Репозитарій

Алкогольна кардіоміопатія - одна із вторинних дилатаційних кардіоміопатій, що виникає внаслідок токсичного впливу етанолу на міокард впродовж тривалого часу.

Пацієнт Ю., 68 років, звернувся зі скаргами на задишку, що посилюється при фізичному навантаженні та в горизонтальному положенні, серцебиття, набряки нижніх кінцівок, виражену загальну слабкість. В анамнезі - хворіє 13 років, коли почав періодично відмічати задишку та загальну слабкість, проте вважав це результатом поганої фізичної форми, почав відвідувати спортзал. Через 6 міс. стан значно погіршився, після чого звернувся за медичною допомогою. Встановлено діагноз «Ішемічна хвороба серця. Післяінфарктний кардіосклероз. Серцева недостатність ПА зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка» (фракція викиду, ФВ = 30 %). Систематично не лікувався. Зловживав міцним алкоголем (> 500 мл/7 д) впродовж останніх 25 років, до того - слабоалкогольні напої (пиво) 500-1000 мл/д. Об’єктивно: набряки нижніх кінцівок, розширення меж серця, ознаки застою у малому колі кровообігу. На ЕКГ: фібриляція передсердь з ЧСС=104-132’, знижений вольтаж, повна блокада лівої ніжки пучка Гіса. За даними ЕхоКГ - дилатація усіх камер серця, муральний тромб у порожнині лівого шлуночка і зниження ФВ до 10 %. Пацієнту була проведена коронарографія, за даними якої ураження коронарних судин було відсутнє.

В результаті пацієнту був виставлений діагноз: Алкогольна кардіоміопатія. Фібриляція передсердь, постійна форма, тахісистолічний варіант. Серцева недостатність ПБ зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка, ПІ ФК за NYHA.

Отже, для встановлення вірного діагнозу важливе значення має детальний збір анамнезу, обстеження коронарних судин для диференційного діагнозу з ішемічною хворобою серця.

Вступ. Дилатаційна кардіоміопатія (ДКМП) - захворювання, що характеризується розширенням камер серця та систолічною дисфункцією міокарда.

Мета роботи: проаналізувати особливості ремоделювання міокарда у пацієнтів із вторинними ДКМП алкогольного, токсичного і змішаного ґенезу.

Матеріали і методи. Було обстежено 82 пацієнтів із вторинними ДКМП, з них 66 чоловіків і 16 жінок. Середній вік обстежених становив (62,7 ± 1,4) років. Усім пацієнтам було проведено коронарографію, за даними якої не було

виявлено гемодинамічно значущих звужень коронарних артерій, а також ехокардіографію, за даними якої проводився аналіз ремоделювання міокарда - фракція викиду (ФВ), розміри лівого шлуночка (ЛШ), правого шлуночка (ПШ), лівого передсердя (ЛП), товщини перегородки та задньої стінки ЛШ та діаметр висхідної аорти. Було сформовано три групи дослідження, відповідно до ґенезу КМП: алкогольна - 30 осіб, токсична (професійні шкідливості) - 27 осіб та змішана (алкогольно-токсична) - 25 осіб.

Результати. Середня ФВ у пацієнтів із вторинними ДКМП становила 31,17 %. При цьому у групі ДКМП

алкогольного ґенезу вона була у 1,32 раза вищою, ніж у групі ДКМП токсичного ґенезу (p < 0,01) та у 1,72 раза, ніж у групі ДКМП змішаного ґенезу (p < 0,01). Розміри ЛШ були збільшені у 60,98 % пацієнтів, середній показник (5,89 ± 0,11) см; при цьому у групі ДКМП змішаного ґенезу вони були на 11,66 % більшими , ніж у групі з ДКМП алкогольного ґенезу (p < 0,05), проте достовірної різниці з групою ДКМП токсичного ґенезу виявлено не було. У групі ДКМП токсичного ґенезу показники ЛШ були на 7,31 % вищими, ніж у групі ДКМП алкогольного ґенезу (p < 0,05). Розміри ПШ були підвищені у 68,29 % пацієнтів, середній показник (2,71 ± 0,05) см; при цьому у групі ДКМП токсичного ґенезу вони були на 10,71 % менші у порівнянні з групою ДКМП алкогольного ґенезу (p < 0,05) та на 11,66 % у порівнянні з групою ДКМП змішаного ґенезу (p < 0,05). Розміри ЛП були підвищені у 86,59 % (M = 4,67 ± 0,07 см), товщина перегородки збільшена у 36,59 % (M = 1,14 ± 0,02 см), товщина задньої стінки ЛШ - у 40,24 % (M = 1,04 ± 0,03 см), діаметр висхідної аорти підвищений у 23,17 % (M = 3,39 ± 0,08 см); достовірної різниці між цими показниками у групах виявлено не було.

