УДК 613.84 – 035 – 058 – 053.81 (477.83)

Козій-Бределєва Світлана Павлівна. Медико-соціальне обгрунтування моделі попередження споживання новітніх тютюнових виробів серед населення молодого віку : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 222, 22 / С. П. Козій-Бределєва. - Львів, 2023. - 199 с. - Бібліогр.: с. 152-173 (196 назв). 

Комплексним медико-соціальним дослідженням вирішено важливе
науково-практичне завдання: розроблена та науково обґрунтована концептуальна модель попередження споживання новітніх тютюнових виробів серед населення молодого віку, яка базується на нових функціонально-організаційних підходах до її структури, побудована на принципах комплексності та системності і позитивно оцінена експертами.

1. Результати проведеного аналізу вітчизняних та міжнародних наукових джерел показали, що новітні тютюнові вироби так само як і традиційні впливають на здоров’я молоді. Підтверджено недостатній рівень існуючих сучасних організаційних підходів до профілактики тютюнокуріння новітніх тютюнових виробів та доведена необхідність удосконалення системи заходів профілактики та медичної допомоги курцям, особливо серед молоді, з врахуванням умов реалій сьогодення.
2. Встановлено, що традиційні та новітні тютюнові вироби споживають 34,39±2,35% опитаних людей молодого віку Львівської області. Зі всіх респондентів 26,34±2,18% вказали, що курять звичайні сигарети; 24,15±2,11% - кальян; 11,71±1,59% - тютюнові вироби для електричного нагрівання (ТВЕН); 9,02±1,42% - сигарили або сигари; 6,34±1,20% - електронні сигарети з нікотином (ЕСН) (р<0,05).
3. Серед опитаної молоді 6,25±1,20% осіб повністю не усвідомлюють та 20,83±2,01% частково не усвідомлюють небезпеки впливу на здоров’я систем нагрівання тютюну, тоді як серед курців звичайних сигарет лише 1,85±0,67% частково не усвідомлювали шкоди куріння на здоров’я (p<0,05).

Більшість респондентів (76,92±8,26% курців НТВ, 68,69±4,66% курців кальяну та 40,54±8,07% молодих осіб, які курять сигарили або сигари) не змогли дати чітку відповідь про свою причину початку куріння. При тому, більшість курців ТВЕНів (72,92±2,19%) та курців ЕСН (76,92±2,08%) розуміють небезпеку впливу на здоров’я використання цих пристроїв. Мотивацією для початку використання новітніх тютюнових виробів для більшості (72,92±2,19%, р<0,05) респондентів була заміна куріння традиційних сигарет, 6,25±1,20% спробували їх як розвагу і через цікавість, 14,58±1,74% осіб не змогли дати чіткої відповіді на питання.

4. Соціально-психологічний портрет курця ЕСН: серединне значення віку початку вживання ЕСН складає 16,00 (15,75; 18,00) років; кожен другий курець ЕСН (47,92±5,10%) регулярно курить; переважна більшість (79,17±4,14%) курців ЕСН вказують на емоційну складову (поганий настрій, відчуття тривоги, тощо) як на чинник, що спонукає їх до застосування ЕСН; у більшості опитуваних (76,77±4,81%) споживачів ЕСН курять близькі родичі; більшість (66,67±4,81%) приховує споживання ЕСН від сім’ї; 41,67±5,03% мешкають у квартирі та оцінили свій дохід як «низький»; третина (37,50±4,94%) анкетованих користувачів ЕСН навчаються.

Соціально-психологічний портрет курця ТВЕНів: серединне значення віку, в якому він вперше спробував ТВЕН, становить 16,00 (14,00; 18,00) років; у більше, ніж половині випадків (56,99±5,13%) вони курять регулярно; переважна більшість (77,42±4,34%) споживачів ТВЕНів курять для зняття стресу та покращення настрою; більше половини (61,29±5,05%) опитаних працюють на постійній основі; у більше половини споживачів ТВЕНів (54,84±5,16%) курять батьки; практично половина (51,61±5,18%) не приховує куріння та мешкають у квартирі; близько половини (48,39±5,18%) з них мають середній рівень доходів.

