Репозитарій

УДК 617.761.41:616.8-009.3:615.213

Міокімія верхнього косого м’яза ока — це рідкісне ідіопатичне захворювання, яке характеризується раптовими самовільними ритмічними однобічними скороченнями верхнього косого м’яза ока і типово виявляється монокулярною осцилопсією та диплопією. Цей патологічний стан найчастіше вражає пацієнтів середнього віку без супутніх системних захворювань. Метою роботи було вивчити особливості клінічного перебігу, діагностики та методів лікування міокімії верхнього косого м’яза ока на прикладі клінічного випадку. Наведено клінічний випадок міокімії верхнього косого м’яза ока у пацієнта 1983 року народження. Діагноз установлено на підставі клінічних виявів у вигляді раптових епізодів вертикальної осцилопсії та диплопії у полі зору правого ока, що виникали як самовільно при тривалій роботі за комп’ютером, водінні транспортного засобу, так і у відповідь на стимуляцію світлом. Пацієнт описував хворобу як наявність періодичних нападів, під час яких виникали розмитість зору, подвоєння та рухливість предметів у полі зору правого ока протягом 2 — 3 с, після чого зір повертався до норми.
Кількість нападів становила до 100 на добу і суттєво погіршувала якість життя хворого. Під час проведення неврологічного огляду виявлено появу епізоду вертикальної осцилопсії з диплопією при скеруванні світла на праве  око. Не спостерігали інших патологічних змін з боку нервової системи, ока та решти систем і органів, що підтверджено лабораторними та інструментальними методами дослідження, оглядами і консультаціями суміжних спеціалістів. У пацієнта відзначено позитивний терапевтичний ефект при лікуванні міокімії верхнього косого м’яза ока прегабаліном у дозі 150 мг/добу. Важливе значення мали рекомендації щодо зменшення тривалості роботи за комп’ютером та дотримання здорового способу життя. Міокімія верхнього косого м’яза ока — рідкісний патологічний стан, що виявляється раптовими епізодами монокулярної вертикальної осцилопсії та диплопії. Прегабалін може бути розглянутий як препарат вибору при лікуванні цього захворювання. Необхідно провести додаткові дослідження для створення уніфікованих протоколів лікування.

УДК 616.311.2-002+616.317.17-008.6)]-06:616.61-003.7]-0

УДОСКОНАЛЕННЯ ФАРМАКОТЕРАПІЇ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ В ПАЦІЄНТІВ ІЗ СУПУТНЬОЮ СЕЧОКАМ’ЯНОЮ ХВОРОБОЮ

І.В. Шилівський, О.М. Немеш, З.М. Гонта, К.А. Мороз

При лікуванні захворювань пародонтудля досягнення стабілізації патологічного процесу та ліквідації його на самих ранніх стадіях велике значення має проведення своєчасної комплексної терапії. Враховуючи це, розробка більш ефективних методів медикаментозного лікування представляє значний практичний і теоретичний інтерес. У комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту в хворих сечокам’яною хворобою було використано нову методику на основі розробленої стоматологічної плівки. Клінічними методами дослідження та індексною оцінкою підтверджено ефективність цього методу у хворих із супутньою сечокам’яною хворобою.

Мета роботи – оптимізація місцевої фармакотерапії в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту на фоні сечокам’яної хвороби з використанням стоматологічної плівки.

Матеріал і методи. Лікування генералізованого пародонтиту ІІ ступеня тяжкості проводили у 85 пацієнтів з супутньою сечокам’яною хворобою (44 пацієнти склали основну групу із застосуванням опрацьованої нами стоматологічної плівки та 41 – контрольну груп, де лікування проводили загальноприйнятими методами) згідно протоколу пародонтологічного лікування. Для об’єктивізації стану тканин пародонту в пацієнтів використовували клінічні дані та індексні оцінки.