Висновки. У пацієнтів із ДКМП змішаного ґенезу спостерігаються нижчі показники ФВ, а також найбільші розміри ЛП і ПШ у порівнянні з ДКМП алкогольного ґенезу та ДКМП токсичного ґенезу. Проте при ДКМП токсичного ґенезу є достовірно більші розміри лівого шлуночка, а при ДКМП алкогольного ґенезу - правого шлуночка.

УДК 613.95:61:378

УДК 614.253.4:613.2:572.087(477)(438)

УДК 615.34+612.22.02:615.91.546.16+612.014.482

Вивчення дії екологічних факторів та можливостей корекції їхнього впливу особливо під час війни не може відбуватися без урахування змін енергетичного обміну організму. Останнім часом інтервальне гіпоксичне тренування (ІГТ ) широко використовується для висотної преакліматизації, лікування різноманітних клінічних захворювань, а також у спорті. Олії амаранту властива антиоксидантна, мембранопротекторна дія. Тому можливим є застосування її для підтримання структурно-функціональної цілісності клітинних та субклітинних мембран при фторидній інтоксикації. Метою нашого дослідження було оцінити зміни морфологічних характеристик тканин печінки та стан енергетичного обміну у щурів із хронічною фторидною інтоксикацією, що піддавались ІГТ та отримували амарантову олію як харчову добавку. Хронічну фторидну інтоксикацію викликали щоденним пероральним введенням натрію фториду у дозі 10 мг/кг упродовж 30 днів. ІГТ проводили у барокамері у такому режимі: п’ятиразове піднімання тварин на висоту 3000 м по 10 хв. Перерви між сеансами гіпоксії – 15 хв, тривалість тренування 10 днів. Одночасно тварини споживали додану до їжі олію амаранту в дозі 38 мг/кг упродовж 10 днів. Матеріалом для електронної мікроскопії була печінка. Виявлено, що ІГТ та олія амаранту сприяли нормалізації енергетичного обміну та ультраструктури печінки при хронічній фторидній інтоксикації. Ультраструктурна організація синусоїдальних гемокапілярів, жовчних гемокапілярів та цитоплазми гепатоцитів може вказувати на потужний коригуючий ефект комплексного впливу ІГТ та олії амаранту при фторидній інтоксикації. Одночасне їх застосування при хронічній дії фторидів призводило до нормалізації енергетичного обміну та повного відновлення структури елементів органів унаслідок достатнього посилення внутрішньоклітинної репаративної регенерації. На основі біохімічних показників та ультраструктурних характеристик доведена висока ефективність поєднаного застосування ІГТ та олії амаранту при пошкодженні структури та функції органів і клітин обгрунтовує доцільність включення цих чинників у комплексну корекцію обмінних процесів за умов фторидної інтоксикації.
The study of the effect of environmental factors and the possibilities of correcting their influence, especially during war, cannot occur without taking into account changes in the organism’s energy metabolism. Recently, intermittent hypoxic training (IHT) has been used extensively for altitude 
preacclimatization, for the treatment of a variety of clinical disorders, and in sports. Amaranth oil has an antioxidant, membrane-protective effect. Therefore, it is possible to apply it to maintain the structural and functional integrity of cellular and subcellular membranes during fluoride intoxication. The aim of the present study was to evaluate changes in morphologic characteristics of liver tissues and the state of energy metabolism in rats with chronic fluorine intoxication treated by intermittent hypoxic training and with an amaranth oil feeding supplement. Fluorine intoxication was induced by oral administration of sodium fluoride (10 mg/kg) for 30 days. IHT was carried out in a pressure chamber as follows: five 10-min elevations to the “height” of 3000 m were repeated 5 times with 15-minute intervals for 10 days. At the same time, rats were fed amaranth oil in the diet at a daily dose of 38 mg/kg for 10 days. The liver tissue specimens underwent electron microscopy examination. It was found that both intermittent hypoxic training and amaranth oil contributed to the normalization of energy metabolism and liver ultrastructure under chronic fluoride intoxication. The ultrastructural organization of sinusoidal hemocapillaries, biliary hemocapillaries and the cytoplasm of hepatocytes indicates a powerful corrective effect of both amaranth oil and IHT in fluoride intoxication. The simultaneous application of IHT and amaranth oil with chronic exposure to fluorides leads to the normalization of energy metabolism and, as a result, to the complete restoration of the structure of organ elements due to the sufficient strengthening of intracellular reparative regeneration. The high efficiency of the combined application of IHT and amaranth oil against damage to the structure and function of organs and cells, proven based on biochemical indicators and ultrastructural characteristics, justifies the expediency of including these factors in the complex correction of metabolic processes under fluoride intoxication.