Репозитарій

UDC 616.314/.716.1-001-085:616.15 

 Restoring the connection between the tooth and the periodontium is the primary goal of complex treatment, which involves the formation of new bone and cement, restoring the periodontal ligament and blood supply to the pulp from the surrounding tissues. The study aimed to investigate the effect of platelet-rich plasma as a medium for temporarily storing a dislocated tooth on the regeneration and reconstruction of its tissues after replantation of an extracted tooth compared to saline and water. In this study, 30 adult male Wistar rats were used, and a tooth was extracted and then replanted. A fibroblast cell activity analysis was performed after 72 hours to determine cell viability. Cells incubated in platelet-rich plasma medium had a higher percentage of cell viability (82.7±5.1), followed by saline (74.3±4.2) with statistical significance (p>0.001). The minimum percentage was recorded in cells in the medium with tap water (68.8±3.9). The pulp, dentin and cementum of the group where the teeth were placed in platelet-rich plasma showed normal histological features, demonstrating optimal tissue remodelling and attachment to the surrounding bone. There were no signs of root resorption. In summary, this study used several temporary storage procedures and evaluated changes in histological events that occurred during the storage of extracted teeth and replantation until the time of recording of the success of the replantation. The study's results indicate the use of platelet-rich plasma as a storage medium, as it significantly preserves the viability of dental cells compared to water and saline solutions.

Key words: teeth dislocations, tooth replantation, permanent teeth, platelet-rich plasma, traumatic injuries of the maxillofacial area. 

 Мета дослідження – оцінити й проаналізувати ефективність застосування запропонованої схеми лікування захворювань тканин пародонта у осіб середнього віку. Матеріал та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 62 особи віком від 46 до 60 років, з яких: 32 особи – чоловіки, 30 осіб – жінки, із захворюваннями тканин пародонта. Серед обстежених: 24 хворих на хронічний катаральний гінгівіт, та 38 хворих на генералізований пародонтит початкового – I ступенів розвитку. Обстеження проводили на базі Стоматологічного медичного центру Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького. У групі порівняння проводили базове лікування, особам основної групи додатково рекомендували використання розчину для полоскання «Фортеза» та таблетки «Хлорофіліпт». У всіх пацієнтів досліджували наступні індекси: індекс Гріна-Вермільйона, пародонтальний індекс та папілярний індекс кровоточивості. До лікування, одразу після лікування та через 6 місяців після лікування. Результати. За результатами дослідження індекси гігієни, кровоточивості та пародонтальний індекс у осіб із хронічним катаральним гінгівітом після лікування суттєво (р>0,05) знизились у обох групах, однак у основній групі показники були кращими ніж у групі порівняння. Саме така тенденція зберіглась через 6 місяців після лікування. Схожі результати отримали у пацієнтів із генералізованим пародонтитом початкового-І ступеню: досліджені індекси знижувались в усіх хворих одразу після лікування, проте у осіб основної групи показники були вірогідно кращими як одразу після лікування, так й через півроку. Висновки. Дослідження підтвердило достовірно кращі результати лікування в основній групі. Зокрема, у пацієнтів з хронічним катаральним гінгівітом дані папілярного індексу кровоточивості та пародонтального індексу через шість місяців були достовірно кращими в групі І Б в 1,6 рази (р>0,05), ніж в групі І А. Аналогічний результат отримано і у пацієнтів з початковим І ступенем генералізованого пародонтиту, а саме, в групі ІІ Б папілярний індекс кровоточивості був достовірно кращим в 1,6 рази (р>0,05), ніж в групі ІІ А, а пародонтальний індекс - в 1,4 рази, відповідно. Тому, перспективою подальших досліджень є впровадження ефективної схеми лікування пародонтиту в осіб різних вікових груп.

Ключові слова: Фортеза, хлорофіліпт, хронічний катаральний гінгівіт, генералізований пародонтит, бензидамін гідрохлорид. 

 The level of awareness and practice of hygiene of the average person with periodontal and periodontal tissue diseases remains low and needs to be strengthened by receiving constant information, monitoring and some training from the dentist. The aim of the research is to assess awareness and practice of oral hygiene in patients with gum and periodontal diseases.

Methods: 140 people were divided into two groups: I - control group (CG), relatively healthy individuals (n=40), II - patients with gum and periodontal diseases (n=100), who were interviewed, determined the Simplified Oral Health Index (OHI-S) and periodontal index at the first visit to the dentist and 6 months later.

Results: Correct responses too ralhy giene questions differed significantly between groups, with the highest meanin group I and the lowest in group II. There was no statistically significant difference between the groups in termsof frequency of brushing, duration, care products, or brushing techniques. Ingroup I, the OHI-S index corresponded to a satisfactory state of hygiene (1.53 ± 0.08) compared to the control group (0.17 ± 0.01) (Table 4), while the period on talindex corresponded to the presence of gingivitis (0.81 ± 0.03) compared to the control group (0.21 ± 0.09).

Conclusions: The importance of careful attention to oral hygiene, the use of various means to reduce inflammation and bleeding gums, and the reduction of dental plaque are important parameters in the prevention of gum and periodontal diseases.

Prospects: Further study of awareness and oral hygiene practice with therapy in patients who have gum and periodontal diseases is required.

Keywords: Hygiene, periodontitis, microbial biofilm, prevention of gum and periodontal diseases. 

UDC 616.314–002:(616.311.2–002+616.314.17-008.6)]-053.81:613.2:311.21

 The article presents the results of the study on the food products influence on caries and periodontal processes using statistical methods. The information base of the study was the data obtained by surveying dental students aged 18–22 years of the medical university. Mainly, consumption of dairy products, vegetables and fruits, meat, bread, and sweets were considered as factors. The quantitative characteristic of nutrition was taken as the number of food consumption times during the week. The hypothesis that the amount of food consumption affects the state of the periodontium and the number of carious teeth in a person has been confirmed. As a result of determining the relevant dependencies, a significant influence of two food products groups – dairy and vegetables and fruits – was revealed. Directly, the dependences have a non-linear (quadratic) form, and accordingly, the optimal intervals of the products consumption are established, since both insufficient and excessive use of them negatively affects the condition of the teeth and gums. A two-factor linear statistical dependence was built to estimate the total effect of two types of food products. Regarding other products, no significant relationships were found between their use and the oral cavity condition. The conclusions of the article present the main results of the performed studies and directions for further research.

Key words: caries, periodontal disease, food products, statistical dependence, impact assessment, optimal consumption 

 The greatest influence on the teeth’ disease has two groups of products – dairy and vegetables, fruits. For boys, there are optimal limits of these products consumption, reduction or increase of them leads to an increase in the number of caries. Compared to boys for girls, the consumption’s effect is much weaker.