5. Дослідження довели, що новітні тютюнові вироби викликають залежність у молоді. Серединний бал нікотинової залежності за тестом Фагерстрема для курців ТВЕН (4,00 (2,00; 6,00) бали), та є вищим (p>0,05), аніж серед курців класичних сигарет (3,00 (1,00; 6,00) бали) та курців ЕСН (3,00 (1,00; 5,00) бали). Причому, близько чверті опитаних курців ТВЕНів (23,66±4,41%) мають високий рівень нікотинової залежності. Для порівняння, серед курців класичних сигарет високий ступінь нікотинової залежності спостерігався у 19,74±2,64% респондентів, а серед курців ЕСН – у 16,67±3,80% даної групи (р>0,05). Серед курців класичних сигарет (p<0,05) та курців ЕСН (p>0,05) серединний бал нікотинової залежності є вищим у чоловіків, натомість у курців ТВЕН він є однаковим як для чоловіків, так і для жінок.

Встановлено, що поміж віком курців ЕСН та сумарною кількістю балів за тестом Фагерстрема існує зворотній середньої сили достовірний кореляційний зв’язок (r=-0,32; p<0,05). Тобто більші суми балів за тестом Фагерстрема спостерігались у молодших респондентів. Це ще раз підтверджує гіпотезу, що чим молодше курець ЕСН за віком, тим менше часу потрібно для формування сильної нікотинової залежності.

Поміж віком курців ТВЕНів та їх сумарною кількістю балів згідно тесту Фагерстрема існує прямий середньої сили достовірний кореляційний зв'язок (r=0,36; p<0,05). Тобто більші суми балів за тестом Фагерстрема спостерігаються у старших респондентів, що притаманно й для курців звичайних сигарет.

Домінуючим типом поведінки куріння, згідно опитувальника Хорна, як серед курців класичних сигарет, так і серед користувачів новітніх тютюнових виробів (ЕСН та ТВЕН) був тип «Підтримка» (пов’язаний з емоційним напруженням та дискомфортом), на другому місці - «Гра з сигаретою» (куріння у компаніях), на третьому місці - «Спрага» (фізична залежність від тютюну).

6. Переважна більшість (84,4±6,4%) експертів-юристів визнали доцільним встановлення адміністративної відповідальності за куріння в заборонених місцях електронних сигарет, пристроїв для нагрівання, кальянів тощо; 81,3±6,9% – повністю підтримали заборону ароматизованих сигарет та заборону використання смако-ароматичних добавок (фруктові, ягідні тощо) у будь-яких компонентах тютюнових виробів класичних чи новітніх. Більше половини експертів (59,4±8,7%) вказали наступні найбільш дієві антитютюнові вимоги для зниження поширення тютюнокуріння: заборону продажу класичних тютюнових виробів та новітніх тютюнових виробів у визначених місцях, а також заборону їх продажу неповнолітнім.
7. Сформована Модель попередження споживання новітніх тютюнових виробів серед населення молодого віку містить два ключових вектори (державний та індивідуальний), кожний з яких включає дії, направлені на профілактику та заходи щодо зниження залежності споживання новітніх тютюнових виробів у розрізі колективного та індивідуального підходу.

Впровадження пропонованої Моделі дозволить попередити появу нових споживачів новітніх тютюнових виробів та знизити рівень їх споживання серед молоді, і тим самим зміцнити здоров’я нації в майбутньому.

УДК: 616-082-058-038-084: 618.39 

Тімченко Наталія Федорівна. Медико-соціальне обгрунтування ризик-орієнтованої моделі профілактики невиношування вагітності : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 22, 222 / Н. Ф. Тімченко. - Львів, 2023. - 187 с. - Бібліогр.: с. 140-160 (191 назва).

Комплексним  медико-соціальним  дослідженням  вирішено  важливе науково-практичне завдання: обґрунтовано інноваційну персоналізовану ризик-орієнтовану  модель  профілактики  невиношування  вагітності,  ключовим елементом якої є імплементація мобільного застосунку «Індивідуальний прогноз щодо  виникнення  патології  невиношування  вагітності» на  рівні  ПМД  при наданні акушерсько-гінекологічної допомоги вагітним.

