УДК 373.5.016:811.161.2:811.161.2:811.161.2:373.5.016:821:94(477):008

У збірнику наукових праць уміщено матеріали учасників усеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Лінгвоекологія: мова медицини». Подано розвідки, в яких порушено проблеми збереження національної унікальности мови медицини, її зв’язок із етнічною аксіосферою; забезпечення її чистоти, відповідности національному способу мислення українців. Охарактеризовано процес деросіянізації мови клінік, медичної практики в Україні як важливого етапу національного державотворення; десемантизацію базових ідеологем радянської семіосфери в сучасному медичному дискурсі; окреслено роль Наукового товариства ім. Шевченка та Українського лікарського товариства у становленні мови медицини на рідномовній основі; вказано на культуру терміновживання й відродження національної мовної традиції в медицині; на функціонування медичної термінології у науковому, публіцистичному і художньому стилях. Розглянуто росіянізацію сфери медицини як інструмент експансії і неототалітаризму у часі московсько-української війни (2014-2022 рр.). Висвітлено питання терапії мови і мовлення дітей і дорослих як новітню галузь мовленнєвої реабілітації. Для науковців у галузі українознавства, філологів, культурологів, істориків, лікарів

615.014.2:(615.451.3+615.454.1):615.262:613.495:543.395

Пелех-Бондарук І.Р. Розробка складу, технології та дослідження емульсійних засобів з допоміжними речовинами мікробного походження для застосування у дерматології : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 226, 22 / І. Р. Пелех-Бондарчук. - Львів, 2023. - 170 с. - Бібліогр.: с. 133-153 (200 назв). 

В сучасній дерматології спостерігається тенденція до застосування емульсійних лікарських та косметичних засобів з високим вмістом води, які мають ряд переваг в порівнянні з іншими засобами. Проте розробка таких засобів потребує особливої уваги, зокрема щодо обґрунтованого вибору допоміжних речовин. До найважливіших допоміжних речовин, які застосовуються в емульсійних засобах, належать консерванти та емульгатори, які, переважно, є поверхнево-активними речовинами, і здатні викликати побічні ефекти, зокрема і алергічні реакції.

Останнім часом спостерігається зростання інтересу до біогенних  поверхнево-активних речовин або біосурфактантів як нових перспективних  допоміжних компонентів з високою ефективністю і меншою токсичністю. У складі лікарських та косметичних засобів біогенні ПАР можуть виконувати функції антимікробних консервантів, емульгаторів, антиоксидантів, солюбілізаторів та інших.

    Розроблено загальний план досліджень поверхнево-активних речовин мікробного походження на основі рамноліпідів Pseudomonassp. PS-17 під умовною назвою біокомплекс PS як перспективного консерванта та емульгатора. Для дослідження консервуючої та емульгуючої здатності біокомплексу PS та порівняння його активності з відомими консервантами та емульгаторами вибрано емульсійні основи, оскільки емульсійні форми становлять близько 90% всіх косметичних засобів та значну частину лікарських засобів для нашкірного застосування.

    Встановлено, що біокомплекс PS проявляє ефективність консерванта у досліджуваних концентраціях від 0,025% до 0,1%. У мінімальній концентрації 0,025 % біокомплекс PS може бути використаний як консервант лише у емульсіях типу в/м з незначним вмістом водної фази (до 30%). Використання біокомплексу PS у концентраціях 0,05 та 0,1 % відповідає фармакопейним критеріям прийнятності ефективності антимікробних консервантів для емульсійних засобів двох типів. Сумісне використання біокомплексу PS з іншими консервантами, зокрема натрію бензоатом та бензалконію хлоридом підсилює консервуючу активність останніх, що дозволяє зменшити концентрацію консервантів у складі емульсійних засобів.