Результати дослідження. Ефективність запропонованого методу лікування генералізованого пародонтиту підтверджено скороченням термінів лікування, подовженням періоду клінічної стабілізації та нормалізації показників клінічних і параклінічних досліджень у пацієнтів, пролікованих розпрацьованим методом у найближчі та віддалені терміни після лікування.

Висновок. Клінічна оцінка  розробленого медикаментозного засобу свідчить про  значний позитивний ефект його застосування при лікуванні генералізованого пародонтиту. Добрий терапевтичний ефект застосування стоматологічної плівки зумовлений ранозагоювальною, протизапальною, антимікробною, протинабряковою та місцевознеболювальною дією даного препарату.

УДК 616.311.2-002+616.314.17-008.6)]-06:616.1/.4

The role of periodontal pathology and oral cavity condition in the occurrence of general somatic diseases

Z. M. Honta, I. V. Shylivskyy, O. M. Nemesh, Kh. B. Burda

 Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine

 The aim of the study is a review of modern home and foreign literature on the influence of the state of the oral cavity and the pathology of periodontal tissues, and in particular generalized periodontitis, on the occurrence and severity of the course of diseases of internal organs and body systems.

Inflammatory-dystrophic periodontal diseases lead to an increase in the level of chronic inflammatory agents due to the systemic spread of inflammatory mediators released during local tissue destruction, as well as the systemic spread of pathogenic microorganisms, which contributes to the development of cardiovascular diseases, atherosclerosis, pathological processes in the gastrointestinal tract, complicates the course of diabetes mellitus and respiratory diseases in patients with periodontal diseases. That is why the study of pathogenetic interrelations of periodontal diseases and comorbid conditions is an urgent problem of modern dentistry.

Conclusions. Considering that certain extraoral pathologies arise as a result of damage by disseminated periodontopathogens may provide new therapeutic opportunities to reduce the risk of developing comorbid conditions etiopathogenetically associated with generalized periodontitis. The data of clinical and experimental studies that are presented in this literature review definitely show the need for timely treatment of periodontal diseases, which provides not only the health of the oral cavity, but also prevents the occurrence of general somatic diseases.

Key words: periodontal disease, generalized periodontitis, cardiovascular diseases, atherosclerosis, diabetes, diseases of the gastrointestinal tract.

УДК 616.36-004:616-007.251:616.71-007.234]-07

Introduction. The problem of osteoporotic fractures and the evaluation thresholds forintervention in patients with liver cirrhosis (LC) remains obscure so far.Ukrainian model offracture risk assessment (FRAX®) has never been implemented among patients with LC in Ukraine.

The aim of the study. To find out the peculiarities of the Ukrainian model of Fracture Risk Assessment, its diagnostic and prognostic value for implementation among patients with liver cirrhosis accompanied by impaired bone mineral density.

Materials and methods.90 patients with LC(27 women and 63 men aged 18 to 66 years) were randomly assignedinto the study. Stratification into groups was based on information about bone condition. 72 patients were included intoan experimental group (EG, patients with impaired bone mineral density (IBMD), which was divided into two subgroups – EG A (patients with osteopenia, 46) and EG B (patients with osteoporosis, 26). Controlgroup (CG) included18 patients without IBMD.

The peculiaritiesof the fracture risk factors and evaluation thresholds according to the Ukrainian FRAX® model (2019) amoung patients with LC with bone disorderswereestablished (significant differences betweenfrequency of features in groups and substantial stochastic associations of featureswithIBMD or its manifestations were investigated). The diagnostic characteristcs (diagnostic value,predictive value, likelihood ratio) of the detected features for IBMDin general,osteopenia and osteoporosis in particular, were revealed, and after that the post-test probability of certain bone disorders was determined among all patients with LCin the case ofapplying the identified features.

