УДК 614.2+614.271+615.1)-058-053.81(477)
Заремба Наталія Ігорівна. Соціально-фармацевтичне обґрунтування моделі лікової політики для молоді : дис. ... канд. фарм. наук. : [спец.] 15.00.01, 22 / Н. І. Заремба. - Львів, 2020. - 213 с. - Бібліогр.: с. 173-193 (189 назв).
Заремба Н. І. Соціально-фармацевтичне обґрунтування моделі лікової політики для молоді. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.01 «Технологія ліків, організація фармацевтичної справи та судова фармація» (022 – Охорона здоров’я). – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, МОЗ України, Львів, 2020. Дисертаційна робота захищається в спеціалізованій вченій раді Д 35.600.02 при Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького, МОЗ України, Львів, 2020.
Дисертація присвячена вирішенню актуальної наукової задачі щодо обґрунтування й покращення якості здоров’я і медичної допомоги та фармацевтичної опіки шляхом розробки соціально-фармацевтичної моделі «Програма лікової політики для молоді в охороні здоров’я України».
Метою дослідження було розробити та науково обґрунтувати модель лікової політики для молоді в ОЗ України.
Для досягнення мети дослідження проведено аналіз вітчизняних та міжнародних джерел релевантної наукової інформації щодо стану здоров’я студентів медиків і фармацевтів та процесу спостереження за ним через моніторингові технології; медичних програм, пов’язаних із ліками; досліджено захворюваність та інвалідизацію здобувачів вищої медичної й фармацевтичної освіти на до- та післядипломному рівні в ЛНМУ; вивчено думку студентів медичних та фармацевтичних факультетів, слухачів післядипломної підготовки щодо медикаментозного самолікування (С) та оцінки власного стану здоров’я; проведено аналіз нозологій та ліків, що при них застосовуються здобувачами вищої медичної / фармацевтичної освіти на до- та післядипломному етапі; здійснено аналіз чинних міжнародних та вітчизняних програм, пов’язаних із використанням лікарських засобів (ЛЗ); опрацьовано інноваційно-фармацевтичну складову моделі лікової політики для молоді в охороні здоров’я (ОЗ) України; розроблено соціально-фармацевтичну модель лікової політики для молоді в ОЗ України із визначенням ролі клінічного провізора (КП) в її реалізації.
Для вирішення поставлених завдань була сформована програмно-цільова структура дослідження, згідно якої робота виконувалась у 7 етапів. Для кожного етапу були окреслені завдання та методи: системного підходу та аналізу, бібліосемантичний, контент-аналізу, соціологічний, клініко-фармацевтичний, медико-статистичний, структурно-логічного аналізу, концептуального моделювання, експертних оцінок.
Результати проведеного дослідження підтвердили нашу наукову гіпотезу, засвідчивши вагомість нового вирішення важливої науково-практичної задачі щодо зниження рівня безвідповідального самолікування серед молоді України, що можливе при використанні опрацьованої нової моделі оптимізації лікової політики для молоді у форматі галузевої програми.
Результати комплексного вивчення показників захворюваності, інвалідизації та стану динамічного спостереження здобувачів вищої медичної освіти засвідчили: 11,30±0,62 % від загального числа усіх студентів медичних факультетів ЛНМУ ім. Данила Галицького зараховано до 3-ї групи динамічного спостереження (хворих на хронічну патологію, які потребують лікування); 5,40±0,44 % від всіх досліджуваних мають встановлену групу інвалідності. З-поміж усіх хронічних нозологій, що потребують фармакотерапії (ФТ), у студентів-медиків найчастіше діагностуються хвороби нервової системи (23,9±2,9 випадків на 1000 студентів), органів травлення (20,0±2,8 випадків на 1000 студентів) та ендокринної системи, розлади харчування і порушення обміну речовин (15,4±2,4 випадків на 1000 студентів).
