УДК: 615.012.1.076:547.789.6
Гойдик Михайло Володимирович. Синтез та біологічна активність нових хромено[4’,3’:4,5] тіопірано[2,3-d]тіазолів та їх 3-заміщених похідних : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 226, 22 / М. В. Гойдик. - Львів, 2026. - 190 с. - Бібліогр.: с. 168 -190. (180 назв).
Дисертаційну роботу присвячено синтезу нових похідних тіопірано[2,3-d]тіазолу та їх 3-заміщених аналогів, дослідженню їх фізико-хімічних властивостей і біологічної активності. Обґрунтовано вибір ефективних синтетичних підходів, зокрема реакцій [4+2]-циклоконденсації, доміно-реакцій типу Кньовенагеля–гетеро-Дільса–Альдера, а також методів алкілювання, ацилювання та ціаноетилювання. Застосування системного
підходу дозволило сформувати структурно різноманітну бібліотеку сполук і провести аналіз залежностей «структура–активність». Показано, що реакція доміно-Кньовенагеля–гетеро-Дільса–Альдера є ефективним
методом одержання конденсованих похідних тіопірано[2,3-d]тіазолу. Встановлено оптимальні умови її перебігу з використанням 4-тіоксо-2-оксо-тіазолідин-2-ону та похідних 2-алілоксибензальдегідів у середовищі ацетонітрилу за наявності EDDA. Запропоновано раціональні маршрути синтезу ряду функціоналізованих похідних, зокрема N-арилалкіламідів, із мінімізацією кількості стадій та витрат розчинників. Синтезовано серію тіопірано-тіазолів з піразоліновим фрагментом у положенні 3 тіазолідинового циклу та їх структурні аналоги. Структуру однієї з ключових сполук підтверджено методом рентгеноструктурного аналізу. Проведено фармакологічний скринінг, за результатами якого похідні було розподілено на чотири групи залежно від
впливу на перебіг судомного процесу. Ідентифіковано сполуки з вираженою протисудомною активністю, серед яких N-(4-хлорофеніл)-3-(тіопірано[2,3-d]тіазол-3-іл)пропанамід проявив найвищу ефективність, суттєво зменшуючи частоту, тяжкість і летальність судом у тварин.
Результати молекулярного докінгу з рецептором GABAA показали високу спорідненість найбільш активних сполук, зі значеннями докінг-балів, що перевищують показники діазепаму та флумазенілу, що свідчить про імовірний бензодіазепіноподібний механізм дії. Поглиблені фармакологічні дослідження на шести моделях судом підтвердили модель-залежну протисудомну активність, у низці випадків порівнянну або вищу за
референтні препарати.
У дослідженнях in vitro встановлено низьку цитотоксичність найбільш активних протисудомних сполук щодо нормальних клітин людини. Водночас одна з синтезованих структур проявила виражену протипухлинну активність на широкому спектрі ракових клітинних ліній із помірною, але селективною дією.
За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових робіт.
Ключові слова: синтез, тіопірано[2,3-d]тіазоли, доміно-реакції, гетеро-Дільса– Альдера, протисудомна активність, протипухлинна активність, молекулярний докінг.