The results.It was found that although most of the risk factors occurred more often in patients with bone disorders, significant differences were detected only between the frequency of previous fractures in EGand CG, including EGB and CG,and EGA and EGB; between the frequency of cases of normal body weight, as well as overweight in EGand CG, including EGB and CG. The evaluation thresholdsaccording to the Ukrainian FRAX® model also differed significantly: the values above the upper evaluation threshold – in EGB and CGand in EGA and EGB; theintermediatevalues of fracture risk – in EGA and CG; the values below the lower evaluation threshold – in EGand CG, as well as in EGA and CGand in EGB and CG, including. Bone disorders had a substantialdirect stochastic associationin the following cases: IBMD in general – with the previous fractures, normal body weight and values above the upper evaluation threshold; osteopenia – with the previous fractures, normal body weight and intermediate values of fracture risk; osteoporosis – with the previous fractures, normal body weight andvalues abovethe upper evaluation threshold.All manifestations of bone disorders had substantial negativestochastic association with overweight and values below the lower evaluation threshold, as well as osteoporosis withshort height (indicates that features are inherent for normal bone mineral density).

It was foundoutthat fracture risk factors and evaluation thresholdsaccording to the Ukrainian FRAX® model are mainly single-vector markers, since they can confirm the disease beingdetected, or deny it in thecasethey are absent. The previous fractures are highly specific for IBMD, especially for osteoporosis, and can be useful for confirming these disorders beingpresent in patient with LC.The normal body weight is medium-specific for IBMD and for osteoporosis, but can be more useful for indicating IBMD if it is present, andexcluding osteoporosis being absent. The values above the upper evaluation threshold according to the Ukrainian FRAX® modelare highly specific forosteoporosis and can confirm osteoporisis being present. The intermediate values of fracture risk according to the Ukrainian FRAX® modelare medium-specificfor osteopenia, but can be more useful forexcluding osteopenia if they are absent. The overweight,especially the values below the lowerevaluation threshold, will most likely indicatenormal bone mineral density.

Conclusions.The use of the Ukrainian modelofFracture Risk Assessment (FRAX®) has certain peculiarities and can be valuable tool for detecting or excluding impaired bone mineral density in patients with liver cirrhosis.

УДК 616.36-004-06:616.71-007.234-018.4-008.9]-07

Вступ. Зміни певних лабораторних показників крови, лабораторні синдроми, на які вони вказують, та їх констеляції потребують дослідження їх цінности для можливости використання клініцистами з метою виявлення чи заперечення проявів порушення мінеральної щільности кісткової тканини (ПМЩКТ) у хворих на цироз печінки (ЦП), позаяк мають певні особливості.

Мета дослідження. Дослідити діагностичну й передбачувану цінність і відношення правдоподібности зміни показників деяких лабораторних синдромів та їх констеляцій у хворих на цироз печінки з порушенням мінеральної щільности кісткової тканини.

Матеріали й методи. У рандомізований спосіб обстежено 90 хворих на ЦП (27 жінок (30,0 %), 63 чоловіки (70,0 %) віком 18–66 років) і стратифіковано за наявністю уражень кісток згідно з рекомендаціями ВООЗ за Т-критерієм. Із 72 (80,0 %) хворих на ЦП з ПМЩКТ сформували дослідну групу (ДГ) (46 (63,9 %) хворих на ЦП з остеопенією – ДГ А; 26 (36,1 %) хворих на ЦП з остеопорозом – ДГ Б) і з 18 (20,0 %) хворих на ЦП без ПМЩКТ – групу порівняння (ГП).

Лабораторні синдроми діагностували на основі виявлення відхилень лабораторних показників крови, а саме: цитолізний – у разі збільшення вмісту аспартатамінотрансферази чи аланінамінотрансферази у плазмі крови; мезенхімально-запальний – у разі підвищення показників тимолової проби чи γ-глобулінів; гепатоцелюлярної недостатности – зменшення фібриногену, протромбінового індексу, загального білка чи альбумінів; холестазний – збільшення значень лужної фосфатази (ЛФ), γ-глютамілтранспептидази чи загального білірубіну; портосистемного шунтування – зниження показників натрію, калію чи підвищення креатиніну; дисліпідемії – збільшення у сироватці крови вмісту холестеролу, В-ліпопротеїдів, тригліцеридів, ліпопротеїдів низької щільности чи зменшення ліпопротеїдів високої щільности (ЛПВЩ).