Вивчення думки респондентів щодо власного стану здоров’я, ризиків погіршення здоров’я та можливості отримання кваліфікованої допомоги встановило, що найбільшу шкоду здоров’ю наносить тютюнокуріння (вважають 98,14±0,60 % опитаних), вживання наркотиків (94,97±0,9 %) та алкоголю (94,00±1,06 %), тоді як зловживання ліками серед усіх чинників негативного впливу на здоров’я було винесено на останнє місце (80,42±1,77 %), що свідчить про низьку фармацевтичну освіченість молоді.
Серед негативних чинників, які найбільше впливали на здоров’я студентів, на їх думку, були порушення режиму харчування, стресові ситуації та психоемоційна напруга, тоді як чинник «Зловживання ліками» за сумою середніх балів був лише на 13 місці серед усіх чинників, що свідчить про повне неусвідомлення та недооцінку небезпеки зловживання ліками опитуваної молоді.
Результати оцінки поведінки студентської молоді щодо ліків та медикаментозного самолікування показали, що у всіх здобувачів аналізованих закладів освіти встановлено в середньому як мінімум одноразове в рік неконтрольоване приймання лікарських засобів, що підтверджує наявність проблеми безвідповідального самолікування у середовищі майбутніх лікарів.
З’ясовано перелік ліків, які респонденти приймали впродовж останнього місяця у форматі самолікування, з яких найчастіше застосовувались ненаркотичні анальгетики, вітаміни та спазмолітичні засоби. Доведено (р<0,05) наявність прямого кореляційного зв’язку між частотою самолікування у студентів-медиків та вживанням наступних ЛЗ: еутирокс (r=+0,17), налгезін (r=+0,14), панкреатин (r=+0,14), фестал (r=+0,14), аскорутин (r=+0,13), мезим (r=+0,11), копацил (r=+0,10).
Створений клініко-фармацевтичний додаток «Тест сумісності лікарських засобів» на базі операційної системи Android для мобільних пристроїв призначений для перевірки знань щодо сумісності ЛЗ та окремих аспектів дієти і поведінкових звичок. Дизайн додатку визначається як «Quiz» (вікторина), суть якої полягає в опитуванні користувача у вигляді текстових і/або графічних завдань та вибором відповіді з кількох можливих варіантів. Далі, на основі кількості правильних відповідей, обчислюється загальний результат тестування. Клініко-фармацевтичний додаток може бути завантажений за допомогою Play Market безпосередньо будь-яким користувачем мобільних пристроїв під керуванням операційної системи Android версії 4.1.0 (API level 16) або новішої, окрім "розумних" годинників, телевізорів та автомобілів, і він є безоплатним та вільним для розповсюдження. Такий вибір дозволяє охопити приблизно 84 % усіх мобільних пристроїв. Тестування проводиться шляхом показу екранів із назвою та коротким описом ЛЗ, а також пропозицією обрати з 4-х ЛЗ один сумісний або несумісний медикамент. Коли користувач натискає кнопку «Далі», додаток вказує на правильність або хибність вибору користувача з коротким поясненням, після чого переходить до наступного запитання. Якщо ж користувач обере кнопку «Закінчити», додаток відобразить, чи правильно користувач відповів на запитання, після чого припинить тестування та покаже його підсумки. Підсумковий результат тестування вважається позитивним, якщо користувач обрав правильні варіанти відповіді на ½ чи більше запитань. Даний додаток схвалений експертами з користувачів. Гнучкий для доповнення і змін цей додаток як симулятор фармацевтичної опіки, є важливим інноваційним методом впливу на поведінку студентів щодо ліків, який дозволяє оперативно попередити ускладнення медикаментозного самолікування.
Розроблена та впроваджена модель оптимізації лікової політики молоді має передбачене функціонально-організаційне удосконалення та міждисциплінарний підхід із комплаєнсом медиків, фармацевтів та викладачів, її впровадження має привести до зниження рівня безвідповідального самолікування, чим попередити ризик ускладнень фармакотерапії.