Встановлено, що створення стабільних емульсій м/в вимагає застосування  високих концентрацій біокомплексу PS як самостійного емульгатора, більше 10%, що є недоцільним та економічно необгрунтованим, а поєднання емульгаторів другого роду з біокомплексом PS у співвідношенні 70:30 дозволяє одержувати стабільні емульсії при використанні порівняно невисокої кількості комплексного емульгатора, 7-10%. 

    Для раціонального проведення експериментальних досліджень на етапі розробки емульсійних лікарських або косметичних засобів, стабілізованих біокомплексом PS, запропоновано використання методу комп’ютерного моделювання складу емульсій у програмі MO Excel, який базується на застосуванні системи ГЛБ. Компютерне моделювання дає можливість обґрунтувати склад олійної фази емульсії при використанні біокомплексу PS як самостійного емульгатора або встановити співвідношення між біокомплексом PS та емульгатором другого роду при використанні комплексного емульгатора.

Узагальнено інформацію щодоособливостей дослідження стабільності та встановлення терміну придатності м’яких лікарських та косметичних засобів, визначено перелік необхідних досліджуваних характеристик, умов та частоти випробування та розроблено алгоритм дослідження, який доцільно застосувати на етапі розробки емульсійних засобів з біокомплексом PS.

Досліджено алергенні властивості біокомплексу PS  за допомогою методу внутрішньошкірної сенсибілізації морських свинок та подразнювальну дію біокомплексу PS шляхом внесення біопрепарату в розведенні 1:10 в кон'юнктивальний мішок ока кроля. Встановлено, що біокомплекс PS не викликає достовірних змін у периферичній крові тварин та алерготестів, що свідчить про відсутність алергізації організму. При нанесенні на слизову оболонку ока біокомплекс PS чинить слабку подразнювальну дію, проте відновлення офтальмостатусу спостерігається на 2-гу добу без проведення лікувальних заходів.

615.15:614.25:(614.2+615:061.25):(100):(477):316.422]:001.8

Кремінь, Юлія Ігорівна. Наукове обгрунтування професійної ролі фармацевтичного фахівця на засадах положень Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міжнародної фармацевтичної федерації в умовах трансформації українського суспільства : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 226, 22 / Ю. І. Кремінь . - Львів, 2023. - 278 с. - Бібліогр.: с. 64-197 (260 назв) . 

У дисертації узагальнено наявні та представлено нові науково-методичні підходи до розв’язання конкретного наукового завдання імплементації у фармацевтичний сектор галузі охорони здоров’я України положень Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міжнародної фармацевтичної федерації щодо професійної ролі фармацевтичного фахівця. Отримані науково-теоретичні тапрактичні результати дозволяють сформулювати такі висновки:

1. За результатами аналізу положень Всесвітньої організації охорони здоров’я і Міжнародної фармацевтичної федерації та теоретичних надбань вітчизняних і зарубіжних дослідників установлено особливості реалізації професійних ролей фармацевтичного фахівця та встановлено питання, які потребують подальших розвідок, а саме: доречність з’ясування стану обізнаності фармацевтичних фахівців, студентів-фармацевтів та відвідувачів аптек з концепцією «фармацевт десяти зірок»; вивчення особливостей реалізації професійних ролей фармацевтичного фахівця у фармацевтичній освіті, фармацевтичному законодавстві та аптечних реаліях, а також рівня задоволеності матеріальною та моральною стороною роботи фармацевтичних фахівців як чинника належної реалізації професійних ролей; теоретичне осмислення й деталізація професійних ролей фармацевтичного фахівця та імплементація парадигми «фармацевт десяти зірок» у фармацевтичний сектор України.