1. Проведений аналіз міжнародних  та  вітчизняних  наукових  джерел засвідчив  актуальність  проблеми  невиношування  вагітності.  Частота невиношування вагітності залишається на високому рівні у більшості країн світу та навіть має тенденцію до зростання. Щороку в світі народжуються приблизно 15 мільйонів недоношених немовлят, це складає понад 11% з числа усіх світових пологів. В Україні, за даними МОЗ, втрачаються від 15 до 27 % усіх клінічно встановлених  /  підтверджених  вагітностей.  Причому  85%  невиношування завершуються викиднем, а 15% - передчасними пологами.
2. Епідеміологічний аналіз поширеності невиношування вагітності  в Україні  та  у  Львівській  області за  8  років  (2014-2021  роки)  показав  чітку тенденцію  до  щорічного  зростання  співвідношення  загального  показника невиношування до загального числа вагітностей. В Україні цей показник зріс від 5,50 випадків на 100 вагітностей у 2014 році до 6,22 випадки на 100 вагітностей у 2021 році (на 13,09%); у Львівській області – від 3,57 випадків до 4,72 випадки невиношування на 100 вагітностей (на 32,21%) відповідно. Число самовільних абортів в Україні мало чітку тенденцію до щорічного зниження (в  середньому  на  3,45%  щорічно).  Водночас  у  Львівській  області динаміка самовільних абортів протягом 8 років мала хвилеподібну тенденцію до зниження із зростанням їх числа у 2015, 2018, 2019 та 2020 роках та спаданням у 2016, 2017 та 2021 роках, при загальному зниженні у 2021 році порівняно з 2014 роком на 33,96% (в Україні – на 17,59%). 
3. Використовуючи модель  прогнозування  за  допомогою експоненціального згладжування  за  двохпараметричним  методом  Холта  для передбачення  показників  співвідношення  кількості  невиношування  до загального  числа  вагітностей  в  Україні  та у  Львівській області у  найближчу перспективу, отримано прогностичні показники, які засвідчують, що за інших незмінних  умов  у  2026  році  в  Україні  показник  співвідношення  кількості невиношування  до  загального  числа  вагітностей  становитиме  6,37  випадків невиношування  на  100  вагітностей,  а  у  Львівській  області –  5,38  випадків невиношування на 100 вагітностей.
4. За результатами дослідження  було  встановлено  найбільш  значущі поведінкові  фактори  ризику  невиношування  вагітності:  перша  вагітність, одинока  вагітна,  зовнішній  стрес  у  соціумі  та  перенавантаження  нервової системи на робочому місці, частота вживання алкогольних напоїв 2-3 рази на місяць  та  надання  переваги  вину,  додаткове  фізичне  навантаження  по  типу спортивної  ходьби,  бігу  та  заняття  професійним  спортом.  Доведено превентивний  вплив  на  невиношування  вагітності  додаткового  вживання мікронутрієнтів,  а  саме  фолієвої  кислоти  та  йоду  у  рекомендованих  дозах  у відповідні терміни вагітності. Найбільш значущими інфекційними факторами ризику були COVID-19, герпес 1 типу, токсоплазмоз та хламідійна інфекція, екстрагенітальними  факторами  ризику –  автоімунний  тиреоїдит,  цукровий діабет, алергічний риніт/синусит.
5. З-поміж 30 досліджуваних чинників ризику невиношування вагітності за допомогою методу логістичної регресії  було  виокремлено  14  чинників,  які впливають та дозволяють прогнозувати виникнення патології невиношування вагітності з точністю 90,3%: емоційна перенапруга/стрес; відсутність першого ультразвукового та біохімічного (ХГЛ і РАРР-білок) скринінгів; герпес 1 типу (губи, ніс) в анамнезі; хламідійна інфекція в анамнезі; COVID-19 в анамнезі; ангіна в анамнезі; алергічний риніт/синусит; аутоімунний тиреоїдит; наявність діабету І типу; застосування штучної інсемінації; надання переваги вину серед алкогольних напоїв; вживання додатково препаратів йоду в дозі менше 200 мкг на добу з моменту коли взнала про вагітність до кінця вагітності та фолієвої кислоти у дозі менше 400 мкг на добу з моменту коли взнала про вагітність до кінця  16  тижнів  вагітності  або  взагалі  їх  не  вживання;  сімейний  стан (неодружена);  тривала  робота  біля  комп'ютера  за  добу.  Серед  наведених чинників найбільший вплив мали: наявність діабету І типу (коефіцієнт регресії =22,396), хламідійна інфекція в анамнезі (=3,272) та герпес 1 типу (губи, ніс) в анамнезі (=2,813).
6. Опрацьований мобільний  застосунок  «Індивідуальний  прогноз  щодо виникнення патології невиношування вагітності» дозволяє прогнозувати ризик патології передчасного переривання вагітності та є ключовим елементом ризик-орієнтованої  моделі  попередження  невиношування  вагітності.  Застосунок працює  у  двох  режимах:  у  режимі  пацієнта  та  у  режимі  лікаря.  У  режимі «Пацієнта» після прийняття політики конфіденційності надається можливість за допомогою  стандартних  елементів-відміток  вказати  дані  анамнезу  (факторів ризику), які будуть необхідні для прогнозу невиношування вагітності.  Режим «Лікаря»  дозволяє  продовжити роботу  програми  в  розширеному  режимі,  що, окрім основної функції відміток чинників ризиків, має також можливість роботи з  багатьма  записами  на  одному  пристрої,  тобто  реєстрації  великої  кількості пацієнток  та  можливість  зберігати  багато  даних  на  одному  пристрої  і  в подальшому їх аналізувати. 
7. У системі  профілактичної  моделі  попередження  невиношування вагітності  на  первинному  рівні  надання  медичної  допомоги  передбачено  3 ключових  вектори  роботи:  збір  інформації;  аналіз  отриманої  інформації; опрацювання  та  реалізація  управлінських  рішень,  яка  включає  обов’язковий контроль за їх виконанням та отримання зворотного зв’язку щодо ефективності пропонованої Моделі як від лікарів, так і від пацієнток. Експертна  оцінка  довела  важливість  і  прогнозовану  ефективність опрацьованої Моделі  та  показала  її  переваги й необхідність  впровадження  в практичну медицину.  Впровадження розробленої нами ризик-орієнтованої моделі попередження невиношування вагітності приведе, на нашу думку, до покращення та зміцнення здоров’я  жіночого  населення,  і  тим  самим  зможе  поліпшити  демографічну ситуацію в країні, що особливо важливо у складний теперішній час, пов’язаний з  викликами  сьогодення,  які  призвели  до  зниження  чисельності  населення України (пандемія Ковід-19 та воєнний стан), а введення в практику мобільного застосунку «Індивідуальний прогноз щодо виникнення патології невиношування вагітності»  вважаємо  своєчасною  та  важливою  інновацією,  яка  допоможе  в реалізації моделі