Опрацьована соціально-фармацевтична модель «Програма лікової політики для молоді в охороні здоров’я України» базується на 4-х основних напрямках. І. Нормативно-організаційний напрямок, що включає створення незалежної клініко-фармацевтичної служби, яка буде проводити постійний моніторинг роботи моделі з правом клопотання перед уповноваженими на це органами про адміністративну відповідальність за невиконання чи порушення вимог програми на місцевому, регіональному і національному рівнях; впровадження на рівні держави комплексу необхідних нормативно-правових документів для створення, функціонування, проведення клініко-фармацевтичної служби аналітики лікової політики в ОЗ; розробка правил, стандартів, рекомендацій відповідального С та подальшої фармацевтичної опіки (ФО) й нагляду; створення єдиного державного офіційного веб-сайту з наданням йому правового статусу з метою постійного відстеження та аналізу випадків неконтрольованого С, особливо з негативними наслідками. ІІ. Навчально-методичний – передбачає організацію підготовки спеціалістів усіх рівнів щодо впровадження та реалізації моделі; введення в плани підготовки медичних / фармацевтичних фахівців тем із лікової політики та продовження розвитку ФО; започаткування щорічних науково-практичних конференцій з актуальних проблем та обміну досвідом щодо лікової політики в ОЗ. ІІІ. Фінансовий напрямок, основою якого є визначення джерел та раціонального розподілу фінансування для впровадження та реалізації моделі на всіх її рівнях і етапах. ІV. Інформаційний – можливий при реалізації 2-х його складових: соціально-інформаційної та інноваційно-фармацевтичної. Соціально-інформаційна складова включає організацію єдиної інформаційної мережі державної бази даних із реєстрації випадків безвідповідального С із негативними наслідками та їх детальним описом і аналізом; запровадження випуску періодичного інформаційного бюлетеня щодо аналізу випадків безвідповідального С та ознайомлення з новітніми технологіями з питань лікової політики, в першу чергу, в електронному форматі. До інноваційно-фармацевтичної складової входить розробка рекомендацій щодо дій медичного / фармацевтичного працівника з метою попередження неконтрольованого безвідповідального С; впровадження та пропагування на всіх рівнях надання медичної допомоги та ФО мобільного додатку «Тест сумісності ЛЗ», при чому, не лише для молоді, але й із залученням населення інших вікових груп.
Критеріями якості нашої програми передусім мають бути зниження частоти звернень за медичною допомогою після С та зменшення числа безвідповідальних С, що можна проконтролювати, зокрема, за допомогою періодичного соціологічного опитування молоді та інформації на державному веб-сайті для постійного моніторингу та аналізу випадків неконтрольованого та безвідповідального С і його наслідків. Ключовим показником ефективності цієї моделі на рівні надання первинної медичної допомоги може стати зростання числа звернень до лікаря загальної практики / сімейної медицини на ранніх стадіях. На нашу думку, найбільш інформативним критерієм ефективності програми є можливе зменшення реалізації безрецептурних ЛЗ в аптечних закладах та консультацій у фармацевтичних працівників щодо їх придбання. Останнє можна проконтролювати через добросовісне внесення кожним фармацевтичним працівником цих даних у спеціально створену електронну базу даних.
Запропонована модель відповідає 3-м основним вимогам сьогодення: конкретності, визначеності в часі та реальності, й може, на нашу думку, бути використаною для покращення якості й безпеки медикаментозного лікування та підвищення відповідальності при самолікуванні молоддю України.
Таким чином, впровадження розробленої нами моделі актуалізує проблему інформатизації системи та оцінки якості постійно зростаючих медичних та фармацевтичних інформаційних потоків, а введення в практику мобільного додатку «Тест сумісності лікарських засобів» вважаємо своєчасною та важливою інновацією, яка допоможе в реалізації моделі.