2. На підставі опитування 528 фармацевтичних фахівців, 511 студентів- фармацевтів та 1000 відвідувачів аптек з’ясовано низький рівень їхньої обізнаності з основними професійних ролей фармацевтичного фахівця, позаяк лише дещо більше третини фармацевтичних фахівців та студентів-фармацевтів і десята частина відвідувачів аптек зазначила усіх їх вірно. За різницею думок фармацевтичних фахівців у регіональному аспекті встановлено відмінність понад 10% між мінімальним і максимальним значенням згоди для трьох професійних ролей – контактної особи, ініціатора позитивних змін та довічного учня. З боку відвідувачів аптек різниця думок за регіональним аспектом становила більш ніж 25% для професійної ролі лідера й понад 10% для професійних ролей – учителя, менеджера, довічного учня та підприємця.

   Порівняльне ранжування результатів анкетування українських респондентів з даними опитування польських фармацевтичних фахівців, студентів-фармацевтів та відвідувачів аптек вказало на наявність узгодженість обізнаності у студентів стосовно професійних ролей уповноваженого ухвалювати рішення (1 ранг) та менеджера (7 ранг), фармацевтичних фахівців – ініціатора позитивних змін (6 ранг), відвідувачів аптек – контактної особи (3 ранг), лідера (5 ранг). При цьому виявлена розбіжність думок на 5 і більше рангів між двома групами фармацевтичних фахівців щодо реалізації таких професійних ролей як контактна особа, учитель, підприємець і лідер, між студентами – контактна особа, надавач допомоги, підприємець та лідер, між відвідувачами аптек – підприємець й ініціатор позитивних змін.

   3.При вивченні 40 нормативно-правових актів, що регулюють фармацевтичну діяльність України, з’ясовано відсутність регулювання професійних ролей лідера та ініціатора позитивних змін. Своєю чергою при дослідженні ставлення 1623 фармацевтичних фахівців до перспективи регулювання фармацевтичного ринку у порівнянні з 420 польськими респондентами встановлено наявність побоювань українських фармацевтичних фахівців щодо зростання цін на лікарські засоби (76,8% респондентів), зниження середньомісячного товарообігу аптек (61,2%), обмеження доступу до лікарських засобів через запровадження географічних і демографічних змін (59,5%) та зменшення загальної кількості аптек (42,5%) на противагу польським, позаяк в аналогічних питаннях їх більшість зазначила відсутність такої стурбованості (78,6%, 86,2%, 87,4% та 65% відповідно).

   4. Під час дослідження вакансій фармацевтичних фахівців з поміж 10 великих українських АМ, які були розміщенні на сайтах work.ua та robota.ua, з’ясовано проблематику реалізації професійних ролей фармацевтичного фахівця в аптечних реаліях, позаяк вона через клієнтоорієнтованість та комерційну складову зводиться насамперед до продавця ЛЗ та не сприяє належній реалізації основних професійних ролей надавача послуг, лідера, учителя, довічного учня, ініціатора позитивних змін та дослідника, а подальша концентрація аптечних мереж нівелює професійну роль підприємця. Зазначене перешкоджає якісному наданню фармацевтичної допомоги та фармацевтичного забезпечення як беззаперечним чинникам пацієнтоорієнтованого фармацевтичного простору.

   5. Результати проведеного анкетування 348 фармацевтичних фахівців стосовно задоволеності їх матеріальною та моральною стороною роботи показали, що більш ніж 9 з 10 фармацевтичних фахівців вважають недостатньою свою оплату праці за виконаний ними обсяг роботи. Спостережено різницю думок фармацевтичних фахівців за регіональним іпосадовим аспектом та виявлено низький рівень застосування матеріальних і моральних стимулів, а також наявність демотиваційних факторів. Запропоновано сім управлінських рішень задля кращої мотивації фармацевтичних фахівців, належної якості виконання ними своїх основних професійних ролей та протидії професійному вигоранню.