УДК: 616.831.22 + 616.1/.8 + 572.512 + 613.22) - 053.4 

Пишник Андрій Ігорович. Особливості фізичного розвитку, нутритивного забезпечення і соматичної патології дітей дошкільного віку з порушеннями психомоторного розвитку : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 228, 22 / А. І. Пишник. - Львів, 2023. - 245 с. - Бібліогр.: с. 192-239 (388 назв).

Висновки

У дисертаційному дослідженні шляхом вивчення харчової поведінки, параметрів фізичного розвитку дітей дошкільного віку з психомоторними розладами та їх практично здорових ровесників, визначення показників якості життя, задоволення їх батьків наданням медичної допомоги дітям, впливу захворюваності дітей на родину за допомогою анкетування, дослідження нутритивного забезпечення дітей з використанням комп’ютерної програми Dietplan7, визначення у сироватці крові дітей з психомоторними порушеннями рівнів загального кальцію, магнію та заліза, уточнення структури соматичної та інфекційної захворюваності, несприятливих пренатальних, інтранатальних та постнатальних факторів в анамнезівсіх обстежених дітей шляхом вивчення їх медичної документації та опитування батьків, надання батькам дітей персоналізованих рекомендацій щодо виявлених нутритивних дефіцитів,вирішено актуальне наукове завдання – розробка відповідних медико-профілактичних та корекційних заходів для підвищення ефективності реабілітації та якості життя дітей дошкільного віку із порушеннями психомоторного розвитку.