Дослідження проведено за два етапи. На першому етапі визначено показники діагностичної, передбачу-ваної цінности й відношення правдоподібности змін лабораторних показників (перший крок першого етапу дослідження) лабораторних синдромів і констеляцій лабораторних синдромів (другий крок першого етапу дослідження) та одночасного прояву певної кількости лабораторних синдромів ЦП із шести досліджуваних (третій крок першого етапу дослідження), які статистично достовірно відрізнялися або мали істотний прямий стохастичний зв’язок із певним ураженням кісток. Найбільш цінні з них, які підтверджувалися одночасно обома статистичними критеріями, були обрані для другого етапу, на якому обчислено й зображено за допомогою номограми теореми Байєса посттестову ймовірність проявів ПМЩКТ у разі їх наявности або відсутности.

Результати. На першому етапі виявлено маркери уражень кісток, які мають вищі чутливість, негативне передбачуване значення, відношення правдоподібности негативного результату, які б могли мати певну цінність для виключення хвороби, або такі, що мають вищі специфічність, позитивне передбачуване зна-чення, відношення правдоподібности позитивного результату, які могли б підтвердити діагноз.

Серед лабораторних показників крови на першому кроці першого етапу виявлено такі характерні для ураження кісток: для усіх проявів ПМЩКТ – високочутливе й найбільш цінне зменшення ЛПВЩ та високоспецифічне збільшення тимолової проби; для остеопенії – високоспецифічне збільшення загального холестеролу; для остеопорозу – високочутливі збільшення аспартатамінотрансферази, збільшення γ-глобулінів і зменшення протромбінового індексу, середньочутливе й найбільш цінне збільшення ЛФ та високоспецифічне зменшення калію.

На другому кроці першого етапу виявлено, що серед лабораторних синдромів і їх констеляцій для усіх

проявів ПМЩКТ характерні високоспецифічна констеляція цитолізного синдрому, мезенхімально-запального і дисліпідемії, що може доповнюватися синдромом гепатоцелюлярної недостатности, або/і холестазним синдромом, і середньоспецифічна констеляція мезенхімально-запального синдрому та дисліпідемії, що може доповнюватися синдромом гепатоцелюлярної недостатности; тільки для остеопенії – середньоспецифічна констеляція цитолізного, гепатоцелюлярної недостатности і синдрому дисліпідемії; тільки для остеопорозу – цитолізний синдром або його констеляція з синдромом гепатоцелюлярної недостатности, що може допов-нюватися холестазним синдромом.

На третьому кроці першого етапу виявлено високоспецифічний одночасний прояв двох різних лабораторних синдромів із шести, характерний для остеопенії, та високоспецифічний і найбільш цінний одночасний прояв п’яти лабораторних синдромів із шести, характерний для остеопорозу.

Отримані на другому етапі результати посттестової ймовірности ураження кісток демонструють, що відсутність зменшення ЛПВЩ дасть змогу включити у хворого на ЦП будь-який прояв ПМЩКТ, відсутність збільшення значень ЛФ є більш цінним маркером для виключення остеопорозу у хворого на ЦП, а наявність одночасного прояву п’яти досліджуваних лабораторних синдромів із шести – найбільш цінним для підтвердження цього діагнозу.

Висновки. Виявлено зміни лабораторних показників крови деяких лабораторних синдромів і їх констеляції, що володіють певною діагностичною, передбачуваною цінністю і відношенням правдоподібности та можуть або підтверджувати, або заперечувати прояви порушення мінеральної щільности кісткової тканини.

Найбільш цінними є високочутливе зменшення ліпопротеїдів високої щільности – для виключення усіх проявів порушення мінеральної щільности кісткової тканини, середньочутливе збільшення значень лужної фосфатази – для виключення остеопорозу, високоспецифічний одночасний прояв п’яти досліджуваних ла-бораторних синдромів із шести – для підтвердження остеопорозу у хворого на цироз печінки.