   6. На основі дослідження освітньо-професійних програм 22 закладів вищої фармацевтичної освіти з підготовки магістрів фармації за спеціальністю 226 Фармація, промислова фармація встановлено, що загалом зустрічається 15 загальних компетенцій і 35 фахових компетенцій та виявлено розбіжність у наповненні освітньо-професійних програм зазначеними компетентностями. Завдяки аналізу взаємозв’язку загальних компетенцій із складовими концепції «фармацевт десяти зірок» з’ясовано, що проаналізовані загальні компетенції недостатньо відображають професійну роль довічного учня, а фахові компетенції – уповноваженого ухвалювати рішення та учителя.

   Шляхом порівняння взаємозв’язку основних професійних ролей фармацевтичного фахівця відповідно до парадигми «фармацевт десяти зірок» та Стандарту вищої освіти зі спеціальності 226 Фармація, промислова фармація для другого (магістерського) рівня виявлено наявність 9 загальних компетенцій для спеціалізації 226.01 Фармація та 226.02 Промислова фармація, а також 21 фахову компетенцію – для спеціалізації 226.01 й 23 фахових компетенцій – для спеціалізації 226.02, а також з’ясовано, що лише по 1 загальній компетенції характеризують професійні ролі надавача допомоги, довічного учня підприємця, тоді як фахові компетенції спеціалізації 226.01 не відображають професійної ролі довічного учня, а 226.02 – підприємця.

   За результатами аналізу проєкту професійного стандарту «Фармацевт» показано, що трудові функції нерівномірно відображають основні професійні ролі фармацевтичного фахівця, зокрема професійні ролі надавача допомоги іменеджера характеризують по 7 з 18 професійних компетенцій, учителя – 4, уповноваженого ухвалювати рішення, контактної особи та дослідника – по 3 та довічного учня і підприємця – по 1, тоді як жодна з них не окреслює діяльність професійних ролей лідера та ініціатора позитивних змін. В ході публічного громадського обговорення подано пропозиції щодо узгодження загальних компетенцій освітнього стандарту та проєкту професійного стандарту, уточнено одну професійну компетенцію та додано чотири трудових функцій з відповідними професійними компетенціями.

   7.Шляхом декомпозиції ключової професійної ролі з погляду основних професійних ролей фармацевтичного фахівця отримано структурно-вербальну модель у вигляді 50 часткових професійних функцій, а саме: три часткові функції характерні для довічного учня; по п’ять – для надавача допомоги, уповноваженого ухвалювати рішення, учителя, лідера, дослідника, підприємця та ініціатора позитивних змін; по шість – для контактної особи та менеджера, яка уможливлює розуміння сутності поліфункціональної складно організованої професійної діяльності фармацевтичного фахівця.

   8. Опрацьовано та впроваджено в освітній процес Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького навчально-методичний комплекс нової вибіркової дисципліни «Теорія та практика реалізації концепції «фармацевт десяти зірок» для студентів II курсу, що охоплює 5 тем для детального розгляду кожної професійної ролі фармацевтичного фахівця. Студенти, що вивчали дисципліну, високо оцінили параметри якості та забезпечення освітнього процесу (у межах 4,6-4,8 бала за оціночною шкалою від 1 до 5) та результатів викладання дисципліни (у межах 4,3-4,8 бала) за загальної оцінки 4,6 бала, а 93,8% з них порадили б дисципліну за вибором наступним поколінням студентів.

   9.Сформовано концептуальну модель з імплементації концепції «фармацевт десяти зірок» у фармацевтичний сектор галузі охорони здоров’я України як сукупність трьох складових – фармацевтичної практики, освіти й науки, а також запропоновано заходи щодо її реалізації, а саме: зазначена парадигма має стати підґрунтям нових нормативно-правових актів з фармацевтичної діяльності, її положення мають входити до тематики освітніх компонент дипломної та післядипломної підготовки фармацевтичних фахівців, галузева та університетська фармацевтична наука має здійснювати вивчення міжнародного і вітчизняного досвіду розвитку ключової та основних професійних ролей фармацевтичного фахівця з метою формування їх професійної ідентичності через професійне самовизначення, персоналізацію та самоорганізацію.