1. За критерієм Манна-Уітні, середній показник маси тіла виявився достовірно вищим у практично здорових дітей у порівнянні з дітьми із ЗПМР (p=0.02), середні показники обводу стегна та гомілки були достовірно вищими у дітей з ММД, ніж у практично здорових (p=0.04 та p=0.009 відповідно). Середні показники ІМТ у практично здорових дітей виявилися достовірно вищими, ніж у дітей із ЗПМР та СДУГ/РДУГ (p=0.001 та p=0.04 відповідно). За результатами кластеризації, найнижчі значення майже всіх показників фізичного розвитку виявлено у дітей віком 3 роки із психомоторними порушеннями (42.9% - ЗПМР, 14.2% - СДУГ/РДУГ; 28.6% - РАС).
2. Раціон абсолютної більшості обстежених дітей з неврологічною патологією був незбалансованим за вмістом основних класів нутрієнтів, для нього були характерними численні поєднані дефіцити вітамінно-мінерального забезпечення. Вміст низки нутрієнтів, визначених за критерієм Манна-Уітні, у раціоні дітей з психомоторними порушеннями був достовірно нижчим, ніж у їх практично здорових однолітків (вуглеводів, загального цукру, НЖК, енергетичного забезпечення у дітей із РАС - p=0.04, p=0.02, p=0.002 та p=0.02 відповідно; НЖК, ретинолу, вітаміну С у дітей із ЗПМР - р=0.0004, р=0.00006, р=0.01 відповідно; йоду та ретинолу у дітей з ММД - р=0.02 і р=0.03 відповідно).
3. За результатами кластеризації було виявлено, що соматична та інфекційна захворюваність, обтяжений акушерський анамнез були притаманні як практично здоровим, так і дітям з психомоторними порушеннями. В той же час, у більшості дітей з неврологічними захворюваннями відзначалося переважанняне сприятливих пренатальних, інтранатальних та постнатальних чинників в анамнезі (ЗПМР – слабка та дискоординована пологова діяльність, ꭓ²=10.3, p<0.05; ММД – загроза переривання вагітності (ꭓ²=18.4, p<0.05), слабка та дискоординована пологова діяльність (ꭓ²=8.5, p<0.05) і гіпертонус матки (ꭓ²=5.9, p<0.05) відповідно; РАС - слабка і дискоординована пологова діяльність (ꭓ²= 26, p<0.05) та кровотечі під час вагітності (ꭓ²= 5.5, p<0.05); СДУГ/РДУГ – кровотечі під час вагітності (ꭓ²=4.0, p<0.05), слабка та дискоординована пологова діяльність (ꭓ²=15.2, p<0.05)).
4. Показники задоволення охороною здоров’я (Total score анкети Healthcare satisfaction generic module у групах дітей із ЗПМР, ММД, РАС та СДУГ/РДУГ, р=0.00001, р=0.03, р=0.0001, р=0.0004 відповідно) та впливом захворюваності дітей на їх родину (The Parent HRQL Summary Score анкети Family impact module у дітей із ЗПМР, р=0.02; The total score анкети Family impact module у дітей із ЗПМР, р=0.02). Також, за результатами кластеризації, достовірно вищі показники задоволення наданням медичної допомоги відзначаються у батьків практично здорових дітей, у порівнянні з дітьми, які мали неврологічну патологію.
5. У дітей із психомоторними порушеннями та у їх родинах спостерігаються достовірно нижчі, ніж у практично здорових дітей та їх сім’ях значення якості життя, визначених за критерієм Манна-Уітні (Total score анкети PedsQL у дітей із ЗПМР, p=0.00001). За результатами кластеризації, достовірно вищі показники якості життя відзначаються у практично здорових дітей.
6. В сироватці крові абсолютної більшості обстежених дітей з психомоторними порушеннями спостерігалися поєднані та ізольовані дефіцити досліджуваних макро- та мікроелементів. Найпоширенішим був дефіцит загального кальцію у сироватці крові (93.3% у групі дітей із ЗПМР, у решті груп – тотальний). Від половини до двох третин обстежених дітей мали дефіцит магнію та заліза. Найпоширенішим дефіцитом був поєднаний дефіцит досліджуваних макро- та мікроелементів.

УДК 616.132.2-005.8-06: 616.127-008.9-072.7]-036.82-056.83

Луцька Віра Любомирівна. Особливості структурно-функціонального стану міокарда та метаболічних порушень у курців в період реабілітаціїї після гострого коронарного синдрому : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 222, 22 / В. Л. Луцька. - Львів, 2023. - 267 с. - Бібліогр.: с. 187-217 (273 назви).

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі отримані нові наукові результати, які вирішують актуальне науково-практичне завдання щодо покращення ефективності кардіореабілітаційного лікування пацієнтів після перенесеного ГКС на підставі вивчення особливостей метаболічного профілю, показників регуляції артеріального тиску, структурно-функціонального стану міокарда та їх взаємозв’язків, залежно від фактора куріння.

