й методи дослідження. У дослідження в рандомізований спосіб із попередньою стратифікацією за наявністю РА залучено 76 хворих (64 жінки (84,21 %) у пременопаузальному періоді та 12 чоловіків (15,78 %) віком від 38 до 60 років (середній вік на час обстеження жінок 48,67 ± 2,34 року, чоловіків – 45,42 ± 2,78 року)), які вживали метилпреднізолон за схемою дозою від 4,0 мг/добу та коротким курсом під час загострення до 24,0 мг/добу та не отримували лікарські засоби для лікування порушень МЩКТ. Усім хворим оцінювали МЩКТ за допомогою ультразвукової кісткової денситометрії п’яткової кістки, визначали показники кальцієво-фосфорного обміну та маркерів ремоделювання кісток. 
Результати дослідження. У хворих на РА з остеопенією зниження показника фосфору в сечі вказує на те, що ризик виникнення остеопенії у хворих на РА достовірно вищий, ніж у хворих на РА, у яких ці показ-ники в межах референтних значень, p< 0.000. Для ОП у хворих на РА підвищення показника йонізованого кальцію або зниження показника фосфору в сечі свідчить про те, що ризик мати ОП достовірно вищий (p< 0,050), ніж у хворих на РА, у яких ці показники в нормі. Згідно з отриманими результатами, підвищення показника β-CrossLaps у хворих на РА є чинником ризику виникнення остеопенії та ОП, p< 0,050. Також проаналізовано усі можливі варіанти констеляцій показників кальцієво-фосфорного обміну та маркерів 
ремоделювання кісток. Виявлено, що констеляція зниженого показника остеокальцину та підвищеного показника йонізованого кальцію має сильний кореляційний зв’язок і є чинником ризику виникнення остеопорозу у хворих на РА (р< 0,023).

Висновки. Ризик належати до групи хворих на ревматоїдний артрит із остеопенією достовірно вищий, якщо є: статистично достовірне зниження показника фосфору в сечі або підвищення в сироватці крови показника С-кінцевого телопептиду, специфічного для деградації колагену І типу в кicтковій ткaнині. Ризик належати до групи хворих на ревматоїдний артрит із остеопорозом достовірно вищий, якщо є: статистично достовірне підвищення лише показника йонізованого кальцію в сироватці крови або лише зменшення вмісту фосфору у сечі, або лише підвищення показника у сироватці крови С-кінцевого телопептиду, специфічного для деградації колагену І типу в кicтковій ткaнині, або одночасне підвищення показника йонізованого кальцію у сироватці крови та зниження показника остеокальцину.
Ключові слова: кальцієво-фосфорний обмін, ремоделювання кісток, остеопороз, остеокальцин, ревма-тоїдний артрит, мінеральна щільність кісткової тканини.

Книга-спомин присвячена 90-річчю від дня народження непересічної особистості, лікаря, професора Івана Дмитровича Тимчука. В анестезіологічній спільноті ім’я І. Д. Тимчука широко відоме, адже на теренах Західної України він був організатором і першим завідувачем кафедри анестезіології та реаніматології у Львові. У ювілейному виданні зібрано дати, факти, спогади про життя талановитого і відданого своїй професії клініциста, вченого та викладача. Подано хронологічний покажчик наукових праць І. Д. Тaимчука та публікацій про вченого. Зміст книги доповнено фотоматеріалами із родинного архіву. Для науковців, студентів, лікарів та всіх, хто цікавиться розвитком медичної науки та освіти в Україні.