    10. Уперше опрацьовані, уточнені та удосконалені в дисертації теоретичні та методичні підходи знайшли застосування у практичній роботі 12 фармацевтичних організацій та науково-освітньому процесі 8 ЗВФО.

УДК 016:615.322:58] (092) (477.83)

Вільчинський Тадеуш – засновник кафедри фармакогнозії і ботаніки та ботанічного саду Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. (До 125-річчя від дня народження) : біобібліографічний покажчик / уклад. С. В. Васільєва, О. М. Кріль, М. С. Надрага ; наук. ред. М. С.Надрага ; Львів. нац. мед. ун-т ім. Данила Галицького, Наукова бібліотека. – Львів, 2014. – 31 с. 

УДК: 618.177+616.697)-089.888.11:615.357:615.1:331(477)

Стасів Христина-Ольга Ярославівна 

Фармакоекономічні дослідження лікарських засобів, що використвуються для допоміжних репродуктивних технологій в Україні : дис. ... д-ра філософії : [ спец.] 226, 22 / Х.-О. Я. Стасів  - Львів, 2022 - 226 с. - Бібліогр.: с. 176-210 (237 назв).

У дисертаційній роботі проведено теоретичне обгрунтування та опрацювання методик фармакоекономічного аналізу «вартість-ефективність», «мінімізація вартості», «аналіз впливу на бюджет» для гормональних лікарських засобів, які використовуються у допоміжних репродуктивних технологіях, з урахуванням даних доказової медицини, підготовлено і видано інформаційне забезпечення для впровадження методу «Угоди (договори) керованого доступу» для інноваційних препаратів для фахівців охорони здоров’я, що забезпечує вирішення конкретного наукового завдання щодо раціонального використання коштів держави та пацієнтів на лікування безпліддя.

Ретроспективний аналіз статистичних показників про кількість ДРТ циклів за 1999-2018 роки показав, що структура ДРТ циклів суттєво змінилася. Так, питома вага циклів ІКСІ становить 40,4% від загальної кількості,  зросла в 2,6 разів за останні 10 років. Також зросла кількість циклів з перенесенням кріоконсервованих ембріонів (38,4%), тобто збільшилося використання в 9,6 разів. Виявлено, що питома вага ЕКЗ циклів становить лише 9,8%, і  у 2018  зменшилася у порівнянні з 1999 років в 7,4 разів.  Враховуючи таку тенденцію у структурі ДРТ циклів доцільно планувати і визначати обсяги фармацевтичного забезпечення гормональними ЛЗ для вказаних ДРТ циклів.

Проведений маркетинговий аналіз асортименту гормональних лікарських засобів, які використовуються у протоколах стимуляції у допоміжних репродуктивних технологіях, показав, що в Україні лише 8,9% є вітчизняного виробництва, решта 90,1% є імпортними препаратами, з них 60,1% – компаній країн Західної та Центральної Європи, 6,7% - Північної Європи; 13,1% - Східної Європи; 6,7% – Індії, 4,5% –  Ізраїлю, тому актуальним є фармацевтична розробка вітчизняних гормональних засобів для зниження витрат на лікування безпліддя. Виявлено, що досліджуваний перелік гормональних препаратів переважно представлений увигляді ін’єкційних лікарських форм (46,8%). Вствновлено, що недостатня кількість лікарських засобів у формі вагінальних таблеток, гелів, пластирів, тому перспективним є їх впровадження у вітчизняне виробництво.

 Порівняльний аналіз номенклатури гормональних лікарських засобів у Державному формулярі лікарських засобів та Британському національному формулярі у динаміці за 2014- 2020  роки показав, що асортимент ліків з урахуванням лікарських форм є ширший у Великобританії, тому доцільним є включення у Державний формуляр  лікарських засобів України препаратів, які наявні у БНФ 2020 року такі як Choriogonadotropin alfa ( Ovitrelle®), фіксована комбінація Follitropin alfa / Lutropin alpha ( Pergoveris 150 /75 ®) та Corifollitropin alfa (Елонва), які мають доведену ефективність і безпеку для забезпечення раціонального лікування безпліддя.