1. Порівняно з пацієнтами-некурцями, у реабілітаційних хворих з фактором куріння спостерігається достовірно важчий перебіг АГ (61,76±7,83 %), частіша поширеність ЦД 2-го типу (29,41±3,64 %) та професійної шкідливості (33,82±6,25 %). У переважної більшості з них (66,07±4,24 %) виявлено поєднання одночасно 3-4 ФР, у кожного четвертого - більше 5 ФР одночасно.
2. Встановлено незалежні предиктори успішної відмови від куріння у пацієнтів під час відновного періоду після ГКС. Визначено, що шанси відмовитись від куріння були більшими на 79 % (OR=1,79, СІ=1,25-2,56) у кардіореабілітаційних хворих з високими показниками ІМТ та в 3 рази (OR=3,23, СІ=1,01 до 8,40) більшими у пацієнтів, що перебувають у сімейному статусі. Висока коморбідність, вищий показник ІК та рівня тривоги достовірно асоціювались зі зменшенням ймовірності відмовитись від тютюнопаління.
3. Набільш виражені проатерогенні зміни ліпідного обміну реєструються у пацієнтів-курців. Порівняно з хворими без фактора куріння у персистуючих курців в динаміці кардіореабілітаційного лікування спостерігається достовірне істотне сповільнення темпів досягнення цільових рівнів основних показників ліпідного обміну. По завершенню програми КР відносний ризик ХС ЛПНГ > 1,4 ммоль/л у підгрупі курців, що продовжували палити (IБ), становив OR=3,24, СІ=1,14-9,54 та був значно вищим, порівняно з пацієнтами, що успішно відмовились від паління.
4. Фактор куріння асоціюється з істотнішими розладами добової регуляції АТ у пацієнтів-курців після перенесеного ГКС. Персистуюче куріння значно підвищує ризики недосягнення цільових рівнів показників ДМАТ: варіабельності САТ (OR = 2,18, СІ=1,09-4,39) та швидкості ранкового підйому САТ (OR=4,87, СІ=2,14-11,05) і ДАТ (OR=3,39, СІ=1,74-6,60), що є прогностично несприятливими маркерами повторних СС-подій.
5. Тривалість куріння та вищий рівень тютюнової залежності у пацієнтів після перенесеного ГКС достовірно прямо пов’язані з погіршенням показників функціональної здатності міокарда (R=0,93, при р=0,044 (за Фішером)). У персистуючих курців відносний ризик ІндТе > 0,4 наприкінці програми КР значно вищий та найчастіше достовірно корелює з атерогенною дисліпідемією (OR=4,32, СІ=1,001-18,63), високою тютюновою залежністю за ТФ (OR=6,19, СІ=1,54-24,85), підвищенням активності системного запалення (OR=5,51, СІ=1,34-22,51), позитивною хронотропністю серця (OR=7,58, СІ=3,36-17,20), підвищеною варіабельністю САТ (OR=2,16, СІ=1,23-3,78), недостатнім нічним зниженням САТ (OR=1,95, СІ=1,24-2,91) та вираженішими порушеннями ДФ ЛШ (OR = 6,04, СІ=1,51-24,15).
6. У пацієнтів, які продовжували курити, в процесі кардіореабілітаційного лікування, спостерігалася найменш виражена позитивна динаміка результатів дистанційної ходьби (13,3 % пацієнтів залишалось в категорії дистанційної здатності < 1,5 км наприкінці програми КР) та недостатня толерантність до фізичних навантажень за шкалою Борга (з 5,0 (4,1; 6,0) до 3,5 (2,5; 4,9) балів (IБ), p<0,01). Встановлено, що персистуюче куріння достовірно у 8 разів (OR=8,16, СІ=1,27-12,48) підвищує відносний ризик низької дистанційної здатності (≤ 1,5 км), в той час, як успішна відмова від куріння супроводжується достовірним на 55 % (OR=1,55, СІ=1,02-2,52) зростанням шансів істотно покращити дистанційну здатність колишніми курцями після завершення програми КР. Високі рівні системного запалення (OR=6,86, СІ=1,06-14,19), нікотинової залежності (OR=3,38, СІ=1,29-8,59) у поєднанні з ДЛП (OR=3,32, СІ=1,02-11,86) та ЦД 2-го типу (OR=2,86, СІ=1,13-7,23) у персистуючих курців достовірно підвищують ризик недостатньої ефективності фізичного відновлення та кардіореабілітаційного процесу в цілому після перенесеного ГКС.