За результатами  опрацьованих методик фармакоекономічного аналізу «мінімізація вартості» для гормональних препаратів, що застосовуються для стимуляції  овуляції: Гонал у порівнянні з Пурегоном;  Та Пурегон у порівнянні з Елонвою. Ці препарати мають доведену ефективність за даними доказової медицини, включені у Європейські та Міжнародні рекомендації з ДРТ. Витрати на застосування препарату Гонал-Ф є економічно вигіднішим у 2,62 рази. Метод «мінімізація витрат» для препаратів Елонва та Пурегон показав, що витрати на лікування  препаратом Елонва є  нижчими  у 1,66 разів у порівнянні з препаратом Пурегон. 

Опрацьована методика оцінки доступності ДРТ в Україні включає такі складові: динаміка і розподіл ДРТ центрів за регіонами; наявність ДРТ центрів з державним фінансуванням; динаміка ДРТ циклів та їх структура; витрати на ДРТ цикли за даними ДРТ центрів; коефіцієнт доступності ДРТ залежно від виду циклу. Апробація методики аналізу доступності була проведена за даними звітів про ДРТ за 1999-2018 років. Аналіз статистичних даних про кількість циклів за останні 20 років показав, що з 1999 року кількість циклів зросла в 24,2 рази. Нами обчислено, що на кінець  2018 р., показник кількості ДРТ циклів становить 658 циклів на 1 млн. населення і є нижчим від нормативу, рекомендованого ВООЗ (1500 циклів на 1 млн населення на рік). 

Обгрунтовано та удосконалено методику оцінки доступності гормональної стимуляції і проведено аналіз співвідношення  витрат на ДРТ до середньої зарплати двох членів родини. Показано, що витрати для ДРТ цикли (особливо з використанням донорських яйцеклітин) є вищими в 6-10 разів за середній дохід сімейної пари, що вказує на низьку доступність для родин, які страждають від безпліддя, тому необхідним є збільшення бюджетного фінансування для покращення доступності для родин.

Проведений аналіз реальних даних методом інтегрованого частотного ABC/VEN-аналізу карт призначень з двох приватних ДРТ центрів та одного державного ДРТ центру. Загальна вибірка  налічувала 130 протоколів стимуляції (короткі і довгі протоколи). У результаті проведеного аналізу встановлено, що препаратами-лідерами за частотою призначень є Гонал Ф, Оргалутран, Меріонал, Цетротид, Пурегон, Перговеріс.

Нами вперше було узагальнено інформаційні дані про використання методу «Угоди (договори) керованого доступу» для інноваційних лікарських засобів в країнах Європи, систематизовано, підготовлено і  видано інформаційний лист «Використання методу «Угоди керованого доступу» для інноваційних лікарських засобів для доступності допоміжних репродуктивних схем у системі оцінки медичних технологій» (Київ, Укрмедпатентінформ. 2019), в якому обґрунтовано застосування трьох типів угод керованого доступу, а саме: конфінденційна знижка на інноваційний ЛЗ, угоди цінового обсягу, безкоштовно ЛЗ  на перший курс лікування для України . Підготовлені інформаційні матеріали були впроваджені на галузевому рівні у діяльність Департаменту з оцінки медичних технологій  та у подальшому використані при підготовці Постанови щодо договорів керованого доступу введено в дію статтю 79 – «Договори керованого доступу», що сприятиме покращенню доступності ліків, що закуповюються через бюджетні установи.

Обгрунтовано доцільність удосконалення інформаційного забезпечення провізорів у системі післядипломної освіти про раціональне використання ліків у допоміжних репродуктивних технологіях .