УДК: 616.311.2+616.314.17/.19)-002-06:616.72-002.78]-036-07

Гнідь Марія Романівна. Клініко-лабораторне обгрунтування профілактики та лікування захворювань тканин пародонта у хворих на подагру : дис. ... д-ра філософії : [ спец.] 221, 22 / М. Р. Гнідь. - Львів, 2023 - 190 с. - Бібліогр.: с. 147-179 (276 назв).

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального завдання сучасної стоматології - клініко-лабораторне обґрунтування ефективності профілактики та лікування захворювань пародонта у хворих на подагру за результатами клінічних, біохімічних, імунологічних та фізико-хімічних досліджень крові та ротової рідини.

1. Поширеність захворювань пародонта у хворих на подагру становила 87,33±2,72%, що було у 1,3 рази більше, ніж у пацієнтів без ревматологічної патології (67,50±5,27%), у віці 30-39 років у хворих на подагру поширеність захворювань пародонта досягала 67,57±7,80%, а із зростанням віку до 50 років було виявлено найвищий відсоток уражень тканин пародонта – 94,92±2,88%, р<0,01. Встановлено достовірно вищий відсоток важких форм деструктивно-запальних захворювань: генералізований пародонтит ІІ ступеня виявлено у 28,00±3,68% обстежених, генералізований пародонтит ІІІ ступеня – у 27,33±3,68 % осіб (проти 20,00±4,50 та 12,50±3,72 у групі порівння відповідно, p<0,001).
2. У хворих на генералізований пародонтит, асоційований з подагрою встановлено суттєві порушення пуринового і білкового обміну. Виявлено найвищий рівень маркеру обміну пуринів – сечової кислоти (0,62±0,13 ммоль/л). Рівень сечовини – маркеру метаболізму білків, у хворих із генералізованим пародонтитом на тлі подагри, складав 9,21±2,04 ммоль/л і був у 1,3 рази вищим за аналогічний показник осіб, не обтяжених ревматологічною патологією (6,89±1,23 ммоль/л, р<0,01).
3. Дослідження маркерів імунозапальної реакції продемонстувало достовірне підвищення С-рeaктивного бiлка у сироватці крові, що підтвердило існування у хворих латентного запалення. Зростання активності IL-1β, IL-6 та ФНП-α – важливих факторів ініціації запального процесу, які викликають вивільнення широкого спектра медіаторів запалення і розвитку хронічного аутоімунного запалення, виявило наявність персистуючої субклінічної активації аутозапальних механізмів у хворих на подагру. У хворих із пародонтитом на тлі подагри достовірно виявлено найвищий показник ендотеліальної дисфункції, для якої є характерним зниження вмісту метаболітів NO (NO2, NO3, NO2+NO3) та підвищення концентрації ендотеліїну-1.
4. Визначено негативні зміни у ліпідограмах, що проявилося підвищенням рівня загального холестерину до 7 ммоль/л., ліпопротеїдів низької щільності до 5 ммоль/л. та зниженням ліпопротеїдів високої щільності, коефіцієнт атерогенності становивив 6,86, що достеменно вказувало на високий ризик розвитку атеросклерозу у хворих на подагру.
5. У хворих на подагру виявлено гіпосалівацію, підвищення в’язкості ротової рідини та дестабілізацію кислотно-лужної рівноваги за типом функціонального ацидозу.
6. За даними клінічних і лабораторних досліджень, запропонований лікувально-профілактичний комплекс, дав можливість досягти ремісії генералізованого пародонтиту, зменшення гіперемії, запалення та кровоточивості ясен, зменшення глибини пародонтальних кишень, що також підтверджувалось позитивною динамікою низки параметрів імунозахисної реакції, маркерів пуринового та білкового обміну, фізико- хімічних показників ротової рідини у найближчі та у віддалені терміни спостереження. У термін спостереження через 12 місяців після лікування та профілактики у основній групі виявили високий відсоток осіб із «нормалізацією» запального процесу в тканинах пародонта (65,71±8,14%), що було у 2,09 рази більше, ніж у групі контролю (31,43±7,96%, р<0,01).